ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
04 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 260/6721/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Київській області про зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління БЕБ у Київській області , якою просить:
1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах - з 18.01.1989 то 07.09.1995 в органах Міністерства юстиції України; з 26.09.2005 по 14.03.2012 в органах Державної податкової адміністрації України; з 15.03.2012 по 30.06.2013 в органах Державної податкової служби України; з 01.07.2013 по 25.12.2014 в органах Міністерства доходів і зборів України; з 26.12.2014 по 09.09.2019 в органах Державної фіскальної служби України; з 10.09.2019 по 30.10.2020 та 02.11.2020 по 19.09.2023 в органах Державної податкової служби України, що становить 24 роки 07 місяців 10 днів як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Київській області про зобов`язання вчинити дії залишено без руху.
Суд в ухвалі зазначив, що з позовної заяви та доданих до неї письмових доказів судом встановлено, шо Наказ № 41-к/ДСК про встановлення стажу служби був винесений відповідачем 02.10.2023 року . Крім того в матеріалах позову міститься Висновок комісії щодо обчислення стажу служби № 406/10-ДСК-23 який складений31.10.2023 року - тобто один рік назад, а з позовними вимогами позивач звернулась до суду 23.10.2024 року тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Однак позивачем ( представником позивача) такої заяви не додано.
01 листопада 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача на виконання Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року , в якій зазначає, що з моменту отримання листа ТУ БЕБ від 15.10.2024 № 23.9/25/10/10676- 24 позивачу стало відомо про порушення її прав та інтересів. Крім того, зазначає, що в даному випадку, спір не стосується правовідносин пов`язаних з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, оскільки спір у даній справі стосується саме правовідносин пов`язаних з обрахунком стажу державної служби. З огляду на що, вважає, що на дані правовідносини поширюється загальний шестимісячний строк звернення до суду, який в даному випадку обчислюється з дня отримання листа ТУ БЕБ від 15.10.2024 № 23.9/25/10/10676-24 про відмову у врахуванні до її вислуги років відповідного стажу державної служби.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Вказане узгоджується також з правовою позицією Конституційного Суду України.
Так, зокрема, рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996, Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980).
Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
В свою чергу публічною службою, розумінні п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Верховний Суд у справі № 360/917/19 підкреслив,
-що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають із моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. ( ст. 19 ЗУ "Про Бюро економічної безпеки України ")
Відтак всі питання стосовно перебування на публічній службі відносяться до проходження публічної служби, в тому числі і позовні вимоги, що ставить позивач у позові.
Крім того, суд зазначає, що лише 11.10.2024 позивач звернулася до ТУ БЕБ з проханням застосувати до неї положення п. «и» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахувати їй вислугу та надати новий витяг з висновку комісії з обчислення стажу щодо зарахування до вислуги років часу перебування на посадах державної служби.
Проте з позовної заяви та доданих до неї письмових доказів судом встановлено, шо Наказ № 41-к/ДСК про встановлення стажу служби був винесений відповідачем 02.10.2023 року . Крім того в матеріалах позову міститься Висновок комісії щодо обчислення стажу служби № 406/10-ДСК-23 який складений 31.10.2023 року - тобто один рік назад.
Отже, предметом даного адміністративного позову є питання проходження позивачем публічної служби, що виникли в лютому 2023 року.
Доказів, що вказані документи їй не оголошувались, не надавалися на ознайомлення або тільки нещодавно її ознайомили з ними - позивачкою не надано, і які були обставини непереборної сили або інші поважні причини звернення позивачки до відповідача тільки 11.10.2024 року з відповідним листом - також в заяві не вказано.
При цьому з даними позовними вимогами позивач звернулась до суду лише 23.10.2024 року тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що отримання листа ТУ БЕБ від 15.10.2024 № 23.9/25/10/10676- 24 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19).
Позивачем у позовній заяві та у заяві про поновлення строку звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин, оскільки позивач був повідомлений щодо обчислення стажу служби 31.10.2023 року - тобто один рік назад, однак звернувся до суду через рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Київській області про зобов`язання вчинити дії через пропуск строку звернення та відсутність поважних причин такого пропуску до суду слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Київській області про зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя З.Б.Плеханова
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 06.11.2024 |
Номер документу | 122772967 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Плеханова З.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні