Ухвала

від 01.11.2024 по справі 320/26842/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/26842/23

У Х В А Л А

01 листопада 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочко Є.О., розглянувши клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРАЛ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

У межах встановленого судом строку, скаржник подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, як вказала Велика палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Відтак, не зважаючи на критерії, визначені у статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд справі вирішувати питання відстрочення, розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб.

Водночас, як вказав Верховний Суд у в ухвалі від 02.06.2022 у справі № 640/28106/20, від звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у справі №0940/2276/18 не можуть бути застосовані до суб`єктів владних повноважень у питаннях щодо сплати ними судового збору. Окрім того, в ухвалі від 19.05.2022 у справі № 340/6875/21 Верховний Суд відхилив посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, оскільки відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком.

У свою чергу, щодо оцінки майнового критерію для цілей звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору суб`єктам владних повноважень, то суд апеляційної інстанції приймає до уваги висловлену Верховним Судом позицію, що у питаннях сплати судового збору держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж (постанови від 15.05.2018 по справі № 804/2979/17 та від 07.06.2018 по справі № 822/276/17). Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (постанова Верховного Суду від 10.09.2018 по справі № 357/12145/16-а).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в том у числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відтак, оскільки скаржник є суб`єктом владних повноважень, то суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відстрочення/розстрочення чи звільнення його від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Також скаржник подав клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, посилаючись на те, що потребує більше часу на сплату судового збору.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи обставини, які наведені у клопотанні, суд апеляційної інстанції, дотримуючись граничного строку, встановленого частиною другою статті 169 КАС, вважає за необхідне продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

У випадку, якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Відповідно до частини третьої статті 121 КАС якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Керуючись статтями 34, 121, 248, 256 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги задовольнити.

Продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 на п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.О. Сорочко