Ухвала

від 05.11.2024 по справі 510/1206/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1206/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.24 р. м. Рені

Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

- за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

- прокурора ОСОБА_3 ,

- захисника ОСОБА_4 ,

- законного представника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

- обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглядаючи увідкритому судовому засіданнів залісуду ум.Рені кримінальнепровадження заобвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.4, 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розглядіРенійського районногосуду знаходиться кримінальнепровадження заобвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.4, 289 ч.2 КК України.

Встановлений ухвалою Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 07.11.2024 року.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у рішенні усправі „Гарькавий проти Українивід 18 лютого 2010 року зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених упункті 1статті 5 Конвенції; цей перелік винятків є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (§ 63).

Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність є також однією з засад кримінального провадження відповідно допункту 5частини першої статті 7 Кодексу і полягає в тому, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених Кодексом.

Конституційний Суд України виходить із того, що право на свободу та особисту недоторканність може бути обмежене, однак таке обмеження має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів справедливості, рівності та домірності (пропорційності), із забезпеченням справедливого балансу інтересів особи та суспільства, на підставі та в порядку, визначених законами України, з урахуванням актів міжнародного права, позицій Європейського суду з прав людини, за вмотивованим рішенням суду, прийнятим в порядку справедливої судової процедури.

Крім того,аналізуючи підставита обґрунтованістьухвали про триманняпід вартою(продовженнястроку триманняпід вартою), Європейський суд з прав людини у рішенні усправі „Таран проти Українивід 17 жовтня 2013 року звернув увагу на недопущення того, щоб рішення про тримання особи під вартою були ухвалені судами без заслуховування заявника особисто, були сформульовані у загальних виразах. Судам слід здійснювати належну оцінку фактів, які мають відношення до питання, чи був такий запобіжний захід необхідним за таких обставин. Більш того, з плином часу продовжуване тримання особи під вартою потребує більшого обґрунтування, але суди не наводять жодних додаткових підстав щодо цього питання.

Відповідно дост.331КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав своє клопотання та вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, захисника, який категорично заперечував проти продовження строку запобіжного заходу та вважав клопотання необґрунтованим, обвинуваченого, який підтримав позицію захисника, суд вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, те, що строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується, він обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, ризики, визначені ст. 177 КПК України, не змінилися та не зменшились, підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, продовжується судовий розгляд, дослідження доказів, - суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. ст.177, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

І.Клопотання прокурорапро продовженнястроку дії запобіжного заходуу виглядітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_6 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ст.ст.185ч.4,289ч.2КК України, - задовольнити.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- продовжити на 60 днів, тобто по 03 січня 2025 р. включно, з триманням його під вартою у Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали рахувати з моменту її винесення, тобто з 05.11.2024 р. з 12 год. 15 хв. по 03.01.2025 р. до 12 год. 15 хв.

Відповідно внесених змін дост.392 ч.2 КПК Українизгідно ізЗаконом№1027-IX від 02.12.2020р. ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 400 КПК України.

Суддя ОСОБА_1