Рішення

від 05.11.2024 по справі 719/724/24

НОВОДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 719/724/24

Номер провадження 2-о/719/39/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м.Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді: Вербіцької М.В.,

за участю секретаря: Злої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новодністровську Чернівецької області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сокирянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Сокирянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи. 04.11.2024 заявниця подала заяву про уточнення своїх вимог у частині анкетних даних померлої особи ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви із урахуванням її уточнення вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці, ОСОБА_2 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка міста Моспине Донецької області, яка була зареєстрована на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживала і померла у місті Моспине Донецької територіальної громади Донецької області. На підтвердження зазначеної обставини заявниця надала копію Свідоцтва про смерть від 16 січня 2024 р., виданого невизнаним відділом РАЦСу Старобешівського районного управління юстиції міністерства юстиції донецької народної республіки (оригінал знаходиться у заявниці), скріншот із офіційного сайту СБУ, фотосвітлину місця поховання матері.

Заявниця вказує, що місто Моспине входить до Донецького району, який внесений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» до територій, які перебувають під окупацією російської федерації з 07.04.2014.

З огляду на зазначене просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, народженої у місті Моспине Донецької області, яка була зареєстрована на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживала і померла у місті Моспине Донецької територіальної громади Донецької області. Мета встановлення факту смерті необхідність державної реєстрації факту смерті матері та отримання свідоцтва про смерть для подальшої реалізації спадкових прав ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05.11.2024р. відкрито окреме провадження у даній справі, зважаючи на невідкладний розгляд справ вказаної категорії призначено судове засідання на 05 листопада 2024р. о 15 год. 20 хв.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, у судове засідання не з`явились.

Представниця заявниці клопотала про розгляд справи без участі заявниці та її представниці.

Заінтересована особа Сокирянського відділу ДРАЦС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяв не подавала, мала доступ до матеріалів заяви через підсистему «Електронний суд».

Згідно з ч. 1ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.223,240 ЦПК України, беручи до уваги заяви учасників справи, суд дійшов висновку про проведення судового засідання за їх відсутності за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Моспино Пролетарського району Донецької області Української РСР (актовий запис №155). Матір`ю заявниці є ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 22.09.1981.

Крім того, до заяви додана копія паспорта заявниці серії НОМЕР_2 , виданого Старобешівським РВ УМВС України в Донецькій області 05.05.1998.

Мати заявниці ОСОБА_2 була громадянкою України. Народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Моспине Донецької області, що підтверджується копією паспорта померлої серії НОМЕР_3 , виданого Старобешівським РВ УМВС України в Донецькій області 12.02.2001, копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_2 присвоєно ідентифікаційний № НОМЕР_4 .

На момент смерті остання була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та померла у місті Моспине Донецької територіальної громади Донецької області, що встановлено на підставі копії так званого свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до абз. 2 ч. 1ст.317ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 2ст. 317 ЦПК Українисправи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно доуказу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р., в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема, останній раз указом № 469/2024 від 23.07.2024р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №3891-IX від 23.07.2024р., з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Окрім того, згідно забз.1ч.1ст.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України»тимчасово окупованаросійською федерацієютериторія Україниє невід`ємноючастиною територіїУкраїни,на якупоширюється діяКонституції тазаконів України,а такожміжнародних договорів,згода наобов`язковістьяких наданаВерховною РадоюУкраїни.При цьому згідно з ч. 1ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Внаслідок військової агресії російської федерації проти України місто Моспине Донецької області станом на день смерті ОСОБА_2 (07.01.2024) є тимчасово окупованою територією, що підтверджується Указом Президента України від 07 лютого 2019 року №32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях»

Уст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»вказано, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з п. 1 глави 5 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000р., у редакціїнаказу Міністерства юстиції України № 3307/5 від 24.12.2010, (надалі - Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні), підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

П. 13 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні визначає, що запис у графі актового запису про смерть «Причина смерті» повинен відповідати підпункту I-г пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть, якщо заповнені всі чотири підпункти, підпункту I-в, якщо заповнені три підпункти, або підпункту I-б, якщо заповнені два підпункти, та підпункту I-а, якщо заповнений один підпункт.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

В інформаційному листі вих. №9-1130/0/4-16 від 15.04.2016р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань застосуванняЗакону України від 04.02.2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України»зазначено, що під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема, необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Отже, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ.

Таким чином, хоч свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, таке свідоцтво в силу положень ч. 3ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»підтверджує факт смерті особи на тимчасово окупованій території.

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду за результатами розгляду листа Віце-прем`єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07.04.2021р. № 22/4-1801-21 відповідно дост. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»з метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування надано роз`яснення щодо особливостей розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, згідно з якими положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.

У постанові Верховного Суду від 27.09.2021р. по справі №756/8168/21 зазначається, що положенняст. 317 ЦПК Українине вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.

Відповідно до п. 1Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»(надалі - Постанова Пленуму № 5 від 31.03.1995р.) впорядкуокремогопровадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення,зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавствомнепередбаченоіншогопорядкуїх встановлення; заявник не маєіншоїможливостіодержатиабовідновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, проаналізувавши усі зібрані докази кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що, позаяк встановлення факту смерті матері заявниці необхідно для подальшої реєстрації смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану, отримання свідоцтва про смерть та реалізації своїх прав, а чинним законодавствомнепередбаченоіншого позасудового порядкувстановлення даного факту і отримати будь-які інші медичні документи про смерть неможливо через ведення воєнних (бойових) дій та перебування території, на якій померла ОСОБА_2 , в тимчасовій окупації, враховуючи, що встановлення факту смерті особи не матиме наслідком виникнення спору про право, заява ОСОБА_1 . підставна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2ст. 319 ЦПК Українита п. 18 Постанови Пленуму №5 від 31.03.1995р. рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до ч. 4ст. 317 ЦПК України, п. 8 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 7ст. 294 ЦПК Українипри ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

При цьому, згідно п. 21ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв`язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

За таких обставин судові витрати слід покласти на рахунок держави.

На підставі вищенаведеного, керуючисьЗаконом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.2-4, 7-11, 13, 17-19, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 293-294, 315, 317, 319, 352, 354-355, 430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Сокирянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, народженої ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Моспине Донецької області, останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання: місто Моспине Донецької територіальної громади Донецької області, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 64 років.

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Рішення підлягає до негайного виконання.

Копія рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення та невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Сокирянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 42679016, адреса місцезнаходження: вул. Василя Стуса, буд. 2в, м.Сокиряни Чернівецької області.

Повне рішення складене 05.11.2024.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА