Рішення

від 05.11.2024 по справі 760/7533/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/7144/24

Справа № 760/7533/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» /далі - ТОВ «ЖКС»/ (ЄДРПОУ: 35932425, адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

28.03.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом директора ТОВ «ЖКС» - Жарука П.І., в якій ставиться питання про стягнення з відповідача 15 567,10 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також 3 028,00 грн судових витрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на такі запити отримана судом 03.04.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.04.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Доводи позову

В обґрунтування позовних вимог вказується, що позивач - експлуатуюча компанія, яка забезпечувала, організацію комплексу заходів з технічного, адміністративного супроводження і належного утримання житлового будинку по АДРЕСА_3 з моменту введення будинку в експлуатацію.

Зазначається, що розпорядженням Солом`янської районної у місті Києві Державної адміністрації № 530 від 08.08.2014 ТОВ «ЖКС» було визначено балансоутримувачем житлового комплексу «Времена года» на АДРЕСА_12, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 разом з об`єктами комунального призначення та житлового комплексу «Ізумрудний» на АДРЕСА_13, АДРЕСА_7 разом з об`єктами комунального призначення до створення у вказаних комплексах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

При цьому, зауважується, що відповідно до п. 2 розпорядження Солом`янської районної у місті Києві Державної адміністрації № 530 від 08.08.2014 ТОВ «ЖКС» повинне забезпечити належне утримання та управління будинків.

Як стверджується у позові, в травні 2023 року в будинках АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 створено об`єднання співвласників будинків «Смарагдовий» та 01.07.2023 ТОВ «ЖКС» передало вказані будинки ОСББ «Смарагдовий» на самообслуговування.

Наголошується, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_8 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості № 368430547 від 05.03.2024 на підставі договору дарування квартири, серія та номер 1276, виданий 11.06.2018, видавник ПН КМНО Бондар Н.В . Загальна площа квартири 152,80 кв.м.

Як зазначається в позові, 01.11.2019 між ТОВ «ЖКС» та відповідачем було укладено договір № ІЗУ У Ш 2А-121/У про надання послуг з утримання та управління будинком і спорудами та прибудинковою територією, договір № ІЗУ Ш 2А-121/К про надання послуг холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, договір ІЗУ Ш 2А-121/Д про надання додаткових послуг з утримання та управління будинком та прибудинковою територією.

Зауважується, що відповідно до вказаних договорів позивач забезпечував відповідача послугами з утримання будинку і споруд та прибудинковою територією, послугами з обслуговування під`їзду, консьєржем, охорони прибудинкової території, холодним водопостачанням та водовідведенням у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_3 до переходу права власності на квартиру до ОСББ «Смарагдовий», тобто до 01.07.2023.

Акцентується, що відповідач лише частково сплачував за житлово-комунальні послуги, в зв`язку з чим у нього в період з січень 2023 року по червень 2023 виникла заборгованість в сумі 15 567,10 грн.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Щодо правової позиції відповідача

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

За змістом відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 525756 від 03.04.2024, відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 17.01.2019, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 30-31).

За змістом ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка …> надсилається …> разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням …> за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Згідно з п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

Суд направляв на останню відому зареєстровану адресу відповідача, копію ухвали про відкриття провадження з копіями позовної заяви та доданих до неї документів. Також, суд направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі на адресу знаходження нерухомого майна. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, а листи повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 45-49).

26.07.2024 суд намагався повідомити відповідача про існування даного судового провадження шляхом телефонограми суду, проте номер телефона, наданий позивачем, як номер відповідача, виявився недійсним (а.с. 39).

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, суд зробив оголошення для відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади (а.с. 50-51; https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/gromadyanam/111/1687229/).

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання а також шляхом оголошення через сайт судової влади), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_8 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості № 368430547 від 05.03.2024 на підставі договору дарування квартири, серія та номер 1276, виданий 11.06.2018, видавник ПН КМНО Бондар Н.В. Загальна площа квартири 152,80 кв.м (а.с. 24).

Рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 236/6287 «Про перейменування вулиці у Солом`янському районі міста Києва» АДРЕСА_3 в Солом`янському районі міста Києва перейменовано на вулицю «АДРЕСА_3» (ІНФОРМАЦІЯ_2).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договори: № ІЗУ Ш 2А-121/У від 01.11.2019 про надання послуг з утримання та управління будинком і спорудами та прибудинковою територією (а.с. 18-19), № ІЗУ Ш 2А-121/К від 01.11.2019 про надання послуг холодної води та водовідведення холодної і гарячої води (а.с. 20-22), ІЗУ Ш 2В-121/Д від 01.11.2019 про надання додаткових послуг з утримання та управління будинком та прибудинковою територією (а.с. 23).

Розпорядженням Солом`янської районної у місті Києві Державної адміністрації № 530 від 08.08.2014 (а.с. 16) ТОВ «ЖКС» було визначено балансоутримувачем житлового комплексу «Времена года» на АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 разом з об`єктами комунального призначення та житлового комплексу «Ізумрудний» на АДРЕСА_14, АДРЕСА_11 , АДРЕСА_7 , разом з об`єктами комунального призначення до створення у вказаних будинках об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 2 вказаного Розпорядження ТОВ «ЖКС» має забезпечити належне утримання та управління житлових комплексів у відповідності до існуючого законодавства (а.с. 16).

Позивачем до матеріалів справи долучено оборотно-сальдову звітність витрат по рахунку № 231 за січень 2023 року по березень 2024 року, зокрема, щодо утримання та управління будинком та прибудинкової території; обслуговування під`їзду будинку та охорону будинку й прибудинкової території; забезпечення будинку водою; електроенергією, тощо (а.с. 11).

За змістом наданого позивачем розрахунку нарахувань житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2023 по 01.03.2024 (а.с. 9-10), станом на 01.03.2024 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 15 567,10 грн.

Крім того, на підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено копії: акту готовності об`єкта до експлуатації (а.с. 12-13); рішення про закінчення будівництва об`єкта (а.с. 14-15); виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ЖКС» (а.с. 17); договору дарування від 11.06.2018, зареєстрований в реєстрі за № 1276 (а.с. 25); паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 (а.с. 26).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) наймачі (власники) зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_8 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками право відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Разом з тим, згідно п. 6 ч. ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зі свого боку, виконавець комунальної послуги, зокрема, зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Положеннями ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, зокрема, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

На підтвердження факту належного надання комунальних послуг власникам квартир будинку за адресою: АДРЕСА_3 , позивачем надано оборотно-сальдову звітність витрат, понесених на утримання вказаного будинку та його прибудинкової території, зокрема щодо утримання та управління будинком та прибудинкової території; обслуговування під`їзду будинку та охорону будинку й прибудинкової території; забезпечення будинку водою; електроенергією, тощо, а також договори укладені з постачальниками/виконавцями житлово-комунальних послуг.

За змістом ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг отриманих ним до укладання відповідного договору.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 5, 10 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 844 від 21.05.2018 було внесено зміни та доповнення до Розпорядження КМДА № 1078 від 30.09.2014 та затверджено тариф і структуру тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, зокрема, для будинку по АДРЕСА_3 , в розмірі 13,27 грн за 1 кв.м. загальної площі квартир будинку при умові сплати після 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим та 12,06 грн за 1 кв.м. загальної площі квартир будинку при умові сплати до 20-го числа місяця, що йде за розрахунковим.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України)

Положеннями ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) /ст. 89 ЦПК України/.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Позивачем у справі, що є предметом розгляду, доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог в частині наявності підстав для стягнення заборгованості і його розміру.

Як вбачається з наявних матеріалів справи заборгованість відповідача за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2023 по 01.03.2024 складає 15 567,10 грн.

Відповідач доводів позивача про вказану суму заборгованості не спростував, контррозрахунку не зробив, доказів її сплати не подав, факт ненадання позивачем відповідних послуг - не довів.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судового збору

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 3 028,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 10835 від 26.03.2024 (а.с. 8).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00 грн у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Комфорт Сервіс» (ЄДРПОУ: 35932425, адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45):

- 15 567,10 грн (п`ятнадцять тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень десять копійок) за спожиті житлово-комунальні послуги;

- 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич