Рішення

від 05.11.2024 по справі 621/3341/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/3341/24

2/621/1218/24

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Литвин А. Є.

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області,

представник відповідача - Діхтяр Д. М.,

розглянувши за відсутності учасників справи в залі суду у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

у с т а н о в и в :

09.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, у якій просила визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, тривалістю у шість місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є рідною дочкою ОСОБА_2 , мала дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , а після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на " ОСОБА_3 ", що підтверджується витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу щодо дошлюбного прізвища № НОМЕР_1 , та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя її матері ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 1.6629 г у межах, згідно з планом, яка розташована на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за законом, відповідно до статті 1261 ЦК України. Інших спадкоємців, які постійно проживали б разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або звернулися у встановлений законом строк з заявами про прийняття спадщини, немає. Згідно листа старости Геніївського старостинського округу від 15.08.2024 № 84/05/3-14, її мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На час її смерті разом з нею був зареєстрований ОСОБА_5 , який є її колишнім чоловіком та зятем померлої, а тому не є родичем спадкодавця жодного ступеня споріднення, отже не має права на спадщину.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.08.2024, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

На час смерті її матері ОСОБА_2 разом з нею ніхто з родичів зареєстрований не був, у зв`язку з чим спадщину в силу закону внаслідок фактичного проживання зі спадкодавцем на момент її смерті ніхто не прийняв.

Відсутні інші особи, які б мали право на спадкування майна після смерті її матері в силу закону.

З постанови нотаріуса вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , крім неї, ніхто не звертався, спадкова справа до звернення з заявою не заводилася, інформація про заповіти відсутня.

Однак, вона як спадкоємиця першої черги майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_2 за законом, згідно ст. 1261 ЦК України, не мала можливості реалізувати своє право на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк внаслідок введення та існування на території України воєнного стану.

Враховуючи, відмову нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, вона вирішила захистити своє право та реалізувати його тільки шляхом звернення до суду за захистом своїх спадкових прав.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" від 28.02.2022 № 164, установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Отже, вважала, що строк для прийняття спадщини становить шість місяців з дня смерті особи та ще чотири місяці, тобто з часу смерті строк подачі/направлення заяви про вступ до спадщини складає 10 місяців. У цій справі строк для прийняття спадщини становив до 22.11.2022.

На її думку, вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки з 24.02.2022, на території України було введено воєнний стан, який триває і в цей час. Вважала, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України 24.02.2022 реалізація права громадян України на спадкування ускладнилася через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, електропостачання, проблеми зі зв`язком та транспортом тощо. Зазначені обставини обмежили її у реалізації прав у встановлений законом строк на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, у тому числі, з тих причин, що вона боялася переміщуватися по населеному пункту за місцем проживання через об`єктивну, реальну та дійсну загрозу для свого життя та здоров`я через бойові дії, спричинені російською збройною агресією.

На території за місцем смерті її матері та місцем відкриття спадщини через збройну агресію тривалий час не працювали нотаріуси, внаслідок незалежних від неї причин, вона не мала можливості подати заяву про прийняття спадщини, а також прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини через постійні ворожі обстріли, які загрожували її життю і здоров`ю.

В населеному пункті за місцем її проживання взагалі відсутні нотаріуси, а в період з початку введення воєнного стану було відсутнє і транспортне сполучення, отже вона не мала об`єктивних та дійсних причин виїхати з населеного пункту місця проживання.

Ці факти не підлягають доказуванню, оскільки є загальновідомими, висвітленими, у тому числі, в засобах масової інформації та визнаними і підтвердженими державою Україна, її компетентними органами.

Крім того, вона неодноразово зверталася до нотаріуса засобами телефонного зв`язку щодо наміру подати заяву про прийняття спадщини, однак, їй було повідомлено, що реєстри не працюють, нотаріус свою діяльність не здійснює, а строки для прийняття спадщини продовжено до закінчення воєнного стану.

Зазначила, що їй не було відомо про зміну тривалості продовження строку для прийняття спадщини. Також, їй не було повідомлено про відновлення роботи реєстрів, незважаючи на неодноразові попередні звернення до нотаріуса з наміром подати заяву про прийняття спадщини.

Навесні 2022 року вона зверталася до нотаріуса в телефонному режимі, де їй повідомили, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2024 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" було зупинено строки для прийняття спадщини, а також повідомлено, що робота реєстрів зупинена, у зв`язку з чим оформлення спадкових прав є неможливим, а вона не позбавлена можливості звернутися до нотаріуса після закінчення в Україні воєнного стану. В подальшому, їй стало відомо, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Проте, на той момент строк для прийняття спадщини після померлої вже закінчився.

Враховуючи її необізнаність, як пересічного громадянина, про зміну сталих законодавчих норм, які їй були відомі та діяли протягом всього життя, відсутність доступу до мережі Інтернет через проживання в сільському населеному пункті, постійні ракетні обстріли ворога за місцем проживання і відсутність електропостачання, в якій можливо віднайти вказані нормативно-правові акти, вона не знала про зміну вказаними положеннями строків для прийняття спадщини.

Отже, фактично мала місце правова невизначеність в умовах дії воєнного стану, в силу якої звичайна людина, діяльність якої не пов`язана зі сферою права, була позбавлена об`єктивної можливості знати про зміну строків для прийняття спадщини внаслідок прийняття низки нормативно-правових актів з цього питання протягом коротких проміжків часу, один за іншим.

На підставі викладеного, вважала, що внаслідок вказаних поважних, об`єктивних та дійсних обставин вона не мала можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадини у встановлений законом строк.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.09.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08.10.2024, а також витребувано від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. копію спадкової справи № 135/2024 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

17.09.2024 представник відповідача ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності (а. с. 28-30).

27.09.2024 від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. надійшла до суду копія спадкової справи № 135/2024 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а. с. 35-44).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.11.2024.

16.10.2024 від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. надійшли до суду копії заповітів, посвідчених від імені ОСОБА_2 , 1938 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , які надійшли від старости Геніївського старостинського округу Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області Русіна Ю. (а. с. 48-51).

Належним чином повідомленні учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 разом з позовною заявою, а також 08.10.2024, подала заяви з проханням проводити розгляд справи за її відсутності.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірною є поважність причин пропуску строку на подання позивачем заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 та наявність підстав для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно свідоцтву про смерть Серія НОМЕР_2 , виданому 25.01.2022 Зміївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 83 років, про що 25.01.2022 складено відповідний актовий запис за № 98 (а. с. 20, 36 зворот).

Родинні відносини між позивачем та померлою ОСОБА_2 підтверджуються даними паспорта громадянина України НОМЕР_3 , свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16.11.2012, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а. с. 10-12, 14-16, 40 зворот, 41, 42).

Даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 211402384 від 04.06.2020, Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 434452, підтверджується, що ОСОБА_2 мала у власності земельну ділянку з кадастровим номером 6321782000:01:002:0343, яка перебуває в оренді з ФГ "Строгого О. Ф." на строк до 03.08.2047 (а. с. 16-19).

Даними листа старости Геніївського старостинського округу Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 84/05/3-14 від 15.08.2024 підтверджується, що ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею на час смерті був зареєстрований ОСОБА_5 (а. с. 21).

14.08.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 (а. с. 36).

Постановою приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. № 465/02-31 від 23.08.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття нею спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а. с. 22, 44).

16.10.2024 приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Л. М. подала до суду копії заповітів, посвідчених від імені ОСОБА_2 , 1938 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відомостями яких ОСОБА_2 заповідала майно сину ОСОБА_7 та онучці ОСОБА_8 (а. с. 48-51).

Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) Верховний Суд зазначив, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У постанові від 21 липня 2022 року у справі № 662/2401/20 (провадження № 61-17108св21) Верховний Суд зазначив, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявами про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. Саме в межах розгляду позову, пред`явленого до спадкоємця, який прийняв спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, і має доводити поважність причин пропуску строку необізнаність про існування заповіту на його користь, а також обґрунтовувати послідовність своїх дій та поведінки як спадкоємця.

Таким чином, у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Отже, в цій справі належним відповідачем є Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, оскільки відомості про прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у цій справі відсутні.

Щодо поважності причин неподання заяви про прийняття спадщини.

Так, згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" в первісній редакції на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

В подальшому, внесено зміни згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 та роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року, за змістом яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

Постановою Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 виключено. Зміни набрали чинності 18 червня 2023 року.

Водночас, правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.

Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22), від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19 (провадження № 61-5707св23).

Підпунктами 2.1, 2.6 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №761/30025/16-ц, у постанові Верховного Суду у справі №352/382/18 від 30 квітня 2020 року.

Так, строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 рахувався до 20 липня 2022 року.

Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення нею дій, спрямованих на подачу заяви про прийняття спадщини, а також і щодо конкретних обставин, які перешкоджали подати відповідну заяву у вказаний строк.

Саме посилання на введений воєнний стан на території України, який триває і на цей час, не є належним обґрунтуванням поважності причин неподання відповідної заяви.

Позивачем не надано доказів того, що дійсно в місцевості, де вона проживає, не працювали державні та приватні нотаріуси.

Посилання на відсутність доступу до Спадкового реєстру є безпідставним, оскільки за таких умов нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру.

Відсутні докази того, що протягом строку на прийняття спадщини позивач не мала можливості прибути до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини через відсутність транспортного сполучення, як автомобільного, так і залізничного.

Твердження позивача про те, що зазначені вище обставини є загальновідомими і не підлягають доказуванню є припущенням позивача, на якому не може ґрунтуватися судове рішення.

Крім того, позивач не була позбавлення можливості направити відповідну заяву засобами поштового зв`язку до будь-якого нотаріуса або нотаріальної контори.

Також, судом враховано і значний строк, понад 2 роки 7 місяців, який пройшов від дати смерті спадкодавця до дня подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса.

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сукупності підстав, необхідних для визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини, тому в позові належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач - Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Миру, буд. 7, с-ще Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код в ЄДРПОУ: 04397508.

Повне рішення складене 05.11.2024.

Головуючий: В. В. Овдієнко