Рішення

від 04.11.2024 по справі 541/3250/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3250/24

Номер провадження 2/541/1212/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 листопада 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства імені Зубковського про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП ім. Зубковського про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки за 2023 рік, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивачу належить земельна ділянка площею 2,461 га, кадастровий номер 5323289600:00:005:0027, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Даною земельною ділянкою на правах оренди користується ПП ім. Зубковського на підставі договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2016 року, що зареєстрований 04.08.2017. Право оренди за договором припинено 03.01.2024, у зв`язку із закінченням терміну, на який його було укладено. При укладенні даного договору ОСОБА_1 розраховувала на добросовісне виконання умов зобов`язань з боку відповідача і, насамперед, на вчасне отримання орендної плати. Однак, зобов`язання за договором відповідачем виконувалися не належно, що полягало у невиплаті орендної плати за 2023 рік, що істотно порушує права позивача. Згідно з п. 4.2. договору орендар сплачує орендну плату протягом строку дії цього договору в строк з 15 січня поточного року по 15 січня наступного. У зв`язку з тим, що відповідачем заборгованість по орендній платі за землю не погашена, вона підлягає стягненню у примусовому порядку за рішенням суду. У зв`язку із зазначеним, позивач просила стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 26 грудня 2016 року у розмірі 9389,16 гривень за користування земельною ділянкою у 2023 році та судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу).

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник, адвокат Батієнко Я.І. подав заяву про проведення розгляду справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 23).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи належно повідомлений належним чином за його місцезнаходженням. Причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду. Відзив на позовну заяву не направив (а.с. 22).

В зв?язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 04.11.2024 суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Ч. 1 ст. 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 2,461 га, яка розташована на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, кадастровий номер 5323289600:00:005:0027, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 7).

У ст. 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Ст. 629 ЦК Українизакріплено обов`язковість виконання договору сторонами.

Ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У відповідності з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право на земельну ділянку, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У ст. 13 Закону України «Про оренду землі» надано визначення договору оренди землі, а саме договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору та зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Таким чином, сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

26 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ПП ім. Зубковського було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки б/н. Право оренди за договором припинено 03.01.2024 (а.с. 5,6).

Відповідно до п. 4.1 договору, за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 14,5 % за рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п. 2.2 Договору оренди земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5323289600:00:005:0027 на дату укладення договору становить 64752,85 грн (а.с.6).

П. 4.2. договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату протягом строку дії цього договору в строк з 15 січня поточного року по 15 січня наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та не було спростовано відповідачем, орендну плату за 2023 рік, граничний строк сплати якої 15 січня 2024 року, ПП ім. Зубковського на користь позивача не сплатило.

Ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до положень абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про оренду землі», у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

З урахуванням положень п. 4.1 договору оренди, укладеного між сторонами, розмір орендної плати за 2023 рік за користування належної позивачу земельної ділянки складає 9389,16 (64752,85*14,5%).

Таким чином розмір заборгованості за договором оренди, що підлягає стягненню з ПП ім. Зубковського на користь ОСОБА_1 із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% (п. 170.1.4 статті 170 Податкового кодексу України) та 1,5% військового збору (п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України) становить 7558 грн 27 коп.

Позивач повідомив про наявність судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 1211,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Витрати зі сплати судового збору підтверджуються копією квитанції до платіжної інструкції від 12.09.2024 на суму 1211,20 грн (а.с.3).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 975,02 грн.

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правничої допомоги від 10.05.2024, укладеного між адвокатом Батієнко Я.І. та ОСОБА_1 , описом робіт (наданих послуг) виконання адвокатом та здійснених витрат від 12.09.2024 (а.с.11-12).

На переконання суду обсяг наданих послуг відповідає заявленій до відшкодування сумі витрат на правову допомогу.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5,10, 12, 13, 81, 141,263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства імені Зубковського про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства імені Зубковського (код ЄДРПОУ 34583838) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 26 грудня 2016 року у розмірі 7558 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 27 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства імені Зубковського (код ЄДРПОУ 34583838) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 4475 (чотири тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень 02 копійки, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 975,02 грн та витрат на професійну правничу допомогу 3500,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський