Рішення

від 15.10.2024 по справі 199/11026/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

15.10.2024 Єдиний унікальний номер 199/11026/23

Провадження № 2/205/1987/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 жовтня 2024 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі

головуючого судді Костромітіної О.О.

за участю секретаря судового засідання Виговської Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена позовна заява, в якій позивач ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3126119677-3 від 18.10.2021 року у сумі 65593,38 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 гривень та судовий збір у сумі 2684,00 гривень.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 18.10.2021 року між ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у позику № 3126119677-3 за умовами якого було погоджено надання кредиту у розмірі 25000,00 гривень, строком на 1096 днів, із процентами за користування кредитом у розмірі 25% у день за перший день користування кредитом та 89% річних починаючи з другого дня користування кредитом.

Зазначений кредитний договір було укладено з відповідачем в електронній формі шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що відповідає правилам ч. 1ст. 205 ЦК України, згідно з якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (електронній) формі. Перед укладення кредитного договору, кредитодавцем було проведено належну ідентифікацію та верифікацію позичальника шляхом використання позичальника системи BankID Національного банку України.

ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» на виконання укладеного договору перерахувало вищевказані грошові кошти на банківську карту відповідача НОМЕР_1 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який було зазначено відповідачем під час укладення кредитного договору.

З огляду на те, що відповідач отримані кошти за договорами у строк обумовлений сторонами не повернув, що призвело до утворення заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2024 року цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» передано за підсудністю до Ленінського районного суду м Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінського районного суду м Дніпропетровська від 22.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без участі представників позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України, без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 18.10.2021 року між ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у позику № 3126119677-3 за умовами якого останній отримав кредит шляхом їх перерахування на банківській картковий рахунок позичальника. За умовами договору позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 25 000,00 гривень. Строк кредитування (строк позики) за договором складає 1096 днів, кредит мав бути повернутий у термін до 17.10.2024 включно. Протягом строку дії кредитного договору розмір відсотків за користування коштами склав 25 % за перший день користування від суми кредити щоденно, що за календарний рік становить 203,93 % річних.

На підтвердження укладання договору з відповідними умовами та обізнаності позичальника з умовами надання кредиту, позивачем наданий кредитний договір. Даний договір був укладений з відповідачем ОСОБА_1 у вигляді електронного правочину за допомогою електронного підпису Відповідача та одноразового ідентифікатору у порядку Закону України «Про електронну комерцію».

На підтвердження розміру заборгованості, позивачем надається виписка по договору щодо заборгованості за період з 18.10.2021 року по 08.12.2023 року, згідно якої розмір заборгованості становить в сумі 65 593,38 гривень, з яких 25 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 40 593,38 гривень - сума заборгованості за відсотками.

На поштову адресу відповідача 04.09.2023 позивачем була направлена досудова вимога № 50/09-4 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 61975,52 гривень за договором № 3126119677-3 від 18.10.2021 року.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

За змістом ч. 2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов до висновку, що факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором доведений, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 65593,38 гривень, вказана заборгованість відповідачем не спростована, тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві позивачем зазначається що витрати на правничу допомогу складають 20 000 гривень.

Проте, позивачем в обґрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень не було надано жодних доказів, які б підтверджували фактичне здійснення ним таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, відсутність належного підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні вимоги про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

В силу вимог ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2684,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» заборгованість з повернення наданого кредиту у розмірі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 40593 (сорок тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривень 38 копійок.

Стягнути зОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП», код ЄДРПОУ 43240883, адреса: 04211, м. Київ, вул. Оболонська Набережна, буд. 7, корп. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Костромітіна