Ухвала

від 01.11.2024 по справі 487/8743/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8743/23

Провадження № 1-в/487/219/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду Заводського району м.Миколаєва подання начальника Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Миколаєва, раніше не судиму, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , засуджену вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.03.2024 року за ч.4 ст.185 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнену від відбування покарання з випробовуванням строком на один рік, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2024 року начальник Заводського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях області ОСОБА_4 звернулася до суду з поданням про звільнення засудженої ОСОБА_5 , від відбування покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.03.2024 року, відповідно до ч.2 ст.74 КК України.

У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення подання та звільнення засудженої від призначеного судом покарання за ч. 4 ст. 185 КК України.

До судового засідання представник органу виконання покарання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій зазначила, що подання підтримує, просить розглянути справу за її відсутності.

Засуджена до судового засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

З урахуванням приписів ч. 5 ст.539КПК України, розгляд подання було проведено за відсутності представника органу виконання покарання та засудженої.

Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.03.2024 року, ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено п`ять років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням строком на один рік, та покладено обов`язки з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок набрав законної сили 18.04.2024 року.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішуввти питання: про звільнення засудженого від покарання у випадку, передбаченому частиною 2 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Згідно вироку встановлено, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодами що мали місце 24.10.2023, 25.10.2023, 27.10.2023, 30.10.2023 року, загальна вартість викраденого ОСОБА_5 майна становить 2331,01 грн.

Станом на 01.01.2023 року два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становило 2684 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість .

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням вищезазначених обставин, на час розгляду подання, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна відповідальність ОСОБА_5 ..

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Об`днаної Палати Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 .

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що подання начальника Заводського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, підлягає задоволенню та ОСОБА_5 слід звільнити від покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2024 року.

Керуючись ст.74 КК України ст.ст.537, 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання начальника Заводського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Заводського районногосуду м.Миколаєваза ч.4ст.185КК України напідставі ч.2ст.74КК України,у зв`язкуіз усуненнямзаконом караностідіяння,за якевона булазасуджена.

На ухвалу може бути подана апеляція в Миколаївський апеляційний суд протягом семи днів з моменту її винесення.

Суддя ОСОБА_1