Ухвала

від 25.09.2024 по справі 752/15259/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15259/23

Провадження № 1-кс/752/7548/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваної:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Украни, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої на посаді головного державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заміжньої, не судимої,

запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42023102010000085, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2023р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної у кримінальному провадженні №42023102010000085 від 28.06.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий за погодженням із прокурором просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її розмір 517 821,91 грн., із покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора; не відлучатись з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Клопотання мотивовано тим, що наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва№ 2566/03 від 07.06.2021 року,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ - 34999976), місцезнаходження юридичної особи: 03127, м. Київ, вул. Юлії Здановської, буд. 22/15).

Згідно із посадової інструкції головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) основними посадовими обов`язками є : здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України « Про виконавче провадження»; надання сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, роз`яснення сторонам їх прав і обов`язків; забезпечення самопредставництва без окремого доручення керівника, а саме: участь у судових справах з метою захисту інтересів посадових та службових осіб Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), як суб`єкт владних повноважень в судах України з усіма правами, що надані процесуальним законодавством України стороні, третій особі, представнику сторони та третьої особи, в тому числі з правом оскарження судових рішень та сплати судових витрат, а також з правом засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження представника( довіреності, накази, положення, інструкції, тощо), та з правом засвідчення копій документів, що подаються до суду, окрім права подання позовної заяви, визнання позову , відмови від позову, його відкликання та зміни, відкликання та відмови від апеляційних скарг, досягнення примирення та укладення мирової угоди; виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручень керівників, наданих на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією України та законами України; додержання вимог законодавства у сфері запобігання корупції та запобігання виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; додержання вимог Конституції України, Законів України, Указів і розпоряджень Президента України та інших нормативно-правових актів; правовий статус головного державного виконавця відділу визначається законами України «Про державну службу», «Про державну виконавчу службу». У своїй роботі головний державний виконавець керується Конституцією та законами України «Про державну службу», «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», «Про засади запобігання і протидії корупції», та іншими законами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України та головного управління юстиції та іншими нормативними актами, що регламентують діяльність органів державної виконавчої служби тощо.

Таким чином, ОСОБА_5 ,будучи службовою особою органу державного виконавчої служби, перебуваючи на посаді головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби умісті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 08.06.2021 року по теперішній час постійно здійснювала функції представника влади, тобто мала відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, статус та повноваження службової особи.

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII від 02.06.2016, у редакції Закону України від 31.01.2023 (далі - Закон України № 1403-VIII), визнано основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України № 1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України"Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 1403-VIII, правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців єКонституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України № 1403-VIII, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України № 1403-VIII, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів:верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України № 1403-VIII, систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України;органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України № 1403-VIII, державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави й перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, у редакції Закону України від 01.04.2023, (далі - Закон України № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень, законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності та об`єктивності; гласності та відкритості; провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повномуобсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України №1404-VIII,виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються, зокрема дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України № 1404-VIII, виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 273 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затвердженого постановою постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 643 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 726) (далі - Порядок), виплата винагороди державним виконавцям органів державної виконавчої служби здійснюється за рахунок стягнутого виконавчого збору в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету на підставі кошторисів та планів асигнувань спеціального фонду державного бюджету на відповідний рік.

Стягнутим виконавчим збором для цілей цього Порядку вважається сума виконавчого збору, яка стягнута в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та перерахована до спеціального фонду державного бюджету.

Також, відповідно до п. 3 Порядку, Державному виконавцю відділу державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Мін`юсту (далі - відділ державної виконавчої служби), відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін`юсту (далі - відділ примусового виконання рішень управління), відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту (далі - відділ примусового виконання рішень управління в місті Києві), відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту (далі - відділ примусового виконання рішень Департаменту) винагорода виплачується у розмірі 25 відсотків суми стягнутого ним виконавчого збору.

Встановлено, що 01.05.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою щодо виконання виконавчого документу, а саме: виконавчого листа Франківського районного суду м. Львова від 25.04.2023 у цивільній справі №463/11321/20 за позовом ОСОБА_7 до Державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» (код ЄДРПОУ 43068161), місце знаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 50, (далі ДСП «Об`єднання «Радон»), за результатами розгляду якого Франківським районним судом м. Львова видано рішення від 30.03.2023 про задоволення позивних вимог ОСОБА_7 , а саме стягнути з ДСП «Об`єднання «Радон» на користь ОСОБА_7 середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 27.10.2020 року по 30.03.2023 (день ухвалення судового рішення) у розмірі 500 422 (п`ятсот тисяч чотириста двадцять дві тисячі) гривень 94 копійок. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

У подальшому, згідно зі ст. 2 розділу 3 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» № 2432/5 від 05.08.2016 у редакції наказу від 17.03.2023 виконавчий документ був розподілений на головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_5 .

Після чого,01.05.2023у період часу з 09 год. 00 хвилин по 18 годин 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим перебуваючи у своєму службовому кабінеті Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за адресою:м. Київ, вул. Юлії Здановської, буд. 22/15 у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел спрямований на зловживання своїми повноваженнями державного виконавця з метою отримання неправомірної вигоди, у вигляді незаконної виплати винагороди за рахунок стягнутого виконавчого збору.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), перебуваючи у своєму службовому кабінеті Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за адресою: м. Київ, вул. Юлії Здановської, буд. 22/15, 01.05.2023 у період часу з 09 годин 00 хвилин по 18 годин 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, в порушення норм, передбачених ст. 4, 18, 26Закону України№ 1404-VIII, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигодиу вигляді незаконної виплати винагороди за рахунок стягнутого виконавчого збору та особистого збагачення, розуміючи негативні наслідки для ДСП «Об`єднання «Радон»,зловживаючи своїми повноваженнями державного виконавця, без достатніх законних підставвинесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 463/11321/20, виданого Франківським районним судом м. Львова 25.04.2023 про стягнення з Державного спеціалізованого підприємства «Об?єднання «Радон» на користь ОСОБА_7 середньомісячноїзаробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 27.10.2020 року по 30.03.2023 (день ухвалення судового рішення) у розмірі 500 422,94 грн.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), перебуваючи у службовому кабінеті Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за адресою: м. Київ, вул. Юлії Здановської, буд. 22/15, 01.05.2023 у період часу з 09 год. 00 хвилин по 18 год. 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, в порушення норм, передбачених ст. 4, 18, 26Законом України№ 1404-VIII, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигодиу вигляді незаконної виплати винагороди за рахунок стягнутого виконавчого зборута особистого збагачення, розуміючи негативні наслідки для ДСП «Об`єднання «Радон» зловживаючи своїми службовими повноваженнями, без достатніх законних підстав винесла постанову про арешт коштів боржника на суму 550867,08грн. з урахуванням суми заборгованості, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_4.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), перебуваючи у службовому кабінеті обіймаючи посаду головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за адресою: м. Київ, вул. Юлії Здановської, буд. 22/15, 11.05.2023 у період часу з 09 год. 00 хвилин по 18 год. 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, в порушення норм, передбачених ст. 18 Законом України № 1404-VIII, порушивши ст. 4 та ст. 26Закону України № 1404-VIII, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди,у вигляді незаконної виплати винагороди за рахунок стягнутого виконавчого зборута особистого збагачення, розуміючи негативні наслідки для ДСП «Об`єднання «Радон» зловживаючи своїми службовими повноваженнями, без достатніх законних підстав, знаючи про факт своєчасного подання апеляційної скарги на Рішення суду, та про те, що виконавчий лист про стягнення суми заборгованості з заробітної плати у розмірі 500 422,94 грн (за весь час вимушеного прогулу) у цій частині Франківським районним судом м. Львова не видавався,вчинила дії направлені на примусове списання з розрахункового рахунку Державного спеціалізованого підприємства «Об?єднання «Радон» № НОМЕР_1 відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на депозитний рахунок Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)№ НОМЕР_2 що відкритий в АТ «Укрексімбанк», на підставі платіжної інструкції № НОМЕР_4 від 02.05.2023 грошових коштів у розмірі 550867,08 грн. Зазначена сума склалася з: суми стягнення за рішенням суду 500422,94 грн.,суми виконавчого збору 50042,29грн., суми витрат виконавчого провадження 401,85 грн.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), перебуваючи у службовому кабінеті Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за адресою: м. Київ, вул. Юлії Здановської, буд. 22/15, 12.05.2023 у період часу з 09 год. 00 хвилин по 18 год. 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, в порушення норм, передбачених ст. 4, 18, 26Закону України№ 1404-VIII, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигодиу вигляді незаконної виплати винагороди за рахунок стягнутого виконавчого збору та особистого збагачення,будучи обізнаною що ДСП «Об`єднання «Радон» самостійно виконало рішення Франківського районного суду м. Львоващо підлягає нагайному виконанню в частини поновлення на роботі ОСОБА_7 та стягнення заробітної плати за один місяць та перерахувало на рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_3 що відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти в сумі 13936,82грн., розуміючи негативні наслідки для ДСП «Об`єднання «Радон»,зловживаючи своїми службовими повноваженнями, без достатніх законних підстав, вчинила дії направлені на незаконне перерахування з депозитного рахунку Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Київ)№ НОМЕР_2 що відкритий в АТ «Укрексімбанк» на рахунок отримувача ОСОБА_7 № НОМЕР_3 що відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі платіжної інструкції №8499 грошових коштів в сумі 483 110, 12 грн.

Слідчим СВ Голосіївського УП ГУ НП ум. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023102010000085 від 28.06.2023 року, 20 вересня 2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, раніше не судимій, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Орган досудового розслідування дотримується позиції того, що обставини оголошеної ОСОБА_5 підозри доведені в повній мірі належними та допустимими доказами, зібраними в рамках даного досудового розслідування кримінального провадження. Ризики, які полягають у переховуванні від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб, вчинити інше кримінальне правопорушення, наявні, логічні та доведені матеріалами кримінального провадження, а інші запобіжні заходи, ніж застава, не здатні забезпечити належну процесуально поведінку підозрюваної.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених в останньому.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував у повному обсязі, зазначаючи, що підозру ОСОБА_8 не визнає, сторона захисту перш за все вважає підозру не обгрунтованою. В контексті заявлених ризиків прокурор лише формально цитує ст. 177 КПК, проте не наводить жодного обґрунтування наявності таких ризиків. Так, підозрювана ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , позитивно характеризується за місцем роботи. Також, на думку сторони захисту, прокурор не наводить у своєму клопотанні, які саме виключні підстави в даному провадженні мають бути враховані слідчим суддею в контексті виходу при визначенні розміру застави за межі, визначені п.п. 4, 5 ст. 182 КПК України, чи є такий розмір застави помірним для підозрюваної.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала думку захисника, проти задоволення клопотання категорично заперечувала.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні СВ Голосіївського УП гУ НП у м. Києві перебуває досудове розслідування кримінального провадження №42023102010000085 від 28.06.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Слідчим СВ Голосіївського УП ГУ НП ум. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023102010000085 від 28.06.2023 року, 20 вересня 2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, раніше не судимій, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України: метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 1 і ч. 2 ст. 194 КПК України: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Стосовно обгрунтованості підозри, то слідчий суддя виходить з того, що обґрунтована підозра повинна одночасно відповідати двом наступним критеріям, а саме: мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрювана особа могла вчинити кримінальне правопорушення, а також мають існувати і докази, які мають об`єктивно пов`язувати підозрювану особу з певним кримінальним правопорушенням, які не повинні бути достатніми для того, щоб забезпечити засудження такої особи, але мають бути достатніми для виправдання подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року).

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, обґрунтовується доказами, які зібрані у провадженні, та надані до матеріалів клопотання.

При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 .

Щодо наявності ризиків на які посилається прокурор, то слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим, наведені прокурором ризики, носять формальний характер, жодними доказами не доведені.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 3 ст. 194 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Разом з ти слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора; не відлучатись з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 194, 369-372, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання залишити без задоволення.

2. Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора; не відлучатись з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

3. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

4. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

Слідчий суддя ОСОБА_1