Рішення

від 04.11.2024 по справі 520/20266/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2024 р. Справа №520/20266/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОМАШ ЕРС" (пров. Сімферопольський, 6, оф. 703/3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, код ЄДРПОУ 39165622) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОМАШ ЕРС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2024 року № 00369350708.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при винесенні спірного рішення контролюючим органом не було враховано, що карантин, встановлений в Україні постановою КМ України № 211 від 11 березня 2020 року, став для позивача форс-мажором. тобто надзвичайною і непідвладною волі сторін контракту, внаслідок якої позивач не зміг через невиконання контрагентом-перезидентом своїх зобов`язань щодо розрахунку за товар, вчинити дії щодо подання відновідного позову, проте, вчиняв активні дії, зокрема, направляв лист-претензію № 1494; контрагент сплачував за свої договірні зобов`язання, проте в один момент перестав сплачувати рахунки за поставлений товар, що вказує на те, що до моменту повного зупинення розрахунку за поставлений товар, у позивач були відсутні підстави для вчинення дій по примусовому стягненню даних коштів з контрагента. Не було також враховано дії форс-мажорних обставин, які виникли для позивача в результаті збройної агресії рф проти України, постійні обстріли міста розташування підприємства позивача, аварійні відключення електроенергії, що унеможливило нормальну роботу позивача.

У відзиві відповідач вказав, що лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року не являється довідкою або сертифікатом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин за зовнішньоекономічними контрактами. В процесі проведення перевірки ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), яка підтверджує виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин по Контракту на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115 за період з 01.07.2020 року по 31.05.2024 року не надано. Також відповідач зазначив, що на пеню, нараховану відповідно до Закону № 2473, не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Інші заяви по суті спору до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 21.10.2024 по 01.11.2024.

Дослідивши аргументи учасників справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що фахівцями ГУ ДПС відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1 та п. 61.2 ст. 61, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82, п. п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, на підставі наказу ГУ ДПС від 30.05.2024 року № 2234-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 25.07.2020 року № 115 за період з 25.07.2020 року по 31.05.2024 року та від 01.07.2020 року № 115 за період з 01.07.2020 року по 31.05.2024 року.

За результатами перевірки складено Акт від 17.06.2024 року № 27629/20-40-07-08- 05/39165622, відповідно до яких перевіркою встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, із змінами і доповненнями, за зовнішньоекономічним Контрактом на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115, який укладено з ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл» (Республіка Казахстан), за період з 01.07.2020 року по 31.05.2024 року.

У процесі перевірки за результатами проведеного доперевірочного аналізу відповідей ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС», наданих платником податків на обов`язкові письмові запити ГУ ДПС про надання пояснень та їх документального підтвердження проведених господарських операцій по контракту від 25.07.2020 року № 115, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» укладено з ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл» (Республіка Казахстан) Контракт на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115.

У митних деклараціях, згідно яких здійснювалось постачання обладнання по вищезазначеному контракту, зазначено контракт від 25.07.2020 року № 115. Аркушами коригування до митних декларацій виправлено дату контракту. У листі банківської установи, на контролі у якій знаходиться Контракт на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115 (ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») від 27.04.2023 року № 5-197/15/785/2023, зазначено, що станом на 27.04.2023 року загальна сума незавершених розрахунків по контракту від 01.07.2020 року № 115, укладеному з нерезидентом ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл» (Казахстан) - 28195,50 дол. США.

У періоді, за який здійснювалася перевірка, ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» на виконання умов Контракту на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115 відвантажено товар на загальну суму 1130000,00 дол. США (еквівалент 30227540,51 грн), у тому числі згідно МД від 20.12.2021 року № UA807170/2021/084811 на суму 36 570,00 дол. США (еквівалент 996 470,33 грн) граничний строк розрахунків 19.12.2022 .

У ході проведення перевірки встановлено, що у періоді з 01.07.2020 року по 20.12.2021 року (дата останньої МД), на виконання умов Контракту на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115, від нерезидента ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл» на валютний рахунок надійшли грошові кошти на загальну суму 1101804,50 дол. США (еквівалент 29934828,13 грн).

Станом на 20.12.2021 року (дата останньої МД) по Контракту на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115, який укладено з ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл» (Казахстан), перевіркою встановлено дебіторську заборгованість в сумі 28195,5 дол. США, що відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС».

У зв`язку з невиконанням ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл» своїх зобов`язань по Контракту на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115 ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» надано до Міжнародного арбітражного суду «ІАС» позовну заяву від 15.12.2022 року, щодо стягнення з ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл», резидента Республіки Казахстан, суми заборгованості за поставлений товар по Контракту на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115 (в редакції додаткової угоди до нього № 4 від 25 червня 2021 року) у розмірі 28168,00 дол. США, суми пені в розмірі 2816,80 дол. США, суми сплаченого реєстраційного і арбітражного зборів. Позовна заява зареєстрована в Міжнародному арбітражному суді «ІАС» 06.03.2023 року за № 03- 01/23.

Визначенням Міжнародного арбітражного суду «ІАС» від 10.03.2023 року порушено арбітражне провадження по позовній заяві та присвоєно справі № MAS 00040/23.

ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» подано до Міжнародного арбітражного суду «ІАС» заяву про збільшення позовних вимог від 24.05.2023 року.

У вищевказаній заяві ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» просив стягнути з ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл» суму заборгованості по Контракту на поставку обладнання від 01.07.2020 року № 115 (в редакції додаткової угоди до нього № 4 від 25 червня 2021 року) у розмірі - 28168,00 дол. США, суму пені в розмірі - 2816,80 дол. США, суму пені за прострочення періодичних платежів в розмірі 123000,0 дол. США, суму сплаченого реєстраційного і арбітражного зборів.

Міжнародним арбітражним судом «ІАС» рішенням від 11.06.2023 року по справі MAS 00040/23 вирішено позовні вимоги ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» задоволені частково і стягнуто на його користь з компанії ТОО «Нефтяной дом «Астана Ойл»: суму заборгованості у розмірі 28168,00 дол. США; суму неустойки у розмірі 9216,80 дол. США; витрати по сплаченому реєстраційному і арбітражному зборах у розмірі 2000,00 євро та 51893,00 тенге. Рішення Міжнародного арбітражного суду «ІАС» вступає в силу з моменту його підписання одноосібним арбітром.

Спеціалізований міжрайонний економічний суд Акмолинської області розглянув клопотання ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» щодо примусового виконання рішення Міжнародного арбітражного суду «ІАС» від 11.07.2023 року та видав виконавчий лист від 22.09.2023 року № 1112-23-00-2м/190 та «Определение» (мовою оригіналу) від 22.09.2023 року № 1112-23-00-2М/190, яким визначено: клопотання ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» щодо примусового виконання рішення Міжнародного арбітражного суду «ІАС» від 11.07.2023 року задовольнити та привести до примусового виконання рішення Міжнародного арбітражного суду «ІАС» від 11.07.2023 року за № MAS 00040/23.

На виконання вищевказаного Рішення Міжнародного арбітражного суду «ІАС» на рахунок ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» зараховано грошові кошти в сумі 2102,36 євро (еквівалент - 87917,54 грн) та 37384,80 дол. США (еквівалент - 1400225,25 грн).

Аналогічні відомості вказано позивачем в позові.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 13 цього Закону, за результатами перевірки ТОВ «УКРНАФТОМАШ ЕРС» відповідачем нарахована пеня в сумі 247 456,79 грн за кожний день прострочення (80 днів) в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором у національній валюті (28195,50 дол. США *36,56860 = 1031069,96 грн) до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом (09.03.2023). Розрахунок пені наведено у додатку 5 до акту перевірки.

За результатами перевірки ГУ ДПС прийняте податкове повідомлення рішення від 02.07.2024 року № 00369350708 про нарахування та стягнення пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Доказів адміністративного оскарження спірного рішення до суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону N 2473-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону N 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходи впливу впливають органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частиною п`ятою та шостою статтею 11 цього Закону , у визначеному порядку законодавства, що діє на день прийнятого відповідного рішення (частина 8). статті 16 Перехідні положення Закону N 2473-VIII ).

За правилами частини 3 статті 13 Закону N 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строках, зазначених у договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення. авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року N 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Приписами частини 5 статті 13 Закону N 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строки розрахунків, встановленої згідно з цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день збільшення розміром 0,3 відсотка суми неотриманих грошових коштів за договором (вартості недоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неотриманих грошових коштів за договором (вартість недопоставленого товару).

Контролюючим органом за порушення вищевказаних пунктів Закону N 2473-VIII нараховано позивачеві пеню з 20.12.2022 по 09.03.2023 у розмірі 247456,79 грн.

Щодо аргументів учасніиків справи про застосування до спірних правовідносин абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України нарахування пені за час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України хронічної хвороби (COVID-19), суд зазначає таке.

Так, згідно з абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України про порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року за останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всіх територіях України з план запобігання поширенню на території України захворювання хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: облік, виробництво, транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; ільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або етилового спирту без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

У період з 1 березня 2020 року за останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всіх територіях України щодо планування запобігання поширенню на території України хвороби захворювання (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня , а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усування технічних та логічних неугод у податковому законодавстві" від 16.01.2020 N 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: "пеня - сума коштів у розмірі , нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлених законодавством строках, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю. ".

Відповідно підпункту 14.1.39. пункт 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого вкладено на контрольні органи, та/ або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення рядків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та нараховує контрольним (податковим) органом у порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності як пеня за порушення резидентами рядка розрахунків, встановленого згідно з цією статтею.

Верховним Судом у постанові від 15 лютого 2024 року у справі справа N 420/1538/23 у тотожних правовідносинах сформульовано правовий висновок, відповідно до якого пеня, нарахована за порушення резидентами строки розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дані про набрання чинності Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних незручностей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 N 466- IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункт 14.1. ст. 14 ПК України , та, відповідно, на ній розповсюджується дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України , яке передбачає, що впродовж періоду з 1 березня 2020 року за останній календарний день місяця (включно), в якому діє карантин, затверджений Кабінетом Міністрів України на всіх територіях України з призначення запобігання поширенню на території України хвороби хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Застосовуючи зазначені висновок до правовідносин, які виникли в цій справі, суд зазначає, що у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування позивачу в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всіх територіях України з питань запобігання поширенню на території України хвороби хвороби (COVID-19), дію якого припинено Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. № 651 з 30.06.2023, а саме з 20.12.2022 по 09.03.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що свідчить про наявність підстав для скасування спірного рішення.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОМАШ ЕРС" (пров. Сімферопольський, 6, оф. 703/3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, код ЄДРПОУ 39165622) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02 липня 2024 року № 00369350708.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОМАШ ЕРС" (пров. Сімферопольський, 6, оф. 703/3, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, код ЄДРПОУ 39165622) судовий збір у сумі 3711 (три тисячі сімсот одинадцять) грн 85 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 04 листопада 2024 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ