Вирок

від 05.11.2024 по справі 646/9387/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/9387/24

Провадження № 1-кп/646/1100/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.24 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221140000798 від 10.07.2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андріївка, Великобурлуцького р-ну, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України несудимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Згідно Указу Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дій воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Згідно Указу Президента України № 49/2024 від 05.02.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» з 24 лютого 2022 року на території України оголошено загальну мобілізацію строком на 90 діб.

Указом Президента України № 342/2022 від 17.05.2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 25 травня 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Згідно Указу Президента України № 574/2022 від 12.08.2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 23 серпня 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 758/2022 від 07.11.2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 21 листопада 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб. Указом Президента України № 59/2023 від 06.02.2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 19 лютого 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Згідно Указу Президента України № 255/2023 від 01.05.2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 20 травня 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 452/2023 від 26.07.2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 18 серпня 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб. Указом Президента України № 735/2023 від 06.11.2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 16 листопада 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Згідно Указу Президента України № 50/2024 від 05.02.2024 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 14 лютого 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 272/2024 від 06.05.2024 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 14 травня 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

12.06.2024 ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для перевірки облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.

У подальшому, 12.06.2024 приблизно з 9:00 год до 15:30 год, більш точно час не встановлено, ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , де оператор відділення військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 додатково ознайомив ОСОБА_4 з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та Указом Президента України № 272/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», повідомив про кримінальну відповідальність за неявку у вказаний час у повістці та вручив під особистий підпис бойову повістку, в якій зазначено номер команди в/ч ( НОМЕР_1 ) та дата прибуття, а саме: «14.06.2024 на 18:30 год». Жодних заяв чи скарг щодо проблем зі здоров`ям або підстав, які можуть стати підставою для надання відстрочки від призову за мобілізацією з боку ОСОБА_4 не надходило.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на час скоєння вказаного кримінального правопорушення був обізнаний про ведення на території України воєнного стану.

З 14.06.2024 18:30 год та у подальшому ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним і придатним до військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, не маючи права на відстрочку, без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , про причини свого неприбуття працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив, чим проігнорував бойову повістку та ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким, чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що він опікується своєю мамою, яка проживає у АДРЕСА_3 та яка, на даний час, є особою пенсійного віку і потребує постійної сторонньої допомоги та уваги. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що має неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 на яку за рішенням суду сплачує аліменти. Тому на підставі викладених обставин після отримання бойової повістки 12.06.2024, не прибув у визначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просив суд його суворо не карати.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 скоїв нетяжкий злочин, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання по справі судом не встановлено.

ОСОБА_4 знаючи про можливу кримінальну відповідальність, розуміючи її наслідки, впродовж тривалого періоду часу починаючи з 14.06.2024 і до моменту розгляду справи в суді по суті не вжив жодних дій, пов`язаних з бажанням залагодити свою провину, які б були спрямовані на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину, особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, характеризуючі дані, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, тому приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті 336 КК України, у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, яке є умисним. Він будучи військовозобов`язаним, повідомленим у передбаченому законом порядку про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час загальної мобілізації, достовірно знаючи про загальну мобілізацію, визнаний придатним до військової служби, свідомо та відкрито відмовився від відправки до команди в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби за загальною мобілізацією.

На глибоке переконання суду, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України - захист незалежності та територіальної цілісності України набуває особливого значення та повинний бути забезпечений всіма можливими засобами, наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців, вплине на їх бойовий дух та мотивацію, не сприятиме дотримання меті покарання, сприятиме ухиленню інших осіб від призову на військову службу під час мобілізації, та в свою чергу вплине на якість оборони України, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Наведене вище сукупно свідчить про нехтування обвинуваченим встановленими законом правилами, визначеними обов`язками, що суттєво підвищує ступінь суспільної небезпечності як вчиненого діяння, так і винуватого.

Тому, враховуючи наведене вище, судом не враховується та не береться до уваги висновок досудової доповіді органу пробації в частині про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства. Однак береться до уваги середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, та середній ризик небезпеки для суспільства.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Речові докази: довідка військово-лікарської комісії на ім`я ОСОБА_4 , розписка про отримання повістки, нормативно-правові акти з інтернет-ресурсу на аркушах А-4, які згідно постанов від 17.07.2024 про визнання документів речовими доказами, долученні до матеріалів кримінального провадження № 12024221140000798 від 10.07.2024 залишити при матеріалах кримінального провадження № 12024221140000798 від 10.07.2024.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 діб після проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1