Ухвала

від 05.11.2024 по справі 953/6177/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6177/24

н/п 1-кп/953/935/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказала, що у матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому тяжких кримінальних правопорушень, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою.

Потерпілі у судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви про проведення судового засідання за їх відсутності.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 з таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2024 року до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21 липня 2024 року із визначеною сумою застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 липня 2024 року продовжений строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до 12 вересня 2024 року включно, який у подальшому був продовжений, останній раз до 08 листопада 2024 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 08 листопада 2024 року.

Вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме - переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, як воно сформульоване стороною обвинувачення, враховуючи особу обвинуваченого, який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , неодружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, крім того, засуджений вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, наразі обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за які передбачене покарання, у разі визнання його винуватим, у виді позбавленні волі строком від п`яти до восьми років, тому суд вважає, що він може переховуватись від суду, з огляду на суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у нього відсутні соціально-стримуючи фактори, які б давали підстави вважати, що він не вчинить нового кримінального правопорушення, враховуючи при цьому, що кримінальне правопорушення, яке наразі інкримінується обвинуваченому, вчинено в період іспитового строку.

Крім того, суд вважає, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення відповідальності, які на даний час судом не допитані.

Зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 доведені прокурором та продовжують існувати. Існування вказаних ризиків виправдовує тримання особи під вартою, а також свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження. На думку суду, застосування до обвинуваченого домашнього арешту не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду. Про обрання стосовно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до обвинуваченого особистого зобов`язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується з доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Доводи обвинуваченого щодо зміни раніше застосованого запобіжного заходу щодо нього не спростовують вищевказаних висновків суду, крім того, строк перебування обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного строку.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України суд вважає також продовженим визначений судом обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави - 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 27 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто - до 03січня 2025року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (Р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, Банк одержувача: ДКСУ м. Київ), призначення платежу: застава за (П.І.П. особи, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі № ... внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці обов`язки: прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, суду, на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до обвинуваченого може бути застосований інший запобіжний захід.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали встановити до 03січня 2025року включно.

Ухвала протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - у той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1