Постанова

від 04.11.2024 по справі 541/3802/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3802/24

Номер провадження3/541/1357/2024

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 9514 від 10.10.2024 року Заступником начальника відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів, контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Полтавській області Ірзою В.І. при розгляді адміністративного матеріалу, складеного за результатами проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено, що окрім використання пального для заправки власного автотранспорту за період, що підлягає перевірці, дизельне пальне в загальній кількості 3700 літрів ФОП ОСОБА_1 передано ФОП ОСОБА_2 на підставі укладених договорів позики від 01.07.2024 року та від 10.07.2024 року. Відповідно підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. За період, що підлягає перевірці, ФОП ОСОБА_1 здійснено операції з реалізації пального-фізичного відпуску дизельного пального ФОП ОСОБА_2 в загальному обсязі 3700 літрів.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 9514 від 10.10.2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення в частині порядку провадження господарської діяльності, а саме: протягом липня 2024 року здійснив реалізацію пального (дизельне паливо) без наявності ліцензії, чим порушено вимоги частини 1 статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним; пункту 1 статті 29 розділу IV Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Факт реалізації пального зафіксовано в акті перевірки № 12124/16-31-09-02-01/3604603738 від 09.09.2024.

Захисником ОСОБА_1 адвокатом Чернюком В.Д. надано до суду клопотання про закриття провадження по справі щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діянні події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дане клопотання обґрунтовує тим, що в протоколі про правопорушення не відображено конкретних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме систематичності, надання ним послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (вчинення три і більше разів конкретних діянь), а також отримання від здійснення зазначених діянь конкретних доходів. В матеріалах справи взагалі відсутні докази оптової торгівлі пальним, як те передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, порушення якої йому інкримінується на бланкетній основі, оскільки не було здійснено та оформлено належним чином контрольних закупок, не засвідчено фактів оптової торгівлі пальним. Сам протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження його іншими об`єктивними доказами здійснення систематичної господарської діяльності з відповідними порушеннями, не може бути однозначним та достатнім доказом наявності в діях ОСОБА_1 складу даного правопорушення поза розумним сумнівом. За таких обставин очевидним є те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано доказів, які б беззаперечно підтверджували здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської діяльності. Враховуючи, що у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі не наведено обов`язкових ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення та не надано достатніх доказів вчинення адміністративного правопорушення, зазначені порушення слід визнати істотними, які унеможливлюють встановлення у його діях складу адміністративного правопорушення. Обов`язку з доказування належним чином виконано не було, оскільки в діях ОСОБА_1 немає складу правопорушення та матеріали справи не доводять протилежного. Наведене в сукупності свідчить, що було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 164 КУпАП та підстави для притягнення його до відповідальності відсутні. Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, враховуючи, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП у справі відсутні, а згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід прийти до висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. За таких обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав.

Захисник особи що притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Чернюк В.Д. в судовому засіданні просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити з підстав зазначених ним у клопотанні про закриття провадження по справі. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого . 1 ст. 164 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не здійснював оптової торгівлі пальним.

Вислухавши особу,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,його захисника, дослідившиматеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до такого висновку.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинене і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у вчиненні цього правопорушення.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, особа , на яку законом покладено обов`язок складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Отже, безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок ліцензування окремих видів підприємницької діяльності; об`єктивна сторона правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом.

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, яка пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із ч. ч.1, 2 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У постанові Пленуму ВСУ від 25.04.2003 №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний суд України роз`яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення Головнимо управлінням Державної податкової служби у Полтавській області подано до суду протокол про адміністративне правопорушення № 9514 від 10.10.2024 року (а.с. 12-13).

Також,до матеріалівсправи долучено копію акта про результати фактичної перевірки № 12124/16-31-09-02-01/3604603738 від 09.09.2024 (а.с. 1-7), копію договору позики від 10.07.2024 року (а.с. 18), копію лімітно-забірної відомості № 2 на отримання товарно-матеріальних цінностей за липень 2024 року, затвердженої ФОП ОСОБА_1 10.07.2024 року (а.с. 19), копію накладної (внутрігосподарського призначення) № 2 від 10 липня 2024 року (а.с. 20), копію договору позики від 01.07.2024 року (а.с. 21), копію лімітно-забірної відомості № 1 на отримання товарно-матеріальних цінностей за липень 2024 року, затвердженої ФОП ОСОБА_1 30.06.2024 року (а.с. 22), копію накладної (внутрігосподарського призначення) № 1 від 01 липня 2024 року (а.с. 23).

Відповідно до акта про результати фактичної перевірки № 12124/16-31-09-02-01/3604603738 від 09.09.2024, за адресою АДРЕСА_2 платником отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний №16200414202100293, терміном дії з 23.11.2021 року до 23.11.2026 року. Місткість резервуару для зберігання пального складає 8110,0 літрів.

Постачання пального здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР» (код 44763104, Волинська обл., Луцький р-н., м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія (Єріпова), буд. 1) відповідно генерального договору поставки нафтопродуктів №040212-10-09/01/2024 від 09.01.2024 року.

В липні-серпні 2024 року від даного постачальника ФОП ОСОБА_1 отримано дизельне пальне в кількості 10898 літрів, в тому числі: в липні 2024 року - 5452,0 л згідно видаткової накладної від 13.07.2024 № 152863;в серпні 2024 року - 5446,0 л згідно видаткової накладної від 02.08.2024 № 163825.

Окрім використання пального для заправки власного автотранспорту за період, що підлягає перевірці дизельне пальне в загальній кількості 3700 літрів ФОП ОСОБА_1 передано ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) на підставі укладених договорів позики від 01.07.2024 року та від 10.07.2024 року.

Відповідно договору позики від 01.07.2024 року ФОП ОСОБА_1 (в подальшому ПОЗИЧКОДАВІЩЬ) передає у власність ФОП ОСОБА_2 (в. подальшому ПОЗИЧАЛЬНИК) дизельне паливо в кількості дві тонни двісті літрів. Передача даного палива підтверджується лімітно-забірною відомістю № 1 на отримання товарно-матеріальних цінностей за липень 2024 року та накладною (внутрігосподарського призначення) № 1 від 01.07.2024.

Згідно договору позики від 10.07.2024 ФОП ОСОБА_1 передає у власність ФОП ОСОБА_2 дизельне паливо у кількості дві тонни двісті літрів.

Згідно пункту 2 вищезазначеного договору на момент його укладення ФОП ОСОБА_1 передано ФОП ОСОБА_2 пальне в кількості 1500 літрів.

Факт передачі пального підтверджено лімітно-забірною відомістю № 2 на отримання товарно-матеріальних цінностей за липень 2024 року, відповідно якої ФОП ОСОБА_1 відпустив, а ФОП ОСОБА_2 одержала дизельне пальне в кількості 1500,0 літрів, та накладною (внутрігосподарського призначення) № 2 від 10.07.2024.

Дизельне пальне безпосередньо отримали водії для заправки автомобілів для перевезення зернових, підтвердженням чому є зазначені в лімітно-забірній відомості обсяги отриманого пального, прізвища та підписи водіїв, які отримали пальне.

Лімітно-забірна картка застосовується для оформлення господарських операцій з відпуску матеріальних цінностей, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріальних цінностей на виробничі потреби та є підставою для списання матеріальних цінностей зі складу (наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2022 № 431 (із змінами і доповненнями).

Таким чином, лімітно-забірна картка (відомість) є документом, що підтверджує відпуск товарно-матеріальних цінностей, а також підставою Для списання матеріальних цінностей.

Перелік підакцизних товарів визначено згідно статті 215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями). До підакцизних товарів відносяться, зокрема, важкі дистиляти (газойлі).

Відповідно підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За період, що підлягає перевірці, ФОП ОСОБА_1 здійснено операції з реалізації пального - фізичного відпуску дизельного пального ФОП ОСОБА_2 в загальному обсязі 3700 літрів.

Згідно статті 1 Закону України від 19.12.1995№ 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

У відповідності до частини 1 статті 15 вищезазначеного Закону України оптова торгівля пальним здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно пункту 63 частини 1 статті 1 розділу І Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетаполу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оптова торгівля пальним - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб`єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб`єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне.

Згідно частини 1 статті 29 розділу IV вищезазначеного Закону оптова торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

При цьому ФОП ОСОБА_1 не зареєстрований як платник акцизного податку з реалізації пального та не має відповідної ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним.

Відповідно до акта про результати фактичної перевірки № 12124/16-31-09-02-01/3604603738 від 09.09.2024, вищезазначене свідчить про порушення ФОП ОСОБА_1 підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України: особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового. Також, платником порушено норми частини 1 статі 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) та пункту і статті 29 розділу IV Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Разом з тим, із змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та доданих до нього матеріалів жодним чином не вбачається та суд не знаходить законних підстав вважати, що ФОП ОСОБА_1 здійснювалася господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, з реалізації пального (дизельного палива).

Суд не знаходить законних підстав вважати, що ФОП ОСОБА_1 здійснювалася господарської діяльності, оскільки дизельне пальне в загальній кількості 3700 літрів ФОП ОСОБА_1 лише передано ФОП ОСОБА_2 на підставі укладених договорів позики від 01.07.2024 року та від 10.07.2024 року.

Тобто, до матеріалів справи не долучено жодного доказу про господарську діяльність ОСОБА_1 по реалізації пального (дизельного палива), а саме: відсутні докази, що така діяльність здійснюється ним на систематичній основі.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Сам по собі протокол про вчинення адміністративного правопорушення не може свідчити про наявність події адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів даної справи, протокол було складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. В матеріалах справи, відсутні будь-які докази, що підтверджують факт зайняття ФОП ОСОБА_1 господарською діяльністю, що містить ознаки підприємницької, з реалізації пального (дизельного палива), та винність його у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ФОП ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність з реалізації пального (дизельного палива), що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.

За таких обставин суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що необхідних доказів, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду не надано, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В свою чергу, суд враховує, що Законом України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору.

Керуючись статтями 40-1,164, 245, 247, 251, 280, 283, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. А. Морозовська