Рішення

від 23.10.2024 по справі 463/10755/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/10755/23

Провадження № 2/463/523/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

за участю секретаря Заверухи О.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів, просить визнати незаконною (протиправною) бездіяльність Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо невидачі ордеру ОСОБА_3 на вільне житлове приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку ст.54 ЖК УРСР; визнати за ОСОБА_3 та членами її родини право користування житловим приміщенням - квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку ст.54 ЖК УРСР; зобов`язати Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради видати ордер на вільне житлове приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку ст.54 ЖК УРСР.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що разом зі своєю сім`єю постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 26,50 кв.м., 2 кімнати, житлова площа 21,00 кв.м. Даний будинок був збудований ще в 1845 році як індивідуальний житловий будинок садибного типу, а в подальшому був заселений різними сім`ями, які займали по одній-дві кімнати в будинку без переобладнання окремих жилих кімнату квартири. Тобто, фактично був перетворений на одну велику комунальну квартиру. До складу сім`ї позивача входить її мати та донька, також у даній кімнаті до смерті був зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 , який був учасником бойових дій. Позивач з родиною потребували поліпшення житлових умов та перебували на квартирному обліку в Львівській міській раді з 30.12.2016 року у загальній черзі за №27065 та у списку учасників бойових дій за №2074. Згодом кімната 1, суміжна з кімнатою 2, де проживала позивач з сім`єю, стала вільною, та оскільки позивач потребувала поліпшення житлових умов, то користувалась перевагою щодо заняття звільненого ізольованого житлового приміщення у будинку, що перебуває в комунальній власності за нормами ст.54 ЖК УРСР. Тому, родина позивача почала користуватись даною кімнатою, за власні кошти зробили ремонт, встановили нові пластикові вікна, двері та ролокасети. Неодноразово позивач з родиною зверталися до ЛМР з приводу узаконення даної кімнати, однак отримували відмову. Наразі в родини позивача розмір житлової площі на одну особу складає 7кв.м. Відтак, при наданні родині позивача спірної кімнати, розмір житлової площі не перевищуватиме норм житлової площі, встановленої ст.47 ЖК України (13,65кв.м. на одну особу). Разом з тим відповідачі протиправно не видали ордеру на зазначене житлове приміщення. Покійний чоловік позивача ОСОБА_4 оскаржував дії відповідачів до суду, однак провадження у справі №463/4652/18 за його позовом було закрито у зв`язку з смертю останнього. Вважає, що діями відповідачів порушуються права її родини на користування спірним житловим приміщенням, тому вимушена звернутись до суду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив позов задоволити. Додатково зазначив, що відповідачі посилаються як на доказ на акти, складені працівниками ЛКП «Господар» та працівниками Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, які підлеглі Львівській міській раді, оскільки ЛКП «Господар» створене Львівською міською радою та підпорядковане Личаківській районній адміністрації. Наведене викликає сумнів в об`єктивності даного доказу. Вважає неприпустимим твердження представника відповідача про те, що позивач може покращити свої житлові умови шляхом продажу належних її доньці земельних ділянок. Крім того, зазначає, що згідно зі ст.63 ЖК України не може бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення яке, хоч і є ізольованим, проте за розміром є меншим за встановлений ч.1 ст.48 ЖК України (13,65 кв.м на одну особу). Спірне житлове приміщення складається з однієї кімнати житлової площею12,6 кв.м, що не відповідає мінімальним нормативам житлової площі. Також в даному приміщенні відсутній передпокій та санвузол, тобто не відповідає за технічним станом та благоустроєм ст.50 ЖК України. Тому, дане приміщення може розглядатись виключно як окрема кімната в комунальній квартирі. Вважає, що родина позивача має першочергове право на приєднання спірного житлового приміщення, оскільки проживає в суміжному житловому приміщенні, потребує поліпшення житлових умов, таке є меншим за розміром за встановлену норму жилої площі на одну особу. Протиправна бездіяльність відповідачів мала місце і за життя чоловіка позивачки, у зв`язку з чим права її родини не були захищені і вона змушена звернутись до суду. Щодо витрат на правову допомогу, то позивач зазначив лише попередній розрахунок їх суми, а сума 25000грн. згідно з аналізом судової практики забезпечить оплату роботи адвоката.

Представник відповідача Львівської міської ради в судове засідання не з`явилася, подала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, проти позову заперечує, посилаючись на письмові заперечення, в яких зазначає наступне. Будинок АДРЕСА_3 перебуває на обслуговуванні ЛКП «Господар». Квартира АДРЕСА_3 в даному будинку належить до комунальної власності та складається з однієї житлової кімнати площею 12,6кв.м та коридору площею 6,5 кв.м, без комунальних вигод, загальною площею 19,1 кв.м. Дана квартира ніколи не надавалась позивачу в користування, ордер на неї не видавався, у позивача відсутні будь-які документи на користування нею. Самовільне зайняття даної квартири позивачем підтверджується актами обстеження квартири. Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 27.11.2023 року по справі №463/7126/23 задоволено позов Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа Львівська міська рада про виселення із самовільно зайнятого житлового приміщення АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Згідно із ст.58 ЖК УРСР єдиною підставою для вселення у вільне жиле приміщення є ордер. На підставі ордера на жиле приміщення укладається в письмовій формі договір найму житлового приміщення (ст.61 ЖК УРСР). Законодавцем передбачено можливість передачі наймачеві суміжного приміщення для приєднання звільненого жилого приміщення лише у випадку, якщо таке приміщення звільнилось у цій же квартирі, в якій проживає або більше наймачів, а не в будь-якій іншій суміжній квартирі. Отже, квартира АДРЕСА_3 не може бути приєднана до квартири АДРЕСА_4 , оскільки це окремі квартири, а не суміжні приміщення однієї квартири. Окрім того, позивач є власником квартири АДРЕСА_4 загальною площею 27кв.м. на підставі договору дарування укладеного мамою позивачки від 10.03.2021 року. Відтак позивач не є особою, що потребує покращення житлових умов, а тому у ЛМР відсутні правові підстави на видачу ордеру на спірну квартиру.

Представник відповідача Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позову. Пояснив, що будинок АДРЕСА_3 перебуває на обслуговуванні ЛКП Господар. Квартира АДРЕСА_3 у вказаному будинку належить до комунальної власності та складається з однієї житлової кімнати площею 12,6 кв.м та коридору площею 6,5 кв.м, без комунальних вигод, загальною площею 19,1 кв.м. Оспорювана квартира ніколи не надавалась ОСОБА_3 у користування, ордеру та інших похідних документів їй не надавалось у приватну власність шляхом безоплатної приватизації їй не передавалась, будь-яких документів на право зайняття квартири відповідач не має. Самовільне зайняття квартири АДРЕСА_1 відповідачем підтверджується актами обстеження від 06.07.2022 року та від 07.08.2023 року та приписами/листами, які скеровані відповідачу від 15.05.2023 року №33-вих-58445 та від 11.07.2022 року №9031вх, попередженням від 09.05.2022 року №570/вих. (додаються як доказ). Окрім того всі ці обставини, вищевикладені, були досліджені 27.11.2023 року Личаківським районним судом м. Львова при ухваленні рішення у справі №463/7126/23 за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа Львівська міська рада про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення (рішення суду від 27.11.2023 року, повний текст складено 07.12.2023 року, позов ЛРА ЛМР у справі №463/7126/23 задоволено повністю). Варто зазначити, що позивач та її представник невірно трактують ст. 54 ЖК України. У даному випадку здійснюють підміну понять та інтерпретують її на свій лад. Варто зазначити, що єдиним вірним трактуванням ст. 54 ЖК України є трактування, яке висвітлене в Постанові КЦС ВС від 31.10.2018 року (справа №463/1050/15-ц, провадження №61-15658св18) де суд зазначив: «Відповідно до статті 54 ЖК України якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачів, звільнилося неізольоване жиле приміщення,воно надається наймачеві суміжного приміщення. Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34 ЖК України), надається йому,а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім`ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання. Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку. Таким чином, за змістом вказаної правової норми законодавцем передбачено можливість передачі наймачеві суміжного приміщення для приєднання звільненого неізольованого чи ізольованого жилого приміщення лише у випадку, якщо таке приміщення звільнилось в цій же квартирі, в якій проживає два або більше наймачів, а не в будь якій іншій суміжній квартирі.» Відтак ні фізично ні гіпотетично не може бути приєднана квартира АДРЕСА_4 (власником якої є ОСОБА_3 ) до квартири АДРЕСА_1 , оскільки це не суміжні квартири, позивач не є наймачем квартири та апріорі таким не може бути, та згідно з поверховим планом та наданими документами КП ЛОР «БТІ та ЕО» є окремими квартирами, а не суміжними приміщеннями однієї квартири. Окрім того, ні попереднього власника ОСОБА_5 , яка купила даний об`єкт нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_4 ) на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2002 року (зареєстрований в реєстрі за №2196) та теперішнього власника ОСОБА_3 , яка отримала в дарунок даний об`єкт нерухомості відповідно до договору дарування від 10.03.2021 року (зареєстрований в реєстрі за №189) ніхто примусово не заставляв набувати даний об`єкт нерухомого майна та майбутні власники бачили всі технічні характеристики квартири в тому числі загальну площу, яка складає 27,0 кв.м., житлову площу 21,0 кв.м та комору в підвалі 6,0 кв.м. Окрім того, в порядку ст. 54 ЖК України може бути надано вільне жиле приміщенння, яке звільнилось у квартирі виключно наймачеві тобто законодавець ставить умову, що майно яке надається та майно яке вже має наймач мають бути в комунальній та/або державній власності. Відтак відсутні правові підстави для надання спірної квартири в порядку ст. 54 ЖК України комунальної форми власності до вже наявного приватного об`єкта нерухомого майна, квартири позивачки. Окрім того, позивач не має статусу наймача та не може такого мати на квартиру АДРЕСА_1 . Такі дії є незаконними та порушуватимуть прямі норми ст. 54 ЖК України. Аналогічні правові висновки викладені в ухвалі ВСУ від 06.04.2011року (провадження №6-19737св09). Варто також зазначити, що заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 30.01.2015 року (справа №451/43/15-ц) шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано. Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 його донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала у порядку спадкування дві земельні ділянки: 1. Земельна ділянка площею 1,0000 га, кадастровий номер:4623987200:12:000:1295, яка розташована на території Вузлівської сільської ради Червоноградського району Львівської області, призначена для ведення особистого селянського господарства. Номер запису про право власності: 35829771. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2048471946239; 2. Земельна ділянка площею 0,2000 га, кадастровий номер: 4623987200:02:006:0058, яка розташована в селі Бабичі Червоноградського району Львівської області, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Номер запису про право власності: 29609364. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1729752446239. Відтак позивач та її донька, як власники нерухомого майна (квартири та земельних ділянок) можуть покращити свої житлові умови шляхом продажу даних об`єктів нерухомого майна та купівлі кращого об`єкту (квартири) з більшою площею, щоб забезпечити собі умови, які їх задовільнять. Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради повідомляє, що ОСОБА_3 (позивач) зверталась до районної адміністрації з заявою про надання їй квартири, як власнику квартири АДРЕСА_4 , суміжну з нею вільну квартиру АДРЕСА_1 в порядку ст. 54 ЖК України з правом подальшої приватизації (заява від 25.03.2022 року, отримана та зареєстрована 01.04.2022 за №3-Х-15421-33-33, яка не підписана автором). Листом ЛРА ЛМР від 22.04.2022 року за №33-вих-28742 заявнику повідомлено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення, не підписане автором визнається анонімним і розгляду не підлягає (додається, як доказ). З аналогічними зверненнями позивач зверталась до ЛМР та депутатів Львівської міської ради. Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради надав відповідь від 14.07.2022 року за №2501-вих-47894, в якій зазначено, що ст. 54 ЖК України передбачає, якщо в квартирі звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно може бути надано наймачеві суміжного приміщення. Окрім того, було вказано, що оскільки квартира АДРЕСА_1 є окремою квартирою, має окремий вхід у коридор загального користування, розташована на протилежній стороні коридору від квартири АДРЕСА_5 , то відповідно дана квартира приєднанню не підлягає (лист додається, як доказ). Окрім того, необхідно приділити увагу зловживання позивачем та її представником процесуальним правом та правом на позов в цілому у зв`язку з наступним. Як зазначає позивач ОСОБА_3 , аналогічний позов був поданий її колишнім чоловіком ОСОБА_4 . Дана цивільна справа №463/4652/18 розглядалась Личаківським районним судом м. Львова. У даній справі міститься заява представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 про зміну позовних вимог, що на 80% співпадає з мотивувальною та резолютивною частиною даного позову. У зв`язку з смертю позивача провадження у справі закрито. Окрім того в провадженні суду перебувала справа №463/1833/18 за позовом ЛРА ЛМР до ОСОБА_4 , третя особа: Львівська міська рада, про виселення із самовільно зайнятої квартири. У зв`язку з смертю відповідача ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 02.08.2022 року закрито провадження у справі №463/1833/18. 15.06.2022 року позивачка, ОСОБА_3 підписала акт від 15.06.2022 року про самовільне зайняття квартири АДРЕСА_1 , при тому їй повідомляли, про подальшу подачу відповідного позову до суду про її виселення із самовільно зайнятої квартири. Аналогічний акт позивач підписала 06.07.2022 року. (додаються, як доказ). 21.08.2023 року Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради подано позов в Личаківський районний суд м. Львова до ОСОБА_3 , третя особа: Львівська міська рада, про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28.08.2023 року справа №463/7126/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Надано відповідачу строк у 15-ть днів з часу отримання ухвали для подачі відзиву у справі. ОСОБА_3 не скористалась правом подачі відзиву чи, як передбачає ст.178 ЦПК України, подачі зустрічного позову. 25.10.2023 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/7126/23 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Розуміючи, що не вжили процесуальних дій, представник позивача у цій справі та представник відповідача у справі №463/7126/23 подав клопотання про зупинення провадження у справі №463/7126/23 у зв`язку з подачею даної позовної заяви. Відтак для підтвердження факту зловживання процесуальним правом позивачем та її представником, подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи №463/7126/23 та зняття відповідних копій документів та надання їх як доказ у цій справі №463/10755/23, а саме: копії повідомлень про вручення ОСОБА_3 позовної заяви з додатками, та повісток про виклик в судове засідання у справі №463/7126/23. Окрім того факт обізнаності про справу про виселення, у якій вже є судове рішення, підтверджується клопотанням представника ОСОБА_1 , яке подане 27.11.2023 року через систему Електронний Суд (зареєстроване судом за №35323/23-Вх) (додається, як доказ). Щодо витрат на правову допомогу, вважає що сума понесених витрат на правову допомогу в розмірі 25000 грн., є неспівмірною з складністю справи та в рази завищена. Окремо зазначає щодо перебування на черзі колишнього чоловіка позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на квартирному обліку Львівської міської ради окремо перебували ОСОБА_3 з 30.04.2015 року за №24975 у складі сім`ї з трьох осіб: вона, донька 2004 р.н., мати. (лист від 07.05.2015 року №2501в-1523)(даний лист поданий представником ОСОБА_3 у справі №463/1833/18)(додається як доказ). Окремо на квартирному обліку Львівської міської ради перебував ОСОБА_4 з 30.12.2016 року за №27065 та у списку учасників бойових дій АТО за №2074 (лист від 06.03.2018 року №2501-801) (даний лист поданий представником ОСОБА_3 у справі №463/1833/18)(додається як доказ). Окрім того, якщо проаналізувати ще лист від 14.07.2022 року за №2501-вих-47894 за підписом директора департаменту житлового господарства Львівської міської ради, то позивач ОСОБА_3 вже у списку на квартирному обліку є за №24777, що на 198 місці нижче, ніж була станом на 2015 рік. Варто зазначити, що ОСОБА_3 не є членом сім`ї ОСОБА_4 та не має підстав на отримання житла, як члена сім`ї учасника бойових дій АТО, оскільки шлюб між ними розірвано заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 30.01.2015 року (справа №451/43/15-ц)(рішення набрало законної сили 09.02.2015 року)(подане як доказ до відзиву у справі). Та, як зазначалось вище, ОСОБА_4 перебував сам на квартирному обліку в Львівській міській раді без членів сім`ї. Позивач даним позовом хоче оминути встановлену ст.ст. 42, 43 ЖК України черговість надання та/або поліпшення житлових умов, що, у разі задоволення позову, є виходом за межі повноважень суду та норм права, які регулюють дані правовідносини. Посилання представника позивача на норми ДБН В 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки, як зазначає сам позивач та підтверджується матеріалами справи, та актом списання, спірний будинок введений в експлуатацію 1895 року ще до прийняття Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 року №5464-X. Окрім того ДБН В 2.2-15-2005 скасовані на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 року №87 та на даний час дійсні ДБН В 2.2-15:2019. Однак, ні вказані позивачем ДБН, які скасовані, ні ДБН, які чинні не регулюють дані правовідносини та не можуть на них поширюватись. Всі інші доводи викладені в відповіді на відзив не спростовують наведені в відзиві твердження та аргументи та фактичні обставини справи. Згідно правової позиці Верховного суду, яка викладена в Постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, якщо доводи позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу на його конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з діями, рішеннями відповідачів, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу, це свідчить про відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, що в свою чергу є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Зазначає, що аналогічне посилання здійснено у постанові Львівського апеляційного суду від 22.11.2022 року (справа №463/6829/21, провадження №22-ц/811/1824/22).

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зіст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 разом зі своєю сім`єю зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 26,50 кв.м, 2 кімнати, житлова площа 21,00 кв.м, що підтверджується довідкою №643 від 20.03.2018 року ЛКП «Управитель». Позивач є власником даної квартири на підставі договору дарування від 10.03.2021 року, наявного в матеріалах справи.

Також встановлено та не заперечується представником позивача в судовому засіданні, що позивач з родиною самовільно займають квартиру АДРЕСА_1 , яка належить до комунальної власності та складається з однієї житлової кімнати площею 12,6 кв.м та коридору площею 6,5 кв.м, без комунальних вигод, загальною площею 19,1 кв.м. Дана квартира не надавалась ОСОБА_3 у користування, ордеру та інших похідних документів їй не надавалось, у приватну власність шляхом безоплатної приватизації їй не передавалась, будь-яких документів на право зайняття квартири в останньої відсутні. Вказане підтверджується актами обстеження від 06.07.2022 року та від 07.08.2023 року, складеними представниками ЛКП «Господар».

Дані обставинибули такожвстановлені Личаківськимрайонним судомм.Львова приухваленні рішення від 27.11.2023року у справі №463/7126/23, яким задоволено позов Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа Львівська міська рада про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Згідно зіст.54ЖК України, якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачів, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення. Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34 ЖК України), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім`ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання. Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку. Таким чином, за змістом вказаної правової норми законодавцем передбачено можливість передачі наймачеві суміжного приміщення для приєднання звільненого неізольованого чи ізольованого жилого приміщення лише у випадку, якщо таке приміщення звільнилось в цій же квартирі, в якій проживає два або більше наймачів, а не в будь якій іншій суміжній квартирі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 25.03.2022 року зверталась до Личаківської районної адміністрації ЛМР із заявою, яка не була підписана нею, про надання їй квартири, як власнику квартири АДРЕСА_4 , суміжну з нею вільну квартиру АДРЕСА_1 в порядку ст. 54 ЖК України з правом подальшої приватизації. Листом Личаківської районної адміністрації ЛМР від 22.04.2022 року за №33-вих-28742 позивачу повідомлено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення, не підписане автором визнається анонімним і розгляду не підлягає. З аналогічними зверненнями позивач зверталась до Львівської міської ради, на що Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради надав відповідь від 14.07.2022 року за №2501-вих-47894, що ст. 54 ЖК України передбачає, якщо в квартирі звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно може бути надано наймачеві суміжного приміщення. Окрім того, було вказано, що оскільки квартира АДРЕСА_1 є окремою квартирою, має окремий вхід у коридор загального користування, розташована на протилежній стороні коридору від квартири АДРЕСА_5 , то відповідно дана квартира приєднанню не підлягає.

Також встановлено, що згідно з поверховим планом та наданими документами КП ЛОР «БТІ та ЕО» квартира АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1 є окремими квартирами, а не суміжними приміщеннями однієї квартири. Відтак, квартира АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_3 , не може бути приєднана до квартири АДРЕСА_1 .

Слід зазначити, що в порядку ст. 54 ЖК України може бути надано вільне жиле приміщенння, яке звільнилось у квартирі виключно наймачеві тобто законодавець ставить умову, що майно яке надається та майно, яке вже має наймач, мають бути в комунальній та/або державній власності. Відтак, відсутні правові підстави для надання спірної квартири в порядку ст. 54 ЖК України комунальної форми власності до вже наявного приватного об`єкта нерухомого майна, квартири позивача. До того ж, позивач не має статусу наймача квартири АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.2,81,82, 258,259,263-265,268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенніпозову ОСОБА_3 до Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 01.11.2024 року.

Суддя Нор Н.В.