Постанова

від 04.11.2024 по справі 240/5908/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5908/24

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

04 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05.03.2024 року №134 о/с щодо звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 головного оперуповноваженого 2-го відділу (протидії злочинам у медичній сфері) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити, підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді головного оперуповноваженого 2-го відділу (протидії злочинам у медичній сфері) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, з 07 березня 2024 року;

- стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь підполковника поліції ОСОБА_1 , головного оперуповноваженого 2-го відділу (протидії злочинам у медичній сфері) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 07.03.2024 по день винесення судом рішення про поновлення;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 , головного оперуповноваженого 2-го відділу (протидії злочинам у медичній сфері) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді головного оперуповноваженого 2-го відділу (протидії злочинам у медичній сфері) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

01.03.2024 ним подано рапорт про звільнення за власним бажанням відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" з 06 березня 2024 року.

В подальшому позивачем було направлено 06.03.2024 на адресу відповідача засобами поштового зв`язку рапорт від 03.03.2024 з проханням не розглядати рапорт, який був ним написаний 01.03.2024 про звільнення за власним бажанням відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з передчасним прийняттям такого рішення.

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05.03.2024 № 134 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" з 06.03.2024. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 01.03.2024.

Позивач вважає, що таке рішення відповідача є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зробив висновок про протиправність спірного наказу про звільнення позивача з огляду на його вчасне звернення з рапортом про відкликання попередньо поданого рапорту про звільнення, скориставшись таким правом, наданим Положенням, та виявлення бажання продовжити проходження служби в поліції. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками враховуючи наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 59 цього Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Приписами частини першої статті 60 вказаного Закону визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави для звільнення зі служби в поліції визначені статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктом 7 частини першої якої визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби (частини друга, третя статті 77 цього Закону).

Пунктом 4 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), яке є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та на час виникнення спірних правовідносин є чинним.

Відповідно до пункту 24 цього Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з підпунктом "ж" пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Пунктом 68 Положення визначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

За змістом пункту 8 Положення дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема: за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків; через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

У межах передбаченого пунктом 68 Положення строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.

Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Отже, видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника міліції зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною.

Так як встановлено судом апеляційної інстанції, що позивач 01.03.2024 подав рапорт про звільнення з поліції за власним бажанням з 06.03.2024.

На рапорті керівництвом проставлено відповідні резолюції про погодження - "До наказу".

06.03.2024 о 12:57 позивачем відправлено засобами АТ "Укрпошта" (фіскальний чек від 06.03.2024) рапорт від 03.03.2024, в якому просив не розглядати рапорт, який був ним написаний 01.03.2024 про звільнення за власним бажанням відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з передчасним прийняттям такого рішення.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що доказів надання ОСОБА_1 вказаного рапорту від 03.03.2024 безпосередньо керівництву Департаменту, позивачем до суду не надано.

доказів надання ОСОБА_1 вказаного рапорту від 03.03.2024 безпосередньо до підрозділу документального забезпечення Департаменту або підрозділу кадрового забезпечення Департаменту, позивачем до позовної заяви не додано; доказів направлення вказаного рапорту від 03.03.2024 на електронну адресу Департаменту, яка зазначена на офіційному бланку Департаменту, позивачем не додано; доказів направлення вказаного рапорту від 03.03.2024 за адресою місцезнаходження Департаменту кур`єрською доставкою до позовної заяви не додано.

Більше того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем відправлено засобами АТ "Укрпошта" рапорт від 03.03.2024, в якому просив не розглядати рапорт, який був ним написаний 01.03.2024 про звільнення за власним бажанням лише 05.03.2024 року, а отриманий Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України 11.03.2024 року, тобто після винесення наказу про звільнення позивача (а.с.44).

Також, колегія суддів апеляційної інстанція звертає увагу на те, що під час з ознайомленням з наказом про звільнення позивачем було написано власноручно розписку від 06.03.2024 року в якій зазначено, що претензій до його звільнення не має (а.с. 39).

Враховуючи вищезазначене суд апеляційної інстанції приходить до висновку що Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України при прийняті наказу ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" діяв на підставі та відповідно до норм чинного законодавства України, а тому вказаний наказ являється правомірним.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.