Рішення

від 28.10.2024 по справі 567/2114/23

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №567/2114/23

Провадження №2/567/164/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Пономаренко Р.А.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Хмарук Ю.М. , Гонта Л.П.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_4 до Острозького комунального підприємства "Водоканал" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до Острозького комунального підприємства "Водоканал" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди звернувся ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову вказує, що він працював в Острозькому комунальному підприємстві « Водоканал» з 01.09.2001 на посаді сторожа, згідно наказу №57 від 01.09.2001, загальний стаж становить 22 роки. 13.09.2023 директором ОСОБА_5 було видано наказ за №123-к про оголошення йому догани. Після цього, наказом №133 від 14.09.2023, директором Острозького КП «Водоканал» його було звільнено з роботи, відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України, про що було зроблено відповідний запис у моїй трудовій книжці за № НОМЕР_1 . В той же день, 14.09.2023 у його трудовій книжці за № НОМЕР_2 , інспектором з кадрів ОСОБА_6 , зроблено запис за яким: запис №10 від 14.09.2023 вважається недійсним. В подальшому, 27.09.2023 видано новий наказ за № 137-к про звільнення його з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України за неодноразове порушення трудової дисципліни. Підставою його звільнення в наказі зазначено: доповідна записка механіка ОСОБА_7 від 12.09. 2023, пояснююча ОСОБА_8 від 13.09.2023.

Вважає незаконним дане звільнення, оскільки перший наказ директора № 123-к від 13.09.2023 про оголошення йому догани за грубе порушення трудової дисципліни, а саме за запізнення на зміну на 40 хвилин та залишення зміни раніше на 30 хвилин 07 вересня 2023 року без поважних причин та попередження безпосереднього керівника не відповідає дійсним обставинам за яких було видано наказ про оголошення догани. 07.09.2023 він перебував у с. Кунів, Хмельницької області, де у тітки в господарстві косив траву. Повертаючись на зміну він попередив свого змінника ОСОБА_9 , який був на той час на зміні, що можливо запізниться на зміну до 15 хвилин і щоб він повідомив механіка ОСОБА_10 . На зміну прибув приблизно о 17.15 -17.20 год. ОСОБА_11 повідомив, що він попередив механіка ОСОБА_10 про можливе його запізнення. Того ж дня об 18.00 год. приїхав на підприємство механік ОСОБА_12 і запитав як він добрався, на що пояснив, що запізнився на зміну на 15 хвилин. Пояснень його запізнення він не вимагав. 08.09.2023, близько о 07.40 год прибув на зміну ОСОБА_11 та разом з ним вони обійшли територію підприємства, після чого ОСОБА_11 прийняв зміну, а він о 07.50 год. покинув територію підприємства.

Другий наказ, за яким його було звільнено, стосується перебування на зміні з 08.00 год. 10.09.2023 і до 08.00 год. 11.09.2023 на яку він заступив о 07.55 год. 10.09.2023. 11.09.2023 близько 07.40 год. на зміну прибув ОСОБА_11 , а за декілька хвилин прибув водій ОСОБА_13 ОСОБА_14 і вони здійснили обхід території підприємства та близько 07.50 год. останній прийняв зміну, а він покинув територію підприємства. Також, наказ не містить чітких формулювань по суті та обставин допущеного ним проступку та порушення трудової дисципліни.

Вказує, що крім того, незаконним звільненням йому заподіяна і моральна шкода яка полягає у наступному, що 13.09.2023, він був викликаний в приймальну підприємства де йому вручили повістку з`явитися у военкомат, а також надали підписати наказ від 13.09.2023 про оголошення йому догани, а далі, під тиском, від нього юрист ОСОБА_15 та кадровик ОСОБА_16 стали вимагати написати пояснюючу на доповідну ОСОБА_17 на нього від 08.09.2023, а також пояснюючу на доповідну ОСОБА_17 від 12.09.2023. Після написання пояснюючої юрист і кадровик стали змушувати його написати заяву про звільнення за власним бажанням, оскільки у протилежному випадку його звільнять по статті, так як вони отримали від директора вказівку звільнити його. Писати заяву про звільнення за власним бажанням він відмовився. Після чого, відпрацювавши зміну, 14.09.2023 він пішов проходити медогляд пов`язаний з мобілізацією. Після повідомлення кадровиком ОСОБА_18 , по телефону, про його звільнення за наказом директора за п.3 ч.1 ст.40 КЗпПУ, під час проходження медогляду, із ним стався гіпертензивний криз, тому з 14.09.2023 по 25.09.2023 він перебував на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні діагнозом аортосклероз, синусова тахікардія, екстрастстолічна аритмія, а з 26.10.2023 по 08.11.2023 продовжив амбулаторне лікування у центрі ПМД. На лікування, пов`язане з нервовим потрясінням у зв`язку незаконним звільненням, він змушений був витрачати грошові кошти, та вказане звільненням порушено його трудові права, звичайний спосіб життя, що призвело до страждань, втрати нормальних життєвих зв`яз і це вимагає додаткових зусиль для організації свого життя та витрат додаткових коштів. Окрім того, він перебуває у постійному переживанні за майбутнє працевлаштування тому, що за рішенням суду зобов`язаний сплачувати аліменти на двох неповнолітніх дітей.

Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів встановлені статтею 233 КЗпПУ, згідно якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У зв`язку з тим, що в результаті незаконного звільнення він захворів, що стверджується відповідною довідкою від 10.11.2023 за № 552/01-29 вважає, що строк для звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпПУ пропустив з поважної причини.

Просить визнати поважною причиною пропуску строку для звернення до суду та поновити строк, поновити його на посаду сторожа в Острозькому КП «Водоканал» з 27.09.2023 та стягнути з Острозького КП «Водоканал» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.09.2023 до дня ухвалення судового рішення і 65000 грн. завданої моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримав обставини наведені у позовній заяві у повному обсязі. Просив позовні вимоги задоволити у повному обсязі на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

15.12.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов. Відповідач у відзиві зазначає, що позивач вказує, що працював у Острозькому КП «Водоканал» з 01.09.2021 на посаді сторожа, однак відповідно до наказу №1-к від 17.09.2002 він почав працювати на підприємстві з 17.09.2002, сторожем (запис в трудовій книжці НОМЕР_3 під № 9 є в матеріалах справи). Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть були розірвані роботодавцем у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно наказу про внесення змін до графіку роботи сторожів по Острозькому КП «Водоканал» від 12.06.2023 №70, з 16.06.2023 встановлено новий графік чергування: у вихідні-та святкові дні - цілодобово з 8-ї години ранку до 8-ї години ранку наступного дня (24 години), у робочі дні з понеділка по четвер - З 17-ї години до 8-ї години ранку наступного дня (15 годин), у п`ятницю - з 16-ї години до 8-ї години наступного дня (16 годин), з наказом ОСОБА_19 ознайомлений, про що свідчить його підпис.

08.09.2023 на ім`я директора підприємства надійшла службова записка механіка Острозького комунального підприємства «Водоканал» ОСОБА_20 , щодо відсутності на робочому місці сторожа ОСОБА_8 07.09.2023 о 17.20 год. а також був відсутній 08.09.2023, тому останній запізнився на роботу, а також покинув робоче місце раніше та не попередив про це безпосередньо керівника структурного підрозділу, а саме механіка ОСОБА_7 , а не механіка ОСОБА_10 як зазначено в позовній заяві. Таким чином, механік ОСОБА_21 у відповідності до чинного законодавства, доповів керівнику підприємства про факт невиконання чи неналежне виконання його підлеглим трудових обов`язків шляхом подання керівнику підприємства доповідної записки про порушення трудової дисципліни, яка складається у довільній формі, шо і було зроблено. Оскільки, роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення, то інспектор з кадрів ОСОБА_22 взяла пояснення 11.09.2023 в працівника ОСОБА_23 , який повідомив шо сторож ОСОБА_24 07.09.2023 прийшов на зміну о 17.40 год., а 08.09.2023 покинув раніше о 07.30 год.

13.09.2023 наказом по підприємству було оголошено догану ОСОБА_25 , сторожу, за грубе порушення трудової дисципліни, а саме за запізнення на зміну на 40 хвилин та залишення раніше на 30 хв, 07 та 08 вересня 2023 року без поважних причин та попередження безпосереднього керівника. Підставою для написання наказу є доповідна записка механіка ОСОБА_7 від 08.09.2023 та пояснюючі записки ОСОБА_8 та ОСОБА_23 . 12.09.2023 року на ім`я директора підприємства знову надійшла доповідна записка від механіка ОСОБА_7 про відсутність 11.09.2023 на робочому місці сторожа ОСОБА_8 о 07.50 год., без попередження, на що було зажадано від ОСОБА_8 написання пояснення. Відповідно було прийнято рішення про звільнення з роботи сторожа, ОСОБА_8 14.09.2023 за п.3 ст. 40 КЗПП України - за неодноразове порушення трудової дисципліни, що підтверджується наказом від 14.09.2023 №ІЗЗ-к.

Додатково повідомляють, що основною причиною такої поведінки сторожа ОСОБА_8 стало те, що 05.09.2023 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла повістка про прибуття до військкомату в т.ч. і на позивача, який перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний. В цей день та 06 - 07.09.2023 інспектор з кадрів ОСОБА_22 намагалася по телефону повідомити позивача про необхідність отримання повістки для прибуття до РТ ЦКСП 07.09.2023. Оскільки в телефонному режимі цього зробити інспектору з кадрів не вдалося, то прийшлося шукати сторожа ОСОБА_8 на робочому місці. А щоб цьому завадити сторож ОСОБА_24 07.09.2023 прийшов на зміну пізніше, а 08.09.2023 пішов із зміни раніше. Позивачу було через працівників підприємства передано попередження, але знову ж таки 11.08.2023 в понеділок він покинув робоче місце раніше ніж 8.00 год. ранку, про що свідчить друга доповідна записка механіка ОСОБА_7 .

У зв`язку із наведеними обставинами, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

27.12.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якому позивач вказав, що у Острозькому КП «Водоканал» він став працювати з 17.09.2002 сторожем, а не з 01.09.2021, проте фактично він був прийнятий на посаду сторожа до ДП «Острогводоканал» 01.09.2001, згідно наказу №57к, та прийнятий 17.09.2002 по переводу з ДП «Острогводоканал» у реорганізований Острозький КП « Водоканал».

Також, згідно п.2.5 сторож приймає та здає чергування з відповідним записом у журналі. Отже, для підтвердження того вчасно чи не вчасно було прийнято чи здано чергування має бути відмічено в журналі. Копію журналу відповідач не надає. Більше того, в посадовій інструкції вважає, що відображено не його підпис про ознайомлення. Другий примірник посадової інструкції йому не передавався.

Щодо запізнення на роботу 07.09.2023 на 40 хвилин без поважних причин і не повідомлення про це керівника, то директор на той час був у відряджені за межами України. 07.09.2023 він перебував у с. Кунів, Хмельницької області, де у тітки в господарстві косив траву. Повертаючись на зміну попередив свого змінника ОСОБА_9 , який був на той час на зміні, про можливе запізнення до 15 хвилин і щоб він повідомив механіка ОСОБА_10 . На зміну прибув близько 17.15 - 17.20 год. ОСОБА_11 повідомив, що він попередив механіка ОСОБА_10 про можливе моє запізнення. У той же вечір приїздив ОСОБА_26 і він йому пояснив причину запізнення. При цьому жодних пояснень він не вимагав. Більше того, доповідна на ім`я директора ОСОБА_27 08.09.2023 не могла бути написана тому, що директор ОСОБА_27 на той час перебував у відряджені з представниками міської ради у республіці Польща, якого заміщав головний інженер.

Зазначив, що у 2022 році його викликали по мобілізаційній повістці до РТКЦ СП де він проходив медичний огляд за результатами якого йому надали відстрочку і пояснили, що за потреби - зв`яжуться. Повістку він отримав 13.09.2023 року після чергування. Тоді ж його ознайомили з наказом про оголошення догани. Після чого запропонували написати пояснюючу, що він і виконав.

14.09.2023 під час проходження медичного огляду по телефону від інспектора з кадрів дізнався про звільнення, а з наказом ознайомився 02.10.2023. Пояснень з приводу прийняття наказу про звільнення від нього не відбиралось і не вимагалося.

При звільненні з підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, директор ОСОБА_28 не врахував, що звільнення можливе лише в разі скоєння працівником проступку на роботі, вчиненого після застосування до цього працівника дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Також не було враховано ступінь тяжкості вчиненого, чи було заподіяно цим шкоду підприємству. Проступки, які були підставою для його звільнення, відбулися відповідно 07.09.2023, 08.09.2023 і 11.09.2023, а наказ про оголошення догани було видано 13.09.2023. Після видачі даного наказу відповідачем, не були знову допущені порушення. Вважає, що наказ про звільнення виданий з порушенням вимог п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Свідок ОСОБА_29 суду показав, що дійсно 07.09.2023 не було вчасно на роботі ОСОБА_4 о 17.20 та 08.09.2023, він запізнився на роботу на 40 хвилин і про свою відсутність він не повідомляв. 07.09.2023, коли він приїхав на підприємство, ОСОБА_4 вже не було. Про що він написав в доповідній записці на ім`я керівника. Зазначив, що 11.09.2023 було зафіксовано друге порушення трудового розпорядку ОСОБА_4 , згідно графіку роботи сторожів.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що займає посаду електрика в КП "Водоканал", він у період вересня 2023 він працював сторожем на підміні лише вдень. 07.09.2023 йому подзвонив ОСОБА_4 і сказав, що запізниться на роботу, йому не відомо чи повідомляв він ще когось про своє запізнення ОСОБА_4 в той день запізнився хвилин на 30-40 хв. і вийшов на роботу о 17.40 год., а 08.09.2023 покинув своє робоче місце о 7.30 год. Зазначені обставини він вказав в своїй пояснювальній записці від 11.09.2023.

Свідок ОСОБА_30 суду показала, вона є інспектором з кадрів КП "Водоканал", що 05.09.2023 їм на підприємство надійшли повістки до ТЦК для передачі військовозобов`язаним працівникам. ОСОБА_4 знав, що необхідно отримати повістку в зв`язку з чим він раніше йшов з роботи і пізніше приходив, щоб вчасно не отримати повістку. Дата прибуття в 6 відділ ТЦК була зазначена 07.09.2023, повістку ОСОБА_4 отримав лише 13.09.2023.

Крім того зазначає, що працівники в свої поясненнях зафіксували, що ОСОБА_4 не було на зміні повний робочий день, на підставі цих пояснень і були видані відповідні накази.

Свідок ОСОБА_31 суду показав, що на даний час він не працює в КП "Водоканал", працював до весни 2024. Зазначає, що працював сторожем у вересні 2023. Вказує, що на підприємстві був затверджений графік чергувань сторожів і вони про нього знали. Йому відомо, що ОСОБА_4 було звільнено через те, що він не вчасно прийшов на роботу і не вчасно пішов з роботи 7-8 вересня 2023. Зазначає, що ОСОБА_11 працював на посаді електрика з 08 до 17 год., виконував функції сторожа, коли звільняли ОСОБА_4 свідком обставин 11.09.2023 року він не був.

Свідок ОСОБА_32 зазначив, що він є сторожем КП "Водоканал", працював разом з ОСОБА_4 . Вказав, що у них була посадова інструкція сторожів, журналу прийому передачі чергування не було, однак при прийомці чергування перевіряли територію, контору. Графіки чергування сторожів складалися щомісячно, з якими їх ознайомлювали. Коли сторожі перебували у відпустці, ОСОБА_11 працював сторожем, на період відпустки когось із них.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 17.11.2023 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.02.2024 було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з такого.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено наступні обставини.

27.09.2023 директором ОСОБА_5 було видано наказ за № 137-к про звільнення ОСОБА_4 , сторожа, з роботи 27.092023 за п.3 ст.40 КЗпП України за неодноразове порушення трудової дисципліни. Підставою звільнення в наказі зазначено: доповідна записка механіка ОСОБА_7 від 12.09. 2023, пояснююча ОСОБА_8 від 13.09.2023. (а.с.7)

Наказом директора № 123-к від 13.09.2023 ОСОБА_4 оголошено догану за грубе порушення трудової дисципліни, а саме за запізнення на зміну на 40 хвилин та залишення зміни раніше на 30 хвилин 07 вересня 2023 року без поважних причин та попередження безпосереднього керівника. (а.с.8)

Відповідно до наказу №1-к від 17.09.2002 ОСОБА_4 почав працювати на підприємстві Острозького КП "Водоканал" з 17.09.2002, сторожем (запис в трудовій книжці НОМЕР_3 під № 9). (а.с.9-10)

З медичної документації встановлено, що мав погіршення стану здоров`я і з 14.09.2023 по 25.09.2023 ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні діагнозом аортосклероз, синусова тахікардія, екстрастстолічна аритмія. А з 26.10.2023 по 08.11.2023 продовжив амбулаторне лікування у центрі ПМД. (а.с.16-19)

У відповідності до Посадової інструкції сторожа затвердженої директором Острозького комунального підприємства «Водоканал» 13.05.2020, сторож відповідно до п.5.1 несе відповідальність:

-за невиконання або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків та невикористання наданих прав;

-за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту;

-за невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів підприємства та законних розпоряджень керівництва. Також згідно з п.2.5 сторож приймає та здає чергування з відповідним записом у журналі (копія посадової інструкції - додається). З даною посадовою інструкцією позивач ОСОБА_19 ознайомлений, про що свідчить його підпис. (а.с.30)

Згідно наказу про внесення змін до графіку роботи сторожів по Острозькому КП «Водоканал» від 12.06.2023 №70, з 16.06.2023 встановлено новий графік чергування: у вихідні-та святкові дні - цілодобово з 8-ї години ранку до 8-ї години ранку наступного дня (24 години), у робочі дні з понеділка по четвер - З 17-ї години до 8-ї години ранку наступного дня (15 годин), у п`ятницю - з 16-ї години до 8-ї години наступного дня (16 годин), з наказом ОСОБА_33 ознайомлений, про що свідчить його підпис. (а.с.31)

08.09.2023 на ім`я директора підприємства надійшла службова записка механіка Острозького комунального підприємства «Водоканал» ОСОБА_7 , щодо відсутності на робочому місці сторожа ОСОБА_8 07.09.2023 о 17.20 год. а також був відсутній 08.09.2023. (а.с.31)

Інспектор з кадрів ОСОБА_22 взяла пояснення 11.09.2023 в працівника ОСОБА_23 , який повідомив шо сторож ОСОБА_24 07.09.2023 прийшов на зміну о 17.40 год., а 08.09.2023 покинув робоче місце після 07.30 год. (а.с.32)

13.09.2023 наказом по підприємству було оголошено догану ОСОБА_25 , сторожу, за грубе порушення трудової дисципліни, а саме за запізнення на зміну на 40 хвилин та залишення раніше на 30 хв, 07 та 08 вересня 2023 року без поважних причин та попередження безпосереднього керівника. Підставою для написання наказу була доповідна записка механіка ОСОБА_7 від 08.09.2023 та пояснюючі записки ОСОБА_8 та ОСОБА_23 (а.с.33, 34)

12.09.2023 на ім`я директора підприємства надійшла доповідна записка від механіка ОСОБА_7 про відсутність 11.09.2023 на робочому місці сторожа ОСОБА_8 о 07.50 год., без попередження. (а.с.34)

З пояснюючої записки ОСОБА_4 від 13.09.2023 встановлено, що 07.09.2023 він перебував у с. Кунів, Хмельницької області, де у тітки в господарстві косив траву. Повертаючись на зміну попередив свого змінника ОСОБА_9 , який був на той час на зміні, що можливо запізниться на зміну до 15 хвилин і щоб він повідомив механіка ОСОБА_10 . На зміну прибув приблизно о 17.15-17.20 год. ОСОБА_11 повідомив, що він попередив механіка ОСОБА_34 про можливе запізнення. Того ж дня об 18.00 год. приїхав на підприємство механік ОСОБА_35 і запитав як він добрався, він пояснив, що запізнився на зміну на 15 хвилин. 08.09.2023 року, близько о 07.40 год прибув на зміну ОСОБА_36 , який прийняв зміну, а він о 07.50 год. покинув територію підприємства. (34-35)

Відповідно було прийнято рішення про звільнення з роботи сторожа, ОСОБА_8 14.09.2023 за п.3 ст. 40 КЗпП України - за неодноразове порушення трудової дисципліни, що підтверджується наказом від 14.09.2023. (а.с.35)

Наказ про звільнення з роботи сторожа ОСОБА_8 від 14.09.2023 №133к був відмінений в зв`язку з відкриттям ним листа по тимчасовій непрацездатності. (а.с.35)

По закінченню листа непрацездатності 27.09.2023 наказом по підприємству було звільнено ОСОБА_8 , що підтверджується наказом від 14.09.2023 №133-к. (а.с.36)

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Вирішуючи вимогу щодо поновлення на роботі, в судовому засіданні встановлено, що 13.09.2023 наказом по підприємству Острозькому КП "Водоканал" було оголошено догану ОСОБА_25 , сторожу, за грубе порушення трудової дисципліни, а саме за запізнення на зміну на 40 хвилин та залишення раніше на 30 хв, 07 та 08 вересня 2023 року без поважних причин та попередження безпосереднього керівника. Підставою для написання наказу була доповідна записка механіка ОСОБА_7 від 08.09.2023 та пояснюючі записки ОСОБА_8 та ОСОБА_23 . Свідки ОСОБА_30 , ОСОБА_11 , ОСОБА_29 . підставність і правдивість зазначених обставин підтвердили в судовому засіданні.

Крім того, було прийнято рішення про звільнення з роботи ОСОБА_37 14.09.2023 за п.3 ст. 40 КЗпП України - за неодноразове порушення трудової дисципліни(наказ №133-к від 14.09.2023.

Наказ про звільнення з роботи сторожа ОСОБА_8 від 14.09.2023 №133к був відмінений в зв`язку з відкриттям ним листа по тимчасовій непрацездатності. По закінченню листа непрацездатності, 27.09.2023 наказом по підприємству №137 -К було звільнено ОСОБА_4 .

Стаття 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень вищевказаного Закону Главу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.22-23 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до п. 23 цієї ж Постанови за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

За вказаних обставин, суд вважає правомірним видання наказу Острозького КП "Водоканал" по закінченню листа непрацездатності 27.09.2023, яким було звільнено ОСОБА_4 , що підтверджується наказом від 27.09.2023 №137-к.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. При вирішення питання щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Однак, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Як визначено статтею 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також інших обставин, які мають істотне значення суду не надано.

В судовому засіданні не встановлено якими діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду та зважаючи на неможливість встановити характер та тривалість порушень прав позивача, як і моральних переживань у зв`язку з цими обмеженнями, не встановлено, які вимушені зміни у звичному укладі життя, позивача відбулися, виходячи із засад розумності і виваженості та справедливості, як і не надано обґрунтування розміру моральної шкоди, то суд вважає, що підстав до стягнення на користь позивача моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП України не вбачається.

Таким чином в судовому засіданні не встановлено факт порушення конституційних прав позивача, чим йому було заподіяно моральну шкоду не встановлено характер та тривалість порушень прав позивача, розміру гарантованих матеріальних виплат, яких він був незаконно позбавлений, та яких моральних переживань у зв`язку з цими обмеженнями, вимушених змін у звичному укладі життя, виходячи із засад розумності і виваженості та справедливості, зазнав позивач, то суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП України.

Щодо строків звернення до суду слід вказати наступне.

Частиною першою статті 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Частиною 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Судом установлено, що з наказом про звільнення, позивач ознайомлений 02.10.2023 і зазначена обставина ніким не оспорюється.

Представником відповідача зазначено, що позивач пропустив строк звернення до суду оскільки згідно довідки КНП "Острозький центр ПМД" від 10.11.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 14.09.2023 по 25.09.2023. Амбулаторне лікування продовжено з 26.10.2023 по 08.11.2023. Позовна заява подана 15.11.2023. Вважає. що місячний строк звернення до суду слід обчислювати з 02.10.2023 і місячний строк звернення до суду закінчився 03.11.2023. Посилаючись на постанову верховного суду від 25.05.2023 у справі № 640/16276/21, вважає, що перебування позивача на амбулаторному лікуванні з 26.10.2023 по 08.11.2023 не перешкоджала зверненню до суду та не створювала непереборних труднощів для звернення за правовою допомогою.

З матеріалів справи встановлено, що позивач отримав копію наказу про звільнення 02.10.2023. Доказів отримання позивачем наказу про звільнення раніше цієї дати до суду не надано.

Із даним позовом ОСОБА_38 звернувся до суду 15.11.2023, суд приходить до переконання, що місячний строк, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, ним не пропущено, оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 14.09.2023 по 25.09.2023, амбулаторне лікування продовжено з 26.10.2023 по 08.11.2023 і перебування на лікуванні суд вважає поважною причиною поновлення місячного строку звернення до суду. Для вирішення питання щодо строків звернення позивача із даним позовом, відповідно до положень ч. 1 ст. 233 КЗпП України місячний строк звернення обраховується з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Відповідно до ст.141, 142 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача ОСОБА_4 на користь держави в сумі 2 684 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 10-13, 76-81, 89, 200, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України

у х в а л и в :

в задоволенні позову ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Острозького комунального підприємства "Водоканал" (місце знаходження: м. Острог вул. Івана Федорова, 56 Рівненської області, ЄДРПОУ 31542385) про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 1 листопада 2024 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.