Рішення

від 04.11.2024 по справі 300/6167/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. справа № 300/6167/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главач І.А.,

за участю секретаря судового засідання Кузенко Н.І.,

представника позивача Гунька О.Ю.,

представника відповідача Лисенчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Гунько Олександр Юрійович, звернулася в суд з адміністративним позовом до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, також відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні № 61111788, яке приєднане у зведене виконавче провадження № 53432815;

- зобов`язати Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення (поновити порушене право заявника) відновивши виконавче провадження та вчинити виконавчі дії щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26.06.2024 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1041/19 заяву фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 5598/24 від 19.06.2024) про заміну стягувача його правонаступником задоволено. Замінено стягувача - Відкрите акціонерного товариства "Калушхімремонт" у виконавчому провадженні №61111788 з примусового виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 на фізичну особу ОСОБА_1 . У зв`язку з чим позивач звернулась до відповідача з вимогою про заміну сторони виконавчого провадження. Листом від 27.07.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що керуючись ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" заміну сторони виконавчого провадження відповідно до ухвали №909/1041/19 від 26.06.2024 Господарського суду Івано-Франківської області буде проведено після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 дану позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

Представник позивача у вказаний строк недоліки позовної заяви усунув, зокрема, долучив заяву про поновлення строку на звернення із позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи на 09.09.2024 о 14:20 год, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України).

Також, пунктом 7 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №61111788, яке приєднане у зведене виконавче провадження №53432815; облікову карту на зведене виконавче провадження №53432815 (скільки проваджень приєднано та скільки з них зупинено; чи проводились у зупинених виконавчі дії, зокрема заміна сторони ВП); надати інформацію коли отримано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про заміну стягувача у ВП №61111788.

Представник відповідача 06.09.2024 направив на електронну адресу суду відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач заперечив щодо задоволення позову. На підтвердження своєї позиції представник зазначив, що положенням ч. 7 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює строк зупинення вчинення виконавчих дій, а саме: у випадку, передбаченому п. 12 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Крім того, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Отже, Законом чітко визначено дії, які повинен проводити державний виконавець, інших повноважень йому не надано. Звернув увагу, що вказані норми закріплені Законом України "Про виконавче провадження", який є імперативним, в межах здійснення виконавчого провадження.

Разом із зазначеним відзивом представник відповідача долучив копії матеріалів АСВП №6111178, копію облікової картки зведеного виконавчого провадження.

09.09.2024 представником позивача скеровано суду через підсистему "Електронний суд" клопотання про повернення відповідачу відзиву без розгляду, з підстав порушення визначеного ухвалою суду терміну для подання такого та не зазначення відомостей щодо наявності/відсутності у суб`єкта владних повноважень електронного кабінету в порушення вимог імперативної норми, а саме ч. 6 ст. 18 КАС України.

Додатково 09.09.2024 представник позивача засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи направив заяву про застосування наслідків пропуску строків подання відзиву у справі №300/6167/24 та повернення його без розгляду.

Представник позивача скористався правом подання додаткових письмових пояснень щодо необґрунтованості та безпідставності доводів відповідача викладених у відзиві. Представник зазначив, що виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні серед іншого в цілому не є виконавчою дією спрямованою на примусове виконання рішення майнового характеру, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень №2832/5, так як такими діями є: накладення арешту на майно, опис майна, його вилучення, оцінка, звернення стягнення на майно та грошові кошти, винесення постанови про примусове списання коштів на банківських рахунках боржника, примусова реалізація арештованого майна на прилюдних торгах, звернення стягнення на заробітну плату. При цьому, державним виконавцем, після винесення постанови 30.01.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 12 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", 05.09.2022 винесено постанову про зміну реєстраційних даних.

Щодо виконання рішення: судового наказу про стягнення заборгованості з акціонерного товариства "Оріана" покликався на практику ЄСПЛ щодо обов`язковості та гарантій виконання судового рішення. Також наголосив, що у справі № Б-7-11/283-13/143-23/19 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 встановлено наступне: "Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов 'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.". Отже, дане рішення суду було підставою для припинення банкрутства АТ "Оріана" у справі № Б-7-11/283-13/143-23/19 та відповідно керівництва до дій, тобто визначення кола функціональних обов`язків товариства, банкрутство якого припинено, визначено межі підстав стягнень та підстав заявлення кредиторських вимог, а саме - поточних кредиторів. На відміну від конкурсних кредиторів (що визначені в реєстрі вимог кредиторів у справі про банкрутство), поточні кредитори - це ті кредитори заборгованість яких виникла після припинення справи про банкрутство. Отже, суддя у справі про банкрутство АТ "Оріана" виніс ухвалу від 11.06.2018, яку припинив справу про банкрутство АТ "Оріана", а вирішення питань поточних кредиторів розглядається у відповідному порядку встановленому процесуальним законодавством. Тому вважає, що трансформація мораторію у справі про банкрутство не може ототожнюватись із зупиненням виконавчого провадження згідно п. 12 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" так як завершення справи про банкрутство є ліквідація боржника чи інша реорганізація, погашення боргів або списання таких боргів. Натомість п. 12 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зумовлює не виконання рішення суду у зв`язку із включенням АТ "Оріана" у перелік підприємств, що підлягають приватизації, а отже порушення ст. 129-1 Конституції України - не виконання рішення суду, що є обов`язковим до виконання. Додатково звернув увагу на те, що наслідки припинення провадження про банкрутство є те, що поточні кредитори мають право на стягнення такої заборгованості, тобто вчинення ним дій саме після припинення провадження у справі про банкрутство і те, що не заборонено стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги з АТ "Оріана" у наведеному виконавчому провадженні. Отже, у справі № Б-7-11/283-13/143-23/19 Господарським судом чітко встановлено та вказано, що після припинення провадження у справі про банкрутство АТ "Оріана", тобто з 11.06.2018 року забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, але зазначені дії на які не поширюються така заборона - на задоволення вимог поточних кредиторів.

У зв`язку з тим, що головуючий суддя Главач І.А. перебував у відпустці з 06.09.2024 по 04.10.2024 згідно наказів №199-В від 23.08.2024 та №218-В від 17.09.2024 судове засідання призначене на 09.09.2024 о 14:20 год., не відбулося. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.

10.10.2024 представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 15.10.2024 о 10:30 год, у зв`язку з відсутністю державного виконавця Лисенчук О.С.

15.10.2024 представник позивача направив суду клопотання про долучення письмових доказів обґрунтованості позовних вимог. Додатково зауважив, що відповідач у визначений судом строк не подав жодних доказів, в тому числі належних та допустимих щодо підтвердження правомірності своїх дій, виражених у відмові у вчинені виконавчих дій на виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 №909/1041/19,яка набрала законної сили про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні. Також, посилання відповідача на п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у даній справі в розумінні ст. 77 КАС України в цілому є безпідставним та не доведеним, так як серед іншого відповідачем не долучено належний нормативно-правовий акт органу виконавчої влади про включення боржника на 2024 рік у перелік об`єктів приватизації. Крім того, ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" регламентує не зупинення виконавчого провадження, як сукупності дій, а окремі дії виконавчі. Наголосив, що перелік дій виконавця у ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, відповідач згідно п. 12 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" має право винести постанову про зупинення виконавчих дій і виконання рішення суду та навести їх виключний перелік дій, що були та будуть зупинені, а не зупинити провадження загалом, без вчинення усіх дій. Представник позивача переконаний, що заміна сторони у виконавчому провадженні явно не входить в перелік зупинених виконавчих дій, так як дана дія є обов`язком відповідача саме до моменту повного виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 у справі №909/1041/19. Додатково в підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивача покликається на постанову № 12 пленуму Верховного Суду України від 06.09.2024.

Судове засідання по розгляду адміністративної справи №300/6167/24, яке призначене на 15.10.2024 о 10 год. 30 хв не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді Главача І.А. на лікарняному.

У судове засідання, по адміністративній справі №300/6167/24, за позовом ОСОБА_1 до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, призначене на 30.10.2024 р. 13:10 год., сторони не з`явилися. Однак, від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 30.10.2024 за Вх. №30846/24. У зв`язку із вище викладеним по адміністративні справі судове засідання призначене на 30.10.2024 13:10 год., не відбулося. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Суд, вирішуючи клопотання представника позивача від 09.09.2024, протокольною ухвалою постановив відмовити в задоволенні клопотання про повернення відзиву без розгляду з підстав не зазначення у відзиві відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету. Також, судом в судовому засіданні 04.11.2024, протокольною ухвалою клопотання представника позивача про застосування наслідків пропущення строку подання відзиву задоволено, відзив повернуто відповідачу без розгляду. Крім того, прийнято письмові пояснення представника позивача від 09.09.2024

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2024 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовільнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, з підстав, що відповідач діяла в межах повноважень, в порядку та в спосіб, встановлений чинним законодавством. Просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, відповідно до вимог статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 у справі №909/1041/19 позов Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" про стягнення з Акціонерного товариства "Оріана" заборгованості в сумі 2638200,00 грн задоволено. Зокрема, стягнуто з Акціонерного товариства "Оріана на користь Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" - заборгованість в сумі 2638200 (два мільйони шістсот тридцять вісім тисяч двісті гривень) та 3706,00 (три тисячі сімсот шість гривень) судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом видано 09.01.2020 наказ про примусове виконання рішення №909/1041/19 про стягнення з АТ "Оріана" на користь ВАТ "Калушхімремонт" 2 638 200 грн боргу та 3706 грн судового збору.

30.01.2020 заступником начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук Ольгою Степанівною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 61111788 щодо стягнення з АТ "Оріана" на користь Відкритого акціонерного товариства "Калушхімремонт" 2 638 200 грн боргу та 3706,00 грн судового збору на підставі судового наказу №909/1041/19 виданого 09.01.2020.

Одночасно, 30.01.2020 заступником начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук Ольгою Степанівною винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №53432815, яке веде Калуський МР ВДВС ПЗМУ МЮ.

Також, 30.01.2020 заступником начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук Ольгою Степанівною, беручи до уваги, що АТ "Оріана" включено до переліку об`єктів малої або великої приватизації, в раховуючи викладне, керуючись п. 12 частини першої ст. 34, стю 35 Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до протоколу проведення електронного аукціону №BRD001-UA- 20240415-31955 від 26.04.2024 переможцем електронних торгів з продажу права вимоги ВАТ "Калушхімремонт" щодо погашення дебіторської заборгованості у справі про банкрутство ВАТ "Калушхімремонт" № Б-7/224-13/287 у розмірі 3 107 581,89 грн, в тому числі до Акціонерного товариства "Оріана" в розмірі 2 641 906,00 грн стала фізична особа громадянка України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 у справі № 909/1041/19 заяву фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 5598/24 від 19.06.2024) про заміну стягувача його правонаступником - задоволено, замінено стягувача - Відкрите акціонерного товариства "Калушхімремонт" (вул. Окружна, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 04766012) у виконавчому провадженні № 61111788 з примусового виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 на фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У зв`язку з винесенням ухвали суду про заміну стягувача у виконавчому провадженні №61111788, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій повідомила про винесену судом ухвалу про заміну стягувача. Просила вжити всіх необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання рішення суду.

Листом Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 24.07.2024 №71575 позивача повідомлено, що керуючись ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" заміну сторони виконавчого провадження відповідно до ухвали №909/1041/19 від 26.06.2024 Господарського суду Івано-Франківської області буде проведено після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні на виконання ухвали суду, позивач звернулась за захистом свого порушеного права до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (надалі, також Закон №1404-VIII).

Так, статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VІІІ заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У частинах першій, другій статті 15 Закону № 1404-VIII зазначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до пункту 1 частини першої - п`ятої статті 26 Закону 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За приписами пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2468-IX від 28.07.2022) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Частиною 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Отже, законодавець визначив строк, на який зупиняється виконавче провадження на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 України "Про виконавче провадження" - до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

Державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. (ч.10 ст.11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником АТ "Оріана" є держава в особі Фонду державного майна України.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України №769 від 08.06.2018 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Оріана", прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 99,9988% статутного капіталу ВАТ "Оріана", що становить 3 223 961 112 штук акцій; приватизувати державний пакет акцій ВАТ "Оріана" на аукціоні з умовами.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №36-р від 16.01.2019 затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, а також продовжено приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році. До затвердженого переліку об`єктів також внесене АТ "Оріана".

Окрім цього, відповідно до відомостей доступних на сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36-2019-%D1%80#n14) АТ "Оріана" на момент розгляду даної справи, перебуває у переліку об`єктів великої приватизації.

Доводи представника позивача у поясненнях, що включення АТ "Оріана" до переліку об`єктів великої приватизації не є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження спростовуються положеннями п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", який є спеціальним законом щодо підстав для зупинення виконавчого провадження, а тому вірно застосовані держаним виконавцем при зупиненні виконавчих дій.

Помилковими є доводи представника позивача з покликанням на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки цей Закон не поширюється на спірні правовідносини у даній справі.

Покликання на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 26.06.2024 справа №335/1961/23 суд відхиляє, позаяк такі встановлені за інших фактичних обставин, де втручання держави на мирне володіння майном висвітлене в аспекті невиконання рішення суду щодо стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати.

Щодо покликання представника позивача на постанову № 12 Пленуму Верховного Суду України від 06.09.2024, то на час розгляду даної справи, пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" неконституційним не визнавався.

У той же час, на законодавчому рівні (у пункті 12 частини першої Закону № 1404-VIII) чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 Велика Палата Верховного Суду у питанні вирішенні виключної правової проблеми "Про правомірність зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження) дійшла наступних правових висновків.

Так, Закон № 4901-VI було прийнято 05.06.2012, зокрема, з метою надання державних гарантій щодо виконання зобов`язань перед кредиторами державних підприємств, які не підлягали приватизації.

При цьому, встановлено у частині другій статті 4 Закону № 4901-VI, що державна гарантія поширювалась на коло суб`єктів, визначених у статті 2 цього Закону, до яких віднесено й державні підприємства, і передбачала виконання державою рішення суду про стягнення коштів, у тому числі, з державного підприємства за рахунок бюджетних коштів у разі, якщо таке рішення суду не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи, зокрема, мету прийняття цього Закону щодо забезпечення державних гарантій для підприємств, які не підлягають приватизації, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що обсяг державної гарантії щодо виконання судових рішень за Законом № 4901-VІ не може виходити за межі тих державних підприємств (юридичних осіб), майно яких не підлягає приватизації. Державне підприємство є юридичною особою та повинно нести відповідальність за своїми зобов`язаннями належним йому майном відповідно до загальних положень статті 96 Цивільного кодексу України.

У випадку включення державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за висновками Великої Палати Верховного Суду:

- на таке державне підприємство (юридичну особу) не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно частиною другою статті 4 Закону №4901-VI, оскільки кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей приватизації такого підприємства;

- виконавець має підстави для зупинення виконавчого провадження з виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, відповідно до положень пункту 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, адже зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду навела випадок, на який поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно частини другої статті 4 Закону №4901-VI, і виснувала, що за інших обставин зупинення вчинення виконавчих дій державним виконавцем є обмеженням, передбаченим пунктом 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII.

У контексті доводів позивача суд вкотре зазначає, що на момент розгляду та ухвалення рішення в даній спеціальні норми, які регулюють спірні правовідносини, а саме положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII не скасовані та не визнанні неконституційними, а відтак підлягають застосуванню.

Судом встановлено, що 30.01.2020 заступником начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного прийняв постанову про зупинення вчинення виконавчих дій № 611111788. У цій постанові вказано, що АТ "Оріана" включено до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім цього, із облікової картки на зведене виконавче провадження № 53194068 слідує, що всі 173 виконавчих проваджень, приєднані до зведеного виконавчого провадження № 53194068, зупинені або завершені (до включення АТ "Оріана" до об`єктів великої приватизації).

У зв`язку з викладеними обставинами, відповідач правомірно застосував положення частини сьомої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якими у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 вказаного Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Таким чином, зважаючи на вказану імперативну норму, суд погоджується про відсутність підстав для вчинення будь-яких виконавчих дій у зупиненому виконавчому провадженні, у тому числі, щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Суд відхиляє посилання представника позивача на те, що в результаті зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні державним виконавцем здійснюється втручання у право скаржника на мирне володіння майном (грошовими коштами), оскільки у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації, тобто скаржник матиме можливість отримати виконання судового рішення після закінчення строку дії відповідних обставин.

Стосовно доводів представника позивача щодо винесення відповідачем постанови про зміну (доповнення) реєстраційних дій після зупинення виконавчих дій, то суд такі відхиляє, позаяк вони вчинені на виконання наказу Міністерства юстиції України, які вносилися на усунення порушень автоматизованої системи виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 250, 271, 272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасникам справи рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 38472755, просп. Л. Українки, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304).

Суддя Главач І.А.