Рішення
від 29.10.2024 по справі 320/5799/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року № 320/5799/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» із позовом до Одеської митниці, в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500000/2022/000015/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000004/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000018/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000022/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000025/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000026/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000006/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000008/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000027/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000013/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000031/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000023/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000009/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000032/2 від 03.09.2022, №UA500080/2022/000033/2 від 03.09.2022, №UA500000/2022/000014/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000003/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000010/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000024/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000011/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000012/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000014/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000019/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000015/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000028/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000029/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000020/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000021/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000005/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000007/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000016/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000030/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000017/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000034/2 від 03.09.2022, №UA500080/2022/000035/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000036/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000041/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000042/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000043/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000037/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000038/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000039/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000040/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000044/2 від 28.09.2022, №UA500080/2022/000045/2 від 28.09.2022, №UA500080/2022/000046/2 від 28.09.2022;

-визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2022/000037, №UA500080/2022/000040, №UA500080/2022/000053, №UA500080/2022/000062, №UA500080/2022/000066, №UA500080/2022/000067, №UA500080/2022/000043, №UA500080/2022/000047, №UA500080/2022/000068, №UA500080/2022/000048, №UA500080/2022/000069, №UA500080/2022/000063, №UA500080/2022/000042, №UA500080/2022/000071, №UA500080/2022/000072, №UA500080/2022/000038, №UA500080/2022/000039, №UA500080/2022/000052, №UA500080/2022/000050, №UA500080/2022/000055, №UA500080/2022/000056, №UA500080/2022/000049, №UA500080/2022/000054, №UA500080/2022/000058, №UA500080/2022/000064, №UA500080/2022/000065, №UA500080/2022/000057, №UA500080/2022/000059, №UA500080/2022/000041, №UA500080/2022/000044, №UA500080/2022/000060, №UA500080/2022/000070, №UA500080/2022/000061, №UA500080/2022/000073, №UA500080/2022/000074, №UA500080/2022/000075, №UA500080/2022/000079, №UA500080/2022/000080, №UA500080/2022/000081, №UA500080/2022/000076, №UA500080/2022/000077, №UA500080/2022/000078, №UA500080/2022/000082, №UA500080/2022/000118, №UA500080/2022/000119, № UA500080/2022/000120.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту), заявлено цей показник у відповідних митних деклараціях, до яких додавалися всі необхідні документи для підтвердження ціни. На думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв вищезазначені рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів. Позивач повідомляє, що до митного контролю були подані всі документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів. Позивач зазначає про необґрунтованість рішень відповідача про коригування митної вартості товарів. Вважає дії митного органу неправомірними та такими, що не відповідають положенням Митного кодексу України (далі - МК України).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про роз`єднання позовних вимог у справі за позовом ТОВ «САНАГРО Україна» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що ним за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митними деклараціями прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості (резервним методом), адже під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що подані документи до митного оформлення не містили об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, надіслав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що ним було виконано запити відповідача та надано додаткові документи на підтвердження митної вартості, які булі наявні у декларанта, та які були достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, однак відповідач протиправно використав резервний метод визначення митної вартості товару, поклавши в основу визначення вартості товарів позивача митну декларацію від 19.01.2022 №UA500020/2022/001602, за якою розмитнювався товар, що принципово відрізнявся від товарів позивача.

Від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач підтримав свою позицію про наявні розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах, тому з метою забезпечення повноти оподаткування відповідачем було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібного товару є більшим.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви Одеської митниці Держмитслужби про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції неодноразово відмовлено.

Представником позивача подано до суду письмові пояснення, в яких позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача 02.08.2024 подав до суду клопотання в якому просив подальший розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача 06.08.2024 подав до суду клопотання в якому просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями учасників справи та на підставі ст.194, 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Санагро Україна» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-Б , ідентифікаційний код 35508479) зареєстроване як юридична особа 31.10.2007, номер запису 10681020000021242 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується 46 (сорок шість) рішень Одеської митниці про коригування митної вартості та 46 карток відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з них: 15 рішень про коригування митної вартості та відповідно 15 карток відмови були прийняті відповідачем щодо товару - Сульфат Магнію Моногідрат Гранульований, а 31 рішення про коригування митної вартості та відповідно 31 картка відмови були прийняті відповідачем щодо товару - Сульфат Магнію Гептагідрат.

Таким чином, позивачем розмитнювалось два види товару: добрива - Сульфат Магнію Моногідрат Гранульований, який постачався на підставі Контракту від 05.11.2021 №S003-MS-01/22 та Сульфат Магнію Гептагідрат, який постачався на підставі Контракту від 05.11.2021 №S003/1-MS-01/22.

Щодо товару - Сульфат Магнію Моногідрат Гранульований суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, за Контрактом від 05.11.2021 №P002-MS-01/22 RICHASE ENTERPRISE PTE. LTD, компанія зареєстрована в Сінгапурі, продає товар - Сульфат Магнію Моногідрат Гранульований (Magnesium Sulphate Monohydrate Granular) (далі - Товар-1) виробництва RICHIN INTERNATIONAL TRADE (DALIAN) CO. LTD, компанії зареєстрованої в Китаї, покупцю SUNFERT S.A., компанії, зареєстрованій в Швейцарії.

Пунктом 4 Контракту від 05.11.2021 №P002-MS-01/22 встановлено ціну Товару-1 у розмірі 217 або 234 доларів США за метричну тону, в залежності від місця поставки.

В свою чергу, між компанією SUNFERT S.A. (далі - продавець) та ТОВ «Санагро Україна» було укладено Контракт від 05.11.2021 №S003-MS-01/22 (далі - Контракт-1).

Відповідно до п. 2.1. Контракту-1, продавець поставляє позивачу Товар-1 - Сульфат Магнію Моногідрат Гранульований у кількості - 7000 мт +/- 5% в опції продавця.

Згідно з п. 5.1. Контракту-1 ціна Товару-1 складає - 340 дол. США/мт на умовах CIF FO Чорноморськ, Україна або CIF FO Херсон, Україна.

Відповідно до параграфу 6 Контракту-1, загальна ціна Контракту-1 складає 2 380 000 дол. США +/- 5% в опції продавця.

Продавець та позивач уклали Доповнення №1 від 20.06.2022 до Контракту-1, яким передбачили, що через форс-мажорну ситуацію, яка настала 24 лютого 2022 року, корабель «Ефі Тео» не зміг зайти в порт Чорноморськ, Україна і був змушений вивантажити товар в порту Чанаккале, Туреччина. Товар по даному контракту буде поставлений декількома партіями в порт Галац, Румунія для подальшого транспортування в Україну.

Відповідно до п. 1 Доповнення № 1 від 20.06.2022 до Контракту-1, кількість товару, поставленого згідно цього доповнення, складає 4500 мт +/- 10% в опції продавця.

Згідно з п.п. 5-6 Доповнення № 1 від 20.06.2022 до Контракту-1, ціна товару по цьому доповненню складає 370 доларів США за метричну тону на умовах поставки FCA Галац, Румунія. Упаковка входить в ціну товару. Загальна сума товару, поставленого згідно цього доповнення, складає 1 665 000 (один мільйон шістсот шістдесят п`ять тисяч) Доларів США +/- 10% в опції продавця.

Надалі продавець та позивач уклали Доповнення №2 від 09.08.2022 до Контракту-1, яким аналогічно передбачили, що через форс-мажорну ситуацію, яка настала 24 лютого 2022 року, корабель «Ефі Тео» не зміг зайти в порт Чорноморськ, Україна і був змушений вивантажити товар в порту Чанаккале, Туреччина. Товар по даному контракту буде поставлений декількома партіями в порт Галац, Румунія для подальшого транспортування в Україну.

Відповідно до п. 1 Доповнення № 2 від 09.08.2022 до Контракту-1, кількість товару, поставленого згідно цього доповнення, складає 1300 мт +/- 10% в опції продавця.

Згідно з п.п. 5-6 Доповнення № 2 від 09.08.2022 до Контракту-1, ціна товару по цьому доповненню складає 371 долар США за метричну тону на умовах поставки FCA Галац, Румунія. Упаковка входить в ціну товару. Загальна сума товару, поставленого згідно цього доповнення, складає 482 300 (чотириста вісімдесят дві тисячі триста) Доларів США +/- 10% в опції Продавця.

Позивачем було заявлено до розмитнення Товар-1 - Сульфат Магнію Моногідрат Гранульований за такими митними деклараціями:

UA50080/2022/007272 від 31.08.2022 року, вагою нетто 14000 кг із заявленою митною вартістю 5590,19 USD (399,29 USD/мт);

UA50080/2022/007275 від 31.08.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8818,30 USD (400,83 USD/мт);

UA50080/2022/007314 від 01.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8140,00 USD (370 USD/мт);

UA50080/2022/007325 від 01.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8845,65 USD (402,08 USD/мт);

UA50080/2022/007326 від 01.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8818,30 USD (400,83 USD/мт);

UA50080/2022/007327 від 01.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8818,30 USD (400,83 USD/мт);

UA50080/2022/007329 від 01.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8818,30 USD (400,83 USD/мт);

UA50080/2022/007331 від 12.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8845,65 USD (402,08 USD/мт);

UA50080/2022/007332 від 12.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8818,30 USD (400,83 USD/мт);

UA50080/2022/007333 від 01.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8818,30 USD (400,83 USD/мт);

UA50080/2022/007334 від 01.09.2022 року вагою нетто 14000 кг із заявленою митною вартістю 5590,19 USD (399,29 USD/мт);

A50080/2022/007336 від 01.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8818,30 USD (400,83 USD/мт);

UA50080/2022/007337 від 01.09.2022 року вагою нетто 22000 кг із заявленою митною вартістю 8823,65 USD (401,08 USD/мт);

UA50080/2022/007368 від 02.09.2022 року вагою нетто 14000 кг із заявленою митною вартістю 5597,61 USD (399,83 USD/мт);

UA50080/2022/007369 від 02.09.2022 року вагою нетто 8000 кг із заявленою митною вартістю 3206,69 USD (400,84 USD/мт).

Митна вартість Товару-1 визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості Товару-1 позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України.

Крім Контракту-1 та доповнення до нього до вищезгаданих митних декларацій до митного оформлення для підтвердження митної вартості Товару-1 позивачем були подані, зокрема, наступні документи: проформа-інвои?с від 22.11.2021 №S003-MS-01/22-1; рахунок-фактура (комерційний інвои?с) від 20.01.2022 №S003-MS-01/22-2; рахунок-фактура (комерційний інвои?с) від 24.06.2022 №S003-MS-01/22-4; коносаменти від 20.01.2022 №TJGYET08 та від 24.06.2022 №1; сертифікат походження товару від 25.01.2022 №22С2102М2382/00001; платіжне доручення від 22.11.2021 №212; сертифікат аналізу від 20.01.2022 №AG220100038TJ-18.

Після подання вказаних митних декларацій декларант отримав від відповідача електронне повідомлення про надання додаткових документів та інформації про правильність зазначення митної вартості товарів, зокрема: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; 5) митну декларацію країни відправлення; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

На цей запит позивачем було надано відповідачу додаткові документи, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) від 20.01.2022 року №RC211111-424, який вказаний у сертифікаті походження товару; платіжне доручення ТОВ «Санагро Україна» в іноземній валюті від 06.01.2022 №1 на 715 000,00 дол. США; Договір від 05.11.2021 №Р002-MS-01/22; Комерційну пропозицію від 16.06.2022 б/н; Страховий сертифікат від 20.01.2022 №379721; Оборотну сальдову відомість від 31.08.2022 №632; Копію експортної ВМД країни експортера від 12.01.2022 №020220220000030096; та додаткові пояснення позивача у супровідному листі (далі лист).

Так, позивач надав відповідачу наступні пояснення та інформацію:

Позивач зазначив, що страховий сертифікат, про який запитує митний орган і який покриває всі ризики, у випадку позивача, не є документом, який визначає митну вартість товару, а також не є обов`язковим документом для його розмитнення. Проте, позивач, керуючись п. 6 ст. 53 МК України, надав відповідачу страховий сертифікат від 20.01.2022 №379721.

Відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості витрати на страхування цих товарів додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, лише в тому випадку, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до п. 4.1 Контракту від 05.11.2021 №S003-MS-01/22 товар за цим Контрактом поставляється на базисі CIF FO Чорноморськ або CIF FO Херсон, Україна в опції Покупця, згідно правил Інкотермс 2010.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, тоді як у покупця відсутній обов`язок укладення договору страхування (пункти А3, Б3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010). Таким чином, витрати на страхування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.07.2019 у справі №821/829/18 (№ К/9901/5724/19).

У Доповненні №1 та Доповненні № 2 до Контракту-1 базис поставки було змінено на FCA Галац, Румунія (Інкотермс-2010). Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах FCA («франко-перевізник») не зобов`язує страхувати вантаж ні продавця, ні покупця (пункти А3, Б3 умов поставки FCA за Інкотермс 2010).

Щодо питання платіжних доручень позивач у своєму листі роз`яснив відповідачу, що інвойс від 20.01.2022 №S003-MS-01/22-2 на суму 2 380 000 дол. США було видано до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України відповідно і до блокування українських портів.

Відповідно до платіжного доручення від 22.11.2021 №212 за Контрактом від 05.11.2021 №S003-MS-01/22 була здійснена оплата на суму 952 000 дол. США, а згідно з платіжним дорученням 06.01.2022 №1 на 715 000 дол. США, що разом становить 1 667 000 дол. США.

Пунктом 7.4 Контракту від 05.11.2021 №S003-MS-01/22 встановлено, що Продавець має право на свій розсуд виконати поставку товару без отримання 100% оплати вартості товару. При цьому, Покупець повинен сплатити повну вартість відвантаженого товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати відвантаження, підтвердженої копією коносаменту. Отже, зазначеним Контрактом-1 передбачено право продавця виконати поставку товару з відстрочкою оплати вартості товару, що не впливає на визначення митної вартості товару та не порушує умови Контракту-1.

Позивач у листі зазначив, що ним додатково надається Одеській митниці інвойс від 20.01.2022 №RC211111-424, який згадується у сертифікаті про походження Товару-1 від 25.01.2022 №22C2102M2382/00001, що спростовує твердження відповідача щодо підробки документів. Додатково позивач зауважив, що відсутність документу не є підставою для твердження про підробку документів.

Також у своєму листі позивач зазначив, що відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Керуючись зазначеними нормами МК України, позивач у письмових поясненнях виклав вимогу про проведення митним органом з ним консультацій у письмовому вигляді з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

01.09.2022, 02.09.2022 та 03.09.2022 Відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2022/000015/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000004/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000018/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000022/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000025/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000026/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000006/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000008/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000027/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000013/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000031/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000023/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000009/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000032/2 від 03.09.2022, №UA500080/2022/000033/2 від 03.09.2022, так як за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронними митними деклараціями відповідачем встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості Товару-1, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за Товар-1.

При прийнятті відмови посадовими особами митного органу головними державними інспекторами Одеської митниці були заповнені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2022/000037, № UA500080/2022/000040, № UA500080/2022/000053, № UA500080/2022/000062, № UA500080/2022/000066, №/2022/000067, № UA500080/2022/000043, № UA500080/2022/000047, №/2022/000068, № UA500080/2022/000048, № UA500080/2022/000069, № UA500080/2022/000063, № UA500080/2022/00004 2, № UA500080/2022/000071, №/2022/000072, примірники яких невідкладно було вручено (надіслано) декларанту.

З метою випуску партій Товару-1 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нові митні декларації та митний орган прийняв рішення про випуск партій Товару-1 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію), а саме наступні: ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007351 від 01.09.2022 під грошову заставу - 69698.38 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007365 від 02.09.2022 під грошову заставу - 114079.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007407 від 03.09.2022 під грошову заставу - 114240.31 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007396 від 03.09.2022 під грошову заставу - 109079.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007411 від 03.09.2022 під грошову заставу - 109279.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007395 від 03.09.2022 під грошову заставу - 109279.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007378 від 02.09.2022 під грошову заставу - 109279.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007381 від 02.09.2022 під грошову заставу - 109079.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007410 від 03.09.2022 під грошову заставу - 109279.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007382 від 02.09.2022 під грошову заставу - 109279.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007394 від 03.09.2022 під грошову заставу - 69698.38 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007393 від 03.09.2022під грошову заставу - 109279.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007377 від 02.09.2022 під грошову заставу - 109240.31 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007455 від 03.09.2022 під грошову заставу - 69644.10 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007456 від 03.09.2022під грошову заставу - 39737.70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на письмову вимогу позивача, заявлену в порядку ст. 55 МК України, Одеською митницею не проводились письмові консультації з позивачем з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, прийнятих щодо Товару-1, констатував неможливість застосування попередніх методів, та, керуючись положеннями частини першої статті 64 МК України, зазначив, що митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам Україні і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом.

Відповідач зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібного товару є більшим і становить 1,08 дол. США/кг.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості Товару-1 позивача (Сульфату Магнію Моногідрат Гранульований) - митна декларація від 19.01.2022 № UA500020/2022/001602 (вартість товарів згідно з джерелом інформації - 1,08 доларів США за 1 кг).

Щодо товару - Сульфату Магнію Гептагідрата суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, за Контрактом від 05.11.2021 №P002-MS-01/22 RICHASE ENTERPRISE PTE. LTD, компанія зареєстрована в Сінгапурі, продає покупцю SUNFERT S.A., компанії, зареєстрованій в Швейцарії, також другий товар - Сульфат Магнію Гептагідрат Кристалічний, виробництва RICHIN INTERNATIONAL TRADE (DALIAN) CO. LTD, компанії зареєстрованої в Китаї (далі - Товар-2).

Пунктом 4 Контракту від 05.11.2021 №P002-MS-01/22 встановлено ціну Товару-2 у розмірі 160 або 175 доларів США за метричну тону, в залежності від місця поставки.

Між компанією SUNFERT S.A. (далі - продавець) та ТОВ «Санагро Україна» було укладено Контракт від 05.11.2021 №S003/1-MS-01/22 (далі - Контракт-2).

Відповідно до п. 2.1. Контракту-2, продавець поставляє позивачу Товар-2 - Сульфат Магнію Гептагідрат Кристалічний у кількості -7500 мт - 5% в опції продавця.

Згідно з п. 5.1. Контракту-2 ціна Товару-2 складає - 275 дол. США/мт на умовах CIF FO Чорноморськ, Україна або CIF FO Херсон, Україна.

Відповідно до параграфу 6 Контракту-2, загальна ціна Контракту-2 складає 2 062 500 дол. США +/- 5% в опції продавця.

Продавець та позивач уклали Доповнення №1 від 01.06.2022 до Контракту-2, яким передбачили, що через форс-мажорну ситуацію, яка настала 24 лютого 2022 року, корабель «Ефі Тео» не зміг зайти в порт Чорноморськ, Україна і був змушений вивантажити товар в порту Чанаккале, Туреччина. Товар по даному контракту буде поставлений декількома партіями в порт Галац, Румунія для подальшого транспортування в Україну.

Відповідно до п. 1 Доповнення №1 від 01.06.2022 до Контракту-2, кількість Товару-2, поставленого згідно цього доповнення, складає 3100 мт +/- 10% в опції продавця.

Згідно з п.п. 5-6 Доповнення №1 від 01.06.2022 до Контракту-2, ціна Товару-2 по цьому доповненню складає 305 доларів США за метричну тону на умовах поставки FCA Галац, Румунія. Вартість упаковки і вагонних вкладишів входить в ціну товару. Загальна сума товару, поставленого згідно цього доповнення, складає 945 500 (дев`ятсот сорок п`ять тисяч п`ятсот) Доларів США +/- 10% в опції Продавця.

Надалі продавець та позивач уклали Доповнення №2 від 09.08.2022 до Контракту-2, яким аналогічно передбачили, що через форс-мажорну ситуацію, яка настала 24 лютого 2022 року, корабель «Ефі Тео» не зміг зайти в порт Чорноморськ, Україна і був змушений вивантажити товар в порту Чанаккале, Туреччина. Товар по даному контракту буде поставлений декількома партіями в порт Галац, Румунія для подальшого транспортування в Україну.

Відповідно до п. 1 Доповнення № 2 від 09.08.2022 до Контракту-2, кількість товару, поставленого згідно цього доповнення, складає 2500 мт +/- 10% в опції продавця.

Згідно з п.п. 5-6 Доповнення № 2 від 09.08.2022 до Контракту-2, ціна товару по цьому доповненню складає 315 долар США за метричну тону на умовах поставки FCA Галац, Румунія. Вартість упаковки і вагонних вкладишів входить в ціну товару. Загальна сума товару, поставленого згідно цього доповнення, складає 787 500,00 (сімсот вісімдесят сім тисяч п`ятсот) Доларів США +/- 10% в опції Продавця.

Позивачем було заявлено до розмитнення Товар-2 - Сульфат Магнію Гептагідрат за такими митними деклараціями:

UA50080/2022/007273 від 31.08.2022 року вагою нетто 23750 кг із заявленою вартістю 7927,40 USD (333,79 USD/мт);

UA50080/2022/007274 від 31.08.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7771,15 USD (345,38 USD/мт);

UA50080/2022/007313 від 01.09.2022 року вагою нетто 23750 кг із заявленою вартістю 7927,40 USD (333,79 USD/мт);

UA50080/2022/007315 від 01.09.2022 року вагою нетто 23750 кг із заявленою вартістю 7927,40 USD (333,79 USD/мт);

UA50080/2022/007316 від 01.09.2022 року вагою нетто 23750 кг із заявленою вартістю 7900,05 USD (332,63 USD/мт);

UA50080/2022/007317 від 01.09.2022 року вагою нетто 23750 кг із заявленою вартістю 7927,40 USD (333,79 USD/мт);

UA50080/2022/007318 від 01.09.2022 року вагою нетто 23750 кг із заявленою вартістю 7927,40 USD (333,79 USD/мт);

UA50080/2022/007319 від 01.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007320 від 01.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007321 від 01.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007322 від 01.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007323 від 01.09.2022 року вагою нетто 15000 кг із заявленою вартістю 5162,53 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007324 від 01.09.2022 року вагою нетто 15000 кг із заявленою вартістю 5162,53 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007328 від 01.09.2022 року вагою нетто 15000 кг із заявленою вартістю 5162,53 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007330 від 01.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7771,15 USD (345,38 USD/мт);

UA50080/2022/007343 від 01.09.2022 року вагою нетто 21250 кг із заявленою вартістю 7350,05 USD (345,88 USD/мт);

UA50080/2022/007344 від 01.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007345 від 01.09.2022 року вагою нетто 21250 кг із заявленою вартістю 7350,05 USD (345,88 USD/мт);

UA50080/2022/007370 від 02.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7518,80 USD (334,17 USD/мт);

UA50080/2022/007466 від 03.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007467 від 03.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007468 від 03.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007469 від 03.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007470 від 03.09.2022 року вагою нетто 17000 кг із заявленою вартістю 5765,19 USD (339,13 USD/мт);

UA50080/2022/007471 від 03.09.2022 року вагою нетто 21250 кг із заявленою вартістю 7295,36 USD (343,31 USD/мт);

UA50080/2022/007475 від 03.09.2022 року вагою нетто 15000 кг із заявленою вартістю 5135,19 USD (342,35 USD/мт);

UA50080/2022/007476 від 03.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

UA50080/2022/007477 від 03.09.2022 року вагою нетто 22500 кг із заявленою вартістю 7743,80 USD (344,17 USD/мт);

№UA500080/2022/008198 від 27.09.2022 року вагою нетто 23750 кг із заявленою вартістю 7927,40 USD (333,79 USD/мт);

№UA500080/2022/008199 від 27.09.2022 року вагою нетто 25000 кг із заявленою вартістю 8335,99 USD (333,44 USD/мт);

№UA500080/2022/008197 від 27.09.2022 року вагою нетто 23750 кг із заявленою вартістю 7927,40 USD (333,79 USD/мт).

Митна вартість Товару-2 визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості Товару-2 позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України.

Крім Контракту-2 та доповнення до нього до вищезгаданих митних декларацій до митного оформлення для підтвердження митної вартості Товару-2 позивачем були подані, зокрема, наступні документи: проформа-інвои?с від 07.06.2022 №S003/1-MS-01/22-3; проформа-інвойс від 15.08.2022 № S003/1-MS-01/22-4; рахунок-фактура (інвои?с) від 20.01.2022 №S003/1-MS-01/22-2; рахунок-фактура (інвои?с) від 07.06.2022 №S003/1-MS-01/22-3; рахунок-фактура (інвои?с) від 15.08.2022 №S003/1-MS-01/22-5, коносаменти від 20.01.2022 №TJGYET09 та від 07.06.2022 №1; сертифікат походження товару від 25.01.2022 №22С2102M2382/00002; платіжне доручення від 23.02.22 №11 на 150 000,00 дол. США; сертифікат аналізу (якості) від 17.01.2022 №б/н та ін.

Після пред`явлення Товару-2 та документів до розмитнення позивач отримав від відповідача запит на надання додаткових документів, а саме:

У зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, відповідач просив позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару 5) митну декларацію країни відправлення; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

На цей запит позивачем було надано відповідачу додаткові документи, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) який вказаний у сертифікаті походження RC211111-425 від 20.01.2022 року; платіжне доручення ТОВ «САНАГРО Україна» в іноземній валюті №31 від 21.07.2022 на 515 068,75 дол. США; платіжне доручення ТОВ «САНАГРО Україна» в іноземній валюті №32 від 21.07.2022 на 255 268,75 дол. США; комерційну пропозицію б/н від 10.08.2022 року; комерційну пропозицію б/н від 11.08.2022 року; страховий сертифікат №379719 від 20.01.2022 року; оборотну сальдову відомість №632 від 31.08.2022 року; копію експортної ВМД країни експортера №020220220000030097 від 12.01.2022 року; договір №Р002-MS-01/22 від 05.11.2021 року; та додаткові пояснення позивача у супровідному листі (далі лист).

Відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, витрати на страхування цих товарів додаються в тому випадку, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як зазначив позивач, відповідно до п. 4.1 Контракту 05.11.2021 №S003/1-MS-01/22 товар за цим Контрактом поставляється на базисі CIF FO Чорноморськ або CIF FO Херсон, Україна в опції Покупця згідно правил Інкотермс 2010.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.07.2019 у справі №821/829/18 (№ К/9901/5724/19).

У Доповненні №1 та Доповненні № 2 до Контракту-2 базис поставки було змінено на FCA Галац, Румунія (Інкотермс-2010). Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах FCA («франко-перевізник») не зобов`язує страхувати вантаж ні продавця, ні покупця (пункти А3, Б3 умов поставки FCA за Інкотермс 2010).

Щодо питання платіжних доручень у письмовому поясненні позивач пояснив відповідачу, що інвойс від 20.01.2022 №S003/1-MS-01/22-2 на суму 2 026 406,25 дол. США було видано до початку повномасштабного вторгнення рф на територію України відповідно і до блокування українських портів.

01.06.2022 року між продавцем і покупцем було укладено Доповнення № 1 до Контракту №S003/1-MS-01/22, яким через форс-мажорні обставини у зв`язку із введенням в Україні військового стану зазначено, що загальна сума Товару-2, поставленого згідно цього Доповнення, складає 945 500 дол. США +/- 10% в опції Продавця.

09.08.2022 року між Продавцем і Покупцем було укладено Доповнення № 2 до Контракту №S003/1-MS-01/22, яким через форс-мажорні обставини через введення в Україні військового стану зазначено, що загальна сума Товару-2, поставленого згідно цього Доповнення, складає 787 500 дол. США +/- 10% в опції Продавця.

Таким чином, позивач зазначив, що цими доповненнями було змінено загальну вартість Контракту від 05.11.2021 №S003/1-MS-01/22.

Пунктом 7.4 Контракту від 05.11.2021№S003/1-MS-01/22 встановлено, що продавець має право на свій розсуд виконати поставку Товару без отримання 100% оплати вартості Товару-2. При цьому, покупець повинен сплатити повну вартість відвантаженого Товару-2 протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати відвантаження, підтвердженої копією коносаменту.

Отже, Контрактом-2 передбачено право продавця виконати поставку Товару-2 з відстрочкою оплати вартості товару, що не впливає на визначення митної вартості товару та не порушує умови Контракту-2.

Позивач також на запит митного органу додатково надав інвойс від 20.01.2022 №RC211111-425, який згадується у сертифікаті про походження товару від 25.01.2022 №22C2102M2382/00002, тим самим фактично спростував твердження митного органу щодо підробки документів. У письмових поясненнях позивач додатково зауважив, що відсутність документу не є підставою для твердження про підробку документів.

01.09.2022 - 04.09.2022 та 28.09.2022 Відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2022/000014/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000003/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000010/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000024/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000011/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000012/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000014/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000019/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000015/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000028/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000029/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000020/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000021/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000005/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000007/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000016/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000030/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000017/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000034/2 від 03.09.2022, №UA500080/2022/000035/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000036/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000041/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000042/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000043/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000037/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000038/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000039/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000040/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000044/2 від 28.09.2022, №UA500080/2022/000045/2 від 28.09.2022, №UA500080/2022/000046/2 від 28.09.2022, так як за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронними митними деклараціями відповідачем було встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості Товару-2, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за Товар-2.

При прийнятті відмови посадовими особами митного органу головними державними інспекторами Одеської митниці були заповнені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2022/000038, №UA500080/2022/000039 №UA500080/2022/000052, №UA500080/2022/000050, №UA500080/2022/000055, №UA500080/2022/000056, №UA500080/2022/000049, №UA500080/2022/000054, №UA500080/2022/000058, №UA500080/2022/000064, №UA500080/2022/000065, №UA500080/2022/000057, №UA500080/2022/000059, №UA500080/2022/000041, №UA500080/2022/000044, №UA500080/2022/000060, №UA500080/2022/000070, №UA500080/2022/000061, №UA500080/2022/000073, №UA500080/2022/000074, №UA500080/2022/000075, №UA500080/2022/000079, №UA500080/2022/000080, №UA500080/2022/000081, №UA500080/2022/000076, №UA500080/2022/000077, №UA500080/2022/000078, №UA500080/2022/000082, №UA500080/2022/000118, №UA500080/2022/000119, № UA500080/2022/000120, примірники яких невідкладно було вручено (надіслано) декларанту.

З метою випуску партій Товару-2 у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нові митні декларації та митний орган прийняв рішення про випуск партій Товару-2 під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію), а саме наступні: ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007353 від 01.09.2022 під грошову заставу - 129618.16 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007364 від 02.09.2022під грошову заставу - 120887.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007401 від 03.09.2022під грошову заставу - 129618.16 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007387 від 02.09.2022під грошову заставу - 129618.16 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007400 від 03.09.2022 під грошову заставу - 129818.16 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007391 від 02.09.2022 під грошову заставу - 129618.16 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007388 від 02.09.2022 під грошову заставу - 129618.16 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007398 від 03.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007402 від 03.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007404 від 03.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007406 від 03.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007454 від 03.09.2022 під грошову заставу - 80724.93 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007397 від 03.09.2022 під грошову заставу - 80724.93 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007376 від 02.09.2022 під грошову заставу - 80724.93 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007380 від 02.09.2022під грошову заставу - 120887.41 грн, ІМ 40 ДЕUA500080/2022/007403 від 03.09.2022під грошову заставу - 114093.66 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007405 від 03.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007399 від 03.09.2022 під грошову заставу - 114093.66 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007461 від 03.09.2022 під грошову заставу - 122733.00 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007483 від 04.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007484 від 04.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007489 від 04.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007488 від 04.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007490 від 04.09.2022 під грошову заставу - 92114.93 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007485 від 05.09.2022під грошову заставу - 114493.66 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007487 від 04.09.2022 під грошову заставу - 80924.93 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007486 від 05.09.2022під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/007491 від 05.09.2022 під грошову заставу - 121087.41 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/008232 від 28.09.2022 під грошову заставу - 129618.16 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/008231 від 28.09.2022 під грошову заставу - 136503.32 грн, ІМ 40 ДЕ UA500080/2022/008236 від 28.09.2022 під грошову заставу - 129618.16 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на письмову вимогу позивача в порядку ст. 55 МК України, Одеською митницею не проводились письмові консультації з позивачем з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості Товару-2.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, прийнятих щодо Товару-2, констатував неможливість застосування попередніх методів, та керуючись положеннями частини першої статті 64 МК України, зазначив, що митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам Україні і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом.

Відповідач зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібного товару є більшим і становить 1,08 дол. США/кг.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , - митна декларація від 19.01.2022 № UA500020/2022/001602 (вартість товарів згідно з джерелом інформації - 1,08 доларів США за 1 кг).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною третьою статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

У силу приписів частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Частинами сьомою та восьмою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначено статтею 53 МК України.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, в силу частини другої цієї статті, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Цією ж статтею передбачено, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, забороняється.

Дана норма кореспондується з приписами статті 318 МК України, якими визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає положенням пунктів 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" N 3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено наступні стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою цієї статті передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Такими додатковими документами, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписка з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, право митного органу на витребування у декларанта або уповноваженої ним особи додаткових документів за наведеним вище переліком виникає виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті (тобто основні документи), містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноваженої ним особи зобов`язані протягом 10 календарних днів надати за наявності такі додаткові документи.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої-шостої статті 54, статті 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних із перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

За стандартним правилом, визначеним пунктом 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, у випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом із декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Як зазначалося вище, частиною третьою статті 53 МК України визначено, що додаткові документи (за наявності) подаються декларантом протягом 10 календарних днів із моменту отримання письмової вимоги митного органу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Суд зазначає, що законодавцем встановлений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, який міститься, як зазначалося вище, в частині другій статті 53 МК України.

Щодо Товару-1: після дослідження оскаржуваних рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500000/2022/000015/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000004/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000018/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000022/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000025/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000026/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000006/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000008/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000027/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000013/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000031/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000023/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000009/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000032/2 від 03.09.2022, №UA500080/2022/000033/2 від 03.09.2022, які були прийняті щодо Товару-1 Сульфат Магнію Моногрідрат Гранульований, та заяв по суті справи Одеської митниці, судом встановлено, що всі ці оскаржувані рішення про коригування митної вартості Товару-1 були винесені відповідачем з аналогічних підстав та містять однакові висновки митного органу.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача щодо визначення митної вартості Товару-1, з огляду на наступне.

Як зазначає Одеська митниця в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості Товару-1, наданий додатково декларантом рахунок-фактура між нерезидентами від 20.01.2022 №RC211111-424 містить інформацію щодо покупця Sunfert S.A та продавця Rishase Enterprise Pte.Ltd, проте у наданому сертифікаті про походження товару від 25.01.2022 №22C2102M2382/00001 та копії експортної декларації країни відправлення від 12.01.2022 №020220220000030096 зазначається покупцем LLC «SUNAGRO UKRAINE» та міститься посилання на рахунок-фактуру між нерезидентами від 20.01.2022 №RC211111-424, що може свідчити про можливі ознаки підробки.

Суд критично ставиться до висновку відповідача про те, що зазначення ТОВ «Санагро Україна» (LLC «SUNAGRO UKRAINE») в якості покупця у сертифікаті про походження товару від 25.01.2022 №22C2102M2382/00001 та в експортній декларації країни відправлення від 12.01.2022 №020220220000030096 є підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, оскільки ані митна декларація країни відправлення, ані сертифікат походження не є документами, які підтверджують митну вартість товару.

Як було встановлено судом, за Контрактом від 05.11.2021 №P002-MS-01/22 RICHASE ENTERPRISE PTE. LTD, компанія зареєстрована в Сінгапурі, продала Товар-1 - Сульфат Магнію Моногідрат Гранульований, виробництва RICHIN INTERNATIONAL TRADE (DALIAN) CO. LTD, компанії зареєстрованої в Китаї, покупцю SUNFERT S.A., компанії, зареєстрованій в Швейцарії.

В свою чергу, між компанією SUNFERT S.A. та ТОВ «Санагро Україна» було укладено Контракт від 05.11.2021 №S003-MS-01/22, за яким компанія SUNFERT S.A. продала Товар-1 ТОВ «Санагро Україна».

Суд встановив, що позивачем разом з митними деклараціями щодо Товару-1 надавались відповідачу копії Контракту від 05.11.2021 №P002-MS-01/22 та Контракту від 05.11.2021 №S003-MS-01/22.

Суд погоджується з доводом позивача про те, що зазначення ТОВ «Санагро Україна» в якості покупця у сертифікаті про походження товару від 25.01.2022 №22C2102M2382/00001 та експортній декларації країни відправлення від 12.01.2022 №020220220000030096 пояснюється тим, що мав місце описаний вище ланцюжок відчуження Товару-1 і зазначена обставина не могла вплинути на митну вартість Товару-1 та не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, які були прийняті щодо Товару-1, зазначає, що згідно рахунку-фактури між нерезидентами від 20.01.2022 №RC211111-424, вказана наступна інформація: загальна вага нетто 7 000 000 кг, ціна товару становить 234 дол. США/МТ, загальна вартість 1 638 000 дол. США на умовах поставки FOB, покупець Sunfert S.A, при цьому згідно копії експортної декларації країни відправлення від 12.01.2022 №020220220000030096 зазначено загальна вага нетто 7 000 000 кг, ціна товару становить 180 дол. США/МТ, загальна вартість 1 260 000 дол. США на умовах поставки FOB, отримувач товару LLC «SUNAGRO UKRAINE».

Суд не погоджується з висновками відповідача про те, що різниця в ціні Товару-1 в інвойсі від 20.01.2022 № RC211111-424, який видавався на підставі контракту між нерезидентами, та в експортній декларації країни відправлення від 12.01.2022 № 020220220000030096, є підставою для прийняття оскаржуваних рішень коригування митною вартості Товару-1 з огляду на наступне.

Суд встановив, що інвойс від 20.01.2022 № RC211111-424 виданий RICHASE ENTERPRISE PTE. LTD (Сінгапур) на підставі Контракту №P002-MS-01/22 від 05.11.2021, який був укладений між компаніями RICHASE ENTERPRISE PTE. LTD (Сінгапур) та SUNFERT S.A. (Швейцарія), і ціна Товару-1 234 дол. США/мт , яка зазначена в інвойсі від 20.01.2022 №-424, відповідає умовам Контракту №P002-MS-01/22 від 05.11.2021.

В той же час, суд бере до уваги, що у Контракті №P002-MS-01/22 від 05.11.2021 зазначено країною походження Товару-1 - Китай. Відповідно до коносаменту №TJGYET08 від 20.01.2022, який є в матеріалах справи та, який подавався декларантом митному органу на етапі митного оформлення Товару-1, відправником Товару-1 з Китаю була компанія RICHIN INTERNATIONAL TRADE (DALIAN) CO. LTD (Китай), яка є виробником Товару-1.

Таким чином, суд враховує доводи позивача про те, що експортну декларацію країни відправлення від 12.01.2022 №020220220000030096 оформлював відправник - виробник Товару-1 з Китаю - RICHIN INTERNATIONAL TRADE (DALIAN) CO. LTD (Китай) і ним у експортній декларації зазначалась ціна виробника (180 дол. США/МТ), яка є меншою за ціну Товару-1, за якою його було придбано у постачальника - RICHASE ENTERPRISE PTE. LTD (Сінгапур) за Контрактом №P002-MS-01/22 від 05.11.2021.

Щодо підстави, зазначеної відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості Товару-1, яка полягає, в тому, що копія експортної декларації країни відправлення від 12.01.2022 №020220220000030096 датована 12.01.2022, в той же час в ній вказано рахунок-фактуру між нерезидентами №RC211111-424 та коносамент №TJGYET08, які датовані 20.01.2022, що може свідчити про можливі ознаки підробки, суд дійшов наступного висновку.

Суд погоджується з позицією позивача, що та обставина, що на момент видачі митної декларації країни відправлення №020220220000030096 від 12.01.2022 коносамент №TJGYET08 від 20.01.2022 ще не був виданий, пояснюється тим, що місце на судні завжди бронюється заздалегідь, тому на момент видачі митної декларації країни відправлення вже існував номер букінгу («booking note»), який дозволяє резервувати (бронювати) місце на судні, який завжди співпадає з номером майбутнього коносаменту, і який був вказаний у відповідній графі експортної митної декларації. Подібна ситуація була роз`яснена Верховним Судом у постанові від 22.04.2019 року у справі №815/6242/17 (№ К/9901/54313/18).

Відтак, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що вказані обставини можуть свідчити про можливі ознаки підробки та бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів щодо Товару-1.

Щодо Товару-2: після дослідження оскаржуваних рішень Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500000/2022/000014/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000003/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000010/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000024/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000011/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000012/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000014/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000019/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000015/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000028/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000029/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000020/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000021/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000005/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000007/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000016/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000030/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000017/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000034/2 від 03.09.2022, №UA500080/2022/000035/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000036/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000041/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000042/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000043/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000037/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000038/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000039/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000040/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000044/2 від 28.09.2022, №UA500080/2022/000045/2 від 28.09.2022, №UA500080/2022/000046/2 від 28.09.2022, які були прийняті щодо Товару-2 Сульфат Магнію Гептагідрат, та заяв по суті справи Одеської митниці, суд становив, що всі ці оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, прийняті щодо Товару-2 були винесені відповідачем виходячи з аналогічних мотивів та містять однакові обґрунтування митного органу.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача щодо Товару-2 з огляду на наступне.

Як зазначає Одеська митниця в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості Товару-2, наданий додатково декларантом рахунок-фактура між нерезидентами від 20.01.2022 № RC211111-425 містить інформацію, щодо покупця Sunfert S.A та продавця Rishase Enterprise Pte. Ltd, проте у наданому сертифікаті про походження товару від 25.01.2022 № 22C2102M2382/00002 та копії експортної митної декларації країни експортера № 020220220000030097 від 12.01.2022 зазначається покупцем LLC «SUNAGRO UKRAINE» та міститься посилання на рахунок-фактури між нерезидентами від 20.01.2022 №-425, що може свідчити про можливі ознаки підробки.

Суд критично ставиться до висновку відповідача про те, що зазначення ТОВ «Санагро Україна» (LLC «SUNAGRO UKRAINE») в якості покупця у сертифікаті про походження товару від 25.01.2022 № 22C2102M2382/00002 та в експортній декларації країни відправлення № 020220220000030097 від 12.01.2022 є підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, оскільки ані митна декларація країни відправлення, ані сертифікат походження товару не є документами, які підтверджують митну вартість товару.

В той же час, судом було встановлено, що за Контрактом від 05.11.2021 №P002-MS-01/22 RICHASE ENTERPRISE PTE. LTD, компанія зареєстрована в Сінгапурі, продала Товар-2 - Сульфат Магнію Гептагідрат, виробництва RICHIN INTERNATIONAL TRADE (DALIAN) CO. LTD, компанії зареєстрованої в Китаї, покупцю SUNFERT S.A., компанії, зареєстрованій в Швейцарії.

В свою чергу, між компанією SUNFERT S.A. та ТОВ «Санагро Україна» було укладено Контракт від 05.11.2021 №S003/1-MS-01/22, за яким компанія SUNFERT S.A. продала Товар-2 ТОВ «Санагро Україна».

Суд встановив, що позивачем разом з митними деклараціями щодо Товару-2 надавались відповідачу копії Контракту від 05.11.2021 №P002-MS-01/22 та Контракту від 05.11.2021№S003/1-MS-01/22.

Суд погоджується з доводом позивача про те, що зазначення ТОВ «Санагро Україна» в якості покупця в сертифікаті про походження товару від 25.01.2022 22C2102M2382/00002 та експортній декларації країни відправлення від 12.01.2022 №020220220000030097 пояснюється тим, що мав місце описаний вище ланцюжок відчуження Товару-2 і зазначена обставина не могла вплинути на митну вартість Товару-2 та не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Суд встановив, що серед підстав прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості щодо Товару-2 відповідач також зазначив, що копія експортної декларації країни експортера № 020220220000030097 датована 12.01.2022, в той же час, в ній вказано рахунок-фактура між нерезидентами № RC211111-425 та коносамент № TJGYET09, які датовані 20.01.2022, що може свідчити про можливі ознаки підробки.

Суд погоджується з позицією позивача, що та обставина, що на момент видачі митної декларації країни відправлення №020220220000030097 від 12.01.2022 коносамент №TJGYET09 від 20.01.2022 ще не був виданий, пояснюється тим, що місце на судні завжди бронюється заздалегідь, тому на момент видачі митної декларації країни відправлення вже існував номер букінгу («booking note»), який дозволяє резервувати (бронювати) місце на судні, який завжди співпадає з номером майбутнього коносаменту, і який був вказаний у відповідній графі експортної митної декларації. Подібна ситуація була роз`яснена Верховним Судом у постанові від 22.04.2019 року у справі №815/6242/17 (№ К/9901/54313/18).

Щодо доводу відповідача про те, що в платіжних дорученнях, наданих позивачем митному органу, зазначено номер зовнішньоекономічного контракту від 05.11.2021 №S003/1-MS-01/22, але відсутнє посилання на інвойс по якому здійснювалась оплата за товар, суд зазначає наступне.

Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року № 216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за № 910/15601 (далі - Порядок № 216).

Пунктом 15 Порядку № 216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 22.04.2019 року у справі №815/6242/17 (№К/9901/54313/18).

Надаючи оцінку умовами поставки та умовами оплати Товару-2, суд встановив, що відповідно до п. 7.4 Контракту від 05.11.2021 №S003/1-MS-01/22, продавець має право на свій розсуд виконати поставку товару без отримання 100% оплати вартості товару. При цьому, покупець повинен сплатити повну вартість відвантаженого товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати відвантаження, підтвердженої копією коносаменту.

Суд виходить з того, що обставини здійснення платежів можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість Товару-2.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що умови і обставини оплати оцінюваного Товару-2 у взаємозв`язку з тими доказами, що подавались позивачем до митного контролю, не давали обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні чи недостовірні відомості про фактурну вартість оцінюваного Товару-2.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що неподання позивачем всіх документів, які витребовувались митним органом, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, що факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості (постанова Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17(№ К/9901/59766/18).

Суд дослідивши правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів позивача при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості щодо Товару-1 та Товару-2 та зазначає наступне.

Як було встановлено судом, у всіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, прийнятих щодо Товару-1 та Товару-2, Одеською митницею було застосовано останній з другорядних методів визначення митної вартості товарів резервний.

З метою забезпечення повноти оподаткування відповідачем було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» і ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібного товару, є більшим і становить 1,08 дол. США/кг. (МД від 19.01.2022 № UA500020/2022/001602). Враховуючи зазначене, митну вартість Товару-1 та Товару-2 було скориговано відповідачем до рівня 1,08 дол. США/кг.

По-перше, суд критично ставиться до того, що, не зважаючи на заявлені позивачем письмові вимоги до Одеської митниці про проведення консультації в письмовій формі, що були заявлені в порядку частин п`ятої та шостої статті 55 МК України, відповідачем не було проведено з декларантом письмову консультацію з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості Товару-1 та Товару-2.

По-друге, суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, прийнятих щодо Товару-1 та Товару-2, митним органом не було наведено належних та достатніх причин неможливості застосування кожного із попередніх другорядних методів визначення митної вартості Товару-1 та Товару-2, що суперечить частині шостій статті 57 МК України.

По-третє, відповідно до пунктів 2 та 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, (далі - Правила) у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16 (К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17 (К/9901/4472/17), від 29.01.2019 у справі №815/6827/17 (К/9901/59766/18).

Судом встановлено, що Одеська митниця в графі 33 всіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, прийнятих щодо Товару-1 та Товару-2, лише зазначила номер та дату митної декларації, використаної нею як джерела інформації при здійсненні коригування митної вартості товарів. При цьому, відповідач, усупереч вищезазначеним вимогам Правил, не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Вищеописані порушення, допущені митним органом, призвели до того, що ціна Товару-1 та Товару-2 була визначена на підставі митної декларації від 19.01.2022 №/2022/001602, за якою розмитнювався товар, який мав суттєві відмінності від Товару-1 та Товару-2.

Судом встановлено, за митною декларацією від 19.01.2022 № UA500020/2022/001602 розмитнювався товар з наступними характеристиками (графа 2 митної декларації): Продукт неорганічної хімії: Mагнію Cульфат Гептагідрат порошок (субстанція) для фармацевтичного застосування у пакетах подвійних із плівки поліетиленової. Вміст основної речовини 99,76%. Торгівельна марка LAIYU. Виробник ОРГАНІКА Файнхемі ГмбХ Волфен (контроль якості, дистриб`юція. Відповідальний за випуск серії в обіг), Німеччина; Лайчжоу Сіті Лайю Кемікал Ко., Лтд, Китай (виробництво, контроль якості, пакування); Китай. Країна виробництва Китай. Товар було доставлено в Одесу одним контейнером (у пакетах подвійних із плівки поліетиленової 8 000 кг (320 пакетів подвійних з плівки поліетиленової по 25кг) та розмитнено у січні 2022 року по ціні 1 080 дол. США/т.

В той же час, суд встановив, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, Товар-1 має наступні характеристики (графа 26 рішень про коригування): Добрива сульфат магнію: Сульфат магнію моногідрат гранульований, загальний вміст MgO-21,23%, вміст сірки 18,01%, вміст SO3 45,02%, зафасовані у великих мішках big-bag, застосовується на всіх видах ґрунтів, під всі сільськогосподарські культури, придатний як для основного внесення (навесні з посівом, восени під переорювання), так і для підгодівлі протягом усього періоду вегетації рослин, може застосовуватись в умовах захищеного ґрунту. Товар-1 було доставлено в Одесу у великих мішках big-bag по 1000 кг п`ятнадцятьма партіями автомобільним транспортом.

Також суд встановив, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, Товар-2 має наступні характеристики (графа 26 рішень про коригування): Добрива сульфат магнію: Сульфат магнію гептагідрат, формула MgSO47H2O, загальний вміст MgO 99,5 %, загальний вміст водорозчинного MgO 16,2%, вміст сірки 12,95%, вміст SO3 32,40%, зафасовані у п/е великі мішки big-bag, застосовується на всіх видах ґрунтів, під всі сільськогосподарські культури, придатний як для основного внесення (навесні з посівом, восени під переорювання), так і для підгодівлі протягом усього періоду вегетації рослин, може застосовуватись в умовах захищеного ґрунту. Товар-2 було доставлено в Одесу у великих мішках big-bag по 1250 кг тридцять однією партією автомобільним транспортом.

Таким чином, суд враховує, що товар, який розмитнювався за митною декларацією 19.01.2022 № UA500020/2022/001602, мав інше призначення, аніж Товар-1 та Товар-2, а саме: мав фармацевтичне призначення, в той час, як товари позивача це добрива сільськогосподарського призначення.

Суд враховує доводи позивача, що товар, який розмитнювався за митною декларацією 19.01.2022 № UA500020/2022/001602, зареєстрований в Державному реєстрі лікарських засобів України під №UA/15968/01/01 на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України №760 від 06.05.2022. Суд погоджується, що вказана обставина доводить, що товар, який розмитнювався за митною декларацією 19.01.2022 №/2022/001602, вважається лікарським засобом, що свідчить про його принципову відмінність від товарів позивача, які не є лікарськими засобами, а є добривами сільськогосподарського призначення.

Суд також бере до уваги доводи позивача, що добрива позивача й лікарський засіб мають різний хімічний склад та лікарський засіб має більший відсоток основної речовини («чистоту») у порівнянні з добривами, що впливає на вартість продукту.

Суд зазначає, що товари позивача та порівнюваний товар за митною декларацією 19.01.2022 №/2022/001602 мають різних виробників, постачальників, спосіб доставки та пакування, що також робить ці товари такими, що не можуть вважатись подібними для цілей визначення митної вартості.

Отже, коригування відповідачем митної вартості Товару-1 та Товару-2 виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби, та взяття за основу товару, який суттєво відрізнявся за характером та умовами поставки, не відповідає нормам чинного митного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (№ К/9901/4472/17).

Отже, відповідач здійснив коригування митної вартості Товару-1 та Товару-2 без урахування відмінностей товарів позивача та товару, який розмитнювався за митною декларацією від 19.01.2022 №/2022/001602.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів щодо Товару-1 та Товару-2 протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідача.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано для визначення митної вартості Товару-1 та Товару-2 резервний метод, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесені рішення про коригування митної вартості товарів, прийняті щодо Товару-1 та Товару-2, є протиправними і підлягають скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги про скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки на час прийняття оскаржуваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 150304,00 грн., оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 150304,00 грн.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 108 320,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа № 810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа № 826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставин Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру позивачем подано до суду копії: договору про надання правової допомоги № 17/12 від 17.12.2018, додаткових угод про продовження дії договору від 30.12.2019, від 30.12.2020, від 30.12.2022, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 17/12 від 17.12.2018 № 1 від 18.12.2018, додатків до договору про надання правової допомоги № 17/12 від 17.12.2018 № 5 від 03.01.2022, № 6 від 02.01.2023, № 7 від 02.01.2024, Акту виконаних робіт № 02/01-23 від 02.01.2023, Акту виконаних робіт № 02/08-23 від 02.08.2023, Акту виконаних робіт № 02/08-24 від 02.08.2024, рахунку № 1 від 06.09.2024 за договором про надання правової допомоги № 17/12 від 17.12.2018, платіжної інструкції № 1434 від 09.09.2024.

Судом встановлено, що 17.12.2018 між позивачем та адвокатом Колесниковим Дмитром Валентиновичем укладено договір про надання правової допомоги № 17/12, за умовами якого адвокат зобов`язався надати послуги в сфері права (правову допомогу), в тому числі за окремими дорученнями клієнта.

У подальшому, між позивачем та адвокатом Колесниковим Дмитром Валентиновичем укладена додаткова угода № 1 від 18.12.2018 до договору про надання правової допомоги № 17/12 від 17.12.2018, якою договір доповнено, зокрема, пунктом 4.3. щодо вартості послуг (гонорару) адвоката.

Так, пунктом 4.3. договору про надання правової допомоги № 17/12 від 17.12.2018 визначено, що розмір гонорару адвоката за годину роботи становить 40% від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня року, в якому надавалась правова допомога.

В подальшому на виконання п. 4.3 зазначеного договору між позивачем та адвокатом Колесниковим Дмитром Валентиновичем було укладено додаток № 5 від 03.01.2022, за яким гонорар адвоката на 2022 рік встановлено в розмірі 2600,00 грн за 1 годину роботи адвоката; додаток № 6 від 02.01.2023, за яким гонорар адвоката на 2023 рік встановлено в розмірі 2680,00 грн за 1 годину роботи адвоката; додаток № 7 від 02.01.2024, за яким гонорар адвоката на 2024 рік встановлено в розмірі 2840,00 грн за 1 годину роботи адвоката.

Судом встановлено, що згідно з актами виконаних робіт № 02/01-23 від 02.01.2023, № 02/08-23 від 02.08.2023, № 02/08-24 від 02.08.2024, правову допомогу в цій справі позивачем та його представником оцінено, виходячи з погодинної ставки адвоката, встановленої на відповідний рік, та часу, витраченого на виконання робіт, в наступних розмірах: усна консультація Клієнта за місцезнаходженням Виконавця щодо оскарження 46 Рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та 46 Карток відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - 3 900,00 грн; Вивчення документів ТОВ «Санагро Україна» (щодо 46 Рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та 46 Карток відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які подавались Клієнтом для розмитнення товару в кожному випадку, в тому числі на додаткові запити митних органів) - 18 200,00 грн, Підготовка та подання до суду позовної заяви до Одеської митниці про оскарження її рішень та додатків до позовної заяви 46 800,00 грн, Підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів (митної декларації від 19.01.2022 №UA500020/2022/001602) - 2600,00 грн; Підготовка та подання до суду заперечення проти роз`єднання позовних вимог у справі №320/5799/23 - 5 360,00 грн; Підготовка та подання до суду клопотання про повторне витребування судом доказів у відповідача у справі №320/5799/23 - 1 340,00 грн; Представництво інтересів Клієнта у підготовчому судовому засіданні 02.05.2023 у справі №320/5799/23 1 340,00 грн; Підготовка та подання до суду відповіді на відзив у справі №320/5799/23 - 10 720,00 грн; Підготовка та подання до суду письмових пояснень щодо заперечення на відповідь на відзив у справі №320/5799/23 - 6 700,00 грн; Підготовка та подання до суду письмових пояснень стосовно письмових (додаткових) пояснень відповідача щодо товару - сульфату амонію гептагідрату у справі №320/5799/23 - 8 520,00 грн; Представництво інтересів Клієнта у підготовчому засіданні 20.03.2024 у справі №320/5799/23 - 1 420,00 грн; Підготовка та подання до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача у порядку письмового провадження у справі №320/5799/23 - 1 420,00 грн. Загальна вартість вищезазначених адвокатських послуг (гонорар адвоката) складає 108 320,00 грн.

Суд встановив, що позивачем було в повному обсязі сплачено вартість вищезазначених адвокатських послуг (гонорар адвоката), що підтверджується рахунком № 1 від 06.09.2024 та платіжної інструкцією № 1434 від 09.09.2024.

Проте, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 00/9888/19-а Верховний Суд уже виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що, відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За даними перелічених доказів понесені витрати на професійну правничу допомогу склали 108320,00 грн.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що: дана справа є справою, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа розглядалася судом за правилами загального позовного провадження та судові засідання відбувались не завжди; наявна судова практика; в подальшому розгляд справи відбувався у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір 108320,00 грн є надмірним.

Водночас, суд вважає, що в даному випадку співмірною є сума 50 000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Відтак, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 50 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9,14,73-78,90,139,143,242-246,250,255,295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500000/2022/000015/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000004/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000018/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000022/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000025/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000026/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000006/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000008/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000027/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000013/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000031/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000023/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000009/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000032/2 від 03.09.2022, №UA500080/2022/000033/2 від 03.09.2022, №UA500000/2022/000014/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000003/2 від 01.09.2022, №UA500080/2022/000010/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000024/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000011/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000012/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000014/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000019/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000015/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000028/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000029/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000020/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000021/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000005/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000007/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000016/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000030/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000017/2 від 02.09.2022, №UA500080/2022/000034/2 від 03.09.2022, №UA500080/2022/000035/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000036/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000041/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000042/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000043/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000037/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000038/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000039/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000040/2 від 04.09.2022, №UA500080/2022/000044/2 від 28.09.2022, №UA500080/2022/000045/2 від 28.09.2022, №UA500080/2022/000046/2 від 28.09.2022.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2022/000037, №UA500080/2022/000040, №UA500080/2022/000053, №UA500080/2022/000062, №UA500080/2022/000066, №UA500080/2022/000067, №UA500080/2022/000043, №UA500080/2022/000047, №UA500080/2022/000068, №UA500080/2022/000048, №UA500080/2022/000069, №UA500080/2022/000063, №UA500080/2022/000042, №UA500080/2022/000071, №UA500080/2022/000072, №UA500080/2022/000038, №UA500080/2022/000039, №UA500080/2022/000052, №UA500080/2022/000050, №UA500080/2022/000055, №UA500080/2022/000056, №UA500080/2022/000049, №UA500080/2022/000054, №UA500080/2022/000058, №UA500080/2022/000064, №UA500080/2022/000065, №UA500080/2022/000057, №UA500080/2022/000059, №UA500080/2022/000041, №UA500080/2022/000044, №UA500080/2022/000060, №UA500080/2022/000070, №UA500080/2022/000061, №UA500080/2022/000073, №UA500080/2022/000074, №UA500080/2022/000075, №UA500080/2022/000079, №UA500080/2022/000080, №UA500080/2022/000081, №UA500080/2022/000076, №UA500080/2022/000077, №UA500080/2022/000078, №UA500080/2022/000082, №UA500080/2022/000118, №UA500080/2022/000119, № UA500080/2022/000120.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санагро Україна» судовий збір у розмірі 150304 (сто п`ятдесят тисяч триста чотири) грн 00 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.10.2024
Оприлюднено	06.11.2024
Номер документу	122773994
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Лиска І.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.10.2024 по справі 320/5799/23КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/5799/23

Рішення від 29.10.2024

Рішення
від 29.10.2024 по справі 320/5799/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД