Ухвала

від 04.11.2024 по справі 520/1271/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 листопада 2024 р. Справа № 520/1271/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі № 520/1271/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД - ПРОЕКТ ВАНТАЖ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на зазначене рішення, в якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з пропущенням строку апеляційного оскарження судового рішення та несплатою судового збору, наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.

Копії зазначених ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 отримані Головним управлінням ДПС у Харківській області 17.10.2024 о 19:15 год. відповідно до довідку електронного листа через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням наведеного, датою отримання копії ухвали від 17.10.2024 року слід вважати 18.10.2024.

На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 23.05.2024 року.

Копію зазначеного судового рішення отримано апелянтом 23.05.2024 о 19:31 відповідно до довідки про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням наведеного, датою отримання копії рішення від 23.05.2024 року слід вважати 24.05.2024.

Апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДПС у Харківській області до суду 09.10.2024 (через підсистему "Електронний суд") року, тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але повернуто у зв`язку із невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: через несплату судового збору.

Також апелянт звертає увагу на небезпечність ситуації у місті Харкові, а саме: територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, ворогом здійсюються постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, що унеможливлює безперебійну роботу територіальних органів ДПС. У зв`язку з цим на працівників ГУ ДПС покладено велике навантаження в роботі, а також через часткову мобілізацію працівників ГУ, а також неможливість доступу до всіх інформаційних баз ГУ ДПС через пошкодження великої кількості комп`ютерної техніки, перебоїв з електроенергією, доступу до мережі інтернету.

Крім того, у зв`язку з обмеженою кількістю працівників неможливо виконувати усі покладені функції,які виконувались до впровадження воєнного стану.

Також, апелянт зазначає, що 24 лютого 2022 року указом Президента № 64/2022 на території України введено військовий стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Так, 19.06.2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області подано первинну апеляційну скаргу на оскаржуване рішення (сформовано у підсистемі "Електронний суд" та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 року апеляційна скарга була залишена без руху.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 за клопотання апелянта було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

В подальшому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 апеляційна скарга була повернута заявнику.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги отримана апелянтом 02.08.2024 року о 19:00 відповідно до довідки про доставку електронного документа через систему "Електронний суд".

Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням наведеного, датою отримання копії ухвали від 02.08.2024 року слід вважати 05.08.2024.

Повторно апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДПС у Харківській області до суду 09.10.2024 (через підсистему "Електронний суд") року, тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_3 проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. У цій же постанові Верховний Суд визнав слушними висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів стосовно того, що строк було пропущено з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

"Швидке" повторне звернення до суду, не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

За схожих обставин Верховним Судом у касаційному порядку було переглянуто справу №640/9792/20 й прийнято постанову від 22.03.2023, у якій наведено такі висновки щодо застосування норм права.

Колегія суддів вважає, що в цьому випадку саме по собі подання відповідачем апеляційної скарги повторно не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов`язків. Бездіяльність посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області в частині виконання вимог ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, а також ненадання доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов`язку по сплаті судового збору протягом більше 4 місяців з дня отримання копії рішення суду першої інстанції свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №540/493/19, від 10.06.2021 у справі № 320/2061/20, від 29 серпня 2024 року у справі № 480/4148/23.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.

При цьому, колегія суддів зауважує про відсутність підстав вважати, що звернення до суду з апеляційною скаргою повторно відбулось у стислі строки. Так, копія ухвали про повернення апеляційної скарги була отримана Головним управлінням ДПС у Харківській області 05.08.2024, тоді як вдруге відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції 09.10.2024, тобто, більше 2 місяців. Сплив такого проміжку часу свідчить про надмірне зволікання зі сторони скаржника.

Слід зазначити, що саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

Водночас вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом.

Суд враховує, що загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення суду першої інстанції (23.05.2024) і до дня повторного подання апеляційної скарги становить більше ніж 4 місяці, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22.08.2024 у справі № 480/8183/23.

Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу працівників відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Окрім того, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 стосується введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Щодо посилання відповідача на те, що на працівників ГУ ДПС покладено велике навантаження в роботі, а також через часткову мобілізацію працівників ГУ, неможливість доступу до всіх інформаційних баз ГУ ДПС через пошкодження великої кількості комп`ютерної техніки, перебоїв з електроенергією та доступом до мережі Інтернет, колегія суддів зазначає, що на підтвердження цих обставин відповідач жодних доказів не надає. Зокрема, ним не надано актів про відсутність електроенергії, доступу до мережі Інтернет, тощо.

Колегія суддів зазначає, що труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19, від 02.03.2023 по справі № 400/12891/21.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання суб`єкта владних повноважень на обмежену кількість працівників як на поважну причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки внутрішня організація роботи, у тому числі щодо підготовки апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що відповідач з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у передбачений законодавством строк.

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

Повернення заявнику апеляційної скарги, за умови порушення вимог до оформлення апеляційної скарги, не є обставинами, що перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій, а лише свідчить про неналежне користування суб`єктом владних повноважень наданими процесуальним законодавством правами.

Стосовно клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору в частині сплати судового збору.

Колегія суддів зазначає про недоцільність надання апелянту додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, оскільки це не призведе до очікуваного результату, з урахуванням відсутності поважних причин пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення процесуального строку та відстрочення сплати судового збору для подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі № 520/1271/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.М. РальченкоСудді З.Г. Подобайло В.В. Катунов