Ухвала

від 04.11.2024 по справі 609/1375/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 609/1375/24

2/609/582/2024

04 листопада 2024 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, способам захисту прав та інтересів, передбаченим законом чи договором, або іншому способу захисту, який не суперечить закону, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Частиною 3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовнихвимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До матеріалів справи долучено оригінали заповітів ОСОБА_4 , посвідчені в.о. старости с. Залісці Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області від 15 червня 2018 року, які не містять відмітки про те, що на день смерті спадкодавиці заповіти не змінені і не скасовані, оскільки заповіти складено та посвідчено 15 червня 2018 року, а спадкодавиця померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, в обґрунтування своїх вимог про визнання права власності на спадкове майно позивачі посилаються на те, що своєчасно прийняли спадщину у спосіб та в порядку передбаченому законом, так як проживали з померлою в одному господарстві на день її смерті. Проте, як вбачається із доданих до матеріалів позовної заяви Постанов державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори Віталія Остапчука від 17 жовтня 2024 року, останній відмовляє позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки позивачами пропущено шестимісячний термін для прийняття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті1272ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тому, способом захисту прав позивачів в даному випадку, відповідно до вимог чинного законодавства, яким має відповідати позов, є звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленомуст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст.1268, статей1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Суб`єктивне право спадкування має характер права, обмеженого в часі, воно існує протягом строків, передбачених для прийняття спадщини, які за своєю правовою природою є строками здійснення права. Пропущення такого строку означає, що суб`єктивне спадкове право не було здійснене у встановлені строки. Якщо спадкоємець не реалізує це право протягом вказаних строків, то право припиняється, але вказаний строк підлягає поновленню в судовому порядку. У цьому випадку захист суб`єктивного права на прийняття спадщини здійснюється в судовому порядку шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За таких обставин, для захисту своїх прав позивачам, в першу чергу слід звернутися до суду з позовом про визначення їм додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, з огляду на те, що нотаріусом відмовлено з вчиненні нотаріальних дій з причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Отже, позивачам слід визначитись із змістом позовних вимог: способом захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який вони просять суд визначити у рішенні, надавши до суду нову редакцію позовної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

В порушення даних вимог закону, позивачами не додано копії позовної заяви та копій всіх документів для відповідача ОСОБА_3 .

Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до норм Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачам надати строк для усунення недоліків.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Звертається увага позивачів і на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 провизнання прававласності наспадкове майноза заповітом - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК