ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року Справа № 380/15581/24 пров. № А/857/21270/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача Качмара В.Я.,
суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (Сокільницька сільська рада) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року (суддя Хома О.П., м.Львів),
ВСТАНОВИВ:
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (далі Сільська рада) в якому просив:
визнати порушення Сільською радою права позивача на інформацію, а саме ненадання відповіді на запит від 14.06.2024;
зобов`язати відповідача надати відповідь на запит від 14.06.2024.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не дав належної оцінки всіх поданим, в підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору, позивачем документів; не вказав точний перелік документів, які необхідно додатково подати для того, щоб підтвердити відсутність коштів чи іншого доходу; суд дійшов помилкового висновку про можливість використання позивачем коштів, що надходять йому як волонтеру.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, постановлено усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду: - оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн або подати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вказана ухвала мотивована тим, що: «на адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх. №55835 від 23.07.2024), у якому просить вирішити питання доступу до суду, звільнивши його від сплати судового збору. Просить суд врахувати, що досить тривалий час займається лише громадською діяльністю в напрямку посилення громадянських прав в Україні та в сфері захисту довкілля, зокрема - поводження з відходами, проводить просвітницьку діяльність на місцях захищає свої екологічні права та громадян. Також вказав, що він є волонтером і організовує надання допомоги постраждалим від військової агресії та військовим у визначеному Законом порядку. Стверджує, що не належить до пільгових категорій населення, не є пенсіонером чи студентом, майнових та речових прав не має, земельних ділянок не має, інтелектуальної власності не має, рухомого майна не має, не проводить жодного виду діяльності, яка приносить або ж буде приносити дохід і поки війна не планує цього робити. В 2023 році особистих доходів не має, оскільки займається виключно волонтерською та громадською діяльністю.
Вказує, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення, таким чином у нього вже є фінансове забов`язання, яке він не може виконати через брак доходів.
До клопотання позивачем долучено копії таких документів: Витяг від 19.07.2024 з реєстру територіальної громади; Довідка від 26.02.2024 з органів ПФУ про відсутність пенсійних виплат; додаток - виписка по волонтерському рахунку з 05.10.2022 по 09.07.2024; додаток - виписка по депозиту за 2013 - 2024 роки ; додаток - довідка від 10.07.2024 щодо призначення волонтерського рахунку; копії довідок щодо громадської діяльності; копії паперових документів квитанції про скерування запитів до Синельниківської РДА; копія довідки від 12.01.202 щодо відсутності виплат по безробіттю за 2023 рік та неперебування на обліку ; копія довідки з реєстру волонтерів ; копія довідки про відсутність рухомого майна; копія паперової довідки про відсутність прав інтелектуальної власності; Інформація від 19.07.2024 про відсутність об`єктів нерухомості ; Інформація про викиди сміття зі Львівщини - 9 аркушів; довідка про доходи 3275802659 за I квартал 2023 - I квартал 2024 від 21.05.2024.».
…
«При цьому, суддею встановлено, що відповідно до виписки по картці/банківському рахунку за період з 05.10.2022 по 09.07.2024, долученої до клопотання від 23.07.2024, на картковий рахунок позивач з січня 2023 року по червень 2024 року включно надійшли грошові кошти в загальній сумі 80 475 грн 18 к.».
…
«Та обставина, що позивач займається волонтерською, правозахисною діяльністю не свідчить, що позивач безумовно може претендувати на пільги щодо сплати судового збору.
Таким чином, оцінюючи клопотання стосовно сплати судового збору, суддя реалізовуючи своє право, визначене у статті 8 Закону України «Про судовий збір» дійшла висновку, що наведені позивачем доводи щодо неспроможності сплати судового збору в цій справі не дають підстав для висновку про необхідність звільнення його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру щодо зобов`язання Сокільницької міської ради надати відповідь на запит від 14.06.2024.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 968 грн 96 к. або подати інші документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.».
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26 липня 2024 року позивачем 30.07.2024 (вх. №57846) подано клопотання, у якому ствердив про подання усіх наявних у нього документів, які підтверджуються підстави для звільнення від сплати судового збору, та відсутність інших документів.
Позивачем 06.08.2024 (вх. №60011) подано клопотання про долучення листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.08.2024 №0400-010406-8/160502 стосовно неотримання ним з 01.01.2023 по 31.12.2023 пенсії, пільг, субсидій та інших соціальних виплат.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 161 КАС передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про звільнення від сплати судового збору (далі Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
При цьому, Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Закон № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 120/3505/22.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Як уже вказано вище, ще до постановлення ухвали від 26 липня 2024 року позивачем-апелянтом подано документи, що перелічені вище, на підтвердження відсутності у нього коштів для сплати судового збору.
Також на виконання вимог цієї ухвали подав усі наявні у нього документи на підтвердження свого майнового стану.
Тобто, з наданих скаржником доказів вбачається, що позивач, на виконання вимог статті 8 Закону № 3674-VI надав суду відомості, які свідчать що розмір судового збору не тільки перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а взагалі фактично свідчать про відсутність виплачених доходів у позивача - фізичної особи за календарний рік, який передував зверненню позивача із цим позовом.
Щодо посилання суду першої інстанції на наявну в матеріалах справи виписку по картці/банківському рахунку за період з 05.10.2022 по 09.07.2024, з якої видно, що на картковий рахунок позивач з січня 2023 року по червень 2024 року включно надійшли грошові кошти в загальній сумі 80475,18 грн, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи наявна довідка про відкриття рахунка фізичною особою номер НОМЕР_1 , з якої слідує, що такий відкрито відповідно до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування агресії російської федерації у Донецькій та Луганський областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил, і суд першої інстанції цього не врахував, що кошти знаходяться на волонтерському рахунку.
Відтак апеляційний суд, погоджується з доводами апелянта, що кошти на вказаному рахунку не можна віднести до його доходу.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі
За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви, з наведених вище підстав.
Відносно прохання апелянта здійснити тлумачення вимог частини першої, другої статті 8 Закону № 3674-VI, окремих приписів Закону України «Про волонтерську діяльність» та Податкового кодексу України, то таке задоволенню не підлягає, оскільки згідно вимог КАС до повноважень адміністративного суду не віднесено тлумачення норм тих чи інших Законів України, а лише правильність застосування їх норм до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 06.11.2024 |
Номер документу | 122779818 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні