Справа № 175/15261/24
Провадження № 2-а/175/119/24
РІШЕННЯ
Іменем України
05 листопада 2024 року смт Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Шаповалової І.С., розглянувши одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду з позовом яким просив скасувати постанову №642 СС3 від 18 вересня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., провадження у справі закрити.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Суду надав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.
Рух справи
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
18 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №642 СС3 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким накладено штраф в розмірі 17 000 грн. За підставами несвоєчасного оновлення облікових данних військовозобов`язаного.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом із тим, КУпАП не встановлює жодних наслідків недотримання цього строку особою, яка склала протокол, а тому зазначене процесуальне порушення не тягне за собою протиправності винесеної постанови.
Разом з тим, строк притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, встановлений ст. 38 КУпАП, відповідачем дотриманий, а факт правопорушення підтверджується належними в розумінні ст. 251 КУпАП доказами, відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що порушення строку складання протоколу не може слугувати підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення та не може тим самим слугувати підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності.
Стосовно повноважень посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_4 на складання протоколу про адміністративне правопорушення та складння постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає про таке.
Чинний КУпАП не містить приписів щодо визначення відповідальної особи на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вказаної Інструкції, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У даному випадку постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 отже, уповноваженою на те посадовою особою згідно з положеннями ст. 235 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення посадові особи діяли в межах повноважень, визначених Законом.
В силу приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відтак, попри те, що відповідач не надав до суду відзив на адміністративний позов, суд першої інстанції оцінив наявні в матеріалах справи докази, встановив належним чином обставини, та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно доЗУ «Про оборону України»особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Згідно зУказом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно дост. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом таЗаконом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно зі ст. 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абзацу шістнадцятого ч. 3ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»зміст мобілізаційної підготовки становить, у тому числі, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з ч. 2ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ч. ч. 5, 6ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.
Відповідно до ч. 8ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з ч. 1ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема, сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у їхній роботі в мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 1статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XIIгромадяни зобов`язані: - з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію»(затв. Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022) на території України оголошено загальну мобілізацію.
Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 № 1487затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (даліПорядок). Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 9ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані подати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на їх вимогу відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють.
Відповідно до п. 2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Об`єктом адміністративного проступку за ст. 210-1 КУпАПє суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад). Суб`єкт адміністративного проступкуяк громадяни, так і посадові особи. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Будь-який інший вид стягнення, крім штрафу, санкцією статті 210-1 не передбачено.
Підстави для звільнення Позивача від адміністративної відповідальності і обмеження усним зауваженням у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення відсутні.
Аналіз причин та умов, які призвели до вчинення адміністративного правопорушення, свідчать про особисте безвідповідальне ставлення позивача до виконання встановлених законодавством обов`язків громадянина України з правил військового обліку, що оцінюється судом критично в умовах необхідності відсічі агресора під час повномасштабного воєнного вторгнення на територію України.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат
За змістом ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. 1, 3ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на результат вирішення справи, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.251,268,280,289 КУпАП, ст.ст.72-79,90,242-246,255,295 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ :
В задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 проскасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І. С. Шаповалова
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 06.11.2024 |
Номер документу | 122788939 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Шаповалова І. С.
Адміністративне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Шаповалова І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні