Рішення

від 04.11.2024 по справі 757/37512/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37512/24-ц

пр. 2-7608/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С.В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної аудиторської служби України до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ПРЯМИЙ» про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позиція сторін у справі

Державна аудиторська служба України звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Телеканал «ПРЯМИЙ» про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що на YouTube-каналі (ІНФОРМАЦІЯ_6) за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) опубліковано інтерв`ю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2».

У зазначеному інтерв`ю ОСОБА_4 озвучила інформацію стосовно того, що Голова Державної аудиторської служби України ОСОБА_3 вимагає від підприємства КБ «Луч» абсолютно всю документацію на розробку зброї та її компонентів.

Негативна інформація щодо Держаудитслужби у висловлюваннях ОСОБА_4 викладена у формі фактичних тверджень, як зазначено експертами.

Недостовірна інформація та безпідставні звинувачення, які озвучені ОСОБА_4 , створюють у суспільстві викривлене розуміння причинно-наслідкових зв`язків, в результаті чого налаштовує суспільство проти законних повноважень державних органів спрямованих на захист національних інтересів України.

Така дезінформаційна атака може бути спрямована на дискредитацію державного апарату для розколу єдності в суспільстві й виведення з під контролю сфер суспільних відносин, які мають безпосередній вплив на розвиток оборонно-промислового комплексу України.

Відзив на позов не надходив.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

На YouTube-каналі (ІНФОРМАЦІЯ_6) за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) опубліковано інтерв`ю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

У зазначеному інтерв`ю ОСОБА_4 озвучила інформацію стосовно того, що Голова Державної аудиторської служби України ОСОБА_3 вимагає від підприємства КБ «Луч» абсолютно всю документацію на розробку зброї та її компонентів.

Зокрема вказане інтерв`ю містить таку інформацію: а саме:

- ОСОБА_4 : «Два чи три місяці тому він отримав ліцензію на використання і на виробництво цієї високоінтелектуальної зброї, да це підрядчик він працює в конгломераті з КБ «Луч», щоб всі розуміли, і передає їм оці системи наведення. А тепер зараз просто...

Просто, ти зрозумів значить, на це підприємство ходить моя подружка не ОСОБА_7 , інша, ОСОБА_8 і вимагає від цього підприємства, тепер ОСОБА_15 скажи що чого Вона вимагає від цього підприємства?».

- ОСОБА_9 : «Вона вимагає від цього підприємства всю весь прибуток який є віддати державі через рішення мін нашого Кабміну або ще круче вона ж з служби аудиту вона хоче отримати документи на сертифікацію цих приладів».

- ОСОБА_4 : «Ні ОСОБА_15 вона хоче отримати абсолютно всю документацію на розробку».

- ОСОБА_9 : «А і ще й на розробку».

- ОСОБА_4 : «Тобто графіки чертежі як воно працює там. Ну все от все технічні документації. Да передали інформацію і туди також. От в п`ятницю офіційно заявляю. Та документи були передані в нашій країні Службі безпеки України, вони були зареєстровані п`ятницею. Я дуже чекаю коли вийде на брифінг Служба безпеки України і скаже, що вони в цьому контексті будуть робити з державною аудит службою, тому що у мене наприклад варіанту окрім того що це фсбшна операція іншого варіанту в мене немає. Я не знаю навіщо Держаудитслужбі потрібні графіки чертежі.

І взагалі розробку по наведенню ракети. Ну якщо ти знаєш може скажеш. Не знаю».

- ОСОБА_9 : «В мене немає припущень. Ти знаєш я той самий випадок коли я почекаю що скаже Служба безпеки України, якщо вона щось скаже, але ж. Ще раз хочу нагадати якщо зірочки загораються то комусь це потрібно треба дізнатися хто дав наказ пані ОСОБА_10 це зробити, це перше. Друге, навіщо їй отримувати документацію, яка може відтворити ці прилади в іншому місці, чи розуміє вона, що інтелектуальна власність якщо навіть на 5 деякі права передаються третім особам, то відповідальність за збереження таємниці збереження інформації на тих особах які отримали, якщо вони віддають, а це десь впливає ну це не тільки фінансове переслідування особливо якщо це може зашкодити інтересам наприклад не тільки України, а ще й сполученим штатам Америки. Дуже цікава історія, дуже, ніхто не знає чим закінчиться але...».

- ОСОБА_4 : «Спостерігаємо».

- ОСОБА_9 : «Але спостерігаємо».

Крім того, за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на інтернет-сторінці ТОВ «Телеканал Прямий» (далі Відповідач 2, ТОВ «Телеканал «Прямий») у рубриці «Думки» опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_7».

Зокрема, у вказаній статті зазначено:

«Серія третя «Що в нас нового у пані ОСОБА_8?».

Наші союзники передали одному з державних підприємств оборонного комплексу розробку однієї маленької, але дуже важливої штукенції, Розробку з правом її виготовляти. Оборонно-промисловий комплекс поочас цю штукенцію виробляти...

І тут...

На сцену знову виходить пані ОСОБА_10 і вимагає надати їй що???

Невже баланси? Розрахунок собівартості? Сплачені податки?

Ні.

Вона вимагає креслення от тієї самої маленької штукенції.

Матеріали цієї справи передані спеціально навченим людям.

Але в мене єдине питання, на кого працює пані ОСОБА_10 з її висновками, що прибуток = збиток, ї з запитами на креслення, які належать уряду США.».

Згідно з висновком експертів від 15.07.2024 № 6553/24-36 за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи Київського науково-дослідного інституту експертиз в інтерв`ю ОСОБА_2 з ОСОБА_4 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », поширеному на YouTube-каналі (ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а саме; у висловлюваннях ОСОБА_4 (з 31 хв. 15 с. по 34 хв. 31 с.), - міститься інформація негативного характеру щодо Державної аудиторської служби України та Голови Держаудитслужби ОСОБА_11 .

Експертами зазначено, що така негативна інформація щодо Держаудитслужби у висловлюваннях ОСОБА_4 викладена у формі фактичних тверджень.

У Висновку експерта зазначено, зокрема, таке:

«Крім того введення мовцем цієї інформації у виключно негативний контекст, зокрема неодноразові акцентуації ОСОБА_4 на тому, що вона вже звернулася до Служби безпеки України з приводу діяльності Голови Держаудитслужби ОСОБА_12 та очолюваного нею державного контролюючого органу і очікує на результати розслідування та 'їх оприлюднення у публічному просторі, а також вживання мовцем для характеристики такої діяльності мовної конструкції з вираженим негативним аксіологічним значенням («це фсбшна операція»), яка прямо характеризує зображувану ситуацію як таку, що містить вказівку на здійснення Державною аудиторською службою та її керівницею ОСОБА_13 діяльності, яка суперечить нормам суспільної моралі та, можливо, деяким законам (співпраця зі спецслужбами держави-агресора), дає підстави стверджувати, що інформація про те, що Голова Державної аудиторської служби України ОСОБА_8 вимагає у підприємства оборонно-промислового комплексу, яке отримало від відомої американської компанії ліцензію на виробництво високоінтелектуальної зброї (системи наведення ракет) та співпрацює з конструкторським бюро «Луч», всю технічну документацію на розробку американського озброєння, зокрема його креслення, - є інформацією, яка має негативний характер щодо зазначеної державної установи та її керівника».

Аналогічні висновки, зроблені експертом і щодо статті «ІНФОРМАЦІЯ_7», яка розміщена на інтернет-сторінці ТОВ «Телеканал Прямий» у рубриці «Думки».

Зокрема, у висновку експерта зафіксовано таке: «Інформація про те, що Голова Державної аудиторської служби України ОСОБА_3 вимагає від підприємства оборонно-промислового комплексу секретні креслення американського озброєння, яка міститься у висловлюваннях ОСОБА_4 , зафіксованих у статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_7» розміщеної за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 - є інформацією негативного характеру щодо діяльності Державної аудиторської служби України (голови Державної аудиторської служби України ОСОБА_8)».

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантовані права на свободу слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, вільне поширення інформації, зокрема письмово.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України).

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.

Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (частина перша статті 302 ЦК України).

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (абзац перший частини другої статті 302 ЦК України).

За приписами частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

Факт поширення спірної інформації підтверджено під час розгляду справи шляхом переходу на відповідні посилання у мережі інтернет.

Зі змісту оспорюваної інформації вбачається, що вона є негативною та фактичним твердженням, що також підтверджується висновком експертів від 15.07.2024 № 6553/24-36 за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.

Щодо недостовірності оспорюваної інформації, то суд враховує те, що Держаудитслужба на виконання пункту 8.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2022 року (зі змінами), за зверненнями Міністра оборони України Олексія РЕЗНІКОВА від 15.07.2022 № 220/5960 та Служби безпеки України від 30.09.2022 № 17/14-10822дск провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Міноборони за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

За результатами зазначеної ревізії складено акт ревізії від 27.03.2023 № 000800-21/5т.

На виконання звернення Служби безпеки України (від 30.09.2022 № 17/14-10822дск) та низки листів Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України Держаудитслужба листами від 03.05.2023 № 08/57т, від 03.05.2023 № 000800-19/52ДСК та від 03.05.2023 № 000800-17/5014-2023 передала третій примірник матеріалів ревізії Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.

Офіс Генерального прокурора (Спеціалізована прокуратура у сфері оборони) листом від 05.05.2023 № 11/1/2/46ВИХ-23 повідомив Держаудитслужбу про долучення їх до матеріалів кримінального провадження № 22022101110000069 від 09.04.2022 та нерозголошення відомостей досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні.

Крім того, за матеріалами вказаної ревізії порушено ще близько 17 кримінальних проваджень.

В межах ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Міноборони, Держаудитслужба здійснила зустрічну звірку в державному підприємстві «Державне Київське конструкторське бюро «Луч»» (далі - ДП «ДержККБ «Луч»»).

Під час зазначеної зустрічної звірки Держаудитслужбою встановлено, що до калькуляції ціни лише за контрактами (договорами), укладеними впродовж 2022 року з Міністерством оборони України, ДП «ДержККБ «Луч»» включено 776,4 млн грн прибутку (включення/не включення складової «прибуток» у калькуляцію ціни визначалося окремими постановами Кабінету Міністрів України і підлягало дослідженню), та, крім цього в окремих контрактах (договорах) передбачено до 91, 9 % загальновиробничих і 31, 2 % адміністративних витрат відносно основної заробітної плати виробничого персоналу.

Відповідно до Звіту про фінансові результати за 2022 рік (форми № 2) чистим фінансовим результатом діяльності підприємства за вказаний період є збиток в розмірі 217,8 млн гривень.

У зв`язку із зазначеним відповідно до пункту 8.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2023 року, на підставі звернення Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 12.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000000772 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України (лист від 15.11.2022 № 19474/125/23/3-2022), та звернення Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (лист від 13.12.2022 № 6/4786 вих-22), була розпочата ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ДержККБ «Луч»» за період з 01.01.2021 по 30.06.2023.

Через ненадання документів для дослідження (в повному обсязі контрактів з Міністерством оборони України) Держаудитслужба склала Акт про неможливість проведення ревізії від 21.12.2023 № 000800-19/85ДСК за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 року.

Отже, захід державного фінансового контролю є таким, що не відбувся, а тому суд приходить до висновку про те, що інформація, яку розголошує ОСОБА_4 у згаданих інтерв`ю не відповідає дійсності, тобто є недостовірною.

Додатково суд враховує, що відповідно до пункту 16 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550), ревізія проводиться шляхом документальної перевірки, що передбачає встановлення відповідності законодавству установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об`єкта контролю, пов`язаних із плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта контролю чи його заступником у строк, який зазначається посадовими особами органу державного фінансового контролю у вимозі про надання документів та встановлюється з урахуванням запитуваного обсягу таких документів.

Тобто, Держаудитслужба під час здійснення державного фінансового контролю діяла в межах Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Порядку № 550 та не мала жодних підстав вимагати від підконтрольного об`єкта інформацію, про яку зазначає у своїх інтерв`ю ОСОБА_4.

Враховуючи те, що оспорювана інформація не відповідає дійсності та в негативному контексті відображає стан речей, порушує ділову репутацію Держаудитслужби, дискредитує Держаудитслужбу перед міжнародними партнерами, в той час коли Держаудитслужба виконує важливі завдання визначені для України в рамках фінансових зобов`язань країни перед ЄС, є єдиним органом влади який визначено відповідальним за здійснення контролю видатків в рамках фінансового інструменту «Ukraine Facility», то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (частини третьої статті 23 ЦК України).

Відповідно до статті 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали, зокрема, у зв`язку з приниженням її ділової репутації.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 383/596/15 моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Суд погоджується із доводами сторони позивача проте, що поширення відповідачами недостовірної та неправдивої інформації руйнує позитивний образ державної установи в очах суспільства та відлякує їх.

Тривалість даної ситуації з січня 2024 року та доступність інформації змушує позивача спрямовувати професійні, людські та часові ресурси на спростування такої недостовірної інформації, роз`яснення про неправдивість інформації, на відновлення іміджу тощо.

З огляду на наведене та враховуючи, що мало місце поширення відповідачами недостовірної інформації щодо позивача, яка негативно впливає на ділову репутацію останнього та відповідно призвела до порушення особистих немайнових прав Держаудитслужби, суд, з урахуванням вимог розумності і справедливості, приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача пропорційно суми моральної шкоди у розмірі 200 грн. 00 коп., тобто по 100 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Державної аудиторської служби України (адреса: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4; код ЄДРПОУ 40165856) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ПРЯМИЙ» (адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2А; код ЄДРПОУ 04948693) про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Державної аудиторської служби України інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену на YouTube-каналі (ІНФОРМАЦІЯ_9) за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) опубліковано інтерв`ю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » а саме: « ОСОБА_3 і вимагає від цього підприємства, тепер ОСОБА_15 скажи що чого Вона вимагає від цього підприємства?»; «вона хоче отримати абсолютно всю документацію на розробку».

Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Державної аудиторської служби України інформацію, яка містить фактичні твердження, поширену за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на інтернет-сторінці ТОВ «Телеканал Прямий» у рубриці «Думки» опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_7», а саме: «На сцену знову виходить пані ОСОБА_10 і вимагає надати їй що???? Невже баланси? Розрахунок собівартості? Сплачені податки? Ні. Вона вимагає креслення от тієї самої маленької штукенції. Але в мене єдине питання, на кого працює пані ОСОБА_10 з її висновками, що прибуток = збиток, і з запитами на креслення, які належать уряду США.».

Зобов`язати ОСОБА_14 протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати публічно вказану недостовірну інформацію у той самий або подібний спосіб.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ПРЯМИЙ» (адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2А; код ЄДРПОУ 04948693) пропорційно на користь Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40165856, адреса місцезнаходження: вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070) моральну шкоду по 100, 00 грн з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С. В. Вовк