Ухвала

від 31.10.2024 по справі 705/4624/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/683/24 Справа № 705/4624/24 Категорія: адміннагляд Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретарки ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.08.2024 р., -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною ухвалою задоволене подання начальника ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)», встановлено адміністративний нагляд відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 1 рік 6 місяців та встановлено наступні обмеження:

- заборона виходу з будинку (квартири) за місцем фактичного проживання в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

- заборона виїзду в особистих справах за межі району (міста) за місцем фактичного проживання;

- реєстрація в органах Національної поліції 4 рази на місяць;

- заборона відвідувати заклади, де дозволено продаж спиртних напоїв на розлив.

Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути ухвалу суду та скасувати встановлений термін адміністративного нагляду, зменшивши його до 6 місяців, у зв`язку зі складними обставинами в країні.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перебуваючи в Черкаському слідчому ізоляторі він був не згоден з умовами утримання, які зовсім не відповідають умовам, що зазначені в Конвенції по правам людини в частині утримання затриманих в СІЗО та арештних домах. На цій підставі були конфлікти із адміністрацією СІЗО, що згодом стало підставою для низки, на думку засудженого, нічим необґрунтованих, але зафіксованих порушень режиму утримання. Усі ці конфліктні ситуації продовжились і в ДУ «Старобабанівська ВК-92» під час відбуття ним покарання.

Крім того, представниками установи не велась відеофіксація з приводу порушень режиму утримання та такі порушення оформлювались без письмових підтверджень. Засуджений вважає, що на день винесення оскаржуваної ухвали він вважався таким, що не має порушень режиму утримання і тому не можна вважати його соціально небезпечним.

Вважає, що під час дії військового стану йому буде досить складно виконувати умови адміністративного нагляду, так як він має дружину та малолітню дитину, яких йому необхідно матеріально забезпечувати.

Засуджений ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням на сайті Черкаського апеляційного суду (а. пр. 53). Заяви про відкладення розгляду не надав. Справу було розглянуто без його участі, тому що відповідно до ст. 405 КПК України його участь не є обов`язковою.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у пунктах «б», «г» і «ґ» ст. 3 цього Закону.

Відповідно до п. «б» ст. 3 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 два рази був засуджений до позбавлення волі за умисні злочини, останній раз засуджений за тяжкий злочин (вироки Золотоніського міськсуду Черкаської обл. 26.01.2007 р. за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 28.01.2009 р. Золотоніським міськрайсудом Черкаської обл. за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 18.08.2010 р. умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 5 місяців 26 днів; 24.02.2021 р. Золотоніським міськрайсудом Черкаської обл. за ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі), на шлях виправлення не став, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що стосовно нього необхідно встановити адміністративний нагляд строком на 1 рік 6 місяців.

Крім того, суд встановив, що за час відбування покарання в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_6 зарекомендував себе негативно. Допустив чотирнадцять порушень режиму відбування покарання, шість стягнень не зняті та не погашені у встановленому законом порядку. Заохочень не має. Бажає змінити своє життя, але це бажання має поодинокий та несистемний характер. Усвідомлює, що саме необхідно змінювати, але при цьому нічого не робить. Має позитивні плани на майбутнє, але не розуміє, яким чином їх втілити. Не став на шлях виправлення.

Апеляційний суд повністю погоджується з такою мотивацією судового рішення, вважає її переконливою, оскільки вона заснована на матеріалах провадження із зазначенням підстав, які слугували для прийняття рішення судом.

Що стосується доводів апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 про призначення йому меншого строку адміністративного нагляду, зменшивши його до 6 місяців, у зв`язку з складними обставинами в країні, то тільки така обставина не може слугувати підставою для задоволення апеляції, тому що вся країна тривалий час перебуває в стані війни з країною-агресором РФ, але це не дає йому права не дотримуватись режиму утримання в цих установах, до того ж систематично, а він повинен був використовувати інші, передбачені законом механізми, стосовно не погодження з умовами утримання, зокрема щодо подачі скарг на умови утримання, звернення до уповноваженого з прав людини і т. ін.

Відповідно до ч. 14 ст. 134 КВК України, якщо протягом 6 місяців з дня відбуття стягнення, засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнень, а тому ці доводи апеляції не підлягають задоволенню, тому що з матеріалів провадження (а. пр. 5) вбачається, що з дня відбуття одного стягнення до вчинення наступного порушення режиму утримання, за які засудженого піддано іншому стягненню минув строк менший чим 6 місяців. Так, зокрема: 29.08.2023 р. - догана, 15.09.2023 р. - догана; 14.11.2023 р. - догана, 22.12.2023 р. - сувора догана; 07.02.2024 р. догана.

Тобто, у вказаних випадках строк між стягненнями, передбачений ст. 134 КВК України 6 місяців з дня накладення стягнення не був витриманий, а на засудженого накладалися нові стягнення, а тому він не визнається таким, що не має стягнень.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що при накладенні стягнень представниками установи не велась відеофіксація з приводу порушень режиму утримання та такі порушення оформлювались без письмових підтверджень, а відтак, як слід розуміти, засуджений вважає, що накладені стягнення є сумнівними, то об`єктивного підтвердження цих даних немає, а тому апеляційний суд вбачає у цьому такий спосіб захисту засудженого.

Що стосується доводів апеляційної скарги про зменшення строку адміністратив-ного нагляду до 6 місяців, у зв`язку з складними обставинами в країні, тому що під час дії військового стану йому буде досить складно виконувати умови адміністративного нагляду, так як він має дружину та малолітню дитину, яких йому необхідно матеріально забезпечувати, то такі доводи є безпідставними, оскільки вони ніяким чином не перешкоджають засудженому виконувати покладені на нього обов`язки, тому що заборона виходу з будинку (квартири) за місцем фактичного проживання в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. збігається в часі з необхідністю дотримання умов комендантської години, а решта таких обов`язків, як: заборона виїзду в особистих справах за межі місця фактичного проживання; реєстрація в органах Національної поліції 4 рази на місяць; заборона відвідувати заклади, де дозволено продаж спиртних напоїв на розлив не нестиме додаткових складнощів стосовно їх виконання за умови сумлінного ставлення апелянта до їх виконання.

Переконливих та достатніх доводів, які би ставили під сумнів додержання судом вимог законодавчих актів України в апеляційній скарзі не наведено та перевіркою матеріалів провадження не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Керуючись ст. ст. 3, 5 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», ст. ст. 405, 407 та 419 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Ухвалу Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 26.08.2024 р., якою задоволене подання начальника ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» та встановлено адміністративний нагляд відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 1 рік 6 місяців із встановленням ряду обмежень залишити без змін.

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді