Ухвала

від 05.11.2024 по справі 159/7427/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/7427/24

Провадження № 2-о/159/323/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

05 листопада 2024 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Лесик В.О., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Забродівська сільська рада Ковельського району, про встановлення факту родинних відносин,

встановив:

04.11.2024 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 293 ЦПК Українивизначено перелік справ, які розглядаються судом в порядку окремого провадження, зокрема відповідно до п. 5 ч. 2 даної статті такими є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

На думку суду, вказаною нормою процесуального закону також передбачено необхідність дотримання вимог ч.1 ст.30ЦПК України щодо виключної підсудності, з огляду на наступне.

Так, як вбачається із заяви, заявник просить суд вирішити питання про встановлення факту родинних відносин, який необхідний для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , з приводу нерухомого майна, яке знаходиться в селі Якушів (колишнього Ратнівського) Ковельського району Волинської області.

Як визначається у ч.1 ст.30 ЦПКУкраїни позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єктів вартість якого є найвищою.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03 червня 2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) у питанні щодо застосування процесуального законодавства щодо виключної підсудності, дійшла, зокрема, таких висновків:

- нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення;

- майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав;

- виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном;

- оскільки спір у цій справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна.

Також, у відповідності до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 р. по справі № 911/2390/18, провадження № 12-73гс зазначено, що аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного процесуального законодавства виключна підсудність застосовується як до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3статті 30ГПК України необхіднорозуміти такимчином,що правилавиключної підсудностіпоширюються набудь-якіспори,які стосуютьсяправ таобов`язків,що пов`язаніз нерухомиммайном абопевними діями,пов`язанимиз циммайном.У такихспорах нерухомемайно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Отже, з урахуванням наведених вище правових висновків ВП ВС, які згідно ч.4 ст.263ЦПК України є обов`язковими для врахування, суд вважає, що за правилами процесуального законодавства виключна підсудність застосовується до будь-яких справ, в тому числі і окремого провадження, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, в тому числі і певними діями, пов`язаними з цим майном.

Відтак, приходжу до висновку, що вказана справа пов`язана з розпорядженням нерухомим майном та підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна.

Оскільки на території м. Ковеля та Ковельського району, на яку поширюється юрисдикція Ковельського міськрайонного суду Волинської області, не знаходиться нерухоме майно, а судом не встановлено інших підстав для розгляду вказаної справи Ковельським міськрайонним судом Волинської області, тому справа має бути передана за територіальною юрисдикцією (підсудністю) для розгляду Ратнівського районного суду Волинської області.

Відповідно до ч. 1ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно дост. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст.30,31,32,259,260,263,353-354 ЦПК України, суддя

постановив:

Передати цивільну справу № 159/7427/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Забродівська сільська рада Ковельського району, про встановлення факту родинних відносин за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ратнівського районного суду Волинської області (селище Ратне, вул. Центральна,17.).

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти з дня її проголошення.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

СуддяВ. О. Лесик