Вирок

від 05.11.2024 по справі 743/524/23

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 1-кп/737/21/24 Справа № 743/524/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Куликівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022271320000226від 22.11.2022року заобвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кудрівка Сосницького району Чернігівської області, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 № 4 військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця - санітара 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2022 № 235 військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації лейтенанта ОСОБА_7 призначено на посаду командира 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. ст. 29, 30, 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців, найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Враховуючи займану посаду та військове звання, командир 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_6 є начальником для стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 за своїм службовим становищем та військовим званням.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців.

В свою чергу, 17.11.2022 близько 16 годин 00 хвилин солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у розташуванні 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , грубо порушуючи встановлений у Збройних силах України порядок беззастережної покори начальнику, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 29, 30, 31, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно посягаючи на встановлений порядок несення військової служби у військових формуваннях України, усвідомлюючи, що командир 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_6 за військовим званням і посадою є для нього начальником та перебуває при виконанні обов`язків з військової служби, діючи з мотивів невдоволення його законною службовою вимогливістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реагуючи на зауваження лейтенанта ОСОБА_6 щодо порядку несення військової служби, вчинив насильницькі дії щодо начальника - лейтенанта ОСОБА_6 у зв`язку із виконанням ним обов`язків з військової служби, а саме наніс останньому один удар кулаком правої руки в область лівої щелепи, що спричинило останньому фізичний біль та моральні страждання.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив насильницькі дії щодо начальника у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 405 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав частково, підтвердив нанесення ним удару потерпілому, перед яким вибачився у судовому засіданні, не погоджувався із обставинами, які призвели до цього, пояснив, що 17.11.2022 він перебував у с. Великі Осняки в будинку, його рота в цей час перебувала на полігоні. Він залишився в будинку охороняти гранатомет та боєприпаси. Приходили якісь люди, можливо підставні від командира роти біля 17 години. Вони почали його бити, причину не пояснювали. Його зброя у той час перебувала у тому будинку, де був він, ті люди забрали його зброю. Він був стомлений і якісь люди забрали його зброю і стріляли в повітря, коли він спав. Вважає, що підставні люди стрельнули з його зброї, а потім інші люди командира роти прийшли і забрали його автомат. ОСОБА_8 забирав у нього зброю. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 його автомат не забирали. Казімір спричинив йому тілесні ушкодження руками і ногами у ніс, голову, губу, голову, він втратив свідомість. Потім приїхав його командир роти ОСОБА_11 , стягнув його з ліжка за ноги, почав бити, бив сильно-сильно по голові. Тоді він його один раз ударив. Вони викликали ВСП, однак йому було дуже погано, він їх не дочекався, викликав «швидку», його поклали у госпіталь. Він два дні лежав у реанімації. Він не може сказати, чому командир роти стягнув його з ліжка і кинув головою об підлогу. Командир почав його бити, їхати на медогляд відразу не запропонував. У нього був струс мозку, він майже нічого не пам`ятає. Запорожця він вдарив по обличчю, бо не міг втекти, бо його тримали інші, він змушений був це зробити, щоб його не били безкінечно. Факт заподіяння удару ОСОБА_11 визнає та кається. В судовому засіданні висловився про бажання повернутися на військову службу.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що станом на 17.11.2022 ОСОБА_12 був солдатом його роти. Його група виїхала на полігон для злагодження. Йому повідомили про стрільбу в селі. В селі залишився Негода, нібито захворів. Потім стало відомо, що стрільба була з тієї хати, де жив ОСОБА_13 , той був п`яний, автомат у нього забрали. Коли він повернувся з полігону, йому сказали, що на огляд на визначення стану сп`яніння ОСОБА_13 їхати відмовляється, всіх «посилає». Він через деякий час туди прибув, можливо викликав психолога. ОСОБА_13 був явно в нетверезому стані, був запах алкоголю. Він йому наказав відбути на огляд. Той їхати не збирався, лаявся та погрожував і вдарив його один раз в обличчя. Зразу між ними став, напевно ОСОБА_8 , їх розвели. Викликали ВСП, які приїхавши, «задули» Негоду, він був нетверезий. В момент забирання автомата він, потерпілий, перебував на полігоні і цього не бачив, знає, що ОСОБА_13 не хотів віддавати автомат. ОСОБА_13 ніхто не бив і фізичної сили не застосовував. Чому ОСОБА_13 його вдарив, сказати не може, це було у словесній перепалці. Коли він прибув до будинку, у ОСОБА_13 була розбита губа, і, можливо, око, звідки ці тілесні ушкодження, йому невідомо. Під його командуванням ОСОБА_13 був формально з 18.09.2022, був помічений у вживанні алкоголю і в СЗЧ уходив, в ОСОБА_14 не поїхав. Покарання ОСОБА_13 просить призначити на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що служив в одній роті з ОСОБА_4 . Подія відбулась ввечері. Негода знаходився в нетверезому стані на території військової частини. Командир роти запропоновував йому пройти огляд на стан сп`яніння. Негода був агресивно налаштований, а командир наполягав на огляді. Негода почав підніматися з ліжка, командир роти відступив на крок, ОСОБА_13 вдарив його в обличчя і знову сів на ліжко. Потім викликали ВСП, щоб його освідували в частині. Посаду ОСОБА_13 він не пам`ятає, ОСОБА_6 обіймав посаду командира роти, в якій проходив службу ОСОБА_13 . У той день, можливо 17.11.2022, зранку в селі почули постріли, почали з`ясовувати обставини, прийшли до хати, де проживав солдат ОСОБА_13 . Він був у нетверезому стані, у неадекватному, то вони кудись стріляли, у дерево, чи що. Вони забрали у ОСОБА_13 зброю, однак йому це не сподобалось, він почав до них чіплятись і погрожувати, хватати за одяг і за руки. Він відштовхнув ОСОБА_13 , той піднявся і знову кидався до нього. Вони поштовхались. Він зрозумів, що його не заспокоїти, Негоду покинули і пішли з хати. Він доповів командиру роти і біля 17-18 години вони знову пішли до того будинку, де проживав ОСОБА_13 . Негода ще перебував у нетверезому стані, пляшки стояли на столі, командир роти почав йому пропонувати поїхати на медогляд. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_13 він не пам`ятає, однак ОСОБА_13 падав біля двох разів, коли він забирав у нього зброю. Коли до будинку зайшов командир роти, ОСОБА_13 ніхто не бив і фізичну силу ніхто не застосовував.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що у званні капітана був командиром ОСОБА_13 , виконував обов`язки психолога. ОСОБА_6 був їхнім безпосереднім командиром. 17.11.2022, коли їх рота виїхала на бойове злагодження на полігон, вони отримали з командиром роти інформацію про те, що у селі була стрільба. Вони не могли повернутись відразу, повернулись після виконання бойового завдання. В селі прийшли до будинку, де розташовувався взвод, в якому проходив службу ОСОБА_13 . Також було запрошено психолога 21 батальйону, прізвище не пам`ятає. Він мав намір здійснити відеозйомку, щоб уникнути непорозумінь та з`ясувати хто стріляв, чому стріляв. Коли у супроводі командира роти вони прослідували до будинку, обвинувачений лежав на ліжку. Він перебував у іншій кімнаті, налаштовував телефон, чув, що командир запропонував ОСОБА_13 пройти огляд на стан сп`яніння, однак той наполегливо відмовлявся. Телефон у нього не вмикався. Він почув від обвинуваченого нецензурну лексику та характерний звук удару по тілу. У цей час телефон ввімкнувся, він зайшов до кімнати та став питати за що ОСОБА_13 вдарив офіцера. Той став скаржитись на військовослужбовців, з якими він мав конфлікт раніше та які доповіли про стрільбу. Після цього він вийшов з кімнати, відеозапис згодом передав ДБР. Далі були викликані представники служби військового НОМЕР_2 . Він бачив рожеву пляму на обличчі ОСОБА_11 , яка сходила, не було завдано якихось серйозних тілесних ушкоджень. Ця подія відбувалась у селі Великі Осняки, будинок на краю вулиці, адреси не пам`ятає. Коли він здійснював зйомку у ОСОБА_13 був слід на вилиці, ніби від зіткненнями головами, на лівій вилиці і брові, садно на вилиці було розміром 2х3 см. Йому доповідали, що тілесне ушкодження у Негоди виникло, коли Казімір здійснював обеззброєння Негоди вдень, однак він не був свідком цієї ситуації.

Потерпілий ОСОБА_6 має посвідчення офіцера, який перебуває на військовій службі в Збройних Силах України (с. 231 т. 1). Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2022 молодший лейтенант ОСОБА_6 прийняв справи та приступив до виконання обов`язків командира кулеметного взводу стрілецької роти (с. 236 т. 1). Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2022 лейтенант ОСОБА_6 прийняв справи і приступив до виконання обов`язків командира стрілецької роти (с.237 т.1).

Згідно з записами у військовому квитку та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 солдат ОСОБА_4 призначений до військової частини НОМЕР_1 , приступив до виконання обов`язків стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти (с. 238, 239 т.1).

Таким чином, станом на 17 листопада 2022 року ОСОБА_4 належав до числа суб`єктів військового кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 401 КК України та ч. 4 ст. 405 КК України. Потерпілий ОСОБА_6 належав до числа військових начальників за військовим званням та за посадою, наділений правом віддавати накази, розпорядження та інші обов`язкові до виконання вимоги і застосовувати щодо підлеглих дисциплінарну владу.

При проведенні слідчого експерименту згідно з протоколом цієї слідчої дії від 07.03.2023 та дослідженим судом відеозаписом цієї слідчої дії, потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 17.11.2022 солдат ОСОБА_4 перебував у нетверезому стані, а треті особи стріляли з його зброї. Зброю забрали, а він наказав, щоб ОСОБА_13 відбув на медичний огляд з приводу алкогольного сп`яніння. Негода відмовився. Близько 17.00 години він прибув безпосередньо туди, де перебував ОСОБА_13 , намагався йому пояснити, що так чинити негоже. Негода, сидячи на ліжку, обурювався, «посилав» всіх. Він спонукав ОСОБА_13 встати та поїхати на огляд, нахилився до нього. Негода кулаком правої руки наніс йому удар в ліву частину обличчя. ОСОБА_15 , який стояв, поруч, відтягнув його від Негоди. На місці удару був невеликій біль і почервоніння. З цього проводу він нікуди не звертався. Після нанесення йому Негодою удару, він та присутні почали телефоном знімати відео поведінки ОСОБА_13 , який у нецензурній формі всім погрожував (с. 243-250 т.1).

При проведенні слідчого експерименту, згідно з протоколом цієї слідчої дії від 07.03.2023 та дослідженим судом відеозаписом цієї слідчої дії, свідок ОСОБА_15 пояснив, що 17.11.2022 біля 17.00 години разом з командиром роти ОСОБА_6 прибув в будинок до ОСОБА_13 для проведення профілактичної бесіди за фактом розпивання спиртних напоїв та передачі ввіреного йому автомата цивільним особам. В розмові ОСОБА_11 запропонував Негоді пройти освідування. Негода сидів на ліжку, а Запорожець стояв біля нього обернений лівим боком. Негода правою рукою наніс один удар у ділянку лівої щелепи Запорожця. Казімір підбіг, розвів їх. Негода, сидячи на ліжку, почав виказувати погрози на їх адресу (с. 1-8 т. 2).

Згідно з протоколом огляду речового доказу диску CD-R з відеозаписом, який міститься на ньому, що наданий свідком ОСОБА_16 , безпосередньо дослідженим судом, ОСОБА_4 на запитання осіб за кадром підтверджує, що він був у нетверезому стані, хто брав його автомат не знає, їхати, ймовірно на медичний огляд, відмовляється. При цьому, в ОСОБА_4 підбите ліве око та вбачаються ушкодження на обличчі (с. 9-15 т. 2).

Згідно з довідками ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 15.02.2023, 20.03.2023, 25.04.2023 ОСОБА_4 отримав тяжку травму, пов`язану з проходженням військової служби: уламковий консолідуючий перелом середньої третини правої ліктьової кістки з тимчасовим порушенням функцій. Травму отримав 14 грудня 2022 року (с. 66-68 т. 2).

Оцінюючи наведені докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд дійшов до висновку, що надані належні, допустимі та достовірні докази, які в своїй сукупності та взаємозв`язку достатні для прийняття процесуального рішення.

З огляду на узгодженість свідчень Запорожця, Казіміра, Мамчура між собою та з даними протоколів слідчих експериментів, відеозапису з місця події, суд дійшов до висновку про достовірність цих доказів та вважає за необхідне зазначити, що висновки суду про винуватість ОСОБА_4 та обставини вчинення ним інкримінованого злочину зроблені на підставі сукупності вказаних доказів та їх взаємозв`язку. Крім того, обвинувачений не заперечує факт нанесення ним удару ОСОБА_6 в область щелепи.

Сукупністю доказів спростовуються показання ОСОБА_4 в тій частині, що саме ОСОБА_6 спричинив йому наявні тілесні ушкодження.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку та розглядаючи на підставі ст. 337 КПК України кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні насильницьких дій щодо начальника у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, тому дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 405 Кримінального кодексу України.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він є військовослужбовцем, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягався, раніше не судимий, за місцем служби характеризується негативно.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним, так і іншими особами. При призначенні покарання особі, яка вчинила злочин суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого щодо суворості покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.

Згідно з висновками Досудової доповіді, складеної Деснянським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області 12.07.2023 стосовно громадянина ОСОБА_4 , орган пробації вважає, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. За висновком органу пробації виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд виходить з положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, наявність обставини, яка обтяжує покарання, дані про особу обвинуваченого, наведені вище, його відношення до скоєного (усвідомив протиправність своїх дій та попросив вибачення у потерпілого в залі суду) та бажання продовжити військову службу, думку потерпілого про призначення покарання на розсуд суду, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 405 КК України.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого положень ч. 1 ст. 75 КК України, суд враховує, що у зв`язку із набранням 27.01.2023 року чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень та обмежено застосування ст. 75 КК України у випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 405 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, … при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи вищезазначені положення Закону, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, яке мало місце 17.11.2022, у редакції Закону, яка діяла на момент його вчинення, тобто застосувавши положення ч. 1 ст. 75 КК України, які діяли на момент вчинення вказаного правопорушення.

З урахуванням вимог діючого законодавства та вищевикладеного, тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, вперше притягається до кримінальної відповідальності, висновків органу пробації, суд дійшов до висновку що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та на підставі ст. 75 КК України (в редакції Закону, що діяла на час скоєння кримінального правопорушення) вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, тривалістю у максимальних межах, передбачених ч. 4 ст. 75 КК України, поклавши на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на думку суду, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також дасть можливість залучити ОСОБА_4 до служби в ЗСУ.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 392-395,532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.405КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: CD-Rдиск марки «VIDEX» з наявними на ньому відеозаписами «Whats App Video 2023-03-07 at 15.37.59» та «video» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Процесуальні витрати відсутні.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1