Ухвала

від 04.11.2024 по справі 487/9506/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/9506/24

Провадження №2/487/3300/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Афоніна С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- за кредитним договором №304/7909576-СК в розмірі 12 697,45 грн.;

- за кредитним договором №964888-304 в розмірі 5 451,34 грн.

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 31.10.2024р. вказану позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що така подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.175, 177 ЦПК України, а позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позову без руху. Також позивачу роз`яснено, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

У вищевказаній ухвалі зазначено, що позивачем всупереч п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено в позовній заяві будь-якого обґрунтування наявності підстав щодо доцільності об`єднання позовних вимог, впливу такого об`єднання на вирішення справи та наявності підстав для такого об`єднання. Крім того, вказано, що із матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем заявлені дві окремі майнові вимоги.

Також зазначено, що до матеріалів поданого позову стороною позивача долучено платіжну інструкцію №83182 від 27.09.2024 року про сплату судового збору у розмірі 3028 грн.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на те, що оскільки позивачем заявлено дві самостійні вимоги майнового характеру, то стороні позивача слід надати докази на підтвердження того, що ним сплачено судовий збір ще за одну вимогу майнового характеру на суму 3 028,00 грн.

04.11.2024 року на адресу суду електронною поштою надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про усунення недоліків, в якій представник зазначив наступну аргументацію.

«Позивачем при зверненні з позовною заявою до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., які зараховані до державного бюджету, тому заява відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»: «Судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі)».

Роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи.

Так, представник позивача зазначає, що об`єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Сторони заінтересовані в тому, щоб всі їх спірні вимоги були розглянуті одним і тим же судом і одночасно. Цим досягається швидкість в провадженні справи. Об`єднанням позовів забезпечується правильність одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог.

Разом із тим, представник позивача зазначив, що в разі, якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за трьома договорами ускладнює вирішення справи, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Також позивач вказав, що відповідно до п.3 ч.6 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Представник позивача просить суд: долучити дану заяву про усунення недоліків до матеріалів справи та прийняти її до розгляду; відкрити провадження по даній цивільній справі; розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного судового провадження; розгляд справи провести за відсутності представника позивача; рішення суду за результатами розгляду справи направити ТОВ «ФК «ЄАПБ» поштою або на електронну пошту 35625014@mail.gov.ua.».

Проаналізувавши заяву про усунення недоліків, документи, що додані до неї, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом із тим, доводи представника позивача, що зазначені ним у заяві про усунення недоліків, - не є підставою для висновку про те, що стороною позивача сплачено судовий збір в повному обсязі.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на необхідність оплатити судовий збір, при цьому наведено обґрунтування. Однак позивачем на виконання вказаної ухвали не додано доказу на підтвердження сплати ним судового збору в повному розмірі, тим самим не усунуто недоліків, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Зі змісту ст.6 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред`явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.

Відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 роз`яснено судам, що роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

При цьому слід зауважити, що процесуальний порядок передбачає можливість об`єднання і роз`єднання кількох позовних вимог одного провадження, якщо маються однорідні вимоги кількох позивачів до одного й того відповідача чи однорідні вимоги одного позивача до кількох відповідачів.

Однак, зазначаючи в поданій заяві на виконання ухвали суду про залишення позову без руху про можливість суду роз`єднати заявлені позивачем у даному цивільному позові позовні вимоги, представником позивача не заявлено та не зазначено за яку саме вимогу ними сплачено судовий збір.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди чи про стягнення заборгованості є самостійною вимогою.

Заява, яка складається з декількох самостійних позовних вимог, у разі недотримання форми і змісту позову в певній частині самостійних вимог тягне за собою не відповідність формі і змісту позовної заяви в цілому.

Таким чином, недоліки, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, - стороною позивача не усунуто.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

У відповідності до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, вищезазначену позовну заяву позивача слід вважати неподаною і таку йому повернути.

Окрім цього, вважаю за доцільне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.

В зв`язку з наведеним, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із вказаною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.

Роз`яснити представнику позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а також право заявити клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.

Копію ухвали надіслати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Ухвала про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С.М. Афоніна