Рішення

від 01.11.2024 по справі 237/4164/24

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 237/4164/24

Номер провадження 2/237/892/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01.11.24

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючогосудді Ліпчанського С.М.,

за участю секретаря судового засідання Бахтіярової Н.В.,

розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на будинок у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

До Мар`їнського районного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на будинок у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що ОСОБА_1 , в 2001 році закінчила будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 32,7 кв. м., житловою площею 12,5 кв.м., допоміжною 8,1 кв.м., площею літніх приміщень 12,1 кв.м., «а-1» прибудова, «аг» ганок, «Б-1» сарай, «У-1» вбиральня, після чого оформила всі документи на будинок відповідно до чинного законодавства.

Оригінали документів на житловий будинок, перебували у будинку АДРЕСА_1 , в якому вона проживала і власником якого була.

15.03.2023 року під час пожежі яка була викликана влучанням артилерії згорів її будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим правовстановлюючий документ є втраченим.

Звернувшись до БТІ з заявою про видачу дублікатів правовстановлюючих документів, останнім було повідомлено про неможливість його видачі у зв`язку з тим, що архів БТІ не вивезли з м. Мар`їнка Донецької області, тому видати дублікат договору не має можливості, у зв`язку з чим звертаюся до суду з цим позовом.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Таким чином, позивач у відповідності до законодавства набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак не має можливості зареєструвати право власності у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа.

На підставі вищевикладеного, вона змушена звернутись до суду з питання визнання права власності.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановлений законодавством строк та порядок, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановлений законодавством строк та порядок, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно вимог ч.2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Територія Курахівської міської територіальної громади Донецької області, Мар`їнської міської територіальної громади Донецької області з 24.02.2022 віднесена до території активних бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо законом або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позовній заяві вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Стаття 55 Конституції України про права і свободи людини і громадянина, які захищаються судом, передбачає, що кожен має право будь-якими, незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (пункт 1 частина друга статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно постанови Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14, у якій зазначається, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) права власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про що свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду України.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності відповідно до ст.328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що викладені обставини дають підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі та за позивачами необхідно визнати права власності на майно.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 317,328,392 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на будинок у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ,паспорт НОМЕР_1 , виданий Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області, 23.11.2000 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 32,7 кв.м., житловою площею 12,5 кв.м., допоміжною 8,1 кв.м., площею літніх приміщень 12,1 кв.м., «а-1» прибудова, «аг» ганок, «Б-1» сарай, «У-1» вбиральня.

Допустити негайне виконання рішення для запобігання загрози життю та здоров`ю учасників процесу у період дії воєнного стану.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.М. Ліпчанський