Рішення

від 31.07.2024 по справі 399/976/23

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 399/976/23

Провадження № 2/399/92/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2024 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., прокурора ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_2 , представників відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Конярство України», про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки,

встановив:

Кіровоградська обласна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до відповідачів Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Конярство України», в якому просила визнати недійсними рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області № 860 від 15.06.2021 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 та рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області № 1574 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, визнати недійсним договір оренди б/н від 17.02.2022, укладений між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Також, просила скасувати державну реєстрацію речового права права власності ОСОБА_5 та іншого речового права права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Позов мотивує тим, що Кіровоградською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Конярство України».

Так, у вересні 2021 року до Кіровоградської обласної прокуратури надійшла інформація Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за якою виявлено порушення в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме, реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку та подальша передача у приватну власність, всупереч її належності до державної форми власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство» України». Реєстрація права комунальної власності за Онуфріївською селищною радою відбулась на підставі рішення № 860 від 15.06.2021. Державний реєстратор Онуфріївської селищної ради за заявами селищної ради 23.06.2021 зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку на підставі пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.

У подальшому Онуфріївська селищна рада рішенням № 1574 від 26.07.2021 передала безоплатно у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Онуфріївської селищної ради, яка 05.08.2021 здійснила реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, про що у Державному реєстрі речових прав на майно вчинено запис 43381301.

17.02.2022 ОСОБА_5 уклала договір оренди спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0554, з ТОВ «Агродар ЛТД», за яким останнє набуло право оренди земельною ділянкою строком на 10 років до 17.02.2032, право оренди земельної ділянки 27.05.2022 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 46946959.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 була та є державної форми власності, а ДП «Конярство України» є її постійним користувачем, тому вказана земельна ділянка не вважається землями комунальної власності територіальної громади та не могла передаватися у приватну власність і, в подальшому, в оренду.

На підтвердження належності спірної земельної ділянки до земель державної власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство України» прокурор посилається на те, що у 1947 році на підставі наказу Маршала Радянського Союзу ОСОБА_6 було засновано Онуфріївський кінний завод № 175. Онуфріївський кінний завод № 175 з того часу є постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області. Як свідчить запис, який вчинений у 1973 року в Державній земельній книзі, порядковий номер «13», у розділі 3 - «Землі радгоспів» в 5 колонці «Види користування землею» зазначено «постійне» щодо Онуфріївського кінного заводу № 175, загальна площа - 4206, 6 га.

За приписами ч.1 ст. 71 Земельного кодексу Української РСР «Склад земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій», передбачалося лише безстрокове користування землею, які складалися із основного (виробничого) призначення та присадибних земель. Онуфріївський кінний завод № 175 використовував землі основного (виробничого) призначення у відповідності до плану внутрігосподарського землеустрою, про що свідчить «Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою кінзаводу № 175 Онуфріївського району Кіровоградської області».

Розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області № 81 від 13.07.1992 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно якої за Державним підприємством «Онуфріївський кінний завод № 175» визнано право постійного користування на закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 2211, 7 га, в тому числі сільськогосподарських угідь площею 1809, 1 га.

За даними Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за ДП «Конярство України» обліковуються земельні ділянки загальною площею 3688, 79 (з них площею 2137, 59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551, 2 га - на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області). Вказане право виникло у попередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року. Земельний кодекс Української РСР 1970 року (стаття 15) встановлювала безстрокове і тимчасове користування землею. Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни. Відповідно до пункту 5 Постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18.12.1990 громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Зі змісту пунктів 1, 7 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, отримані ними до 01.01.2002 у власність, тимчасове користування або на умовах оренди у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством. Згідно із абзацом першим пункту 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Верховний Суд у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 12.01.2021 у справі № 908/1947/19 дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 906/706/19, від 12.02.2020 у справі № 914/748/19, від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, а також від 10.10.2018 у справі № 907/916/17.

Верховний Суд постановою від 06.10.2020 у справі № 917/1198/16 зазначив, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене тільки з підстав, передбачених у ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Онуфріївський кінний завод № 175 з 30-х років був правомірним постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 3688, 79 га (з них площею 2137, 59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551, 2 га - на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області).

Державне підприємство «Конярство України» засноване згідно з наказом Міністерства аграрної політики № 510 від 19.08.2010 «Деякі питання розвитку кінної галузі», на основі державної власності. У подальшому, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 2305-р від 01.12.2010 «Про деякі питання розвитку конярства» та наказу Міністерства аграрної політики України № 33 від 01.02.2011 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства» Державне підприємство «Онуфріївський кінний завод № 175» реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Конярство України» зі створенням на базі Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи.

Відповідно до п. 2 вказаного наказу ДП «Конярство України» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП «Онуфріївський кінний завод № 175».

Комісією з реорганізації Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» 11.08.2011 підписано передавальний акт, відповідно до якого ДП «Конярство України» стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175».

На підставі вищевказаного передавального акта, до Державного підприємства «Конярство України» перейшли права щодо користування земельними ділянками загальною площею 3688, 79 га, в тому числі на території Онуфріївського району Кіровоградської області, зокрема, на території Онуфріївської селищної ради площею 2137, 59 га та Павлиської селищної ради площею 1551, 20 гектарів. Вказані обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у справі № 912/1677/14, а тому, у відповідності до частини 5 статті 82 ЦПК України, є такими, що не підлягають обов`язковому доказуванню. Про належність на праві постійного користування ДП «Конярство України» земель на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області свідчить те, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 09.02.2018 № 11-287/14-18-СГ було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 1939, 8000 га, в тому числі 1571, 3000 га - рілля, 185, 6000 га - сіножаті, 98, 5000 га - пасовища, 63, 3000 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 21 га - під господарськими шляхами та прогонами, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ДП «Конярство України» на підставі наданого дозволу розробило відповідні проекти відведення земельних ділянок та на цій підставі до Державного земельного кадастру були внесені відомості про сформовані земельні ділянки.

Згідно наказів Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-14801/14-20-СГ від 21.10.2020,№11-15375/14-20-СГ від 31.10.2020, № 11-15964/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-15966/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-15967/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11 -16551 /14-20-СГ від 26.10.2020, № 11-16604/14-20-СГ від 26.11.2020, № 11-17554/14-20-СГ від 28.12.2020 ДП «Конярство України» зареєстровано право постійного користування земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області загальною площею 1378, 2826 га.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28.09.2021 при проведенні перевірки виявлено порушення вимог земельного законодавства в діяльності Онуфріївської селищної ради щодо реєстрації права комунальної власності, а у подальшому передачі у власність земель, у тому числі й земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_5 . Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано схематичне зображення місця розташування земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради. Вказана схема була основою для винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09.02.2018 № 11-287/14-18-СГ, яким було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 1939, 8000 гектарів.

За вказаною схемою беззаперечно вбачається, що територія, де розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, входить у землі, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». На підтвердження вказаного Українським незалежним інститутом судових експертиз проведено земельно-технічну експертизу.

Рішення Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 суперечить чинному законодавству, оскільки до суду надаються докази на підтвердження того, що ДП «Конярство України» є належним постійним користувачем земель державної форми власності на території Онуфріївської селищної ради і таке користування їм не припинялось та визнається державою. У даному випадку спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку, на підставі видачі неправомірних рішень Онуфріївською селищною радою, а тому існують всі правові підстави для визнання незаконними оспорюваних рішень про передачу у власність земельних ділянок.

Унаслідок того, що ОСОБА_5 протиправно, всупереч вимогам земельного законодавства, одержала у власність земельну ділянку на підставі рішень, які прокурор визнає незаконними, подальша передача земельної ділянки в оренду суперечить інтересу держави та наданими до суду доказами прокурор твердить, що ОСОБА_5 , укладаючи правочин, не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності для його укладення. Оспорюючи правомірність переведення земельної ділянки у комунальну власність, передачу її у приватну власність, прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог закону, а ефективним способом поновлення державного інтересу буде скасування державної реєстрації права оренди землі та витребування земельної ділянки власнику - державі в особі уповноваженого органу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Попри обізнаність про порушення інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області не вжито жодних заходів до їх захисту, має місце бездіяльність протягом тривалого часу, тому наявний визначений Конституцією України виключний випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави.

Ухвалою від 03 січня 2024 року забезпечено позов та накладено арешт на спірну земельну ділянку, заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554.

Ухвалою від 04 січня 2024 року в даній цивільній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

19 січня 2024 року представником третьої особи ДП «Конярство України» Нестеришиним Т.С. до суду надіслано пояснення, згідно яких підтримав позов Кіровоградської обласної прокуратури в повному обсязі та просив задовольнити.

В поясненнях зазначив, що державне підприємство «Конярство України», яке відноситься до сфери управління Міністерства економіки України, з 2011 року є правонаступником майна, всіх прав і обов`язків реорганізованого шляхом приєднання до ДП «Конярство України» Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175», в тому числі й права постійного користування земельною ділянкою площею 2138, 50 га на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського (колишнього Онуфріївського) району Кіровоградської області та Павлиської селищної ради Олександрійського (колишнього Онуфріївського) району Кіровоградської області площею 1551, 20 га, що також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 2 листопада 2015 року у справі № 912/1677/14.

У 1947 році на підставі наказу Маршала Радянського Союзу ОСОБА_6 було засновано Онуфріївський кінний завод № 175. Онуфріївський кінний завод № 175 з того часу є постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області. Як свідчить запис, який вчинений у шостому місяці 1973 року в Державній земельній книзі, порядковий номер «13», у розділі 3 - «Землі радгоспів» в колонці п`ятій «Види користування землею» зазначено «постійне» щодо Онуфріївського кінного заводу № 175 загальна площа - «4206, 6» га. Державна земельна книга є одним із належних доказів, які в історичній ретроспективі та з урахуванням тривалого часу, що пройшов, можуть підтверджувати існування в особи права на землю (у цій справі - права постійного користування) (Державна земельна книга була введена в дію постановою Економічної ради при Раді Народних Комісарів СРСР від 19.10.1939 № 1192 «Про затвердження Колгоспної земельної шнурової книги, Державної земельної книги реєстрації земель і Положення про головного ревізора - землеміра Наркомзему СРСР»).

Згідно із частиною першою статті 71 Земельного кодексу Української РСР "Склад земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій передбачалося лише безстрокове користування землею, які складалися із основного (виробничого) призначення та присадибних земель. Відповідно до статті 72 того ж Кодексу землі основного (виробничого) призначення радгоспів використовуються ними для ведення сільськогосподарського виробництва та інших галузей господарства у відповідності з їх спеціалізацією, організаційно-господарським планом і внутрігосподарським землеустроєм додержанням правил, передбачених статтями 23, 28-33, 55 цього Кодексу.

Онуфріївський кінний завод № 175 використовував землі основного (виробничого) призначення у відповідності до плану внутрігосподарського землеустрою, про що свідчить «Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту) внутрішньогосподарського землеустрою кінзаводу № 175 Онуфріївського району Кіровоградської області» та проект внутрішньогосподарського землеустрою кінзаводу № 175 Онуфріївського району Кіровоградської області, розроблений Кіровоградською філією Республіканського проектного інституту з землеустрою «УКРЗЕМПРОЕКТ» 1982 року.

13 липня 1992 року розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області № 81 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно якої за Державним підприємством «Онуфріївський кінний завод № 175» визнано право постійного користування на закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 2211, 7 га, в тому числі сільськогосподарських угідь площею 1809, 1 га (копія технічної документації по формуванню територій і встановленню меж сільських, селищних рад народних депутатів та меж земельного запасу і особливо цінних продуктивних земель в границях Онуфріївської селищної ради) Онуфріївського району Кіровоградської області, розробленої Кіровоградською філією Українського науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту по землеустрою «УКРНДІЗЕМПРОЕКТ» 1992 року, додається). Вищевказане також підтверджується довідками та письмовою інформацією відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області.

Державне підприємство «Конярство України» засноване згідно з наказом Міністерства аграрної політики від 19 серпня 2010 року № 510 «Деякі питання розвитку кінної галузі», на основі державної власності. В подальшому, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 2305-р від 1 грудня 2010 року «Про деякі питання розвитку конярства» та наказу Міністерства аграрної політики України № 33 від 1 лютого 2011 року «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства» Державне підприємство «Онуфріївський кінний завод № 175» реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «Конярство України» зі створенням на базі Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи. Відповідно до пункту 2 вказаного наказу ДП «Конярство України» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП «Онуфріївський кінний завод № 175». 11 серпня 2011 року комісією з реорганізації Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» було підписано передавальний акт, відповідно до якого Державне підприємство «Конярство України» стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175». На підставі вищевказаного передавального акта до Державного підприємства «Конярство України» перейшли права щодо користування земельними ділянками, в тому числі на території Онуфріївського району Кіровоградської області, зокрема, на території Онуфріївської селищної ради площею 2138, 50 га та Павлиської селищної ради площею 1551, 20 га.

У довідках відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 7 лютого 2012 року № 47 і № 48 вказано про те, що ДП «Конярство України» на праві постійного користування належить 2137, 59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551, 2 га на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 200/08-2021 від 12 жовтня 2021 року, серед іншого встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 повністю накладається на поле № 1, яке знаходиться в межах постійного землекористування Державного підприємства «Конярство України», як правонаступника Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» згідно передавального акту від 11 серпня 2011 року, складеного комісією з реорганізації Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» та Плану землекористування «Онуфріївського кінного заводу № 175.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 9 лютого 2018 року № 11-287/14-18-СГ було надано ДП «Конярство України» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 1939, 8000 га, в тому числі: 1571, 3000 га - рілля, 185, 6000 га - сіножаті, 98, 5000 га - пасовища, 63, 3000 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 21 га - під господарськими шляхами та прогонами, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ДП «Конярство України» на підставі наданого дозволу про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування ДП «Конярство України» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області за межами населеного пункту були понесені витрати в розмірі близько 500 тис. грн. на роботи землевпорядних організацій, які розробили відповідні проекти відведення земельних ділянок та на цій підставі до Державного земельного кадастру були внесені відомості про сформовані земельні ділянки.

Згідно наказів Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-14801/14-20-СГ від 21 жовтня 2020 року, № 11-15375/14-20-СГ від 30 жовтня 2020 року, № 11-15964/14-20-СГ від 9 листопада 2020 року, № 11-15966/14-20-СГ від 9 листопада 2020 року, № 11-15967/14-20-СГ від 9 листопада 2020 року, № 11-16551/14-20-СГ від 26 жовтня 2020 року, № 11-16604/14-20-СГ від 26 листопада 2020 року, № 11-17554/14-20-СГ від 28 грудня 2020 року ДП «Конярство України» було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району; Кіровоградської області загальною площею 1379, 5957 га.

ДП «Конярство України» декларується і сплачується плата за землю за земельні ділянки на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Олександрійського (Онуфріївського) району Кіровоградської області площею 3495, 1900 га. ДП «Конярство України» здійснювалося засівання земельних ділянок на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського (Онуфріївського) району Кіровоградської області, подавалася відповідна статистична звітність про наявність земельних ділянок, про здійснені посіви на них, зібраний врожай.

Тобто, ДП «Конярство України» з 2011 року є правонаступником майна, всіх прав і| обов`язків ДП «Онуфріївський кінний завод № 175», в тому числі й права постійного користування земельними ділянками площею 2137, 59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551, 2 га (в тому числі з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554) та території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Вказане право виникло у правопопередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року.

Зважаючи на те, що станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» ДП «Конярство України» використовувало на праві постійного користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, то вказана земельна ділянка не вважається землею комунальної власності територіальної громади. Тому, на переконання ДП «Конярство України», Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області не мала права приймати рішення № 860 від 15 червня 2021 року «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою», а державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_7 не мав права приймати рішення про державну реєстрацію щодо реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області.

Надалі, після державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, остання своїм рішенням № 1574 від 26.07.2021 передала безоплатно у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Онуфріївської селищної ради.

Станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 була та на сьогодні є державною формою власності та ДП «Конярство України» використовувало її на праві постійного користування, а тому вказана земельна ділянка не вважається землею комунальної власності територіальної громади та не могла передаватися у приватну власність.

Оскільки спірна земельна ділянка на підставі неправомірного рішення Онуфріївської селищної ради вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку, тому існують всі правові підстави для визнання незаконним оспорюваного рішення про передачу у власність спірної земельної ділянки.

Таким чином, ДП «Конярство України» вважає, що прокурор у своїй позовній заяві цілком слушно та правомірно просить суд визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області № 860 від 15.06.2021 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554та визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області № 1574 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554.

Як було зазначено та обґрунтовано прокурором у позовній заяві, воля держави в особі уповноваженого державного органу - Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, на передання спірної земельної ділянки до комунальної власності територіальної громади Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області була відсутня. Тому вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави, як власника, відбулося не з волі власника (володільця). Ураховуючи викладене, ДП «Конярство України» вважає, що прокурором цілком слушно та правомірно заявлено вимогу про повернення (витребування) спірної земельної ділянки на користь держави.

22 січня 2024 року представником відповідача ТОВ «Агродар ЛТД» Горобець О.Л. подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовна заява не підлягає задоволенню, а тому просили суд відмовити в позові у повному обсязі у зв`язку з наступним.

Позивач у своїй позовній заяві, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 є державної форми власності, надана у постійне користування ДП «Конярство України» та державне підприємство має належним чином оформлені права користування на дану земельну ділянку відповідного до діючого законодавства, а тому вона не могла перейти у комунальну власність та бути надана у приватну власність та оренду.

Представник відповідача вважає, що жоден з документів на які посилається прокурор обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ні кожен окремо, ні у їх комплексі не підтверджує право постійного користування ДП «Конярство України» на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554.

Звернули увагу суду, що Маршал Радянського союзу ОСОБА_6 не мав повноважень на розпорядження державними землями УССР, ані відповідно до Земельного кодексу УРСР від 29.11.1922 року, ані відповідно до Конституції Українською СРСР від 30.01.1937р. Окрім того, позивачем не надано копії Наказу Маршала Радянського Союзу ОСОБА_6 1947 року про заснування Онуфріївського кінного заводу № 175, не зазначена дата прийняття такого наказу, тому взагалі не зрозуміло чи передавались по даному наказу Онуфріївському кінному заводу № 175 земельні ділянки саме у постійне (безстрокове) користування, якщо передавались то у якій кількості, їх місцезнаходження та ін. З назви наказу можна зрозуміти лише про створення кінзаводу, а не про надання йому земель у користування.

Запис в Державній земельній книзі містить інформацію, що Онуфріївському кінному заводу № 175 надано у користування землі загальною площею 4206, 6 га, запис міститься у розділі 3 - «Землі радгоспів». Як вбачається із усіх поданих позивачем документів, Онуфріївський кінний завод № 175 є державним сільськогосподарським підприємство - тобто радгоспом, а отримання у безстрокове (постійне) користування земельної ділянки та підтвердження даного землекористування може відбуватись виключно за умови дотримання ст.ст. 16, 20, 21 Земельного кодексу Української РСР. Наголосили, що ними не стверджується, що у безстрокове (постійне) користування землі могли надаватись виключно колгоспам, а радгоспам та усім іншим підприємствам, організаціям і установам виключно у тимчасове. Постійне так і у тимчасове користування і строк землекористування визначався при відведенні земельних ділянок і повинен бути визначений у відповідних документах: рішенні відповідної ради, державному акті тощо. Радгоспу Онуфріївський кінний завод № 175 земельні ділянки могли передаватись як у постійне так і у тимчасове користування.

Проте, в процесі підготовки до розгляду представником відповідача ТОВ «Агродар ЛТД» була отримана інформація від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, що станом на 01.01.2013 року земельні ділянки на праві власності, користування ані за ДП «Онуфріївський кінний завод № 175», ані за ДП «Конярство України» не зареєстровані.

Крім того, був поданий адвокатський запит до Державного архіву Кіровоградської області про надання копії рішення виконавчого комітету про надання Онуфріївському кінному заводу № 175 у безстрокове (постійне) користування земельних ділянок. Були отримані відповіді, що у документах архівного фонду рішення про надання земельних ділянок у постійне користування відутні.

Таким чином, відповідно до діючого до 1990 року земельного законодавства, документами, що можуть підтверджувати право ДП «Конярство України», як правонаступника Онуфріївського кінного заводу № 175, на безстрокове (постійне) користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 можуть бути виключно: 1) Постанова Ради Міністрів УРСР про відведення земельних ділянок у користування або Рішення виконавчого комітету відповідної ради Ради депутатів трудящих (області, району, міста, селища, сіла) та/або 2) Державний акт на право безстрокового (постійного) користування земельною ділянкою. Жодного із цих документів позивачем не надано.

Посилаючись на Наказ Маршала Радянського Союзу ОСОБА_6 1947 року про заснування Онуфріївського кінного заводу № 175, прокурор не надає його копії, тому взагалі не зрозуміло чи передавались по даному наказу Онуфріївському кінному заводу № 175 земельні ділянки саме у постійне (безстрокове) користування, якщо передавались то у якій кількості, їх місцезнаходження та ін. Рішення про передачу (надання) Онуфріївському кінному заводу № 175 земельних ділянок у постійне користування відсутнє. Позивач по даній справі ні на підставі Земельного кодексу 1922 р. та 1970 року, ні на підставі Земельного кодексу 1990 року жодним чином не оформив своє право на користування спірною земельною ділянкою. Також, звернули увагу суду на копію витягу з державної земельної книги на яку посилається позивач. Так, в колонці № 5 «Строк користування» відсутній запис який би свідчив про безстрокове користування землею. У той час вище у записах порядковий номер 11 Колгосп «Дружба» стоїть запис - «безстрокове», порядковий номер 12 Колгосп «Шлях Леніна» стоїть запис - «безстрокове». Також у колонці № 9 «Назва документу, на право користування земельною ділянкою» запис щодо Онуфріївського кінного заводу № 175 відсутній. У той же час, як у записах порядковий номер 11 Колгосп «Дружба» та порядковий номер 12 Колгосп «Шлях Леніна» конкретно визначені документи - державні акти, їх серії, номери та дата видачі.

Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою кінзаводу № 175 Онуфріївського району Кіровоградської області та план внутрігосподарського землеустрою не є документом, який підтверджує надання земельної ділянки у постійне користування Онуфріївському кінному заводу № 175, а є лише технічним документом, який визначає порядок використання земель основного (виробничого) призначення радгоспів у відповідності з їх спеціалізацією (ст.72 Земельний кодекс Української РСР 1970 року).

Щодо посилання Позивача на позицію Великої палати Верховного суду, висловленій у Постанові від 13.11.2019 р. у справі № 823/1984/16, відповідно до якої: «Відсутність акта про право постійного користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності такого акту», звернули увагу суду на те, що у справі, що розглядалась ВП ВС, предметом спору було питання переходу прав на спірну земельну ділянку у порядку правонаступництва, а не питання законності виникнення права постійного користування у попередника, правомірність набуття такого права попередником взагалі не розглядалось та не досліджувалось.

Прокурором не надано копії відповідного рішення компетентного органу про надання Онуфріївському кінному заводу № 175 земельних ділянок саме у постійне користування, а навіть відсутнє посилання на відповідне рішення. Отже, посилання прокурора на позицію Великої палати Верховного суду, висловлену у Постанові від 13.11.2019 р. у справі № 823/1984/16, як на підтвердження належності спірної земельної ділянки до земель державної власності та перебування її у постійному користуванні ДП «Конярство України», ґрунтується на цитуванні вирваних із контексту постанови окремих висновків, зручних для обґрунтування власної позиції позивача, без дослідження предмету та підстав спору у цілому.

Прокурором надано до суду копію передавального акту від 11.08.2011 року на 10 арк. З наданих документів вбачається конкретний склад комісії з реорганізації Державного підприємства Онуфріївський кінний завод № 175 та невід`ємні частини даного акту - додатки № №1-13 (аркуші 4-5 передавального акту). У переліку додатків до даного акту відсутнє посилання на табличку, копія якої була додана прокурором до передавального акту, що це за документ, додатком до чого він є, незрозуміло. Окрім того з даної неякісної копії взагалі незрозуміло які кадастрові номери у земельних ділянок, що передаються, де саме вони розташовані, підстави виникнення права користування такими ділянками і саме головне - кому та від кого вони передаються. Оскільки особи, підписи яких містяться під даною таблицею: « ОСОБА_8 », та ОСОБА_9 » не є членами комісії з реорганізації - хто ці люди, який обсяг повноважень вони мають - невідомо.

Постанова ВГСУ від 02.11.2015 року не може мати преюдиційного значення під час розгляду у цій справі для Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , ТОВ «Агродар ЛТД», які участі у її розгляді не брали, а питання законності переходу до ДП «Конярство України» права постійного користування земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради площею 2137, 59 га та Павлиської селищної ради площею 1551, 20 га взагалі не було предметом розгляду у даній справі. Отже, обставини, на які посилається прокурор, підлягають встановленню на загальних підставах.

Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування). Більш того, законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані «відведення».

Інші накази ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області про реєстрацію права постійного користування земельними ділянками за ДП «Конярство України» на які посилається прокурор у позові до позовної заяви не надані, а тому дослідити їх та надати щодо них свої заперечення неможливо.

Представник відповідача вважає, що прокурором не надано належних та допустимих доказів, які б посвідчували право користування спірними земельними ділянками Онуфріївським кінним заводом № 175, що були передбачені за будь-яким законодавством діючим до 1990 року - ні за Земельним кодексом УРСР 1922 року, ні за Земельними кодексами УРСР 1971р., 1990 р.

Звернули увагу, що саме держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області виявила свою позицію та волю на передачу земель державної власності у приватну власність громадян, що є підтвердженням того, що дані земельні ділянки, у т.ч. ділянки з кадастровим № 3524655100:02:000:0554 не перебували і не могли перебувати у постійному користуванні ДП «Конярство України», оскільки у протилежному випадку власник землі -держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, не могли надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність даних земельних ділянок та видати відповідний наказ. І виключно через те, що з 27.05.2021 року ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області було позбавлено права здійснювати розпорядження даними ділянками, рішення про затвердження документацію із землеустрою не було прийняте, що не спростовує волю держави на передачу даних ділянок у приватну власність.

Вважає, що долучений до матеріалів справи висновок експерта від 12.10.2021 року № 200/08/2021, яким прокурор підтверджує той факт, що спірна земельна ділянка з кадастровим № 3524655100:02:000:0554 фактично знаходиться, лежить у межах полів, що знаходяться у користуванні ДП "Конярство України" підлягає відхиленню, оскільки експерт встановлювала виключно фактичне користування Онуфріївським кінним заводом № 175 без дослідження правовстановлювальних документів, які йому не були надані та дійшов до з`ясування питань права.

ОСОБА_5 належним чином зареєструвала своє право власності на спірну земельну ділянку, договір оренди є законним. ТОВ "Агродар ЛТД" при укладенні спірного договору оренди землі жодним чином не порушило вимоги чинного законодавства.

Позовні вомоги прокурора про визнання недійсними рішень Онуфріївської селищної ради та скасування нержавної реєстрації є неналежним способом захисту цивільного права. У разі задоволення позовної вимоги про витребування земельної ділянки право власності позивача буде повністю поновленим.

У сукупності усі надані прокурором докази з урахуванням «балансу вірогідностей» з більшим ступенем вірогідності підтверджують лише ті обставини, що правопопередник ДП «Конярство України» фактично використовував певну кількість землі на території Онуфріївського району без правовстановлюючих документів, аніж зворотнє. Тому, відповідно до п. 24 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Онуфріївська сільська рада на законних підставах зареєструвала право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 та надали її у власність.

31 січня 2024 року відповідачем Онуфріївською селищною радою подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнають в повному обсязі, оскільки ДП «Конярство України» на законних підставах не було набуто право постійного користування землями на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, до складу яких увійшли спірна земельні ділянки. Відповідач ставить під сумнів зазначені факти.

Посилання прокурора на документи, що підтверджують факт виникнення у ДП «Конярство України», як у правонаступника Онуфріївського кінного заводу № 175, права постійного користування землями на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області є хибним, оскільки вони не несуть в собі достатньої доказової інформації щодо законності набуття ДП «Конярство України» права постійного користування землями.

Як зазначає прокурор, згідно записів у Державній земельній книзі, який вчинений у 1973 році, порядковий номер 13, у розділі 3 - «Землі радгоспів» в колонці 5 «Види користування землею» зазначено «постійне». Відповідно до ст. 15 ЗК УРСР ред. 1970 p., який був чинний на час вчинення даних записів, земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними у безстрокове користування. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим до трьох років і довгостроковим - від трьох до десяти років. У разі виробничої необхідності ці строки можуть бути продовжені на період, що не перевищує відповідно строків короткострокового або довгострокового тимчасового користування.

По окремих видах користування землею Радою Міністрів Української РСР може бути встановлений і триваліший строк довгострокового користування, але не більше як двадцять п`ять років. Зі змісту даної норми вбачається, що у безстрокове користування землі надавалися тільки колгоспам, а іншим землекористувачам землі надавалися у тимчасове користування, строк якого не міг перевищувати двадцять п`ять років. Як вбачається із назви розділу, у якому розміщений даний запис, мова йде про землі радгоспів, тобто «Онуфріївський кінний завод № 175» мав юридичний статус «радгосп» (радянське господарство), а не «колгосп» (колективне господарство). В той же час, законодавство, яке діяло на час внесення відповідного запису, не передбачало право постійного користування для суб`єктів, які не мали статусу колгоспу.

В той же час, державний акт на безстрокове користування землею Онуфріївському кінному завод № 175 видано не було, про що свідчить відсутність відповідного запису у Державній земельній книзі. Крім того, у графі 7 Державної земельної книги, де зазначено строк, на який встановлено право користування, не зазначено, що воно є безстроковим, як це зазначено щодо інших землекористувачів у даній книзі. Відсутність державного акту на право безстрокового користування, відсутність запису у книзі, про те, що користування є безстроковим, а також, той факт, що Онуфріївський кінний завод № 175 не відносився до колгоспів, свідчить про те, що землі йому були надані у тимчасове користування, строк якого закінчився до 1983 року, так як відповідне розпорядження Ради Міністрів Української РСР про встановлення більш тривалого строку користування відсутнє.

За сукупності даних фактів, один тільки запис про вид користування, як постійний, не може достеменно підтверджувати той факт, що «Онуфріївський кінний завод № 175» мав у користуванні земельну ділянку на постійній основі. Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою кінзаводу № 175 Онуфріївсього району Кіровоградської області, на якій посилається прокурор, не може свідчити про набуття земель у постійне користування, так як його складено тільки для розроблення проекту землеустрою, що є проміжним етапом у набутті прав на землю і не свідчить про завершення, передбаченої законом процедури.

Також, безпідставним є посилання позивача на технічну документацію по формуванню території району, затверджену розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 13 липня 1992 року № 81, оскільки, відповідно до ст. 19 ЗК України ред. 1990 року, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення, сфера послуг, сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста. Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською. селищною Радою народних депутатів, обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки: із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами першою, другою, третьою та п`ятою цієї статті. Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для вилучення цих земель установлено особливий порядок (стаття 32). Зі змісту даної норми вбачається, що надання земель у користування здійснювалося виключно за рішеннями відповідних рад народних депутатів, тобто повноваження Президента України не включали у себе надання земель у постійне користування. Тому, технічна документація по формуванню території району, затверджена розпорядженням представника Президента України не може вважатися документом, що встановлював право Онуфріївського кінного заводу № 175 на постійне користування землями.

Жоден з документів на які посилається прокурор не є правовстановлюючим документом, на підставі якого у Онуфріївського кінного заводу № 175 виникло право постійного користування землями та не містить посилання на такий документ.

З наданих до суду матеріалів неможливо встановити, чи дійсно Онуфріївському кінному заводу № 175 було надано у постійне користування землі на території Онуфріївської селищної ради. Посилання позивача на довідку Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 07.02.2012 р. № 47, також, є необґрунтованим, так як інформація, зазначена у ній могла б мати доказове значення, тільки у сукупності із іншими документами, які б підтверджували факт надання земель у постійне користування. В той же час, у даній довідці, як і у інших, наданих Держгеокадастром документах відсутнє, навіть посилання на конкретну підставу набуття права постійного користування Онуфріївським кінним заводом № 175.

За наявною у відповідача інформацією, на час прийняття ним рішень про державну реєстрацію права власності на землю за територіальною громадою, жодних записів про постійне користування спірними земельними ділянками Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містив. Також, жодним чином, не може підтверджувати факт набуття Онуфріївським кінним заводом № 175, а відповідно і його правонаступником, права на постійне користування землями, що є предметом даного спору, Постанова ВГС від 02.11.2015 р. у справі № 912/1677/14, так, як з її змісту не вбачається, що саме земельні ділянки, рішення про державну реєстрацію прав на які оскаржуються у даному позові, були предметом дослідження у справі № 912/1677/14.

Крім того, у своїй позовній заяві на підтвердження свого права прокурор посилається на наступні обставини: здійснення дій, направлених на реєстрацію «Конярство України» свого права, надання дозволу Держгеокадастром на розроблення проекту землеустрою, схематичне зображення місця розташування земель. Зазначене, не може свідчити про правомірність набуття права постійного користування, так як за відсутності правовстановлюючого документа або рішення компетентного органу про передачу земель у постійне користування Онуфріївському кінному заводу № 175, вказане свідчить лише про фактичне користування позивачем відповідними землями, а не про законність набуття на них прав.

Відповідно до ст. 20 ЗК УРСР ред. 1970 року право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Відповідно до ст. 22 ЗК України ред. 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Згідно ст. 23 ЗК України ред. 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Таким чином, за законодавством, що діяло на час виникнення у кінного заводу, за твердженням прокурора, права постійного користування, виникнення такого права пов`язувалося із отриманням державного акту, за відсутності якого, твердження про правомірність володіння спірними землями є хибним.

У позовній заяві прокурор посилається на позицію Великої палати Верховного суду, висловленій у постанові від 13.11.2019 р. у справі № 823/1984/16, згідно якої відсутність акта про право постійного користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування. Посилання у контексті даних правовідносин є хибним, оскільки у справі № 823/1984/16 спір виник щодо того, чи перейшло вже існуюче право постійного користування землею до правонаступника. В даній справі відповідач ставить під сумнів сам факт набуття Онуфріївським кінним заводом № 175, а відповідно і ДП «Конярство України» права постійного користування в порядку встановленому законодавством чинним на той час.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що земельні ділянки, рішення про державну реєстрацію прав на які оскаржуються у даному позові, дійсно увійшли до складу земель, якими на думку прокурора, володіє ДП «Конярство України» на праві постійного користування. Доданий до позовної заяви висновок експерта, також не може свідчити про те, що саме спірні земельні ділянки увійшли до земель, що перебували у користуванні Онуфріївського кінного заводу № 175, так як експертом досліджувалися тільки матеріали, які наявні у даній справі.

Прокурором не надано жодного достовірного доказу законного перебування у постійному користуванні ДП «Конярство України» спірних земельних ділянок, тому вимоги про визнання рішення про включення їх до переліку земельних ділянок, які передаються із державної в комунальну власність є такими, що не підлягають задоволенню, так само як і інші вимоги, які є похідними від них.

Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити. Надала пояснення згідно поданого до суду позову.

Представник позивача ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області Гайворонська М.С. в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.

Представник третьої особи ДП «Конярство України» Нестеришин Т.С. в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити. Надав пояснення згідно поданих до суду письмових пояснень.

Представник відповідача Онуфріївської селищної ради Гамера В.З. позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві. В судовому засіданні надав пояснення згідно відзиву на позов.

Представник відповідача ТОВ «Агродар ЛТД» Горобець О.Л. позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві. В судовому засіданні надала пояснення згідно відзиву на позов.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала.

Заслухавши прокурора, представника позивача ГУ ДГК у Кіровоградській області, представників відповідачів, представника третьої особи на стороні позивача, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна сформоване 07.12.2023 року, 05.08.2021 припинено право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 площею 2 га за Онуфріївською селищною радою та 05.08.2021 зареєстровано право приватної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_5 , а 27.05.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки згідно договору оренди б/н від 17.02.2022 між ОСОБА_5 та ТОВ "Агродар ЛТД" /т.1, а.с. 25-28/.

Рішенням позачергової сьомої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 26 липня 2021 року № 1574 ОСОБА_5 за її клопотанням передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради у власність земельну ділянку загальною площею 2, 0000 га, в т.ч. 2, 0000 ріллі для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна рада /т.1 а.с. 29-30/.

Згідно витягу з державного реєстру досудових розслідувань № 42021000000001679 від 11.08.2021 року до реєстру внесено відомості про вчинене правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України за заявою виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» ОСОБА_10 від 05.08.2021 року щодо вчинення службовими особами Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області розтрати державного майна /т. 1 а.с. 31/.

Листом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області від 28.09.2021 року № 10-11-0.61-5521/2-21 в.о. начальника управління звернувся до Кіровоградської обласної прокуратури з проханням здійснити процесуальні дії, спрямовані на захист інтересів держави шляхом звернення з відповідними позовами до суду про неправомірності дій Онуфріївської селищної ради щодо реєстрації комунальної форми власності на земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Конярство України» та в подальшому передачі їх у приватну власність, зокрема і з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 /т. 1 а.с. 32-43/.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у справі за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до Державного підприємства «Конярство України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» про визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку, згідно якої касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської обласної прокуратури залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 912/1677/14 господарського суду Кіровоградської області залишено без змін /т. 1 а.с. 44-52/.

Рішенням шостої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 15 червня 2021 року № 860 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради Колосу Андрію Юрійовичу звернутись до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, згідно з додатком та відповідний реєстр /т. 1 а.с. 53-63/.

Згідно листа Кіровоградської обласної прокуратури за вих. № 15/1-716 вих-21 від 19.10.2021 заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури витребувано в Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 10.11.2021 року копії документів землеустрою, що розроблялись ДП «Конярство України», копії проектів землеустрою, які розроблялись ДП «Конярство України» на 58 земельних ділянок по 2 га, накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження проектів землеустрою ДП «Конярство України» та передачу у постійне користування земельних ділянок на території Онуфіївської селищної ради, зокрема й тих, кадастрові номери яких вказані в запиті, дані чи надходили на погодження проекти землеустрою, розроблені Онуфріївською селищною радою на згадані вище земельні ділянки або ж на інші, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», копії документів, що підтверджують факт постійного користування ДП «Конярство України» земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради з 2011 року, місце їх розташування, дані чи проведено Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради та їх результати, дані про те, які заходи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вжито до поновлення інтересів держави чи плануються /т. 1, а.с. 64-67/.

З наданої ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 0-11-0.6-6401/2-21 відповіді від 10.11.2021 вбачається, що протягом 2019-2020 років Державним підприємством «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблявся проект щодо передачі земельних ділянок у постійне користування на загальну площу 4536, 4438 га. Станом на 18.03.2021 ДП «Конярство України» звернулось до ГУ з клопотанням про затвердження Проекту землеустрою, за результатами чого було підготовлено наказ та затвердження Проект на загальну площу 4282, 1288 га та передано у постійне користування ДП «Конярство України» 119 земельних ділянок. На виконання п. 2 доручення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення» від 09.06.2021 за № 22-28-0.133-6840/2-21, Головним Управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області виявлено, що державним реєстратором Суржиком Дмитром Миколайовичем внесено відомості до Державного реєстру речових прав комунальну форму власності за Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, на земельні ділянки, які фактично є державною формою власності та фактично входять до земель, які надані у постійне користування ДП «Конярство України». Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зазначена державна реєстрації права власності була здійснена на підставі рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 09.07.2021 за № 307, чим грубо порушили земельне законодавство в частині п. 24 Перехідних положень земельного кодексу України /т. 1 а.с. 68-70/.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 630-ДК від 15 листопада 2021 року визначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки додержання Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області вимог земельного законодавства України встановленого порядку набуття та реалізації права на землю під час прийняття рішень про передачу у власність та користування земельних ділянок за рахунок земель, переданих із державної власності у комунальну. Про виконання цього наказу доповісти керівнику ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 15.12.2021 /т. 1 а.с. 71-73/.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 630-ДК/569/АП/09/01/-21 від 14.12.2021 виявлені порушення Онуфріївською селищною радою вимог земельного законодавства України, а саме, при прийнятті рішення від 15 червня 2021 року № 860 «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою» та рішень від 26 липня 2021 року «Про передачу у власність земельних ділянок» № 1517-1574 порушено вимоги ст. 122 Земельного кодексу України та пункт 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Крім того, рішенням від 26 липня 2021 року № 1574 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_5 » Онуфріївською селищною радою передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 /т. 1 а.с. 74-89/.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 в справі № 340/2241/22 за позовом Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства від 20.12.2021 № 630-ДК/0024/КВ/06/01/-21, залишено без змін /т. 1 а.с. 90-99/.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-1812/14-21-СГ від 08 липня 2021 року визначено здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Юридичному управлінню ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області здійснити державну реєстрацію права власності держави у Державному реєстрі речових прав /т. 1 а.с. 100-102/.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-287/14-18-СГ від 09 лютого 2018 року надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності /т. 1 а.с. 103-104/

Наказами ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-16604/14-20-СГ від 26.11.2020, № 11-14801/14-20-СГ від 21.10.2020, № 11-15375/14-20-СГ від 30.10.2020, № 11-15964/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-16551/14-20-СГ від 26.11.2020, № 11-17554/14-20-СГ від 28.12.2020, № 11-15967/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-15966/14-20-СГ від 09.11.2020 Державному підприємству «Конярство України» надано у постійне користування земельні ділянки, розташовані на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області /т. 1 а.с. 105-114/.

Листом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 15/1-811вих-21 від 09.12.2021 зазначено про виявлення ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області порушень в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме, реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». Крім того, директор ДП «Конярство України» звертався до органів прокуратури щодо питання правомірності розпорядження Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області земельними ділянками. Рішенням Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради звернутися до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності. У додатку до вказаного рішення вказано 141 земельну ділянку, серед яких 58 земельних ділянок, на які визнано право комунальної власності, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, якими Онуфріївська селищна рада фактично розпорядилась. Оскільки з вказаних документів неможливо зробити висновок, чи входять вищевказані 58 земельних ділянок до тієї площі земель, які перебували у постійному користуванні ДП, та на які надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру в Кіровоградськійобласті, витребувано від ДП «Конярство України» в строк до 30.12.2021 зазначені в листі документи /т. 1 а.с. 115-118/.

У відповідь на запит заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ДП «Конярство України» за вих. 2022-01-17/9 від 17.01.2022 надало: наказ ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-287/14-18-СГ від 09.02.2018, яким надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розмір земельних ділянок 1939, 8000 га, та інші документи згідно зазначеного переліку /т. 1 а.с. 119 -226/.

На підставі передавального акта від 11 серпня 2011 року від ДП "Онуфріївський кінний завод № 175" до Державним підприємством «Конярство України» прийнято майно, майнові та немайнові права та обов`язки станом на 31 липня 2011 року /т. 1 а.с. 227-232/.

Висновком експерта від 12.10.2021 № 200/08/2021 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 повністю накладаються на поле № 1, яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» згідно передавального акта від 11 серпня 2011 року, складеного Комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та Плану землекористування Онуфріївського «Кінного заводу № 175» /т. 1 а.с. 233-250 т. 2 а.с. 1-24/.

14.01.2022 № за 15/1-9ВИХ-22 заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури Нестерова О. повідомила ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що прокуратурою готуються позови до суду про визнання недійсними рішень ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування 58 земельних ділянок, вказаних в листі, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 /т. 2 а.с. 26-27/.

У Державній земельній книзі під № 13 міститься запис про те, що Онуфріївському кінзаводу № 175 за період з 1973 по 1982 роки були передані землі у постійне користування. У довідці про розміри землекористування і розподіл земель по вгіддях колгоспу (радгоспу) Кінзаводу 175 Онуфріївського району Кіровоградської області станом на 01.11.1980 всього земель в межах плану 44240 га /т. 2 а.с. 28-33/.

У відповідності до звітної податкової декларації з плати за землю за 2021-2022 років ДП «Конярство України», філія «Онуфріївський кінний завод № 175» ДП «Конярство України» є платником земельного податку /т. 2 а.с. 107-119/.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/21682/15 (910/12376/21) від 25.07.2022 задоволені позовні вимоги Державного підприємства "Конярство України" до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності, визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Смалиусом Віталієм Володимировичем наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 59053572 від 01.07.2021 20:02:19, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42777059 від 24.06.2021 14:55:40 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398467735246 /т. 2 а.с. 120-131/.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 березня 2023 року касаційну скаргу Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 25.07.2022 залишено без змін /т. 2 а.с. 132-148/.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 залишено без змін /т. 2 а.с. 149-170/.

Відділом № 4 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області на адвокатський запит від 16.08.2022 повідомлено, що станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району не зареєстровані /т. 2 а.с. 214/.

Державний архів Кіровоградської області листом № 192/335/01-40 від 18.10.2022 повідомляє, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1947-1954 роки рішення про надання або перебування у користуванні ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» земельних ділянок, розташованих на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Онуфріївського району Кіровоградської області, відсутні /т. 2 а.с. 215/.

Державним архівом Кіровоградської області 21.10.2022 за № 198/344/01-40 на адвокатський запит від 19.10.2022 надіслано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Онуфріївської районної ради депутатів трудящих Кіровоградської області від 05 вересня 1961 року № 253 «Про передачу колгоспам і кінзаводу району вільних земель у смугах відводу залізниць, автошляхів та земель, що не використовуються за призначенням організаціями і установами», за яким кінзаводу № 175 в постійне користування були передані землі в смузі відводу залізниці Олександрії дистанції путі та в смугах відводу автошляхів у зазначених розмірах /т. 2 а.с. 216-219/.

За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області від 11.11.2022 № 211/373/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1962, 1967-1969 роки та у документах архівного фонду «Світловодська районна рада Кіровоградської області» (до складу Світловодського/Кремгесівського району входив розформований Онуфріївський район) за 1963-1966 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутнє /т. 2 а.с. 220/.

За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області від 17.11.2022 № 214/385/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1970-1975 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні /т. 2 а.с. 221/.

08 квітня 1977 року виконавчим комітетом Онуфріївської районної ради депутатів трудящих № 164 прийняте рішення про відведення земельної ділянки Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво. Розглянувши проект відведення земельної ділянки площею 100, 9 га Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво за рахунок землекористування колгоспу «Зоря», яких вилучаються земельні ділянки та враховуючи згоду землекористувачів, а також позитивний висновок управління сільського господарства вирішено погодитись з проектом відведення земель загальною площею 100, 9 га в постійне користування, з них: орної 60, 1 га, садів 17, 1 га, лісосмуг 0, 9 га, вулиць 4, 7 га, присадибних земель 18, 1 га, з землекористування колгоспу «Зоря» /т. 2 а.с. 222-223/.

Державним архівом Кіровоградської області у повідомленні № 224/404/01-40 від 08.12.2022 зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1976, 1978-1981 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні /т. 2 а.с. 224/.

У повідомленні Державного архіву Кіровоградської області № 1/1/01-40 від 03.01.2023 зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1982-1986 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні /т. 2 а.с. 225/.

Державним архівом Кіровоградської області у повідомленні № 4/5/01-40 від 18.01.2023 зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1987-1990 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні /т. 2 а.с. 226/.

У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9904506992024 від 18.01.2024 року інформаційні дані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, крім кадастрового номеру, місця розташування , категорії земель, виду цільового призначення, відсутні /т. 2 а.с. 227-237/.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15 травня 2024 рокугромадянам ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншим надано дозвіл на підставі їх заяв на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 26, 0000 га, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, орієнтованим розміром земельної ділянки по 2, 0000 га кожному з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, згідно поданих клопотань. На підставі договору № 735 від 29 травня 2020 року ТОВ «Тектоареал» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства загальною площею 64, 0000 га відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.05. 2020 року /т. 2 а.с. 241-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4, а.с. 179/.

Наказом № 11-287/14-18-СГ від 09.02.20218 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ДП «Конярство України» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельних ділянок 1939,8000 га в тому числі: 63,3000 га землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 21,1000 га під господарськими шляхами і прогонами, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /т. 4 а.с. 217/.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду м. Дніпро № 340/2241/22 від 24.11.2022 апеляційну скаргу Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 року в справі № 340/2241/22 залишити без змін /т. 4 а.с. 224-229/.

У відповідь Кіровоградська обласна військова адміністрація на запит Онуфріївської селищної ради від 12 жовтня 2023 № 01-21/2304/1 щодо заборгованості по сплаті земельного податку філією «Онуфріїський кінний завод №175» ДП «Конярство України» повідомляє що, за інформацією ДПС України у Кіровоградській області платником податку на землю по Онуфріївській територіальній громаді відповідно до п. 269.1 та п. 269.2 ст. 269 Податкового кодексу України є ДП «Конярство України». Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Кодексу підприємством подано податкову декларацію з плати на землю, в якій задекларовано земельну ділянку державної або комунальної власності площею 3553, 4468 га та нараховано плату за землю на 2023 рік в сумі 907,1 тис. гривень. За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС ДП «Конярство України» станом на 01 листопада 2023 рік має заборгованість по земельному податку (Онуфріївська ТГ) в сумі 4120,0 тис. гривень /т. 5 а.с. 161-163/.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 т. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Передумовою участі органів та осіб в цивільному процесі є набуття ними цивільного процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другоюстатті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III України(стаття 2 Закону України «Про прокуратуру». Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені уЗаконі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

У рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 статті 121Конституції Українина прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано устатті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом першим частини другоїстатті 23 зазначеного Законупрокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, якимзакономнадано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з абзацом першим частини третьоїстатті 23 зазначеного Законупрокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права, зокрема юридичних осіб.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 72 Конституції Українською СРСР від 30.01.1937, органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР були ради депутатів трудящих. Виконавчими і розпорядливими органами обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих є вибирані ними виконавчі комітети. Згідно ст. 73 Конституції УРСР від 30.01.1937, Виконавчі комітети Рад депутатів трудящих (області, району, міста, селища, сіла) здійснюють керівництво культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території.

Відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1922 року усі землі перебували у державній власності, а ради депутатів виступали як органи державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР і відповідно повноваження на розпорядження державними землями мали Виконавчі комітети відповідних рад.

Також, згідно ст. 16, 20 Земельного кодексу Української РСР, прийнятого 08.07.1970 року та введеного в дію з 01.01.1971, надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У пункті 8.4. постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 916/2675/15 зауважено, що за змістом норм Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 29.11.1922, Земельного кодексу УРСР від 08.07.1971, Земельного кодексу України від 18.12.1990 та від 25.10.2001 порядок передачі та набуття права постійного користування на землі державної власності протягом дії вказаних законів не змінювався - правовстановлюючий характер мало рішення органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями, про передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в постійне користування, яке було підставою для набуття прав на цю ділянку, а оформлення цього права з видачею, зокрема державного акта, мало посвідчувальний характер (зокрема, статті 4, 16, 20 Земельного кодексу УРСР в редакції закону від 08.07.1971 тощо).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з положеннями статей 78, 80, 83, 84 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності, це право набувається і реалізується державною через органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Водночас комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам, що реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, відповідно до закону (частини перша, другастатті 84 ЗК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки врегульована статтею 117 Земельного кодексу України та здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема: підприємства, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 Земельного кодексу України).

До набрання чинності Земельним кодексом України земельні правовідносини були врегульовані, відповідно, Земельним кодексом УРСР 1990 року, який також розрізняв тимчасове і постійне користування землею, та Земельним кодексом УРСР 1970 року, який передбачав тимчасове (короткострокове до трьох років, довгострокове від трьох до десяти років) та безстрокове користування.

Приписами Земельного кодексу України (пункт 7 розділу "Перехідні положення") та постанови Верховної Ради УРСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" від 18.12.1990 №562-ХІІ передбачено збереження особами прав (зокрема користування) на земельні ділянки, отримані ними до введення в дію відповідних Кодексів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 Земельного кодексу УРСР 1970 року землі сільськогосподарського призначення надавалися в безстрокове користування, зокрема, радгоспам для ведення сільського господарства.

Надання земельних ділянок у користування здійснювалося в порядку відведення, яке провадилось на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР (ст. 16 Земельного кодексу УРСР 1970 року).

Право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчувалось державними актами на право користування землею (ст. 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року). Подібні за змістом норми закріплені також у статті 23 Земельного кодексу УРСР 1990 року та статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013). Згідно з чинною редакцією статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У статті 27 зазначеного Закону закріплені підстави для державної реєстрації прав, до яких щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав віднесено, зокрема: державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 01.01.2013; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність тощо.

При цьому Закон України "Про Державний земельний кадастр" у пунктах 2, 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції, чинній на час реєстрацією за Радою прав на спірну земельну ділянку) передбачав, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) тощо.

Водночас документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Разом з тим згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 та постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 903/704/20.

Станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та за його правонаступником ДП «Конярство України» не зареєстровані, державний акт на право власності не видавався.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 912/757/19 Верховний Суду зазначив, що у земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке набуто у встановленому порядку, як неоформлення права постійного користування земельною ділянкою відсутня.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення правакористування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 607/10048/19, провадження № 61-12820св21).

Вирішуючи дану справу, суд зазначає, що відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність та у користування встановлюються нормами ЗК України, виходячи з редакції Закону, чинної на час правовідносин сторін.

Відповідно до статті 152Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 2Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 388 ЦК України якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, власник має право витребувати це майно від набувача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу.

Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); також постанову Верховного Суду Українивід 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті387,388,1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина другастатті 52 ЗК України).

Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19, пункт 33) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 49).

Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18, пункт 5.17), від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц (провадження № 14-386цс18, пункт 74), від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 8.1).

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові вказала, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди. У даній справімета прокурора спрямована на відновлення власником володіння спірною земельною ділянкою. Тому не є належними й ефективними способами захисту вимоги визнати недійсними рішення, визнати недійсним договір оренди землі, скасувати державну реєстрацію.

Також слід відзначити, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Судом не було встановлено наявності доказів добровільної відмови ДП «Конярство України» від права постійного користування земельною ділянкою державної форми власності, що виключало віднесення спірної земельної ділянки до земель комунальної власності і розпорядження нею без згоди власника - держави є незаконним.

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

Дослідивши докази надані сторонами по справі суд вважає, що прокурором доведено належними та допустимими доказами, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користування державного підприємства «Конярство України». Докази надані представниками відповідачів та їх заперечення не спростовують цього. Відсутність державного акту на право постійного користування або відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про відсутність цього права в державного підприємства.

Оскільки спірні рішення Онуфріївської селищної ради не відповідають положенням чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо тверджень представника відповідача ТОВ "Агродар ЛТД" Горобець О.Л. про те, що долучений до матеріалів справи висновок експерта від 12.10.2021 року № 200/08/2021 підлягає відхиленню, оскільки висновок не відповідає вимогам закону та являється недостовірним суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до положень ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Відповідно до змісту ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Так, суд звертає увагу, що прокурор надав висновок експертизи, який містить відповідь на поставлені питання, які стосуються предмета позову, та підлягають встановленню під час розгляду справи. Підстав вважати висновок експерта недопустимим доказом немає.

З огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини вибуття з державної власності земельної ділянки внаслідок незаконного використання права на безоплатну приватизацію земельної ділянки та застосовані правові норми не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право відповідача на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Повернення земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням, що відповідає «суспільному», «публічному» інтересу і не порушує принцип пропорційності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, перевіривши та дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Конярство України», про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, витребування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено частково, а саме, задоволено одну з п`яти заявлених позовних вимог, з відповідача ОСОБА_5 слід стягнути судовий збір, сплачений Кіровоградською обласною прокуратурою за одну позовну вимогу в розмірі 2684 гривні.

Матеріалами справи підтверджується, що 03 січня 2024 року в порядку забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку, та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (частина 1статті 158 ЦПК України).

З дня набрання цим рішенням законної сили, забезпечення позову, вжитого судом, перешкоджає ефективному захисту поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,53, 54, 141,203215, 265,273,354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство «Конярство України», про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки задовольнити частково.

Витребувати з володіння ОСОБА_5 на користь держави земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Кіровограської обласної прокуратури судові витрати по справі в сумі 2684 гривень.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані 3 січня 2024 року ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554 та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524655100:02:000:0554.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 7 серпня 2024 року

Суддя М.М. Лях