Рішення

від 23.10.2024 по справі 620/7215/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/7215/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитнякЛ.О.

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

представника позивачаПостоя О.В.,

представника відповідачаКрасненка Ю.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Коропської селищної ради, Коропського селищного голови Куніцина Володимира Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Коропської селищної ради, Коропського селищного голови ОСОБА_2 , в якому просить:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Коропського селищного голови від16.04.2024 №66 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу соціального захисту населення Корпської селищної ради;

стягнути з Коропської селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.04.2024 по дату ухвалення рішення судом.

Підставами позову, на які посилається позивач та які, на його думку, свідчать про протиправність спірного розпорядження та відповідно, про незаконність звільнення є відсутність вини та недоведеність роботодавцем факту вчинення дисциплінарного проступку та порушення порядку проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення.

Суд ухвалою від 05.06.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання. У підготовчому засіданні 09.07.2024 було винесено на обговорення питання можливості продовження строків підготовчого засідання. Суд ухвалою від 09.07.2024 продовжив строк проведення підготовчого засідання терміном на 30 днів.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в заявах по суті спору. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив. Просив в задоволенні вимог відмовити в повному обсязі, оскільки розпорядження Коропського селищного голови від 16.04.2024 №66 ухвалено відповідно до норм чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Розпорядженням Коропського селищного голови від 15.06.2017 №82 ОСОБА_1 з 16.05.2017 призначено на посаду начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради, як таку, що успішно пройшла за конкурсом.

16.05.2017 позивачка склала присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Розпорядженням Коропського селищного голови від 23.09.2022 №147 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків. Вказане розпорядження було оскаржено до суду і рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №620/7495/22 було визнано протиправним та скасовано. Постановою суду апеляційної інстанції від 22.05.2023 у справі №620/7495/22 апеляційну скаргу було задоволено повністю, скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду та ухвалено нову постанову, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Розпорядженням Коропського селищного голови від 10.07.2023 №148 позивачку повторно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків. Підставою для накладення вказаного дисциплінарного стягнення стала відсутність організації роботи відділу соціального захисту населення селищної ради та підпорядкованих відділу установ стосовно надання соціальних послуг в частині визначення потреб населення Коропської громади у соціальних послугах, відсутність підготовленого та поданого відповідного проекту рішення на розгляд виконавчого комітету селищної ради відділом соціального захисту населення Коропської селищної ради щодо оформлення правомірності продовження отримання соціальної послуги «стаціонарний догляд» ОСОБА_3 , що призвело до погіршення надання соціальних послуг та нецільового використання бюджетних коштів на утримання у стаціонарному відділенні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коропської селищної ради ОСОБА_3 .

В подальшому, розпорядженням Коропського селищного голови від 06.02.2024 №29 «Про проведення службового розслідування» було розпочато службове розслідування щодо етичної поведінки посадової особи місцевого самоврядування: начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради ОСОБА_1 без відсторонення від здійснення повноважень на посаді. Вказаним розпорядженням було створено та затверджено склад Комісії з проведення службового розслідування (далі - Комісія), та зобов`язано Комісію провести службове розслідування з 06.02.2024 по 14.02.2024 включно і за результатами своєї роботи надати селищному голові акт службового розслідування у термін до 19.02.2024.

Підставою для проведення службового розслідування стали: заява заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради ОСОБА_4 від 05.02.2024, доповідні записки начальника відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_5 від 05.02.2024 , спеціаліста 1 категорії відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_6 від 05.02.2024, головного спеціаліста відділу кадрів та мобілізаційної роботи селищної ради ОСОБА_7 від 05.02.2024.

Розпорядженням Коропського селищного голови від 14.02.2024 №38 строк проведення службового розслідування продовжено до 19.02.2024 включно, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю позивачки та зобов`язано надати селищному голові акт службового розслідування у термін до 22.02.2024. Також було внесено зміни у склад комісії.

Листом від 16.02.2024 №3/09 ОСОБА_1 була запрошена на засідання Комісії для ознайомлення та розгляду розпорядження Коропського селищного голови від 06.02.2024 №29. На зазначеному засіданні позивачку було ознайомлено з вказаним розпорядженням.

Як вбачається з протоколу засідання Комісії від 16.02.2024 №2 Комісія ухвалила рішення провести опитування та надання пояснень від позивачки стосовно заяви заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради ОСОБА_4 від 05.02.2024, доповідних записок начальника відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_5 від 05.02.2024, спеціаліста 1 категорії відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_6 від 05.02.2024, головного спеціаліста відділу кадрів та мобілізаційної роботи селищної ради ОСОБА_7 від 05.02.2024.

Відповідно до Акту фіксації відмови від надання письмових пояснень від 16.02.2024 Комісія у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 склали цей акт фіксації відмови з боку позивачки від надання письмових пояснень щодо етичної поведінки посадової особи місцевого самоврядування.

19.02.2024 голова Комісії ОСОБА_8 листом №76 запросив позивачку взяти участь у засіданні Комісії 21.02.2024 о 12:30.

Відповідно до Акту про відмову від отримання листа-запрошення від 19.02.2024 Комісією у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в межах проведення службового розслідування на виконання розпоряджень селищного голови від 06.02.2024 №29 «Про проведення службового розслідування» та від 14.02.2024 №38 «Про проведення службового рослідування» щодо порушення норм етичної поведінки посадовою особою місцевого самоврядування - начальником відділу соціального захисту населення селищної ради ОСОБА_1 засвідчено факт відмови позивачки від отримання лист-запрошення від 19.02.2024 №76 на засідання Комісії для ознайомлення з Актом службового рослідування: 19.02.2024 о 12:30 направлено лист-запрошення від 19.02.2024 №76 внутрішньою кореспонденцією до службового кабінету відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради у адміністративному приміщенні Коропської селищної ради безпосередньо до начальника відділу соціального захисту населення селищної ради ОСОБА_1 , яка в усній формі відмовилась отримувати лист-запрошення та відмовилась підписатись про його отримання у книзі обліку вихідної документації.

21.02.2024 голова Комісії листом повторно запросив позивачку взяти участь у засіданні Комісії 21.02.2024 о 12:30.

Згідно з протоколом засідання Комісії від 21.02.2024 №3 було розглянуто Акт службового розслідування від 21.02.2024 №1.

Відповідно до Акту службового розслідування від 21.02.2024 Комісією було встановлено, що 05.02.2024 при ознайомленні з розпорядженням селищного голови від 31.01.2024 №19 ОСОБА_1 відмовилась підписувати документ про ознайомлення. Для засвідчення факту ознайомлення її з вказаним розпорядженням, до кабінету начальника відділу соціального захисту населення були запрошені начальника відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_5 , спеціаліст 1 категорії відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_6 та головний спеціаліст відділу кадрів та мобілізаційної роботи селищної ради ОСОБА_7 . Після ознайомлення ОСОБА_1 грубо висловилась в бік вищевказаних осіб. З метою з`ясування низької оцінки за результатами 2023 року, ОСОБА_1 пішла до заступника селищного голови ОСОБА_4 , де поводилась нестримно, стукала рукою по столу та сказала: «Ти украла в мене 20 тисяч гривень подруга». Про дані факти свідчать доповідні записки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та заступника голови селищної ради ОСОБА_4 від 05.02.2024. Крім того у Акті зазначено, що письмових пояснень позивачка не надала, проте є усні пояснення, з яких у вказаному акті встановлено позицію позивачки. Так, вивчивши доповідні записки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та заступника голови селищної ради Басанець Н.С. від 05.02.2024 та усні пояснення ОСОБА_1 . Комісія зазначила, що факт нецензурного та грубого висловлювання із сторони позивачки в бік авторів доповідних записок підтверджується, хоча не збігається з місцем висловлювання.

Також підтверджується факт неналежної поведінки ОСОБА_1 при спілкуванні з ОСОБА_4 . Своєю поведінкою ОСОБА_1 порушила Правила етичної поведінки посадової особи органу місцевого самоврядування, норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зокрема, пункту 4.2. Посадової інструкції начальника відділу соціального захисту населення Корейської селищної ради. Таким чином Комісією було запропоновано застосувати до ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення у формі догани.

Розпорядженням Коропського селищного голови від 22.02.2024 №48 «Про результати проведення службового розслідування» було вирішено застосувати до ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення - звільнення.

Розпорядженням Коропського селищного голови від 16.04.2024 №66 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивачку було звільнено з посади начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради, відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни та систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків з 16.04.2024.

Відповідно до змісту розпорядження Коропського селищного голови від 16.04.2024 №66, підставою для звільнення зазначено порушення трудової дисципліни та невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, що були встановлені в розпорядженні Коропського селищного голови «Про результати проведення службового розслідування» від 22.02.2024 №48, а саме:

використання позивачкою нецензурної лексики 05.02.2024 в робочий час у адміністративному приміщенні Коропської селищної ради по відношенню до колег по роботі під час ознайомлення її з розпорядженням Коропського селищного голови від 31.01.2024 №19;

відсутність позитивних результатів щодо дотримання норм ввічливого спілкування з колегами по роботі після неодноразових усних зауважень та попередження про недопущення порушення правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, що були застосовані до ОСОБА_1 відповідно до розпорядження селищного голови від 11.07.2022 №133 «Про результати проведення службового розслідування»;

дисциплінарні стягнення, що були застосовані до ОСОБА_1 : розпорядженням Коропського селищного голови від 23.09.2022 №147 «Про оголошення догани» та розпорядженням Коропського селищного голови від 10.07.2023 №148 «Про оголошення догани».

Позивачка вважає, що службове розслідування та притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності відбулось з грубим порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством, Коропською селищною радою не було доведено факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а розпорядження Коропського селищного голови від 16.04.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » - є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає про таке.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено ч.2 ст.2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України від 07.06.2001 №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III).

У ст.1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» закріплено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно- розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст.2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Відповідно до ст.3 вказаного Закону посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно зі ст.7 Закону №2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.

Відповідно до ча.3 цієї статті на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст.19 Закону №2493-ІІІ особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Згідно з приписами частини першої статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.

Отже, служба в органах місцевого самоврядування може бути припинена як на загальних підставах, передбачених КЗпП України, так і на підставах, передбачених спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно з ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно зі ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок №950).

Пункт 1 Порядку №950 визначає, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків.

На підставі п.2 Порядку №950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування.

Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п.3 Порядку №950).

Керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов`язкові для виконання доручення (п.5 Порядку №950).

Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування (п.6 Порядку №950).

Відповідно до п.7 Порядку №950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

На підставі п.8 Порядку №950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

Відповідно до п.9 Порядку №950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.

У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті.

На підставі п.10 Порядку №950 акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Суд наголошує, що необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є вина працівника щодо порушення трудової дисципліни, яка має бути обов`язково доведена роботодавцем.

Так, однією з підстав застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення, яка зазначена у оскаржуваному розпорядженні, є використання позивачкою нецензурної лексики 05.02.2024 в робочий час у адміністративному приміщенні Коропської селищної ради по відношенню до колег по роботі під час ознайомлення її з розпорядженням Коропського селищного голови від 31.01.2024 №19.

Суд враховує, що відповідно до Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані у своїй поведінці не допускати, зокрема, використання нецензурної лексики та підвищеної інтонації. Крім того, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні постійно підвищувати свій культурний рівень, рівень свого професійного розвитку, поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань за посадою, зокрема в частині цифрової грамотності, удосконалювати організацію службової діяльності.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що начальник відділу соціального захисту населення є посадовою особою, яка зобов`язана діяти відповідно до основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених ст.4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», таких як: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

Як зазначає позивачка, ані в Акті службового розслідування, ані у спірному розпорядженні роботодавцем не було встановлено: місце вчинення дисциплінарного проступку; зміст висловлювання; час вчинення дисциплінарного проступку.

Втім, суд до уваги зазначені посилання не приймає, оскільки ані місце, ані час вчинення дисциплінарного проступку, жодним чином не спростовують самого факту його вчинення та не впливають на його кваліфікацію. Позаяк, факт використання нецензурної лексики 05.02.2024 в робочий час у адміністративному приміщенні Коропської селищної ради по відношенню до колег по роботі підтверджується заявою заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради ОСОБА_4 від 05.02.2024, доповідними записками начальника відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_5 від 05.02.2024 , спеціаліста 1 категорії відділу організаційної роботи селищної ради ОСОБА_6 від 05.02.2024, головного спеціаліста відділу кадрів та мобілізаційної роботи селищної ради ОСОБА_7 від 05.02.2024 та показами свідків, опитаних у судовому засіданні.

Щодо встановлення змісту висловлювання, виходячи з наявного запису з камер відео-спостереження, суд вважає вказані посилання необгрунтованими, оскільки запис з камер проводиться без звукового супроводження, що також підтверджено показами свідків в судовому засіданні.

Крім того, як слідує Акту службового розслідування від 21.02.2024 №1, позивачка не заперечувала, що при бесіді з ОСОБА_4 була під ємоціями.

Щодо посилань позивачки на те, що відповідач не витребував від неї письмові пояснення, суд їх до уваги не приймає, оскільки факт відмови від надання письмових пояснень ОСОБА_1 зафіксовано Актом фіксації відмови від надання письмових пояснень від 16.02.2024.

Щодо посилань позивачки на те, що про порушення п.4.2. Посадової інструкції зазначається лише в Акті службового розслідування, а в розпорядженні такі посилання відсутні, що в свою чергу не дозволяє чітко визначити як кваліфікувати дії чи бездіяльність працівника, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, визначити ступінь тяжкості проступку, а також встановити, який вид дисциплінарного стягнення до нього слід застосувати, суд зазначає, що згідно зі змістом протоколу засідання комісії з проведення службового розслідування від 21.02.2024, позивачка була присутньою під час розгляду Акту службового розслідування, а тому суть вчиненого порушення їй була відома. Враховуючи наведене, такі посилання суд оцінює критично.

Крім того, суд вважає, що відсутність таких посилань у розпорядженні не може бути самостійною підставою для його скасування та свідчити про його протиправність.

Щодо посилань позивачки на те, що при обранні виду стягнення роботодавець має враховувати ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, що відповідачем не досліджувалось, суд зазначає, що вимоги, встановлені ст.149 КЗпП України слід розглядати в контексті підстав звільнення, а саме виходячи з положень п.3 ст.40 КЗпП України.

Як слідує із положень зазначеної статті, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

З наведеного слідує, при обранні виду стягнення, роботодавець має звертати увагу на систематичність порушень працівником правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання посадових обов`язків, тощо.

Як встановлено судом, відповідно до розпорядження селищного голови від 23.09.2022 №147 «Про оголошення догани» за неналежне виконання ОСОБА_1 своіїх посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради від 05.07.2022, через відсутність належного контролю та організаціі роботи відділу соціального захисту населения селищної ради та підпорядкованих відділу установ стосовно надання соціальних послуг, відсутності механізму реалізаціі заяв про надання соціальних послуг, що призвело до погіршення своєчасності надання соціальних послуг, керуючись ст.147-149 КЗпП Украіїни притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану ОСОБА_1 ..

Правомірність зазначеного розпорядження була предметом розгляду в Чернігівському окружному адміністративному суді. Рішенням суду від 09.02.2023 у справі №620/7495/22 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Коропської селищної ради ОСОБА_2 № 147 від 23.09.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та оголошення їй догани за неналежне виконання посадових обов`язків. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №620/7495/22 - скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову - відмовлено повністю.

Тобто, накладене розпорядженням селищного голови від 23.09.2022 №147 дисциплінарне стягнення на позивачку визнано судом правомірним.

Судом також встановлено, що згідно з розпорядженням селищного голови від 10.07.2023 №148 «Про оголошення догани» на підставі результатів службового розслідування, викладених в розпорядженні «Про результати проведення службового розслідування» від 10.07.2023 №188 та Акті службового розслідування від 30.06.2023 №1 за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією начальника відділу соціального захисту населення Коропської селищної ради від 05.07.2022, а саме відсутності організаціі роботи відділу соціального захисту населення селищної ради та підпорядкованих відділу установ стосовно надання соціальних послуг в частині визначення потреб населення Коропської громади у соціальних послугах, відсутності підготовленого та поданого відповідного проекту рішення на розгляд виконавчого комітету селищної ради відділом соціального захисту населення Коропської селищної ради щодо оформлення правомірності продовження отримання соціальної послуги «стаціонарнии догляд» ОСОБА_3 , що призвело до погіршення надання соціальних послуг та нецільового використання бюджетних коштів на утримання у стаціонарному відділенні Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Коропської селищної ради Кулича М.П., на підставі ст.147-149 КЗпП України: притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану ОСОБА_1 , начальнику відділу соціального захисту населення селищної ради, за неналежне виконання посадових обов`язків.

Зазначене розпорядження є чинним та в судовому порядку не оскаржувалось. При цьому, останнє не є предметом даного спору, а тому надання йому правової оцінки виходить за межі спору.

При цьому суд враховує, що відповідно до абз.1 ст.151 КЗпП України якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

А отже, з огляду на чинність розпорядження від 10.07.2023 №148, накладення на позивачку стягнення розпорядженням Коропського селищного голови від16.04.2024 №66 «Про звільнення ОСОБА_1 » здійснено протягом року.

Суд звертає увагу, що з аналізу викладених представником позивачки доводів щодо безпідставності притягнення позивачки до відповідальності та порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування вбачається, що останній намагається уникнути відповідальності посилаючись виключно на формальні підстави, які на думку суду, не можуть бути підставами для скасування винесеного розпорядження, оскільки не відповідають обставинам справи.

При цьому, суд звертає увагу, що обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки жодним чином не спростовує фактів, викладених у Акті службового розслідування, зокрема, щодо порушення позивачкою, як посадовою особою органу місцевого самоврядування Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 при спілкуванні з колегами та повторного вчинення нею протягом року дисциплінарного проступку, що є підставою для звільнення, передбаченою п.3 ст.40 КЗпП України.

За висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 07.10.2020 у справі №465/3586/17, від 08.10.2020 у справі №712/22134/12, від 05.10.2020 у справі №347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010)».

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що службове розслідування проведено у відповідності до норм Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції», а оскаржуване розпорядження є правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Коропської селищної ради, Коропського селищного голови Куніцина Володимира Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Коропська селищна рада (вул. Кибальчича, 1, с-ще Короп, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл., 16200, код ЄДРПОУ 04412426).

Відповідач - Коропський селищний голова Куніцин Володимир Миколайович ( АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення суду складено 04.11.2024.

Суддя Л.О. Житняк