Ухвала

від 31.10.2024 по справі 320/29431/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

31 жовтня 2024 року Київ Справа № 320/29431/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна», в якій позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати містобудівні умови та обмеження (реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:9305-0916-4478-6123) забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484405:03:001:5541 (площею 0,2 га), 3222484405:03:001:5105 (площею 0,1 га) в межах кварталів обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області від 25.11.2022 №5 видані Відділом містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (44247628);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» привести у відповідність проектну документацію щодо будівництва на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222484405:03:001:5541 (площею 0,2 га), 3222484405:03:001:5105 (площею 0,1 га) у відповідності до чинного Генерального плану села Мила та чинних Державних будівельних норм;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» провести відповідну перебудову об`єкта будівництва розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222484405:03:001:5541 (площею 0,2 га), 3222484405:03:001:5105 (площею 0,1 га) в межах кварталів обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області у відповідності до чинного Генерального плану села Мила та чинних Державних будівельних норм.

За правилами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У пунктах 8-9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. При цьому відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до якої звернена вимога позивача.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень; формами захисту, зокрема, є визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, кожна особа (будь-який суб`єкт приватного права та суб`єкт публічного права) має право подати позов до будь-якого суб`єкта владних повноважень за єдиного обмеження, якщо це не суперечить закону, та при наявності єдиної умови, а саме, легітимної мети забезпечення захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин.

Зважаючи на завдання адміністративного судочинства, суб`єкт владних повноважень в такому судочинстві, як правило, виступає у процесуальному статусі відповідача, однак у визначених Конституцією та законами України випадках може бути позивачем у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;

3) про затримання іноземця або особи без громадянства;

4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України однією з обов`язкових вимог позову є зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому позивач (особа), звертаючись до суду із позовною заявою, повинен чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили його право, та повинен (повинна) вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з абзацом першим пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Як зазначено вище, частиною 1 статті 5 КАС України встановлено способи судового захисту, та, зокрема, зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 19 КАС України визначено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено таке.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок в межах кварталів обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області від 25.11.2022 №5 видані Відділом містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» привести у відповідність проектну документацію щодо будівництва на земельних ділянках у відповідності до чинного Генерального плану села Мила та чинних Державних будівельних норм. Крім того, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» провести відповідну перебудову об`єкта будівництва розташованого на земельних ділянках в межах кварталів обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області у відповідності до чинного Генерального плану села Мила та чинних Державних будівельних норм.

Отже, позовні вимоги позивача заявлені як до суб`єкта владних повноважень - Відділу містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області так і до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна», що є порушенням ч. 5 ст. 46 КАС України, оскільки назване товариство не є суб`єктом владних повноважень, у розумінні чинного законодавства України та на нього не покладені відповідні функції .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160,161 КАС України, вважаю, суд виходить із таких міркувань.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Суд звертає увагу на те, що статтею 169 КАС України не передбачено повернення частини позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту позову слідує, що позивачем об`єднано вимоги, які не пов`язані між собою поданими доказами, заявлені вимоги про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії товариство, яке не відноситься, в розумінні чинного законодавства до суб`єкта владних повноважень, тобто не є основною або похідною вимогою відносно попередньої, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позовних вимог значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Згідно з частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

В свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС України).

Право на доступ до суду як один з аспектів закріпленої у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року гарантії справедливого судочинства не можна розуміти як право особи, що звертається до суду, на власний розсуд обирати, які саме вимоги процесуального закону щодо змісту позовної заяви слід виконувати чи не виконувати.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 9901/68/19.

У пункті 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року (заява № 24402/02), пункті 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року (заява № 45783/05) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія A, № 93).

Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого Королівства» (заява № 23452/94), пункт 53; рішення «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), пункти 53, 54, 60).

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, а також зважаючи на те, що суду необхідно буде дослідити правомірність прийняття спірних рішень, які прийняті на підставі різних за своєю суттю та складністю документів, що відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України виключає можливість об`єднання таких вимог в одній позовній заяві, суд дійшов висновку, що спільний розгляд позовних вимог суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.

Щодо клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» про залишення позовної заяви без руху, то суд зазначає наступне.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано відповідний строк позивачу для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справи.

Нормами Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачено повторне залишення позовної заяви без руху. З огляду на що клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, судом не встановлено порушень чи неправильних дій з боку позивача, з огляду на що клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

З огляду на наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 21, 139, 169, 171, 172, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРТ БІЛДІНГ Україна» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Я.В. Горобцова