Постанова

від 04.11.2024 по справі 400/11414/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11414/23

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,

повний текст судового рішення

складено 29.08.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурії О.В.,судді -Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Коблівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Коблівської сільської ради (надалі - відповідач), в якому заявив наступні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №31 від 12.05.2023 року «Про відмову вирішенні земельних питань», яким позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- зобов`язати Коблівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4820982200:12:055:0180;

- зобов`язати Коблівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області прийняти рішення про безоплатну передачу земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:12:055:0180 у власність ОСОБА_1 ;

- відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до завершення дії воєнного стану

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач прийняв рішення №31 від 12.05.2023 року «Про відмову вирішенні земельних питань», яким позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яке не відповідає ч.7 ст.118 ЗК України. Єдиною підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою відповідач вказав дію воєнного стану на території України, що, на думку позивача, є безпідставним та таким, що суперечить нормам Конституції України, Земельного кодексу України та правам позивача.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, колегія суддів прийшла до наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи полягають в наступному.

Позивач 07.02.2022 року звернувся до Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення. До заяви позивачем додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з ДЗК про земельну ділянку.

12.05.2023 року рішенням Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №31 від 12.05.2023 року «Про відмову вирішенні земельних питань» позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, в зв`язку з тим, що під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі та розроблення такої документації.

Не погоджуючись з рішенням Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №31 від 12.05.2023 року та вважаючи його незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що через військовий стан в Україні та внаслідок запровадження пп.5 п.27 розділу X ЗК України мораторію на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, у сільської ради відсутня можливість прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4820982200:12:055:0180 та прийняти рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність позивачу.

Апелянт з такою позицією суду першої інстанції не погоджується з тих підстав, що земельна ділянка, щодо якої позивач просить затвердити проект землеустрою, зареєстрована в Державному земельному кадастрі до введення воєнного стану в Україні, і звернення позивача до відповідача із заявою про затвердження такого проекту також відбулось до 24.02.2022 року і до введення мораторію пп.5 п. 27 розділу X ЗК України.

Суд першої інстанції при вирішенні даного спору вірно визначив обсяг нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, який полягає в наступному.

Згідно з пунктом «б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту «в» ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст.116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Як передбачено ч.6 та ч.7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Положеннями ст.122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, відповідно до ст.118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів ст.186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Як вбачається з матеріалів справи Наказом Головного управління Держгеокадарстру у Миколаївській області від 31.12.202 року №1000-УБД групі громадян, в тому числі і позивачу, був наданий дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Після розроблення такого проєкту позивач 07.02.2022 року звернувся до Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з заявою про його затвердження.

Дана заява була розглянута відповідачем по суті лише 12.05.2023 року з прийняттям на сесії Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області спірного рішення №31 від 12.05.2023 року «Про відмову вирішенні земельних питань», яким відмовлено позивачу у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, в зв`язку з тим, що під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі та розроблення такої документації.

Колегія суддів погоджується з правомірністю такого рішення, виходячи з наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 годин 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Строк дії військового стану продовжувався відповідними Указами Президента, і тому цей стан діяв на час виникнення спірних відносин та продовжує свою дію і на час розгляду даного спору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» №2145-IX від 24.03.2022 року було вирішено внести зміни до Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України та доповнити Перехідні положення пунктом 27, у якому у підпункті 5 зазначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Слід зазначити, що передбачені у другому реченні підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України виключення не розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки позивач бажає отримати земельну ділянку, на якій не розташовані будь-які об`єкти нерухомого майна, і ця ділянка раніше не передавалась позивачу у користування.

Також колегія суддів звертає увагу на те, відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Отже, введені підпунктом 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України на час дії воєнного стану в Україні певні обмеження прав громадян на безоплатне набуття у приватну власність земельних ділянок із земель державної, комунальної власності не суперечать Конституції України, і за своїм змістом такі обмеження виключають можливість прийняття відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішень про безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність та про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції про те, що через військовий стан в Україні та внаслідок запровадження підпунктом 5 п.27 розділу X ЗК України мораторію на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, у сільської ради відсутня можливість прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4820982200:12:055:0180 та прийняти рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність позивачу.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька