Рішення

від 04.11.2024 по справі 213/4168/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4168/24

Номер провадження 2/213/2214/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання - Близнюк Є.О.,

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Терзі О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібзавод №1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

02.10.2024 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вказана позовна заява.

Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:

Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібзавод №1» матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 108 038,26 грн.; моральну шкоду, заподіяну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 30000 грн.; витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 8500 грн., витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП в сумі 1700 грн., витрати на зберігання автомобіля на території спеціального майданчику ГУНП в Дніпропетровській області в сумі 1300 грн.

Позов обґрунтовано обставинами: 14.06.2023 за участю третьої особи - ОСОБА_2 та позивача сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 винуватим визнано водія відповідача - ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до тяжких. Також внаслідок ДТП автомобіль, що знаходився під керуванням позивача отримав механічні пошкодження.

Позиція відповідача.

21.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити позивачу на часткову суму позовних вимог 18655,40 грн., адже витрати на проведення експертизи, витрати на евакуацію, витрати на послуги стоянки, а також недоплачена сума страхового відшкодування 7155,40 має відшкодовуватись самим страхувальником відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже ТОВ «Криворізький хлібзавод №1» є неналежним відповідачем. Крім того, відповідач просить зменшити суму моральної шкоди до 5000 грн.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

02.10.2024 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

07.10.2024 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області провадження у справі було відкрито, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.10.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

14.06.2023 за участю третьої особи - ОСОБА_2 та позивача сталась дорожньо-транспортна пригода. Вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 винуватим визнано ОСОБА_2 , який відповідно до Наказу (розпорядження) ТОВ «Криворізький хлібзавод №1» №3 від 28.02.2022, прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів з 01.03.2022.

Відповідно до Наказу директора ТОВ «Криворізький хлібзавод №1» №44 від 29.03.2023, за ОСОБА_2 з 30.03.2023 закріплено автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Внаслідок ДТП автомобіль «Volkswagen LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився під керуванням позивача, отримав механічні пошкодження.

Вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Страховою компанією здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 150244,60, що підтверджується копією платіжної інструкції № 107538 від 21.08.2023.

Згідно з висновком експерта №Д2/08/23 від 14.08.2023 вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля Volkswagen LT35, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в цінах на дату 14.06.2023 складає 276 152,72 грн. Ринкова вартість вказаного автомобіля після ДТП 14.06.2023 складає 17869,86 грн.

Згідно з висновком експерта №Д2/08/23 від 14.08.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 599 224,46 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 14.06.2023 року була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» за Полісом № 213893096.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За загальним правилом відповідальність за завдану шкоду несе особа, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Якщо шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (наприклад, діяльністю, пов`язаною із використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), така відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє відповідним об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ч.1 ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Згідно з ч.2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

За змістом статей 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, із приписів вищенаведеної правової норми випливає, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду в особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, виникає лише в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування такої шкоди, і лише щодо відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

У силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду в кримінальному провадженні, цей вирок обов`язковий для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не наділений повноваженнями щодо розгляду питання вини такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Отже наявність вини у діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

Відповідно до відомостей централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 (винуватець у дорожньо-транспортній пригоді) станом на 14.06.2023 року була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» за Полісом № 213893096.

Відповідно до Листа МТСБУ № 9-03/37043 від 02.09.2024 року, «За результатами запиту виявлено, що до ЦБД МТСБУ страховиком ПрАТ «СК «УНІКА» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № 213893096 внесено інформацію про дату та час початку дії договору - 30.03.2023 о 00:00, про дату та час закінчення строку дії договору - 29.03.2024 о 23:59. За даними ЦБД МТСБУ, зазначений договір страхування був укладений 29.03.2023 о 15:19.

Також до ЦБД МТСБУ страховиком за вказаним договором ОСЦПВВНТЗ внесено інформацію про страхову суму за шкоду життю та здоров`ю у розмірі 320000 грн., страхову суму за шкоду майну - у розмірі 160000 грн., франшизу - у розмірі 2600 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову. Просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Системний аналіз ст.ст. 29,30,34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дозволяє зробити висновок про те, що заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування витрат на проведення експертизи, витрат на евакуацію та на послуги стоянки, мають покладатись на страховика.

Так, страховиком вплачено 150 244, 60 грн., вартість транспортного засобу до ДТП складає 276 152, 72 грн., вартість транспортного засобу після ДТП складає 17 869, 86 грн., таким чином різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (з урахуванням страхових виплат) складає - 108 038, 26 грн. (276 152,72 грн. (ринкова вартість автомобіля) - 17 869,86 грн. (утилізаційна вартість) - 150 244, 60 грн. (сума страхового відшкодування).

Крім того, страховиком виплачена сума у розмірі 150 244,60 грн при встановленому ліміті у 160000 грн. Водночас у позовній заяві не зазначається, чи звертався позивач до страховика з питань доплати, не наведені аргументи, чому саме відповідач має відшкодувати недоплачену різницю.

Таким чином, різниця між фактичним страховим відшкодуванням та лімітом, у розмірі 7155,40 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 100882,86 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 30 000 грн, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положеннями ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова Пленуму), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму, під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 вказаної Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У даній справі встановлено протиправність поведінки відповідача, що спричинило пошкодження майна позивача, що, відповідно до положень ст. 23 ЦК України, є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку водія відповідача заподіяло позивачу моральні страждання, однак суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн оцінені ним суб`єктивно і є дещо завищеними, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити їх частково у розмірі 10000 грн, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Щодо судового збору. Згідно з вимогами ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, оскільки рішення у справі було ухвалено на користь позивача, якого звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за ставками 2024 року в загальному розмірі 2706,58 грн. (1495,38 грн. за вимогу майнового характеру та 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібзавод №1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібзавод №1» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 100 882 (сто тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 86 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібзавод №1» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібзавод №1» в дохід держави судовий збір у розмірі 2706,58 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.11.2024.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворізький хлібзавод №1», код ЄДРПОУ 00381539, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Гірників, 17.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.М. Нестеренко