Ухвала

від 04.11.2024 по справі 520/2896/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 листопада 2024 р.Справа № 520/2896/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Харківського апеляційного суду на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 520/2896/24

за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по справі

за позовом ОСОБА_1

до Харківського апеляційного суду

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 , про зміну способу і порядку виконання рішення по справі №520/2896/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

На вищезазначену ухвалу Харківським апеляційним судом подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнення від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для звільнення від сплати судового збору (або для відстрочення його сплати), відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Окрім того, колегія суддів зауважує на той факт, що ч. 1 ст. 133 КАС України кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є : а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Керуючись ст. 133, 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Харківського апеляційного суду про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 520/2896/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Чалий І.С. Подобайло З.Г.