Рішення

від 04.11.2024 по справі 520/19621/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 листопада 2024 р. справа № 520/19621/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 43974281) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000018/2 від 06.03.2024 року та картку відмови №UA102020/2024/000037 від 06.03.2024 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Інші заяви по суті спору учасники не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 21.10.2024 по 01.11.2024.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 06.03.2024 ТОВ "ФРІЗОН ТРЕЙД" подано до митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA102020001373U1, щодо митного оформлення товару «Трикотажне полотно, поперечне машинне в`язання. У складі віскозні волокна 50%, змішані із волокнами з поліефіру 50%. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає - 140 (+/-10) г/м2. Виробник: ZHEJIANGFANTASYINTERNATIONALTRADECO., LTD. Торговельна марка: GrandTextile. Країна виробництва: CN». Заявлений рівень митної вартості - 1,36 USD/ кг. Поставка цього товару здійснювалася з Китаю на умовах CPT - UA Харків в рамках «непрямого» зовнішньоекономічного контракту від 21.02.2023 №RTF20230221, укладеного з RAJHANS TRADING FZCO (ОАЕ).

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 17 841,67 доларів США, разом із декларацією позивачем подано документи: пакувальний лист (Packing list) № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023; коносамент № UTRUST23121494 від 30.12.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR № 7669 від 01.03.2024; декларація (Dispatch note model T1) № MRN24PL322080NS6I2RR2 від 01.03.2024; декларація про походження товару (Declaration of origin) № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023; прайс-лист виробника товару № RAJHANS20232215/01 від 25.11.2023 (з перекладом); розрахунок ціни (калькуляція) № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF20230221 від 21.02.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 13.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 13.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 06.12.2023; договір про надання послуг митного брокера № 11/01-22/1 від 11.01.2022; видаткова накладна № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 (з перекладом); відвантажувальна специфікація № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 ( з перекладом); комерційна пропозиція № RAJHANS20230214 від 14.02.2023 (з перекладом); лист ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» №0224/14-1 від 14.02.2024, що страхування вантажу не здійснювалося; лист ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» №0224/14-2 від 14.02.2024, що ліцензування товару не передбачено; лист № RTF/FRZ231225/1 від 25.12.2023 з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист № RTF/FRZ231225/2 від 25.12.2023 з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист № RTF/FRZ231225/3 від 25.12.2023 з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); лист № RTF/FRZ231225/4 від 25.12.2023 з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист № RTF/FRZ231225/5 від 25.12.2023 з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); якісний опис RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 ( з перекладом).

За вищевказаною ЄМД автоматизованою системою управління ризиками в напрямку контролю правильності визначення митної вартості товару було згенеровано форми митного контролю за кодами 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

06.03.2024 відповідачем направлено Декларанту повідомлення № 776845, в якому зазначалося, що на виконання вимог частини 3 статті 53 МКУ від 13 березня 2012 року № 4495 VІ (зі змінами та доповненнями), в зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів - транспортні (перевізні) документи, які підтверджують вартість навантаження-розвантаження товару в порту призначення; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації (прибуткові та видаткові документи на попередні поставки); - копію митної декларації країни відправлення.

06.03.2024 позивачем надано відповіді на повідомлення відповідача, в яких зазначено: у відповіді № 06/03/2024-1 - щодо транспортних (перевізних) документів, які підтверджують вартість навантаження-розвантаження товару в порту призначення - Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Контракту № RTF20230221 від 21.02.2023 року встановлено, що продавець зобов`язується доставити Товар Покупцю на умовах поставки Інкотермс 2020, які зазначаються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2020: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» транспортних (перевізних) документів, які підтверджують вартість навантаження-розвантаження товару в порту призначення не вимагається.

У відповіді № 06/03/2024-2 позивач вказав щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс- листів) виробника товару, що прайс-лист № RAJHANS20232215/01 від

25.11.2023 року ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією № 24UA102020001373U1.

У відповіді № 06/03/2024-3 щодо виписки з бухгалтерської документації (прибуткові та видаткові документи на попередні поставки) позивачем вказано, що митне оформлення товару здійснюється за митною декларацією № 24UA102020001373U1, до якої Відповідачу вже було надано всі необхідні та наявні документи, а витребування документів, а саме виписки з бухгалтерської документації (прибуткові та видаткові документи на попередні поставки), є незаконним, адже такі документи не мають відношення до митного оформлення за митною декларацією №24UA102020001373U1. Відносно такого ж додаткового документа, як виписка з бухгалтерської документації в межах митного оформлення за митною декларацією № 24UA102020001373U1 вказано: Пунктом 5.1. статті 5 Контракту № RTF20230221 від 21.02.2023 року встановлено, що Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

У відповіді № 06/03/2024-4 щодо копії митної декларації країни відправлення позивач зазначив, що декларацію № MRN24PL322080NS6I2RR2 від 01.03.2024 ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією № 24UA102020001373U1.

У відповіді № 06/03/2024-5 щодо надання за бажанням додаткових наявних документів позивачем вказано, що додатково надано висновок експерта № 20-07/03-2024 від 06.03.2024.

06.03.2024 відповідачем направлено позивачу повідомлення № 776868, в якому зазначено, що на виконання вимог частини 3 статті 53 МКУ від 13 березня 2012 року № 4495 VІ (зі змінами та доповненнями), в зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів - висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями».

06.03.2024 позивачем надано відповідь листом №06/03/2024-6 в якому вказано, що Висновок експерта № 20-07/03-2024 від 06.03.2024 року, підготовлений ТОВ «Одеський аукціонний центр» було надано у відповідь на повідомлення №776845 за бажанням, як додатковий документ.

06.03.2024 відповідачем направлено позивачу повідомлення № 776883, в якому зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 55 МКУ та ч. 4 ст. 57 МКУ від 12.03.2012 № 4495-VI проведена консультація між митним органом та декларантом з метою визначення основи митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, на яку позивачем надано відповідь листом № 06/03, в якому вказано, що ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» разом із митною декларацією № 24UA102020001373U1 від 06.03.2024 подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Також ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» надано відповіді на повідомлення № 776845 від 06.03.2024 року та № 776868 від 06.03.2024 року щодо витребуваних документів та надано усі необхідні та наявні додаткові документи. Наголошено, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Подані ТОВ ФРІЗОН ТРЕЙД документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

06.03.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000018/2, в якому вказано, що відповідно до інвойсу від 25.12.2023 № RTF/FRZ231225 доставка товару здійснюється на умовах CPT UA Харків. Термін CPT «Carriage Paid To» (… named place of destination), або «Фрахт/перевезення оплачені до» (… назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки до місця призначення. Крім того, згідно з CMR від 01.03.2024 №7669 поставка вантажу здійснювалася через Gdansk (Польща), тобто в цьому порту товар було вивантажено з борта судна і завантажено на автомобіль з реєстраційними номерами AC4304HO/ AC8367XF для його подальшого перевезення до України. Але, жодним пунктом контракту від 21.02.2023 №RTF20230221 не визначено чи включає в себе ціна товару витрати на перевезення та вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту Gdansk (Польща). До митного оформлення було надано лист продавця від 25.12.2023 №RTF/FRZ231225/1 про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно- розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Але відповідно до наданої калькуляції собівартості продукції від 25.12.2023 № RTF/FRZ231225, складеної за період виробництва товару з 01.12.2023 по 22.12.2023 року, ціна тканини включає лише фрахтові перевезення. Витрати розвантажувально-навантажувальних робіт відсутні. Таким чином, до митної вартості товару не були включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку

оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням до місця призначення (Харків, Україна). Таким чином, зазначене свідчить про недекларування складових митної вартості в повному обсязі, чим порушено вимоги п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ.

Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 цього ж контракту підтвердженням замовлення покупця є виставлений рахунок-проформа, але він відсутній серед наданого до митного оформлення пакету документів.

Згідно зі ст. 5 «Умови оплати» контракту від 11.01.2022 № 11/01-22/1 сторони домовилися, що платіж здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару аба якщо визначена передоплата, протягом 90 днів від дати виставленого інвойсу Згідно інвойсу від 01.12.2023 RTF/FRZ231201-2 невідомо яким чином здійснюється оплата за товар. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, до митного оформлення не надано, а тому наразі неможливо перевірити їх заявлену вартість.

До митного оформлення надано митну декларацію Т1 від 01.03.2024 №24PL322080NS6I2RR2, але в жодному документі не вказано вартість її оформлення, і як наслідок такі витрати до митної вартості товару включено не було. Також, в цій декларації неможливо перевірити вартість та комерційні умови поставки товару в зв`язку з їх відсутністю. В даній декларації зазначено два коносаменти за №MAEL273821130, який до митного оформлення не надано та за №UTRUST23121494, який не містить жодних відтисков печаток. Тобто виникають сумніви, відповідно якого саме коносаменту здійснювався фрахт.

До митного оформлення митну декларацію країни відправлення(експорту, а саме Китаю) надано не було. Надано до митного оформлення транзитна митна декларація Т1 це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією та виписана в країні транзиту, а саме Польщі.

До митного оформлення надані калькуляція та прайс-лист продавця товару, який не є виробником.

Враховуючи неподання документів та виявлені розбіжності в наданих документах, які можуть свідчити про викривлення дійсної вартості товару, та у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, то відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару особі, уповноваженій на декларування, було запропоновано надати наступні додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, які підтверджують вартість навантаження-розвантаження товару в порту призначення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації (прибуткові та видаткові документи на попередні поставки); копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Надання вказаних документів дасть змогу підтвердити заявлений рівень митної вартості товару (його ціну та складові митної вартості). Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларантом додатково надано висновок експерта від 06.03.2024 №20-07/03- 2024, від надання інших додаткових документів декларант відмовився, про що було повідомлено листами від 06.03.2024 № №06/03/2024-1, 06/03/2024-2, 06/03/2024-3 та 06/03/2024-4.

У висновку експерта від 19.02.2024 №20-32/02-2024 експерт використовує дані сайтів з тканинами, які неможливо ідентифікувати з оцінюваними, так як невідомі характеристики наданих до звіту цінових пропозицій на тканини та дані сайтів на іншій мові. Переклад даних пропозицій з цих сайтів не надано. Крім того, невідомо яким чином розраховувались та включались транспортні витрати експертом при здійснені аналізу. Отже, цей звіт не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити його перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ. У зв`язку з неподанням особою, уповноваженою на декларування, документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товарів, приймаючи до уваги митні оформлення товарів, здійснені в попередній період (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ проведена консультація з особою, уповноваженою на декларування, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ підстави для визнання заявленої митної вартості товару відсутні.

Проаналізувавши митні оформлення товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митною декларацією від 23.02.2024 №24UA500080002459U6 митне оформлення товару «полотна трикотажні машинного в`язання. Тканина трикотажна, пофарбована, без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком. Торговельна марка : SNOPD. Країна виробництва: CN. Виробник : ZHEJIANG FANTASYINTERNATIONAL TRADING CO.,LTD», країна відправлення Китай, здійснено за рівнем митної вартості, визначеним за основним методом за ціною договору, з розрахунку 3,97 USD/кг, того ж самого виробника товару ZHEJIANG FANTASYINTERNATIONAL TRADING CO.,LTD. А тому митну вартість товару скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митна декларація від 23.02.2024 №24UA500080002459U6. Митну оцінку товару здійснено за резервним методом з розрахунку 3,97 USD/кг.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2024/000037 від 06.03.2024.

З метою випуску товару у вільний обіг позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA102020001383U6.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО Інспектор).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор.

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1)у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2)у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваних рішень, суд встановив таке.

21 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» (покупець) (далі Позивач/ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД») та RAJHANS TRADING FZCO (продавець) укладено контракт № RTF20230221. 13 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» та RAJHANS TRADING FZCO підписано додаткову угоду б/н до Контракту, якою внесені зміни до п.3.2 ст. 3 Контракту. 13 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» та RAJHANS TRADING FZCO підписано додаткову угоду б/н до Контракту, якою внесені зміни до банківських реквізитів Покупця. 06 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» та RAJHANS TRADING FZCO підписано додаткову угоду б/н до Контракту, якою доповнено статтю 3 Контракту пунктом 3.5.

Пунктом 1.1. статті 1 Контракту визначено, що згідно умов, визначених Сторонами в цьому Контракті, Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити товар в кількості, асортименті і по цінам, вказаним в інвойсах (іменований надалі «Товар»), які є невід`ємною частиною цього Контракту».

Пунктом 2.1.статті 2 Контракту встановлено: «Сторони погодили, що кількість Товару

має бути зазначена в інвойсах».

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Контракту: «Продавець зобов`язується доставити Товар Покупцю на умовах поставки Інкотермс 2020, які зазначені в інвойсі».

Пунктом 3.2. статті 3 (з урахуванням змін, внесеними додатковою угодою б/н від 13.04.2023): «Поставка Товару повинна супроводжуватися усіма необхідними документами та обов`язково включати: Інвойс; Пакувальний лист».

Згідно зі ст. 4 Контракту: « 4.1.Загальна сума контракту складається із сум всіх інвойсів, які є невід`ємною частиною Контракту. 4.2. Валюта контракту Долар США. 4.3. Валюта платежу вказується в інвойсі. 4.4. Ціна товару вказується в інвойсі.

У Commercial invoice (інвойсі) № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2020 CPT означає абревіатуру Carriage Paid To або «Перевезення оплачено до». Дотримуючись цього правила, відправник бере на себе витрати на перевезення та оформлення експорту до узгодженого пункту доставки. Ризики переходять до одержувача, коли товар передано перевізнику. Зобов`язання продавця за CPT: передати товар перевізнику в узгоджені терміни; нести ризики за товар до моменту його передачі перевізнику; надати актуальні транспортні документи; заплатити за оформлення експорту; промаркувати й упакувати товар; повідомити покупця про те, що товар був переданий перевізнику.

Тобто, за умовами поставки CPT Kharkiv, Ukraine витрати на транспортування товару до названого місця призначення, а також навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна) покладаються на продавця та вже включені в ціну товару, а отже відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України додавати такі витрати не потрібно, оскільки вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи вже включені в ціну товару і це підтверджено листом продавця №RTF/FRZ231225/1 від 25.12.2023.

У рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що відповідно до п.п. 3.3 п. 3 контракту підтвердженням замовлення покупця є виставлений рахунок-проформа, але він відсутній серед наданого до митного оформлення пакету документів.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Позивач зазначає, що рахунок-проформа надається виключно в тому випадку, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу. Однак імпортований товар є об`єктом купівлі продажу, а тому необхідність надання відповідачу ще й рахунку-проформи на законодавчому рівні виключається. Проформа є попереднім рахунком, не виконує функції рахунка як платіжного документа, з огляду на що Позивачем подавався саме інвойс, який є обов`язковим документом, і який супроводжував Контракт, адже є його невід`ємною частиною.

Так, до митного оформлення товарів позивачем надавався інвойс №RTF/FRZ231225 від 25.12.2023, що підтверджує числові значення ціни імпортованого товару, при цьому умови контракту про направлення рахунку-проформи за наявності інвойсу, який є обов`язковим документом за умовами п.3.2 Контракту, не можуть слугувати достатньою підставою для сумнівів у ціні контракту, а тому в цій частині висновки митниці є протиправними, зокрема, з урахуванням того, що проформа-інвойс не передбачена митним законодавством як обов`язкова, а при митному оформленні декларантом Товариства був наданий інвойс.

Щодо зауважень митниці про відсутність банківських платіжних документів, суд зазначає таке.

По-перше, позивачем у позові зауважено, що у спірному рішенні про коригування митної вартості №UA102000/2024/000018/2 від 06.03.2024 щодо митної декларації № 24UA102020001373U1 від 06.03.2024 вказано як підставу коригування ст. 5 контракту від 11.01.2022 № 11/01-22/1, однак зазначений документ не є Контрактом. Так, відповідно до митної декларації № 24UA102020001373U1 від 06.03.2024 надано контракт № RTF20230221 від 21.02.2023. Також митним органом як підставу коригування вказано на недоліки інвойсу від 01.12.2023 RTF/FRZ231201-2, однак до митної декларації №24UA102020001373U1 від 06.03.2024 надано інвойс № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023.

По-друге, щодо аргументів учасників справи, то позивачем вказано, що пунктом 5.1. статті 5 Контракту № RTF20230221 від 21.02.2023 року встановлено, що Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару або якщо інвойсом визначена передоплата, то протягом 90 днів від дати виставлення інвойсу.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом 60 календарних днів з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні.

Такі аргументи позову у відзиві відповідачем не спростовано.

Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності, відтак, така підстава для прийняття спірного рішення є неприйнятною.

Щодо копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що такий документ не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, також він не підтверджує комерційні умови поставки, а може лише додатково надаватися виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

При цьому суд з огляду на наведені вище тлумачення терміну CPT вважає аргументованою позицію позивача про те, що вартість витрат на оформлення декларації Т1 включено до ціни товару, враховуючи умови поставки CPT, а тому додавати такі витрати під час визначення митної вартості не потрібно.

Щодо аргументів відповідача про те, що у декларації № MRN24PL322080NS6I2RR2 від 01.03.2024 зазначено два коносаменти за №MAEL273821130, який до митного оформлення не надано та за №UTRUST23121494, який не містить жодних відтисків печаток, позивач зазначив, що коносаменти, зазначені у декларації № MRN24PL322080NS6I2RR2 від 01.03.2024 є лінійним та домашнім коносаментами, які вказував морський агент суднохідної лінії. Позивачем подано за митною декларацією № 24UA102020001373U1 від 06.03.2024 домашній коносамент, який був виданий безпосередньо позивачу.

Суд зазначає, що лінійний коносамент видається судноплавною компанією або від її імені та покриває перевезення на судах, що курсують за регулярними маршрутами відповідно до встановленого і опублікованого розкладу. Отримувачу вантажу лінійний коносамент не надається. Натомість, для отримувача вантажу видається домашній коносамент, тобто той коносамент, який він отримує від експедитора разом з вантажем, та у подальшому пред`являє до митного органу для попереднього митного очищення товару.

Суд зважає на аргументи позову про те, що номер контейнера на вантаж співпадає у всіх супровідних документах, а саме контейнер MRKU5927669 зазначений в інвойсі № RTF/FRZ231225 від 25.12.2023 року, декларації №MRN24PL322080NS6I2RR2 від 01.03.2024, коносаменті № UTRUST23121494 від 30.12.2023, а також в автотранспортній накладній CMR № 7669 від 01.03.2024.

Недоліки в оформленні коносамента не можуть слугувати виключною підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо прайс-листа, суд зазначає, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Суд зазначає, що у спірному рішенні відповідачем вказано на недоліки висновку експерта від 19.02.2024 №20-32/02-2024, однак до митного оформлення за митною декларацією № 24UA102020001373U1 від 06.03.2024 позивачем надано висновок експерта № 20-07/03-2024 від 06.03.2024.

Суд зазначає, що висновки експерта не є первинними документами, які підтверджують вартість імпортовано товару, оскільки не є обов`язковими документами в розумінні Митного кодексу України (частина друга статті 53), які підтверджують митну вартість товару, такі висновки експерта носять консультаційний характер і не підлягають перевірці чи оцінці митним органом.

Усталеною в судовій практиці є правова позиція Верховного Суду, зокрема, викладена в постанові від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, про те, що з аналізу положень частини першої статті 3, частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», частини першої статті 189, частини другої статті 190 Господарського кодексу України випливає, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, в зв`язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб`єктом господарювання на власний розсуд.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

-невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

-неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

В означеному контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду України від 21 березня 2023 року по справі №815/5817/17: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості і може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення умов оплати товару, умов його поставки, деталей заповнення обов`язкових документів в частині зазначення номеру контейнера, тощо, що призвело до надмірного формалізму та прийняття необґрунтованих рішень.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.07.2024 у справі №120/15468/23, відповідно до якої розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.

Позивач має право звернутися до суду із заявою в порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 3-5 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Представником позивача надано до суду копії договору про надання правничої допомоги від 05.07.2024, додаткові угоди від 05.07.2024 №1 та № 2 та платіжну інструкцію від 05.07.2024 № 3942601001, за якими визначено оплату послуг адвоката у фіксованому розмірі 20000 грн. Сума за договором сплачена.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.134 КАС України).

Відповідач у заяві від 30.07.2024 заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з тим, що цей спір є справою незначної складності.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що даний спір підпадає під визначення справ незначної складності та розглядався за правилами ст.ст.257-262 КАС України.

Такий спір також не може вважатися складним як і з огляду на наявність численної судової практики, так і того, що обсяг аналізованих адвокатом документів не був надмірним або складним.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позовні вимоги у справі задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була не співмірною зі складністю предмета спору та обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 43974281) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000018/2 від 06.03.2024 та картку відмови №UA102020/2024/000037 від 06.03.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 43974281) судовий збір у сумі 4664 (чотири тисячі шістсот шістдесят чотири) грн 87 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43985581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 43974281) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 04 листопада 2024 року.

СуддяОлексій КОТЕНЬОВ