Рішення

від 04.11.2024 по справі 514/1640/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1640/24

Провадження по справі № 2/514/549/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.

при секретарі Чернєвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарутинського Відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить зняти арешт з його нерухомого майна:

за ВП №48920797 з примусового виконання виконавчого документа №2-58 від 30 листопада 2010 року виданого Тарутинським районним судом Одеської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 1210433 гривень 18 копійок, зареєстрованого Тарутинським районним управлінням юстиції Одеської області на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження серія та номер : 48920797, виданої 20 жовтня 2015 року ВДВС Тарутинського РУЮ Одеської області за обтяженням №11735259;

який було накладено на підставі ухвали Тарутинського районного суду Одеської області щодо забезпечення позову від 06 листопада 2009 року, реєстраційний номер обтяження 9329163 від 09 грудня 2009 року;

який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №23611095 від 11 січня 2011 року винесеною ВДВС Тарутинського РУЮ Одеської області, реєстраційний номер обтяження 10713834 від 14 січня 2011 року;

який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №23611095 від 11 січня 2011 року винесеною ВДВС Тарутинського РУЮ Одеської області, реєстраційний номер обтяження 10791494 від 03 лютого 2011 року.

Свої вимоги мотивує тим, що Тарутинським ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №48920797 з виконання виконавчого документа №2-58 від 30 листопада 2010 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 1210433 гривні 18 копійок, виданого на підставі рішення Тарутинського районного суду Одеської області №2-58 від 19 травня 2010 року.

У рамках виконавчого провадження №48920797 було накладено обтяження №11735259 від 23 жовтня 2015 року, яким накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 ..

Крім того, на підставі ухвали Тарутинського районного суду Одеської області щодо забезпечення позову №2-58 від 06 листопада 2009 року накладено обтяження №9329163 від 09 грудня 2009 року, яким накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 ..

25 травня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КРИСТАЛБАНК» був укладений Договір відступлення прав за договорами поруки, визначеними в Додатку №1 до нього, відповідно до якого ПАТ «КРИСТАЛБАНК» набув всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому згідно Реєстру відступлених Прав Вимоги від 25 травня 2017 року.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» у виконавчих провадженнях з виконання виконавчих листів, виданих на підставі рішення Тарутинського районного суду Одеської області у справі №2-58/2010, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

29 травня 2019 року між АТ «КРИСТАЛБАНК» та ОСОБА_1 :

укладено Договір про розірвання Договору поруки №010/2-0-1/511/2 від 22 жовтня 2007 року;

укладено Договір про розірвання Договору поруки №010/2-0-1/475 від 31 жовтня 2008 року.

Тож, права та обов`язки сторін за договорами поруки вже припинені, а тому і необхідність арешту відпала.

Крім того, обтяження №10713834 та №10791494 накладені на позивача помилково, оскільки помилково було зазначено його ідентифікаційний код замість коду боржника.

З листа Тарутинського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) №218-13/14464 від 24 червня 2024 року вбачається, що :

ВП №48920797 було завершене на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» та знищено за закінченням терміну зберігання, а тому з питанням щодо зняття арешту з майна за ВП №48920797 обтяження №11735259 від 23 жовтня 2015 року необхідно звернутись до суду;

обтяження №9329163 накладено за ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області щодо забезпечення позову від 06 листопада 2009 року, тому повинна бути також ухвала суду про скасування даного обтяження;

в обтяженнях №10713834, №10791494 боржником є ОСОБА_2 , однак ідентифікаційний номер зазначено ОСОБА_1 , всі виконавчі провадження за вказаними обтяженнями завершено за п. 2 ст. 37 ЗУ «про виконавче провадження» у 2018 році та за строком зберігання знищені.

Враховуючи наведене, позивач змушений звернутись до суду з зазначеним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача Тарутинського ВДВС у Болградському районі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник третьої особи ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, причини неявки суду не пояснив.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 06 листопада 2009 року Тарутинським районним судом Одеської області по цивільній справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

19 травня 2010 року Тарутинським районним судом Одеської області ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно якого позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 /ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /, ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер НОМЕР_2 / на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в розмірі 1208613 гривень 18 копійок, судовий збір в розмірі 1700 гривень та ітз в розмірі 120 гривень.

Згідно інформації з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

09 грудня 2009 року зареєстровано обтяження №9329163 про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 / на підставі ухвали Тарутинського районного суду Одеської області від 06 листопада 2009 року;

14 січня 2011 року зареєстровано обтяження №10713834 про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1 / на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №23611095 від 11 січня 2011 року;

03 лютого 2011 року зареєстровано обтяження №10791494 про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_1 / на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №23611095 від 11 січня 2011 року.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 /, 23 жовтня 2015 року зареєстровано обтяження №11735259, згідно якого накладено арешт на нерухоме майно боржника на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №25537755 від 23 жовтня 2015 року, ухваленого згідно постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження №48920797 від 20 жовтня 2015 року.

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області №514/1157/18 від 20 грудня 2018 року замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» у виконавчих провадженнях з виконання виконавчих листів, виданих на підставі рішення Тарутинського районного суду Одеської області у справі №2-58/2010, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області №514/384/19 від 26 березня 2019 року заяву АТ "Кристалбанк" про виправлення описки у рішенні Тарутинського районного суду Одеської області від 19 травня 2010 року задоволено та зазначено вірного відповідача як " ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ".

Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області №514/1246/19 від 27 серпня 2019 року заяву АТ "Кристалбанк" про виправлення описки у виконавчому листі задоволено та виправлено описку, допущену у виконавчому листі, виданому Тарутинським районним судом Одеської області 30.11.2010 року у цивільній справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, зазначено вірне прізвище боржника " ОСОБА_2 " та РНОКПП " НОМЕР_2 " замість " ОСОБА_2 , РНОКПП « НОМЕР_1 ».

29 травня 2019 року між АТ «КРИСТАЛБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про розірвання Договору поруки №010/2-0-1/511/2 від 22 жовтня 2007 року, відповідно до умов якого:

22 жовтня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та поручителем ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №010/2-0-1/511/2 в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором№ 010/2-0-1/511 від 22 жовтня 2007 року, укладеним з ТОВ «Арія Вин», право вимоги за яким передано первісним кредитором АТ «КРИСТАЛБАНК» на підставі Договору про відступлення прав за договором поруки від 25 травня 2017 року (п. 1 договору);

Сторони домовились розірвати з 29 травня 2019 року договір поруки (п. 2 договору);

Сторони погодились, що права та обов`язки сторін за Договором поруки вважаються припиненими з дати укладення цього договору про розірвання. Сторони не мають одна до одної майнових та інших претензій щодо виконання Договору поруки (п. 3 договору).

29 травня 2019 року між АТ «КРИСТАЛБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про розірвання Договору поруки №010/2-0-1/475 від 31 жовтня 2008 року відповідно до умов якого:

31 жовтня 208 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та поручителем ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №010/2-0-1/475 в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором№ 012/11-34/550 від 11 вересня 2006 року, укладеним з ТОВ «Арія Вин», право вимоги за яким передано первісним кредитором АТ «КРИСТАЛБАНК» на підставі Договору про відступлення прав за договором поруки від 25 травня 2017 року (п. 1 договору);

Сторони домовились розірвати з 29 травня 2019 року договір поруки (п. 2 договору);

Сторони погодились, що права та обов`язки сторін за Договором поруки вважаються припиненими з дати укладення цього договору про розірвання. Сторони не мають одна до одної майнових та інших претензій щодо виконання Договору поруки (п. 3 договору).

З листа Тарутинського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) №218-13/14464 від 24 червня 2024 року вбачається, що :

ВП №48920797 було завершене на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» та знищено за закінченням терміну зберігання, а тому з питанням щодо зняття арешту з майна за ВП №48920797 обтяження №11735259 від 23 жовтня 2015 року необхідно звернутись до суду;

обтяження №9329163 накладено за ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області щодо забезпечення позову від 06 листопада 2009 року, тому повинна бути також ухвала суду про скасування даного обтяження;

в обтяженнях №10713834, №10791494 боржником є ОСОБА_2 , однак ідентифікаційний номер зазначено ОСОБА_1 , всі виконавчі провадження за вказаними обтяженнями завершено за п. 2 ст. 37 ЗУ «про виконавче провадження» у 2018 році та за строком зберігання знищені.

Так, положеннями ст. 41Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Тож, через наявність арешту позивач позбавлений можливості розпоряджатись власним майном, що порушує права позивача. Тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб - шляхом зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як зазначено у Постанові № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушуються права позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги розпоряджатись власним майном, при цьому підстав для продовження обтяження на майно судовим розглядом не встановлено, оскільки права та обв`язки за Договором поруки, в рамках виконання якого було накладено арешт, припинені, сторони одна до одної майнових претензій не мають, а допущені помилки вже виправлені судом.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а вимога позивача про звільнення майна з-під арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 12,13,81,89,141,264,265,268,272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовом ОСОБА_1 до Тарутинського Відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про зняття арешту з майна задовольнити .

Зняти арешт майна боржника ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 /:

за ВП №48920797 з примусового виконання виконавчого документа №2-58 від 30 листопада 2010 року виданого Тарутинським районним судом Одеської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 1210433 гривень 18 копійок, зареєстрованого Тарутинським районним управлінням юстиції Одеської області на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження серія та номер : 48920797, виданої 20 жовтня 2015 року ВДВС Тарутинського РУЮ Одеської області за обтяженням №11735259;

який було накладено на підставі ухвали Тарутинського районного суду Одеської області щодо забезпечення позову від 06 листопада 2009 року, реєстраційний номер обтяження 9329163 від 09 грудня 2009 року;

який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №23611095 від 11 січня 2011 року винесеною ВДВС Тарутинського РУЮ Одеської області, реєстраційний номер обтяження 10713834 від 14 січня 2011 року;

який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №23611095 від 11 січня 2011 року винесеною ВДВС Тарутинського РУЮ Одеської області, реєстраційний номер обтяження 10791494 від 03 лютого 2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева