Ухвала

від 05.11.2024 по справі 366/3202/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3202/24

Провадження № 1-кс/366/364/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 смт. Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному проваджені № 12024111150001268, внесеного в ЄРДР 25.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області із зазначений клопотанням, у якому просив накласти арешт на автомобілі марки Volkswagen Golf 1.6 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 та Toyota Hiace з реєстраційним номером НОМЕР_2 , власником якого є військова частина НОМЕР_3 , шляхом заборони їх користування, розпорядження та відчуження.

Клопотання мотивоване тим, що 24.10.2024, приблизно о 15 год. 00 хв. на перехресті доріг по автомобільній дорозі Іванків-Чорнобиль та с. Сукачі - с. Русаки трапилась ДТП, внаслідок якої потерпілим особам спричинено тілесні ушкодження.

Накладення арешту на автомобілі є необхідно для збереження їх як речових доказів, з метою проведення з ними слідчих дій та судових експертиз, тому прокурор просив накласти на них арешт.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалась.

Статтею 1 КПК Українипередбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбаченихстаттею 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених углаві 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.

Відповідно до п. 6 ч. 2ст. 412 КПК Українисудове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання отриманих доказів недопустимими.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають стаття8Загальної декларації прав людини та частина перша 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі - Конвенція) "кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом", а відповідно до частини першоїстатті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених уКПК України(пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі "Фельдман проти України").

Згідно з частиною другоюстатті 38 КПК Українидосудове слідство здійснюють:

1.Слідчі підрозділи:

а) органів Національної поліції;

б) органів безпеки;

г) органів Державного бюро розслідувань;

2. Підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

3. Підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Отже, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

На підставі викладеного, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 607/16332/20 (провадження № 51-4916впс20), від 15.09.2020 у справі № 554/5111/20 (провадження № 51-4296впс20), від 03.09. 2020 у справі № 554/4830/20 (провадження № 51-4116впс20), від 22.04. 2020 у справі № 487/7605/19 (провадження № 51-1901впс20).

Відповідно до положень ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132, ч. 1 ст. 171 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:

1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;

2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Згідно з наданими прокурором витягом з ЄРДР та постановою про визначення слідчого від 25.10.2024, органом досудового розслідування визначене Вишгородське районне управління поліції ГУНП в Київській області (СВ Вишгородського РУП), яке розташоване в м. Вишгород Київської області і територіально не підпадає під юрисдикцію Іванківського районного суду Київської області.

За таких обставин, розгляд цього клопотання слідчим суддею Іванківського районного суду та постановлення за його результатами відповідної ухвали є порушенням вимог процесуального закону та матиме беззаперечним наслідком скасування судового рішення, що негативно вплине на проведення досудового розслідування.

З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання не підсудне Іванківському районному суду Київської області, а тому підлягає поверненню прокурору, що не позбавляє останнього права на звернення до слідчого судді в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Кримінальним процесуальним законодавством не визначено, яка саме за формою та змістом має бути постановлена ухвала слідчим суддею (судом) у разі, якщо клопотання про арешт майна подане до суду органом досудового розслідування, який не знаходиться в межах його територіальної юрисдикції.

Разом з цим, постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання передбачено законом (ч. 3 ст. 151, ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 172, ч. 4 ст. 244, ч. 2 ст. 295-1, ч. 3 ст. 297-3 КПК України).

За змістом ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що постановлення ухвали про повернення клопотання про накладення арешту на майно не суперечитиме загальним засадам кримінального провадження та відповідатиме його завданням, закріпленим у ст.2 КПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 7, 9, 107, 233, 234, 237, 370-372, 412, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному проваджені № 12024111150001268, внесеного в ЄРДР 25.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, повернути прокурору.

Роз`яснити прокурору, що повернення клопотання не позбавляє його права на звернення з таким клопотанням до слідчого судді в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1