Ухвала

від 04.11.2024 по справі 520/23775/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

Київ

справа № 520/23775/23

адміністративне провадження № К/990/40469/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «БРІГ ЛТД» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 520/23775/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «БРІГ ЛТД» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «БРІГ ЛТД» (далі - скаржник, Товариство), направлена через підсистему «Електронний суд» 22.10.2024.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Водночас, у касаційній скарзі міститься посилання на не врахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі №520/1956/21. Також Товариство вважає, що посилання судів на іншу позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, свідчить про відсутність єдності правозастосовчої практики.

Однак, обов`язковою умовою у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є подібність правовідносин у справах, у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга. Відсутність такої подібності зумовлює в подальшому закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (пункт 5 частини першої статті 339 КАС України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 520/1956/21 Верховний Суд вирішував питання правомірності застосування згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.10.2020 штрафних санкцій до платника податків, який порушив граничні строки реєстрації податкових накладних, які припадали на 31.03.2020, зареєструвавши їх 07.04.2020. Отже, спірні у цій справі правовідносини виникли до введення воєнного стану в Україні і набрання чинності пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

У касаційній скарзі ставиться питання застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України під час дії пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яке, однак, не вирішувалося Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 520/1956/21.

Зазначене свідчить про неможливість вважати правовідносини, які були предметом розгляду у справі № 520/1956/21, подібними до правовідносин, які були предметом розгляду у справі, у якій подано касаційну скаргу, оскільки такі виникли під час різного правового регулювання.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «БРІГ ЛТД» підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «БРІГ ЛТД» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 520/23775/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «БРІГ ЛТД» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон