Рішення

від 04.11.2024 по справі 761/2050/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2050/24

Провадження № 2/761/7007/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті щомісячних внесків на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території), внесків до ремонтного та резервного фондів у розмірі 10 789 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а тому як власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Також приймаючи до уваги положення ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні та разові внески та платежі. Натомість, відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справ без його участі, позовні вимоги підтримав, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку про виклик до суду у справі було направлено на останню відому адресу відповідача.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та можливість подання у встановлений строк відзиву на позов, однак, у встановлений в ухвалі строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.01.2024 № 361017747.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 28 лютого 2019 року було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» за адресою: м. Київ, вул. Нивська, буд. 4-Г.

21 червня 2020 року було проведено Установчі збори ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК», на яких згідно з протоколом від 21.06.2020 року на підставі виключної компетенції більшістю голосів співвласників було встановлено:

1. встановити розмір внеску на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території) за адресою: АДРЕСА_2 (далі по тексту «Будинки») з 1 липня 2020 року в розмірі 7 грн/м2 для власників/співвласників квартир та 9 грн/м2 для власників/співвласників нежитлових приміщень;

2. встановити для власників/співвласників квартир та нежитлових приміщень розмір внеску в резервний фонд 0,50 грн/м2 та в ремонтний фонд 0,50 грн/м2;

3 встановити, що внесок на управління багатоквартирним будинком та інші внески або платежі ОСББ повинні сплачуватись співвласниками до 20-го числа розрахункового місяця (включно).

19 вересня 2021 року було проведено Загальні збори ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК», на яких згідно з протоколом від 19.09.2021 року на підставі виключної компетенції більшістю голосів співвласників було встановлено:

1. затвердити розмір базового щомісячного внеску на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території) за адресою: АДРЕСА_2 (далі по тексту «Будинки») з 1 січня 2022 року в розмірі 9 грн/м2 для власників/співвласників квартир та 11 грн/м2 для власників/співвласників нежитлових приміщень;

2. затвердити для власників/співвласників квартир та нежитлових приміщень розмір внеску в резервний фонд 0,50 грн/м2 та в ремонтний фонд 0,50 грн/м2.

3. встановити, що внесок на управління багатоквартирним будинком та всі інші внески або платежі, які затверджені загальними зборами співвласників ОСББ «ГЛОРІЯ ПАРК» повинні сплачуватись співвласниками до 20-го числа розрахункового місяця (включно).

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Втаття 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає, що співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, утому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Частиною другою статті 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»). Встановлено, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка є власником приміщення у житловому комплексі, в якому створено ОСББ зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому за наявності підтверджень виплат на управління, утримання та збереження будинку така сума підлягає стягненню.

Вказані обставини викладені у постанові Верховного суду України від 27.01.2016 за N 3-1028гс15, яка у відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України може бути застосована судом.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до спірних правовідносини законодавством України, встановлено обов`язок співвласника брати участь в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку, рішення загальних зборів ОСББ про створення ремонтного фонду є обов`язковим до виконання всіма співвласниками.

Відповідно до розрахунку заборгованості, борг Відповідача по сплаті щомісячних внесків на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території), внесків до ремонтного та резервного фондів станом на 31.12.2023 року становить. 10 789,00 грн.

Обґрунтованих доказів тому, що вказані послуги відповідачем отримано не було, претензій чи скарг з приводу повноти, обсягу та якості наданих послуг, тарифів від нього на адресу позивача, а також на адресу суду не надходило.

Таким чином, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами факт надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території щодо будинку за адресою: АДРЕСА_3 , тому нарахування заборгованості є правомірним.

Судом враховано, що за умовами ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 12 ЦПК України, встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і у ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами за допомогою належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів. Сторони самостійно визначають обсяг, зміст та достатність доказів, що надають до суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, суд позбавлений повноваження на вихід за межі принципу диспозитивної і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, викладені у позовній заяві, котрі відповідачем в ході розгляду справи не спростовано.

Виходячи із принципу диспозитивної цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, а також, враховуючи норми ст. 81 ЦПК України, якою встановлено обов`язок кожної сторони довести ті, обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті щомісячних внесків на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території), внесків до ремонтного та резервного фондів у розмірі 10 789 (десять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 3 028 гривень 00 копійок стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, а також з урахуванням Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 319, 322, 509, 525, 526 ЦК України, та керуючись ст. 12, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 272, 280, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» заборгованість по сплаті щомісячних внесків на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території), внесків до ремонтного та резервного фондів у розмірі 10 789 (десять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глорія Парк», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Нивська, буд. 4-Г, код ЄДРПОУ 42852396,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: