Рішення

від 22.10.2024 по справі 569/9733/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 569/9733/24

Провадження № 2/201/3316/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Батманової В.В.

за участю секретаря Турбаївської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум Карс Шипінг» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

05 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум Карс Шипінг» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що між Товариством в обмеженою відповідальністю «Магнум Карс Шипінг» в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений Договір комісії № 35375 від 21 жовтня 2023 року, згідно умов якого комітент і доручає комісіонерові, а комісіонер бере на себе зобов`язання з надання послуг із підбору, огляду та бронювання, а також послуг із забезпечення придбання, організації доставки та розмитнення автотранспортного засобу за рахунок та в інтересах комітента.

Згідно з п. 3.2 Договору вартість послуг за договором за домовленістю сторін становить - 18800.00 грн. Згідно платіжних відомостей за товар було сплачено 139060.00 гри. а також сплачено 20000,00 грн. на митні платежі.

У зв`язку з придбанням товару неналежної якості, позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.01.2024 про повернення сплачених ним коштів, однак, дана претензія була проігнорована відповідачем.

Окрім того, позивачу було надано реквізити відповідача та на які було сплачено грошові копни в сумі 139060,00 грн. відповідач будучи працівником компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум Карс Шипінг», що зареєстрована в м. Дніпро надав свої власні реквізити, а не офіційний рахунок компанії та безпідставно отримав кошти в сумі - 139060.00 гри. Зважаючи на відсутність укладеного договору між позивачем та отримувачем коштів - відповідачем, що діяв від власного імені, то кошти отримані ним - безпідставно.

Відтак просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 139 060 гривень безпідставно отриманих коштів

Ухвалою судді Батманової В.В. від 05 липня 2024 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, в якому заперечував проти задоволення позову, оскільки відповідачем за кошти позивача належним чином виконані роботи за домовленістю між ним та ТОВ «Магнум Карс Шипінг».

В наданій суду 16.09.2024 заяві представник позивача позовні вимоги підтримав, справу просив розглядати за його відсутністю, без фіксування процесу технічними засобами.

Представник відповідача також надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладений у відзиві.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази за принципами ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством в обмеженою відповідальністю «Магнум Карс Шипінг» в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений Договір комісії № 35375 від 21 жовтня 2023 року, згідно умов якого комітент і доручає комісіонерові, а комісіонер бере на себе зобов`язання з надання послуг із підбору, огляду та бронювання, а також послуг із забезпечення придбання, організації доставки та розмитнення автотранспортного засобу за рахунок та в інтересах комітента.

Згідно з п. 3.2 Договору вартість послуг за договором за домовленістю сторін становить - 18800.00 грн.

Згідно платіжних відомостей за товар було сплачено 139060.00 гри. а також сплачено 20000,00 грн. на митні платежі.

Відповідно до п. 2.4 договору комісіонер після оплати комітентом виграного лоту (Товару) відповідно до п. 3.4. Договору забезпечує викуп Товару з онлайнаукціону автомобілів, організацію доставки товару з торгівельного майданчика Аукціону на митну територію України, проведення декларування та митне оформлення Товару третіми сторонами з подальшим випуском у вільний обіг на митній території України.

Відповідно до п. 3.4 Договору по виграному лоту комітент зобов`язується здійснити оплату вартості ставки та аукціонні збори на рахунок та у строки, визначені комісіонером, третім сторонам.

Відповідно до п. 3.5 Договору з метою здійснення експедирування, вивантаженяготовки транзитних транспортних документів та транспортування товару на митну територію України комітент зобов`язується здійснити попередню повну або часткову оплату за доставку товару в розмірі, на рахунок та у строки, визначені комісіонером, третім сторонам.

Відповідно до п. 3.6 Договору для проведення декларування та митного оформлення товару з подальшим випуском у вільний обіг на митній території України комітентсплачує третім сторонам визначені ними суми, в т.ч. всі митні платежі визначенімитними органами.

ОСОБА_2 є особою яка надавала послуги ТОВ «Магнум КарсШипінг» напідставі договору від 01.07.2023.

Відтак правовідносини між сторонами відбувались на договірних засадах, на умовах договорів комісії № 35375 від 21 жовтня 2023 року та договору надання послуг від 01.07.2023.

В позовнійзаяві позивачпосилається наст.1212ЦК України,як направову підставудля стягненнякоштів звідповідача.Відповідно дост.1212ЦК У країни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним . У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-100цс15.

Відповідно до ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач та відповідач є сторонами правочинів.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з ясувати обставини, які мають значення для справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палити Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 та в додаткових постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 904/5726/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

Проте, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог на надано жодних належних та достатніх доказів безпідставного отримання коштів відповідачем, на які посилається позивач.

Відтак, твердження позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються вищевказаними обставинами та нічим об`єктивно не підтверджуються, а тому суд вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити, оскільки суду не надано та судом не встановлено належних та достатніх доказів на підтвердження доводів зазначених позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат вирішити відповідно дост. 141 ЦПКУкраїни, а саме у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 76-78, 81-82, 89, 130, 137, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум Карс Шипінг» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.В. Батманова