Рішення

від 05.11.2024 по справі 404/2499/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/2499/24

Номер провадження 2-а/404/50/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови, суд

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови, просила суд поновити строк на оскарження постанови, як такий, що пропущений з поважних причин, визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ГБВ №621676 від 23 лютого 2024 року, винесену уповноваженою особою Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, інспектором сектору протидії домашнього насильства відділу превенції, старшим лейтенантом поліції Рябовол Андрієм Павловичем, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, відносно неї закрити.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що позивач тривалий час проживає в шлюбі із чоловіком ОСОБА_2 . Приблизно 6 років тому в неї виявили захворювання, в зв`язку з чим їй проводили хірургічні втручання та неодноразові реабілітації. В подальшому, в 2018 році, їй було встановлено 2 групу інвалідності безстроково. З березня 2023 року і неї було діагностовано онкологічне захворювання.

Вказано, що у 2022 році між нею та чоловіком значно погіршились відносини через зловживання ним алкогольних напоїв, він все частіше почав проявляти до неї агресію, виганяти з будинку та деколи застосовувати фізичне насильство.

В грудні 2022 року чоловік побив її, в зв`язку з чим вона вимушена була викликати поліцію, де її звернення було зареєстроване в ЄО за №54112 та вимушена була звернутись за медичною допомогою. В подальшому, сподіваючись, що чоловік виправився та відносини між ними покращаться, вона подала заяву про припинення розгляду звернення про її побиття. Однак, незважаючи на це, чоловік періодично продовжує вчиняти відносно неї неправомірні дії, принижує та ображає її, погрожує застосуванням фізичної розправи, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння виганяє її із будинку, штовхаючи та хватаючи за руки, забороняє користуватися світлом та електроенергією, тощо. Також, чоловік часто бив її кулаками в груди, що завдавало їй болю та могло спричинити ускладнення.

Саме так її чоловік почав вчиняти відносно неї факт насильства ввечері 23 лютого 2024 року, а саме принижувати та ображати її нецензурною лайкою, штовхав її, погрожував фізичною розправою, виганяв із будинку, не дозволяв користуватись газом та світлом. Так як він перебував у стані алкогольного сп`яніння, вона злякалась, що він може реалізувати свої погрози щодо заподіяння тілесних ушкоджень. Зі свого боку, всі погрози чоловіка для неї є та були тоді реальними через його попередню поведінку та через незадовільний стан її здоров`я, оскільки після виявлення онкології лише в 2023 році вона перенесла 16 хіміотерапій, 05 грудня 2023 року закінчила черговий курс стаціонарного лікування, в зв`язку з чим її організм дуже ослаблений, а її вага знизилась до 50 кг.

Зазначала, що з метою захисту свого життя та здоров`я , вона вимушена була викликати поліцію, для чого близько 21:00 вона зателефонувала на лінію 102 та повідомила про неправомірні дії відносно себе.

В ході розмови відповідальна особи із лінії 102 запитала її про наявність неповнолітніх дітей та зброї, на що вона відповіла, що ані неповнолітніх дітей, ані зброї вдома не має, після чого їй сказали очікувати на наряд поліції. За результатами виклику до них додому ( АДРЕСА_1 ) прибув наряд поліції, в ході спілкування з якими вона повідомила всі обставини вчинення насильства відносно неї з боку чоловіка. Також, в ході виклику заповнила заяву про притягнення чоловіка до відповідальності та надала пояснення про обставини події, які були записані одним із поліцейських на відповідний бланк.

Однак, так як чоловік заперечував щодо того, що він штовхав її та вказав, що він не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, один із поліцейських ( ОСОБА_3 ) вказав, що він провів розгляд даної справи та прийняв рішення, що нею було здійснене завідомо неправдивий виклик поліції, оскільки на його думку, за зовнішнім виглядом чоловіка, останній не перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Позивач зазначає, що на її заперечення стосовно того, що вона не здійснювала неправдивий виклик та що побоюється за своє життя та здоров`я після виклику поліції, поліцейські вказали, що в будинку є їхні повнотілі діти, які зможуть захистити її, а також вказали, що вона фантазує. Також, поліцейський ОСОБА_3 почав зачитувати їй незрозумілі положення та вказав, що вона повинна буде підписати якусь постанову, а якщо не підпише, то він складе протокол про відмову.

Так як, вона не здійснювала неправдивого виклику поліції та заперечила проти цього, поліцейський не склав жодного протоколу та повідомив, що постанову вона отримає поштою та протягом 10 днів має її оплатити, інакше сума штрафу буде вдвічі більшою.

Після такого рішення, поліцейські вийшли з будинку разом з її чоловіком та дуже доброзичливо спілкувались з ним деякий час, а після повернення до будинку чоловік продовжував насміхатись з неї та вказав, що ніхто нічого йому не зробить. Надалі таке ставлення чоловіка до неї припинилось та вранці він знову вчинив насильство відносно неї, а саме, знов погрожував, штовхав та виганяв із будинку, в зв`язку з чим вона вимушена була піти з дому, щоб не допустити серйозних наслідків. Через деякий час звернулась за допомогою до дільничного офіцера громади, якому повідомила про обставини вчинення чоловіком неправомірних дій відносно неї. Вислухавши її пояснення, поліцейський допоміг повернутися додому, а відносно чоловіка, прибувши на місце вчинення насильства та поспілкувавшись із ним, виніс терміновий заборонний припис на 3 дні, а саме до 29 лютого 2024 року. Вказаний терміновий заборонний припис чоловік порушив двічі, намагаючись зайти до будинку та обзиваючи її.

За фактом вчинення відносно неї випадку домашнього насильства на чоловіка були складені матеріали про адміністративне правопорушення, які направлені до суду.

Вказані обставини свідчать, що її чоловік ОСОБА_2 неодноразово вчиняв відносно неї домашнє насильство, а тому вона викликала поліцію для захисту свого життя та здоров`я як 23 лютого 2024 року, так і 26 лютого 2023 року. Жодного завідомо неправдивого повідомлення та виклику поліції вона не здійснювала.

Внаслідок наявного в неї захворювання вона потребує постійної підтримки, діагностики та лікування, на початку березня 2024 року звернулась за правничою допомогою в оскарженні постанови, складеної на неї за нібито неправдивий виклик поліції, оскільки така постанова винесена незаконно, а коштів на сплату штрафу не має.

12 березня 2024 року у відповідь на адвокатський запит надійшла копія оскаржуваної нею постанови та диск із відеозаписом спілкування поліцейськими в ході відпрацювання виклику, а 13 березня 2024 року копія постанови надійшла їй рекомендованим листом.

Зі змісту постанови, поліцейський ОСОБА_3 зазначив, що ним було встановлено: «23 лютого 2024 року о 21:10 год. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, ЖЕО Кропивницький РУП №7290, а саме, вказала, що чоловік перебуває у дуже нетверезому стані, поводиться агресивно, дратується, вимикає світло, газ та створює загрозу для неї та дітей, хоча такої події не було».

Позивач з постановою не погоджується, вважає її незаконною та протиправною, а зазначені в ній обставини не відповідають дійсним обставинам справи. Здійснений нею виклик поліції був правдивий, здійснений у зв`язку з тим, що відносно неї дійсно вчинялися протиправні дії з боку чоловіка. Працівники поліції, які прибули за її викликом, повинні були її захистити та вжити відповідних заходів щодо недопущення вчинення ОСОБА_2 подібних дій в подальшому, однак жодним чином не розібравшись в ситуації, не встановивши та не оцінивши дійсних обставин події та її перебування в небезпеці, інспектор ОСОБА_3 виніс постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. Оскаржувана постанова винесена без урахування конкретної обстановки, яка змусила її здійснити виклик поліції, без врахування її психоемоційного стану, без врахування пояснень чоловіка, який навіть при поліцейських продовжував її ображати та говорити, що в неї «не все в порядку з головою» та не заперечував, що він вимикав світло та газ. Поліцейський залишив без уваги її пояснення, зазначені нею обставини в ході телефонного виклику, наявність фактів її попередніх звернень до поліції, наявність написаної нею заяви про притягнення чоловіка до відповідальності. Виносячи оскаржувану постанову, поліцейський формально, безпідставно та без жодних доказів вказав, що такої події не було, хоча всі учасники події не заперечували щодо її наявності.

23 лютого 2024 року працівниками поліції не було вжито заходів щодо недопущення продовження протиправних дій чоловіком та не було складено жодних матеріалів про адміністративне правопорушення ним. З яких підстав та на підставі яких доказів інспектор дійшов висновку про наявність в її діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, тоді коли подія дійсно мала місце. Вказівки про те, що не підтвердився факт перебування її чоловіка в стані алкогольного сп`яніння, не може бути підставою для складання відносно неї постанови за завідомо неправдивий виклик поліції, оскільки інспектор не є фахівцем, який наділений повноваженнями та який володіє спеціальними (унікальними) знаннями та навичками для визначення наявності чи відсутності перебування особи у стані алкогольного сп`яніння за зовнішнім виглядом, як він зазначав про це на місці виклику. Вказівка у постанові на те, що не підтвердився факт створення загрози для дітей, теж не є правдивим, оскільки викликаючи поліцію вона не зазначала про це, а лише відповідала на запитання, які ставились їй під час приймання повідомлення, в ході чого її запитали про наявність дітей, на що зазначила, що неповнолітніх дітей немає, однак вдома присутній повнолітній син.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

У судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином. Відзив на позову до суду подано не було.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлено, що постановою серії ГБВ № 621676 від 22 лютого 2024 року, яка винесена Інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ст. лейтенантом поліції Рябовол А.П., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції даної статті в розмірі 850 грн.

Як вбачається із постанови, даною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 23 лютого 2024 року о 21:10 год. ОСОБА_1 за адресою м. Кропивницький, вул. Лєбєдєва, 62, здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, ЖЕО Кропивницький РУП №7290, а саме, вказала, що чоловік перебуває у дуже нетверезому стані, поводиться агресивно, дратується, вимикає світло, газ та створює загрозу для неї та дітей, хоча такої події не було.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Відповідно до вимог ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ст.183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст.9 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, така складена Інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ст. лейтенантом поліції Рябовол А.П. на ОСОБА_1 за те, що остання здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, ЖЕО Кропивницький РУП №7290 та повідомила про домашнє насильство, хоча насправді цього не було.

При цьому статтею 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

При цьому, згідно з статтею 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП не відноситься до юрисдикції органів Національної поліції, а в силу приписів статті 221 КУпАП розгляд даної категорії справ належить районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам.

Отже, до повноважень інспектора не належить встановлення наявності чи відсутності факту домашнього насильства про яке повідомила заявниця викликаючи поліцію. Даний факт чи відсутність такого можливо встановити лише в судовому порядку.

З досліджених судом доказів встановлено, що чоловік позивача, ОСОБА_2 неодноразово вчиняв відносно неї домашнє насильство, а тому вона викликала поліцію для захисту свого життя та здоров`я як 23 лютого 2024 року, так і 26 лютого 2023 року.

Отже, дослідивши наявні у справі матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, оскільки остання здійснила виклик працівників поліції за ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП в діях її чоловіка.

Докази того, що позивач, повідомляючи інформацію поліції, усвідомлювала, що вона є неправдивою, і бажала даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби, відсутні.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для справи.

Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст.73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували його вину, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В порушення зазначених вимог чинного законодавства, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем вказаного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, що є порушенням вимог ст.251 КУпАП.

Доказів, що спростовують викладені позивачем обставини та щодо правомірності свого рішення, відповідачем не надано.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивачем обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовною заявою. Представником відповідача доказів протилежного не надано.

Враховуючи вищезазначене, пропущений процесуальний строк звернення до суду із позовною заявою підлягає поновленню, а постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про скасування постанови є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись наведеним, ст.77, 139, 242, 244-246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом.

Позов ОСОБА_1 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови, задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ГБВ №621676 від 22 лютого 2024 року, яка винесена Інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ст. лейтенантом поліції Рябовол А.П., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, закрити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 .

Відповідач: Кропивницький РУП ГУНП в Кіровоградській області, місцезнаходження: 25009, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, буд.58.

Повний текст рішення суду складено 05.11.2024 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда