Рішення

від 04.11.2024 по справі 520/15380/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 р. № 520/15380/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» (вул. Гіршмана, буд. 8/10,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61002), третя особа - Центральна медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичівська, буд. 1,м. Київ,04116) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» (Код ЄДРПОУ 08734011, Адреса: вул. Гіршмана, 8/10, м. Харків, 61002), яка оформлена довідкою від 27.02.2024р. за №195.

2. Зобов`язати медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) з врахуванням усіх медичних висновків і встановлених діагнозів, та проведення додаткових обстежень для визначення придатності позивача до військової служби.

В обґрунтування позову зазначено, що постанова медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», яка оформлена довідкою від 27.02.2024р. за №195 є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 20.06.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

10.07.2024 року до суду від представника третьої особи надійшов відзив на адміністративний позов, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував.

17.07.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд не враховувати відзив третьої особи.

Представником відповідача - 17.07.2024 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувана позивачем постанова медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», яка оформлена довідкою від 27.02.2024р. за №195 є такою, що винесена в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

23.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

07.08.2024 року до суду від представника третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких щодо задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді гранатометника 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) батальйону 6-го оперативного призначення.

27 лютого 2024 року, солдат ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», за результатами чого отримав Довідку № 195.

У зазначеній Довідці № 195 було встановлено наступні діагнози та причинні зв`язки захворювання, поранення, контузії, каліцтва:

Наслідки вогнепального кульового наскрізного поранення (28.05.202) правого колінного суглоба з уламковим переломом внутрішнього виростку правої стегнової кістки зі зміщенням уламків (операції: 28.05.2022 ПХО рани, фіксація уламків правої стегнової кістки АЗФ «стегно-гомілка, монтаж системи проточно-промивного дренування правого колінного суглоба; 03.06.2022 ушивання ран стегна; 08.07.2022 демонтаж стрижневого АЗФ правої нижньої кінцівки; 26.08.2022 відкрита репозиція, накістковий МОС пластиною та репозиційними гвинтами) у вигляді консолідованого, в умовах МОС, уламкового перелому внутрішнього виростку правої стегнової кістки, посттравматичної контрактури, посттравматичного артрозу правого колінного суглоба з незначним порушенням функції, зміцнілих рубців.

Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Остеохондроз, спондилоартроз поперекового відділу хребта, екструзія L4-L5, L5- S1, стеноз хребетного каналу L4-S1 з незначним порушенням функції.

Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Короткозорість слабкого ступеню в 2,25Д правого ока, в 2,0Д лівого ока, з астигматизмом в 0,75Д обох очей. Аномальна трихромазія тип «В».

Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 78г, 64в, 31г та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008р. №402.

Придатний до військової служби.

Не погодившись із прийнятим рішенням ВЛК щодо придатності до військової служби, представник позивача звернувся зі скаргою від 27.03.2024 №27/03 до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» з вимогами про:

- визнання неправомірним та скасування висновку ВЛК, який було оформлено Довідкою №195 від 27.02.2024р. про придатність до військової служби солдата ОСОБА_1 ,

- проведення нового медичного огляду солдата ОСОБА_1 у ЦМ ВЛК Державній установі «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», та розгляду питання про визнання його «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» або «обмежено придатним до військової служби, із зазначенням в яких родах військ він є непридатним, а в яких придатним», а також (у разі наявності) індивідуальні обмеження або протипоказання.

Листом Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» №33/4-К-174 від 03.05.2024 позивачу було повідомлено зокрема, що «Розглядом документації, наданої Вами та М(ВЛ)К, складеної за результатами медичного обстеження ОСОБА_1 встановлено, що рішення комісії в довідці від 27.02.2024 № 195 щодо ступеню його придатності до військової служби прийнято у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 No402 із змінами (далі- Положення). Підстав для перегляду зазначеного рішення М(ВЛ)К на даний час немає.».

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; визначення ступеня придатності до військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Так, п. 3.1 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Згідно з п.3.2 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до п. 3.3 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.

Пунктом п. 3.8 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 встановлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; "Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Згідно з п. 3.11 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 у разі, коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Згідно з п. 3.12 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 якщо військовозобов`язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від прийняття на військову службу, збір), то за поданням військового комісаріату місцеві органи охорони здоров`я направляють військовозобов`язаного на лікування до відповідного лікувального закладу. Після закінчення лікування військовозобов`язаний оглядається ВЛК військового комісаріату.

Пунктом 20.4 глави 20 розділу II Положення №402 обумовлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають-індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби".

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, ІІІ, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

При цьому, у додатку 1 до Положення №402 вказано назви хвороб/станів здоров`я і їхнє співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби. При цьому перелік захворювань/станів здоров`я, які дають можливість бути непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.

Предметом оскарження позивача є рішення, оформлене довідкою медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 27.02.2024р. за №195 щодо визначення позивача придатним до військової служби.

Зі змісту вказаної довідки з`ясовано, що позивач придатний до військової служби на підставі ст. 78г, 64в, 31г та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ», затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008р. №402, що в свою чергу, не змінює ступеня придатності до військової служби.

В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до додатку 1 до Положення 402 при наявності хвороб, придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

Разом з тим, в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.

Так, Верховний Суд у Постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби та критерії індивідуального характеру та обранні пунктів статті розкладу хвороб під час проходження ВЛК, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна Постанова медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», оформлена довідкою від 27.02.2024р. за №195, щодо медичного огляду солдата за мобілізацією в/ч НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_1 , є такою, що не підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що огляд позивача відбувався з дотриманням усіх норм Положення №402, в тому числі у відповідності до порядку та процедури медичного огляду. Доказів порушень порядку чи процедури медичного огляду позивачем не надано.

Інші доводи не спростовують висновків суду у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» (вул. Гіршмана, буд. 8/10,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61002), третя особа - Центральна медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичівська, буд. 1,м. Київ,04116) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.