Постанова

від 30.10.2024 по справі 932/3852/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7899/24 Справа № 932/3852/24 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,

за участюсекретаря судовогозасідання Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Губи Валерії Валеріївни на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 червня 2024 року про відмову у забезпечені позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», третя особа - ОСББ «Кониського Олександра 17Б» про зобов`язання відновити електропостачання та визнання незаконним відключення від мережі електропостачання,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», третя особа - ОСББ «Кониського Олександра 17Б» про зобов`язання відновити електропостачання та визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, в якому просить: визнати незаконними дії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» щодо відключення від енергопостачання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» відновити незаконно припинене електропостачання житлового будинку, розташованого заадресою: АДРЕСА_1 (а.с.2-10).

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зобов`язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на час розгляду справи №932/3852/24 та набарання рішення законної сили у справі здійснити підключення послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за технічними даними паспорту точки розподілу за об`єктом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно укладеного з споживачем ОСОБА_1 , догвоором №0050306811.

Заява мотивована тим, що 03.05.2024 року, ОСОБА_1 , звернулась із позовною заявою до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», третя особа: ОСББ «Кониського Олександра 17Б» про зобов`язання відновити електропостачання та визнання незаконним відключення від мережі електропостачання. Так, 12.04.2021 року між позивачем та відповідачем укладено договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ» №0050306811 предметом якого є приєднання електроустановок позивача до електричних мереж системи розподілу та постачання відповідачем електричної енергії позивачу. Позивач належним чином та сумлінно виконувала свої зобов`язання за договором, в тому числі і фінансові. Договір №0050306811 є подовженим, дійсним, не є розірваним або припиненим між сторонами. Тобто, ОСОБА_1 є споживачем послуг електропостачання за Договором №0050306811. 02.05.2024 року, працівниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було проведено відключення будинку розташованого у АДРЕСА_1 та його квартир, незаконно, безпідставно, без вирішення питання про припинення договірних зобов`язань, без належного та завчасного, передбаченого законодавством попередження. У зв`язку із чим, ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», третя особа: ОСББ «Кониського Олександра 17Б» про зобов`язання відновити електропостачання та визнання незаконним відключення від мережі електропостачання. Предметом позову є захист прав споживача послуг електропостачання ОСОБА_1 шляхом визнання незаконними дій АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» щодо відключення від енергопостачання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» відновити незаконно припинене електропостачання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

06.05.2024 року ухвалою Бабущкінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження по цивільній справі №932/3852/24.

Відповідно до вимог п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Позивач листом від 10.05.2024 року надіслала на адресу АТ «ДТЕКДніпровські електромережі» ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.05.2024 року про відкриття провадження по справі №932/3852/24 та просила виконати вимоги п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які є обов`язковими для АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», та здійснити підключення (відновлення) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за технічними даними паспорту точки розподілу за об`єктом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно укладеного з споживачем ОСОБА_1 , договором №0050306811. Станом на момент подання цієї заяви про забезпечення позову, відповідачем не здійснено відновлення послуги електропостачання за об`єктом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таке противоправне відключення жилого будинку від електромережі вкрай негативно впливає на життя позивача та інших мешканців будинку, аномальна спека, створює загрозу життю та здоров`ю позивача та інших мешканців будинку, останні не мають можливості включити кондиціонер, холодильник, приготувати їжу та задовольнити щоденні життєві та побутові потреби. Відключення позивача від електропостачання призвело до того, що вона позбавлена можливості повноцінно користуватися своїм майном, у позивача зростає стан тривоги, нервового напруження, занепокоєння, відчуття несправедливості та безпорадності, через байдужість до її життя та здоров`я.

Враховуючи, що АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» є фактично монополістом з розподілу електричної енергії, то припинення розподілу електричної енергії та відключення постачання електричної енергії зі сторони АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до розгляду справи по суті, призводить до тривалого безпідставного порушення прав споживачів електричної енергії та істотно ускладнить або навіть унеможливить ефективний захист, та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів інших споживачів електричної енергії, інтереси яких представляє ОСББ «Кониського Олександра 17Б».

Незастосування заходів забезпечення позову призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Ухвалою Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровськавід 14червня 2024року у задоволенні заяви відмовлено (а.с. 65-67).

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокатГуба В.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (а.с. 74-79).

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» скористалось своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін (а.с. 99-101).

Інші учасникисправи не скористались своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

30.10.2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Губи В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке призначене о 12:30 год. 30.10.2024 року на іншу дату. Разом з тим, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки заявником у даному клопотанні не зазначено будь-яких причин за яких слід відкласти розгляд справи та не надано до нього будь-яких доказів неможливості прибуття у судове засідання, яке призначене на 30.10.2024 року адвоката Губи В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та неможливості прибуття у судове засідання самої ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний позивачем спосіб забезпечення позову є тотожним заявленим позовним вимогам, тому задоволення даної заяви суперечить положенням ч. 10 ст. 153 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК України).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» №9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не мотивував, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, вона не містить обґрунтування, як саме невжиття заходів забезпечення позову у способи, визначені позивачем, може ускладнити ефективний захист прав позивача чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заявляючи про забезпечення позову шляхом зобов`язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» відновити підключення лектричної енергії за об`єктом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , заявник не урахував, що такий вид забезпечення (встановленням обов`язку вчинити певні дії) можливо застосувати лише у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин, тоді як спір у даній справі не виник із сімейних правовідносин.

Забезпечення позову шляхом зобов`язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на час розгляду справи №932/3852/24 та набарання рішення законної сили у справі здійснити підключення послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за технічними даними паспорту точки розподілу за об`єктом, що розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,згідно укладеногоз споживачем ОСОБА_1 ,догвоором №0050306811за своєюсуттю є тотожним задоволенню заявленої позовної вимоги зобов`язати АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» відновити незаконно припинене електропостачання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що не допускається нормами ЦПК.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову і доводи апеляційної скарги вказаного висновку не спростовують.

Посилання апелянта на ухвалу Бабушкінського районного суду від 07.03.2024 року у справі №932/1487/24 та ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2021 року у справі №361/8656/21, в яких вирішувалось аналогічне питання забезпечення позову, колегія суддів не враховує у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України. Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що постановою Київського апеляційного суду від 20.12.2021 року ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2021 року у справі №361/8656/21 було скасовано та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102127563).

Доводи скарги про те, що підставою для звернення із заявою про забезпечення позову стало ігнорування відповідачем ухвали суду про відкриття провадження та листа позивачки від 10.05.2024 року, в якому остання просила виконати вимоги п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії та здійснити підключення послуги з розподілу електричної енергії колегія суддів не бере до уваги, оскільки невиконання відповідачем вимог п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії є підставою для звернення позивача зі скаргою до Регулятора Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Губи Валерії Валеріївни залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровськавід 14червня 2024року провідмову узабезпечені позову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна