Рішення

від 04.11.2024 по справі 420/19245/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19245/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

представника позивачаБороденко М.С.

представників відповідачаПорохової А.Є., Язаджи В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДФОРТ до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000023/2 від 23.05.2024 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000073 від 23.05.24 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що поставка заявленої партії товару у спірних правовідносинах здійснювалась на умовах CFR Ізмаїл. Відповідно до умов CFR у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування, при цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися, оскільки термін CFR передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару. Таким чином, у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. У спірних правовідносинах у декларанта був відсутній обов`язок доведення факту здійснення або нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, у зв`язку з чим твердження митного органу про наявність сумнівів є протиправними. В копіях платіжних інструкцій від 22.03.2024 № 7 та від 17.05.2024 №8, так і у рахунку-фактурі, проформі та зовнішньоекономічному контракті банком експортера зазначено: ARAB INVESTMENT BANK. Оплату за придбаний товар позивачем у спірних правовідносинах здійснено із застосуванням засобів міжнародної електронної платіжної системи SWIFT. Зазначений продавцем ENERGY EG CO. при укладанні зовнішньоекономічного контракту SWIFT-код «AINBEGCAXXX» містить у собі наступні реквізити банку надавача платіжних послуг отримувача: перші 4 символи «AINB» - банківський код (код, присвоєний ARAB INVESTMENT BANK), наступні 2 символи «EG» - код країни (код належить Єгипту), наступні 2 символи «CA» - позначає місцезнаходження, друга цифра «A» означає активний код (місцезнаходження головного офісу банку: CAIRO SKY BUILDING, 8 ABD EL- KHLEK SARWAT), останні 3 символи - код відділення, зазначення якого необов`язково (код «XXX» використовується для позначення головного офісу банку). На виконання вимог підпункту 8 Постанови №216, позивачем, при здійснені оплати за оцінюваний товар, у пункті 57 платіжних інструкцій від 22.03.2024 № 7 та від 17.05.2024 № 8 був вказаний SWIFT-код банку отримувача, а саме: «AINBEGCAXXX», що співпадає з SWIFT-кодом зазначеним у розділі «Реквізити підприємств» Контракту №001UKE-TFT/24 від 14.03.2024 р. та комерційному інвойсі. Зауваження митного органу про те, що у рахунку-фактурі, проформі та зовнішньоекономічному контракті було зазначено іншу адресу банку експортера не можуть свідчити про наявність розбіжностей, оскільки продавцем при підписані контракту було зазначено відомості про адресу відділення банку ARAB INVESTMENT BANK за адресою його реєстрації та обслуговування у м. New Damietta, а саме - DAMIETTA KORNISH EL NIEL ALSAYAD MALL PLAZA. Окрім того у Постанові N 216 не вказано, що платіжна інструкція повинна містити обов`язковий реквізит - місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента, з зв`язку з чим заявлення митним органом доводів такого роду є невиправдано безпідставним. При цьому, серед документів, які підтверджують митну вартість товару, сертифікат здоров`я або сертифікат якості відсутні. Відповідачем не доведено наявність підстав для обов`язкового надання позивачем у спірних правовідносинах наведених документів, у зв`язку з чим наведені твердження, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними. В наданому продавцем позивача у спірних правовідносинах сертифікаті про походження товару №А 0682580 від 16.05.2024 на товар, завантажений на судно M/V «OCEAN STAR», було допущено помилку в п. 10 «Номер та дата інвойсу» такого. Наведені обставини були засвідчені листом продавця ENERGY EG CO №б/н від 23.05.2024 р., в якому останнім повідомлено усіх, кого це може стосуватися, що правильним номером рахунку-фактури слід вважати №002UKE-TFT/24 від 16.05.2024. Таким чином, згідно наданих до митного оформлення документів спростовуються припущення митного органу про можливе надання до митного оформлення інших комерційних документів. Позивач вважає, що посилання митного на зауваження щодо змісту сертифікату про походження взагалі є неспроможними, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України сертифікат про походження не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Також, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Згідно п. 2.3. зовнішньоекономічного договору №001UKE-TFT/24 від 14.03.2024 р., за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, визначено, що якщо в рахунках-фактурах та/або додаткових угодах не погоджено iнше положення lнкотермс, то вартiсть товарiв включає пакування та оформлення супровiдних та митних документiв. Крім того, поставка товарів у заявленому декларуванні здійснювалась на умовах Інкотермс CFR, згідно з якими вбачається, що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт. А отже, покупець даного товару (Декларант ТОВ «ТРЕЙДФОРТ») не несе витрат на зазначені вище складові вартості товару. Крім того, митним органом при прийняті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 23.05.2024 р. №UA500370/2024/000023/2 безпідставно та необґрунтовано не враховано додатково наданий декларантом за власним бажанням висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 22.05.2024 № 3.2/270. Акт цінової експертизи являє собою лист, в якому вказуються перелік документів, наданих заявником (договори, угоди, довідки, кон`юнктурна та експертна інформація тощо), зазначається про здійснення аналізу отриманої від заявника інформації, робиться висновок про відповідність або не відповідність вартості послуги кон`юнктурі ринку. Долучення до акта будь-яких додатків не передбачено. Тобто, посилання відповідача на неможливість прийняття до уваги висновку цінової експертизи ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 22.05.2024 № 3.2/270 у зв`язку з не долученням до нього всіх додатків є безпідставним. При цьому, Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» не є суб`єктом оціночної діяльності і не здійснює діяльність з оцінки майна та не здійснює рецензування звітів про оцінку майна, тому не зобов`язаний у своїй діяльності керуватися Стандартом. Твердження митного органу в оскаржуваному рішенні від 23.05.2024 р. №UA500370/2024/000023/2 про те, що «У наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього листи, окрім останнього не пронумеровані та не підписані сторонами угоди» позивач вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для обрання іншого ніж заявлений декларантом методу визначення митної вартості товару. Такі доводи митного органу вважаємо невиправдано безпідставними, оскільки жодним, як то міжнародним так і національним нормативним документом, не передбачене обов`язкове проставлення нумерації на сторінках договору чи то доповнень до нього, а також підписання сторонами кожної його сторінки. Позивач надав всі необхідні документи та матеріали, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості. Позивач вважає, що під час здійснення митного оформлення товару ним було надано всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи, на основі яких можливо встановити митну вартість товару, що переміщується через митний кордон України. Відповідачем, в свою чергу, обґрунтованість використання другорядного методу визначення вартості товару не доведена.

Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. У зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370003104U6 від 23.05.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000023/2 від 23.05.2024. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Декларантом "Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 " листом від 23.05.2024 № 1/23 повідомлено, що більше документів подаватись не буде. Зазначеним листом не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів. Таким чином, у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370003104U6 від 23.05.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішенні про коригування митної вартості № UA500370/2024/000023/2 від 23.05.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Враховуючи викладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000073 від 23.05.2024 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500370/2024/000023/2 від 23.05.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000073 від 23.05.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТРЕЙДФОРТ».

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, а представником відповідача надано заперечення, в яких представники сторін зазначили доводи, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву відповідно.

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, просили суд відмовити в його задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

14 березня 2024 року між ENERGY EG CO. (продавець) та ТОВ ТРЕЙДФОРТ (покупець) укладено контракт купівлі-продажу № 001UKE-TFT/24, з додатками (а.с. 41-44, 59-66).

23 травня 2024 року декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA500370003104U6 щодо оформлення товару: 1) Сіль, придатна для споживання людьми.Extra Fine Salt Food Grade in PP bags 25 KG in Sling /Сіль харчова особливо дрібного помелу у поліпропіленових мішках по 25кг у слінг-бегах (спаковано у 320 слінг-бега) -400тон.Fine Salt Food Grade in PP bags 25 KG in Sling Bag /Дрібна харчова сіль у поліпропіленових мішках по 25кг у слінгбегах (спаковано у 1200 слінг-бега)-1500тон. Fine Salt Food Grade in big bags 1250 KG/Дрібна харчова сіль у біг-бегах по 1250кг (спаковано у 800 бігбега)-1000тон. Тех.характеристики згідно сертифікатам якості.Всього вага нетто: 2900000 кгНе є товаром військового призначення та товаром подвійного використання.Торгова марка: ENERGY-EGY-CO. Виробник: ENERGY EG CO. Країна виробництва: EG; 2) Сіль для промислового використання.Washed Sea Salt (industrial) in big bags/Сіль морська мита (промислова) у біг-бегах (спаковано у 343 биг-бега) -600тон.Тех.характеристики згідно сертифікатам якості.Всього вага нетто: 600000 кг.Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання.Торгова марка: ENERGY-EGY-CO. Виробник: ENERGY EG CO. Країна виробництва: EG (а.с. 45-46, 138 з.б. - 139).

23 травня 2024 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000023/2, у зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У п. 6.1 наданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу товарів від 14.03.2024 № 001UKE-TFT/24 йдеться про здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення у розмірі 110% вартості товару, та відповідний страховий поліс повинен бути наданий покупцеві. Відповідно наданого до оформлення листа вантажоотримувача від 23.05.2024 №2305-1 товар, начебто не страхувався. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення. 2) у копіях платіжних інструкцій від 22.03.2024 № 7 та від 17.05.2024 № 8 зазначено іншу адресу банка експортера ніж зазначено у рахунках-фактурі, проформі та зовнішньоекономічному контракті; 3) У п. 6.1 наданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу товарів від 14.03.2024 № 001UKE-TFT/24 йдеться про надання покупцеві сертифікату здоров`я та сертифікату якості, які до митного оформлення не надані; 4) У сертифікаті про походження товару від 16.05.2024 № А 0682580 зазначені інші реквізити рахунку-фактури, що може свідчити то надання до митного оформлення інших комерційних документів. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення. 5) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно наданих товаросупровідних та комерційних документів товар доставляється в упаковці, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 6) Експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 22.05.2024 № 3.2/270 містить дані аналізу наданих документів, мережі інтернет та інформаційних видань, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 «Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень; 7) У наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього листи, окрім останнього не пронумеровані та не підписані сторонами угоди. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартостні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом " Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 " листом від 23.05.2024 № 1/23 повідомлено, що більше документів подаватись не буде. Зазначеним вище листом не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів. Таким чином, у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ. Згідно частини шостої статті 54 митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Відповідно до частини другої статті 58 МКУ, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні, відповідно до частини третьої статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Згідно з положеннями п.1 ст.55 митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів. Оскільки відповідно до п.2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару № 1 0,13 дол. США/кг (МД від 19.03.2024 № UA500110/2024/001633 та від 30.03.2024 № UA100160/2024/001633); товару № 2 0,1455 дол. США/кг (МД від 15.05.2023 № UA500370/2023/003823 та від 23.02.2024 № UA500090/2024/002120) (а.с. 75-76, 136-137).

23 травня 2024 року Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000073, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 74, 137 з.б. - 138).

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

З матеріалів справи вбачається, що у рішенні про коригування митної вартості від 23 травня 2024 року № UA500370/2024/000023/2, зазначено, що його прийнято у зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У п. 6.1 наданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу товарів від 14.03.2024 № 001UKE-TFT/24 йдеться про здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення у розмірі 110% вартості товару, та відповідний страховий поліс повинен бути наданий покупцеві. Відповідно наданого до оформлення листа вантажоотримувача від 23.05.2024 №2305-1 товар, начебто не страхувався. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення. 2) у копіях платіжних інструкцій від 22.03.2024 № 7 та від 17.05.2024 № 8 зазначено іншу адресу банка експортера ніж зазначено у рахунках-фактурі, проформі та зовнішньоекономічному контракті; 3) У п. 6.1 наданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу товарів від 14.03.2024 № 001UKE-TFT/24 йдеться про надання покупцеві сертифікату здоров`я та сертифікату якості, які до митного оформлення не надані; 4) У сертифікаті про походження товару від 16.05.2024 № А 0682580 зазначені інші реквізити рахунку-фактури, що може свідчити то надання до митного оформлення інших комерційних документів. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення. 5) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно наданих товаросупровідних та комерційних документів товар доставляється в упаковці, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 6) Експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 22.05.2024 № 3.2/270 містить дані аналізу наданих документів, мережі інтернет та інформаційних видань, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 «Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень; 7) У наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього листи, окрім останнього не пронумеровані та не підписані сторонами угоди.

В той же час, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з договору купівлі-продажу № 001UKE-TFT/24 від 14.03.2024, п. 2.1, 2.3 тип, кількість, ціна, умови поставки та вартість товару узгоджуються між продавцем і покупцем і відображатимуться в рахунку-фактурі та/або додаткових угодах, що складаються оремо до кожної поставки і є невід`ємною частиною договору. Якщо в рахунках-фактурах та/або у додаткових угодах не погоджено інше положення Інкотермс, вартість товарів включає пакування та оформлення супровідних та митних документів.

Тобто, за умовами договору купівлі-продажу № 001UKE-TFT/24 від 14.03.2024 року, ціна товару включає вартість пакування, а тому відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

При цьому, копія договору купівлі-продажу № 001UKE-TFT/24 від 14.03.2024 року надавалась декларантом ТОВ ТРЕЙДФОРТ до митного органу.

Отже, відповідно до приписів п. 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Також, з митної декларацій від 23 травня 2024 року № 24UA500370003104U6 вбачається, що в ній в графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00».

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Крім того, договором купівлі-продажу № 001UKE-TFT/24 від 14.03.2024 року не визначено того, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням підлягає окремій сплаті постачальнику.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 23 травня 2024 року № UA500370/2024/000023/2, на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме такої складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є неспроможними.

З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення декларантом ТОВ ТРЕЙДФОРТ надано лист від 14.03.2024 № 001UKE-TFT/24, про що безпосередньо зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, яким повідомлено, що вантаж не страхувався, у зв`язку з військовим станом на території України та складною ситуацією у сфері страхування суден, які йдуть до українських портів, а також внаслідок того, що страхові компанії або відмовляються страхувати або страхова ставка є необгрунтовано підвищеною та впливає на собівартість та консурентноспроможність придбаного товару.

Тобто, у митного органу були в наявності відмості про те, що товар, митне оформлення якого здійснювалось, не страхувався, що не заперечується відповідачем.

При цьому, з наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах CFR, які за умовами «Інкотермс 2010» не передбачають обов`язку страхування товару, що свідчит про те, що компанією ENERGY EG CO., як постачальником, не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2018 року по справі № 803/1112/17 зазначив, що якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що поставляємий товар підлягав обов`язковому страхуванню та був застрахований відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в договорі купівлі-продажу № 001UKE-TFT/24 від 14.03.2024 року, додатках до нього, рахунках-фактурі та проформі зазначено банк продавця: ARAB INVESTMENT BANK, DAMIETTA BRANCH ADD. DAMIETTA KORNISH EL NIEL ALSAYAD MALL PLAZA, AIBANK DAMIETTA BRANCH, SWIFT CODE: AINBEGCAXXX.

В платіжних інструкціях від 22.03.2024 № 7 та від 17.05.2024 № 8, які надавались до митного оформлення в графі 57 «найменування надавача платіжних послуг отримувача» зазначено - ARAB INVESTMENT BANK CAIRO SKY BUILDINNG 8 ABD EL-KHLEK SARWAT EGYPT, SWIFT CODE: AINBEGCAXXX, в графі 56 «найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг/посередника» - ARAB INVESTMENT BANK CAIRO SKY BUILDINNG 8 ABD EL-KHLEK EG CAIRO.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про платіжні послуги" платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216, зокрема п. 14 розділу 2 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери); 2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); 3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; 4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста); 5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор); 6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється); 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг]; 9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника; 10) призначення платежу; 11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника); 12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово відмова); 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; 14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами резидент чи нерезидент під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України. Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити.

При цьому, в платіжних інструкціях від 22.03.2024 № 7 та від 17.05.2024 № 8 міститься посилання на контракт, зазначено дату операції, суму операції у валюті - долар США, та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення. Також зазначено SWIFT CODE: AINBEGCAXXX, який відповідає коду, зазначеному в договорі купівлі-продажу № 001UKE-TFT/24 від 14.03.2024 року, додатках до нього, рахунках-фактурі та проформі, а також містить зазначення банку надавача послуг - ARAB INVESTMENT BANK.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, обставини зазначення в платіжних інструкціях іншої адреси банка експортера ніж зазначено у рахунках-фактурі, проформі та зовнішньоекономічному контракті, вплинули на достовірність визначення ТОВ ТРЕЙДФОРТ задекларованої митної вартості.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

При цьому, суд вважає неспроможними посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості на те, що у сертифікаті про походження товару від 16.05.2024 № А 0682580 зазначені інші реквізити рахунку-фактури, що може свідчити то надання до митного оформлення інших комерційних документів, оскільки згідно лсиат ENERGY EG CO. від 23.05.2024 року, вбачається, що в сертифікаті пр опоходження товару від 16.05.2024 № А 0682580 на товар, завантажений на т/х «Ocean Star» допущено помилку в п. 10 «Номер та дата інвойсу». Вважати номер рахунку-фактури № 002UKE-TFT/24 від 16.05.2024 правильним (а.с. 94).

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 23 травня 2024 року № UA500370/2024/000023/2 не вбачається, яким саме чином обставини не надання до митного оформлення сертифікату здоров`я та сертифікату якості вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В той же час, вказані документи не містяться у переліку документів, які декларант повинен подавати митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості на те, що у наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього листи, окрім останнього не пронумеровані та не підписані сторонами угоди, оскільки в рішенні від23 травня 2024 року № UA500370/2024/000023/2 не зазначено яким чином вказані посилання митниці доводять наявність ознак підробки, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (ч.3 ст. 53 МКУ). При цьому, відсутність нумерації сторінок та підписів на кожному аркуші не може свідчити про ознаки підробки вказаного документа.

Відповідно до абз.13 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов`язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку сторін за правочином вчинення дій щодо нумерації сторінок договору, проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору чи додатку до нього, який містить більше ніж одну сторінку.

При цьому, зауваження відповідача щодо того, що експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 22.05.2024 № 3.2/270 не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2023 № 1440, є неспроможними, оскільки Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Разом з тим, Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «ДЕРЖЗОВНІШФОРМ») не є суб`єктом оціночної діяльності і не здійснює діяльність з оцінки майна та не здійснює рецензування звітів про оцінку майна.

Також, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 23 травня 2024 року № UA500370/2024/000023/2 не вбачається, яким саме чином обставини не ненадання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунку про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; ліцензійного чи авторського договіру покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; висновків про якісні та вартостні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В рішенні про коригування митної вартості від 23 травня 2024 року № UA500370/2024/000023/2 вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару № 1 0,13 дол. США/кг (МД від 19.03.2024 № UA500110/2024/001633 та від 30.03.2024 № UA100160/2024/001633); товару № 2 0,1455 дол. США/кг (МД від 15.05.2023 № UA500370/2023/003823 та від 23.02.2024 № UA500090/2024/002120) (а.с. 75-76, 136-137).

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року витребувано від Одеської митниці, зокрема, інформацію та всі наявні належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для визначення методу митної вартості за резервним методом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання ухвали суду представником відповідача до суду надано копії митних декларацій від 19.03.2024 № 24UA500110001633U0, від 12.05.2023 № 24UA500370003825U3, від 23.02.2024 № 24UA500090002120U1, від 24.05.2024 № 24UA500370003117U8, № 24UA100160533419U4, з яких вбачається, що поставляємий товар згідно вказаних митних декларацій та митних декларацій поданих позивачем є різними за своїми характеристиками, постачальниками та умовами поставки (а.с. 160-165).

В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

В постанові від 30.04.2020 року по справі № 820/231/16 Верховний Суд вказав, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості № UA500370/2024/000023/2 від 23.05.2024 року підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення № UA500370/2024/000023/2 від 23.05.2024 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500370/2024/000073 від 23.05.2024 року, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДФОРТ слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 646,40 грн. (сума, яка підлягала сплаті під час звернення до суду)

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДФОРТ (код ЄДРПОУ 44744301, адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 68, оф. 212) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування та картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000023/2 від 23.05.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000073 від 23.05.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДФОРТ (код ЄДРПОУ 44744301, адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 68, оф. 212) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 646,40 грн. (двадцять шість тисяч шістсот сорок шість гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2024 року.

Суддя О.А. Левчук