Рішення

від 05.11.2024 по справі 347/2158/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/2158/24

Провадження № 2/347/782/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

секретаря Сумарука І.П.,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватний нотаріус Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кабин Андрій Романович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаним позовом. В обґрунтування вимог стверджувала те, що в березні 2022 року помер її син ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України у місті Маріуполь Донецької області.

З метою впорядкування документів вона звернулась до нотаріуса щодо питання прийняття спадщини, однак їй було роз`яснено, що вона пропустила строк і у зв`язку з цим рекомендовано звернутися до суду.

Вона є єдиною спадкоємицею, оскільки інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Покійний син був неодружений. Чоловік давно помер. Вона фактично дбала про ведення домашнього господарства, ключі від спадкового житлового будинку знаходились в неї а тому, вважала, що фактично вступила у спадкові права. Офіційної заяви про прийняття спадщини не могла подати так як майже два роки проводились розслідування випадку смерті її сина.

У зв`язку з вище наведеним, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_2 , який помер у березні 2022 року, з часу набрання рішенням законної сили.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак представник позивача адвокат Юрчук С.В. подала заяву в якій просила проводити розгляд справи без її участі та участі її довірительки (а.с. 33, 43).

Відповідач Яблунівська селищна рада, будучи належним чином повідомленою, не забезпечила явку свого представника в судове засідання, однак подала клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Позовні вимоги підтримали на розгляд суду (а.с. 42).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 10.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. (а.с. 26).

Ухвалою суду від 10.09.2024 року витребувано у приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу інформацію зі спадкового реєстру про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (а.с.27).

Згідно ч.3ст.200ЦПК України,за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер у березні 2022 року (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).

Як вбачається з копії розяснення приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Кабина А.Р., ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.15).

Відповідно до копії листа НОМЕР_4 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 направлені документи про розслідування нещасного випадку (випадку смерті) ОСОБА_2 (а.с.16-23).

Згідно з інформацією, наданою приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Кабином А.Р., інформація про заведену спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого у березні 2022 року, відсутня (а.с.39-40).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинамипропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Крім того, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, не-обхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнано-го міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 загинув у березні 2022 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України у місті Маріуполь Донецької області.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася. Інші спадкоємці не зверталися з заявою про прийняття спадщини ні за заповітом, ні за законом.

Таким чином, перевіривши матеріали справи, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_2 .

Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд зауважує, що тривалість терміном у два роки розслідування випадку смерті сина, що підтверджується копіями документів, наданими НОМЕР_4 Прикордонним загоном Державної прикордонної служби України, є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини та не звернення до нотаріуса з відповідною заявою.

За таких обставин, викладені позивачем причини пропуску подання заяви про прийняття спадщини сумніву у суду не викликають.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 15, 1216-1218, 1220, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватний нотаріус Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кабин Андрій Романович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини про визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_2 , який помер у березні 2022 року, терміном три місяці, з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2024 року.

Суддя Ю. С. Кіцула