Постанова

від 04.11.2024 по справі 340/2417/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/2417/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2024 року в адміністративній справі № 340/2417/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 року №4/в «Про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його сину ОСОБА_2 , батьку ОСОБА_4 та матері ОСОБА_3 ;

зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), передбачену статтею 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачами набуто право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, оскільки їх батько та син - військовослужбовець ОСОБА_5 - загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військової служби у зоні військових дій внаслідок травми, одержаної в результаті ДТП, перебуваючи на пасажирському сидінні автомобіля. Позивачами подано заяви до Міністерства оборони України, однак відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 року №4/в, було відмовлено у наданні такої допомоги на підставі частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975. У такій відмові зазначено,що причиною нещасного випадку є несумлінне ставлення загиблого ОСОБА_5 до виконання своїх службових обов`язків та самовільне залишення району зосередження військової частини НОМЕР_3 . Травма сталася через особисту недисциплінованість та порушення розпорядження командира щодо заборони пересування на власному транспорті без службової необхідності, потрапляння в дорожньо-транспортну подію зі смертельним наслідком. Позивачі не погодились з такою відмовою, у зв`язку з чим звернулися до суду з цим позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 09.02.2024 року №4/в, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його сину ОСОБА_2 , батьку ОСОБА_4 та матері ОСОБА_3 .

Зобов`язано комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 його сину ОСОБА_2 , батьку ОСОБА_4 та матері ОСОБА_3 з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачами не були надані документи, що свідчать про причини та обставини смерті ОСОБА_5 , зокрема про те, що смерть ОСОБА_5 не пов`язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Отже, правові підстави для призначення позивачам одноразової грошової допомоги відсутні.

Позивачі не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Так, згідно з витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_6 за №132 від 13.05.2022 року, солдат ОСОБА_5 вважається таким, що прибув та залучений до складу сил та засобів, що бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, з метою виконання службових (бойових) завдань; справи та посаду старшого сапера 2 відділення інженерно - саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_3 «прийняв» з 13 травня 2022 року.

15.11.2022 року старший сапер 2 відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_3 , військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, про що Кам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, виданим Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 6904 від 16.11.2022 року, смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 настала в зоні військових дій. Причиною смерті у довідці від 16.11.2022 року зазначено закриту тупу травму грудної клітини.

Витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово - лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій. травм, каліцтв №2540 від 19.07.2023 року зазначено травми ОСОБА_5 : «Гостра крововтрата. Травма грудної частини аорти. Закрита тупа травма грудної клітини. Особа, що знаходилася в легковому автомобілі, травмована при зіткненні з зафіксованим або стаціонарним об`єктом, пасажир, травмований внаслідок дорожнього нещасного випадку», під час проходження військової служби, що підтверджено актом проведення розслідування нещасного випадку, затвердженим 22.05.2023 року командиром військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_5 №352 від 11.12.2022 року, солдата ОСОБА_5 , старшого сапера 2 відділення інженерно - саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_3 виключено зі списків особового складу частини з 11.12.2022 року.

За фактом ДТП, в якому загинув військовослужбовець ОСОБА_5 , слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНГІ в Донецькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022050000000922 від 15.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 14.11.2022 року, близько 23.20 год., військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації водій санітар інженерно - саперної роти військової частини НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_7 , керуючи належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_6 технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «ЗАЗ Деу X13110», реєстраційний номер НОМЕР_7 , де на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_5 , рухаючись по неосвітленій проїжджій частині дороги по АДРЕСА_1 , з боку вул. Олекси Тихого в напрямку вул. Ювілейна. проявляючи кримінально-протиправну недбалість, діючи необережно, недостатньо оцінивши дорожню обстановку, маючи об`єктивну можливість в світлі фар в умовах обмеженої видимості спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміни, не обрав безпечну швидкість руху керованого автомобіля, втратив контроль в управлінні автомобілем, допустив виїзд за межі проїжджої частини дороги вліво, де здійснив наїзд на перешкоду - опору лінії електромереж.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди водій автомобіля «ЗАЗ ДЕУ Т13110» реєстраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_7 та пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримали тілесні ушкодження, від яких загинули на місці.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні були здобуті докази того, що причиною настання даного ДТП є необережні дії водія ОСОБА_7 Допущені ОСОБА_7 порушення вимог п.п. 10.1,12.1,12.2 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньої обстановки.

30.01.2023 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях за фактом безповоротних втрат у не бойовій обстановці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_8 прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12022050000000922 від 15.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 набув статусу особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, але не повідомлено про підозру у зв`язку зі смертю.

Для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 позивачі (малолітній син, батько та мати) у листопаді 2023 року звернулись із відповідною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 (через ІНФОРМАЦІЯ_4 ) із заявою про призначення їм одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

ІНФОРМАЦІЯ_5 комплект поданих позивачами документів направлено на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене протоколом від 09.02.2024 року №4/в, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ, оскільки призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення злочину або адміністративного правопорушення.

Вважаючи протиправною відмову комісії Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги, у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону №2232-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Згідно зі ст. 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Статтею 1 Закону №2011-XII встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ його дія поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною 1 ст. 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п.п.1 та п.п.2 ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

За приписами п. «а» ч.1 ст.16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резервірезервістами.

Згідно з ч. 6, 8, 9 статті 16-3 Закону № 2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975).

За приписами п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно із п. 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби.

Відповідно до п. 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання (п.10 Порядку №975).

Відповідно до п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи позивачам у призначенні одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України, посилаючись на положення ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ зазначила, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення злочину або адміністративного правопорушення.

Як видно з Протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 року за № 4/в, відповідач покликається на те, що причиною нещасного випадку є несумлінне ставлення загиблого ОСОБА_5 до виконання своїх службових обов`язків та самовільне залишення району зосередження військової частини НОМЕР_3 . Травма сталася через особисту недисциплінованість та порушення розпорядження командира щодо заборони пересування на власному транспорті без службової необхідності, потрапляння в дорожньо-транспортну подію зі смертельним наслідком. Відповідно до листа КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судової медичної експертизи «Дор» від 01.03.2023 року № 565, зазначено, що в крові ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у концентрації 2, 95 % . Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Крім того, відповідно до статті 130 згаданого Кодексу, керування транспортним засобом у нетверезому стані є адміністративним правопорушенням.

Суд зазначає, що за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

При цьому, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі № 640/6477/19.

Отже, в такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

У Витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово - лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій. травм, каліцтв №2540 від 19.07.2023 року зазначено травми ОСОБА_5 : «Гостра крововтрата. Травма грудної частини аорти. Закрита тупа травма грудної клітини. Особа, що знаходилася в легковому автомобілі, травмована при зіткненні з зафіксованим або стаціонарним об`єктом, пасажир, травмований внаслідок дорожнього нещасного випадку».

Натомість, відповідач не довів наявності причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою позивача (у тому числі, перебуванням його у стані алкогольного сп`яніння) та його загибеллю.

Відповідач не надав докази того, що ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за нормами 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при цьому, стверджуючи про наявність у діях загиблого ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення.

Крім того, повноваження щодо наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 172-20 КУпАП України в діях будь-якої особи та притягнення до адміністративної відповідальності належить суду, а тому посилання відповідача та зазначення у спірному протоколі про скоєння ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого наведеною нормою, є безпідставними.

Більше того, ОСОБА_5 не керував транспортним засобом, а був його пасажиром, що не заперечується відповідачем.

Щодо акту службового розслідування.

Розслідування проведено відповідно до Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017за № 1503/31371, яким затверджений Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України.

Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Таким чином, висновки про причини смерті військовослужбовця ОСОБА_5 не могли бути встановлені в межах службового розслідування, призначеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та наказу Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, та правового значення мати не можуть.

Тобто висновки службового розслідування, мають юридичні наслідки лише для осіб, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Відтак, за вищенаведеним підтверджується, що акт службового розслідування не є тим документом, висновки якого відповідно до законодавства могли б достовірно підтверджувати обставини смерті ОСОБА_5 .

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача не було правових підстав для тверджень про те, що смерть ОСОБА_5 є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для відмови у призначенні позивачам одноразової грошової допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2024 року в адміністративній справі №340/2417/24 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2024 року в адміністративній справі №340/2417/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко