Повістка

від 04.11.2024 по справі 400/7902/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04.11.2024 р. Справа № 400/7902/24

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛОНМАР", вул. Захисників Миколаєва, 41,м. Миколаїв,54020,

доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, Державна податкова служба України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053,

провизнання протиправним та скасування рішень від 10.05.2024 №11030874/43868171, №11030875/43868171 та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

18.10.24 Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОНМАР" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №11030874/43868171 від 10.05.2024;

зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 25.01.2023 р., подану товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОНМАР» датою її фактичного подання - 31.01.2023.; визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 11030875/43868171 від 10.05.2024 р; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 25.01.2023 р., подану товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОНМАР», датою її фактичного подання - 31.01.2023.

23.10.2024 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн. В обґрунтування заяви позивач послався на те, що в позовній заяві було заявлено про витрати на правничу допомогу; після прийняття рішення по справі на підтвердження цих витрат позивач надає договір про надання правничої допомоги від 01.08.2024, протокол погодження договірної ціни від20.08.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 11.10.2024, за яким до складу виконаних адвокатом робіт включено вивчення, матеріалів справи із пошуком судової практики та формуванням доказової бази (5000,00 грн), підготовку позовної заяви (5000,00 грн), гонорар успіху в розмірі 10000,00 грн. Загальний розмір витрат на правничу допомогу складає 20000,00 грн. Позивач просить стягнути ці витрати з відповідача.

Ухвалою від 28.10.2024 суд прийняв заяву до розгляду, запропонував відповідачу у строк до 31.10.2024 р. надати до суду свої міркування разом з відповідними доказами з приводу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення.

28.10.2024 від ГУ ДПС у Миколаївській області надійшло клопотання, в якому позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ЛОНМАР» про відшкодування витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Встановлено, що під час прийняття рішення в даній справі питання стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, оскільки в матеріалах справи не було надано позивачем достатніх доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

При цьому, у зв`язку із подання позивачем вказаної заяви від 23.10.2024 щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення про розподіл таких судових витрат.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України,

покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 вказано, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено

Суд вважає слушними посилання ГУ ДПС у Миколаївській області на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи і надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що дана справа відноситься до справ незначної складності, розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження, позов носить немайновий характер, дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, а відтак судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної справи, підлягають відшкодуванню у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 143, 246-247, 250- 252, 255, 286, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОНМАР" про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України задовольнити частково.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОНМАР" (вул. Захисників Миколаєва, 41,м. Миколаїв,54020 ЄДРПОУ 43868171) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) грн.

3. В решті вимог відмовити

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко