Ухвала

від 24.10.2024 по справі 761/37863/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37863/24

Провадження № 1-кс/761/25285/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000000911 від 06.10.2024,

установив:

10.10.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід № 96146) клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000000911 від 06.10.2024.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, слідчий ОСОБА_3 зазначає про таке.

Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000911, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду інформаційній безпеці України у формі надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

06.10.2024 громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень. Під час затримання ОСОБА_6 проведено особистий обшук останнього, під час якого у нього виявлено та вилучено такі предмети:

1)мобільний пристрій «Doogee s86» чорного кольору, мобільний пристрій «Doogee V Max» золотистого кольору з сім-карткою мобільного оператору «МТС» (тел. моб. НОМЕР_1 ), мобільний пристрій «Nokia» червоного кольору з сім-карткою мобільного оператору «Orange» (тел.моб. НОМЕР_2 ), мобільний пристрій «Honor» блакитного кольору у прозорому чохлі з сім-карткою мобільного оператору «Мегафон» (тел.моб. НОМЕР_3 ), мобільний пристрій «Kubot mini» чорного кольору;

2)комп`ютерний пристрій - ноутбук «HP 2570» сірого кольору;

3)грошові кошти у розмірі 7 455 євро, з них 3 купюри номіналом 200 євро, 45 купюр номіналом 100 євро, 42 купюри номіналом 50 євро, 12 купюр номіналом 20 євро, одна купюра номіналом 10 євро, одна купюра номіналом 5 євро; готівкові кошти у розмірі 1 720 лей, з них 17 купюр номіналом 100 лей, одна купюра номіналом 20 лей, банківську картку банку «Сбербанк» № НОМЕР_4 , банківську картку банку «ВТБ» № НОМЕР_5 , банківську картку банку «Газпромбанк» № НОМЕР_6 ;

4)печать круглу, з написом чорнилом синього кольору «м. Київ, Україна, Міжнародна наукова громадська організація «Міжнародний інститут розвитку та самоорганізації Саймона Кузнеца Ідентифікаційний код 38238977»;

5)заключення уповноваженого органу Республіки Молдова про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являє небезпеку для національної безпеки Республіки Молдова на 1 арк., блокнот з обкладинкою синього кольору з чорновими записами та блокнот з чорновими записами формату А4;

6)флеш накопичувач «Netac u.s.b. 3.0» чорного кольору та флеш-накопичувач «smartbuy 12 gb» та візитівки (4 шт.) 6;

7)паспорт громадянина рф на ім`я ОСОБА_6 7;

8)книгу «ІНФОРМАЦІЯ_3» та книга «ІНФОРМАЦІЯ_4» авторства ОСОБА_6 ;

9)валізу з візерунком карти світу, з ручкою зеленого кольору, в якій містяться особисті речі ОСОБА_6 .

У зв`язку викладеним, для забезпечення збереження речових доказів, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 11.10.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 14.10.2024 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні слідчий Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримав та просив задовольнити.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого про арешт майна, оскільки воно є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Так, слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000911 від 06.10.2024.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.10.2024, під час затримання в порядку ст. 615 КПК України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, виявлено та вилучено, зокрема майно на яке слідчий просить накласти арешт.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Звернення 07.10.2024 слідчого з клопотанням про арешт на вищезазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 від 07.10.2024 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить слідчий.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами постановою слідчого від 07.10.2024, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000000911 від 06.10.2024 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що виявлене та вилучене під час проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 615 КПК України, а саме на:

1) мобільний пристрій «Doogee s86» чорного кольору, мобільний пристрій «Doogee V Max» золотистого кольору з сім-карткою мобільного оператору «МТС» (тел. моб. НОМЕР_1 ), мобільний пристрій «Nokia» червоного кольору з сім-карткою мобільного оператору «Orange» (тел. моб. НОМЕР_2 ), мобільний пристрій «Honor» блакитного кольору у прозорому чохлі з сім-карткою мобільного оператору «Мегафон» (тел. моб. НОМЕР_3 ), мобільний пристрій «Kubot mini» чорного кольору;

2) комп`ютерний пристрій - ноутбук «HP 2570» сірого кольору;

3) грошові кошти у розмірі 7 455 євро, з них 3 купюри номіналом 200 євро, 45 купюр номіналом 100 євро, 42 купюри номіналом 50 євро, 12 купюр номіналом 20 євро, одна купюра номіналом 10 євро, одна купюра номіналом 5 євро; готівкові кошти у розмірі 1 720 лей, з них 17 купюр номіналом 100 лей, одна купюра номіналом 20 лей, банківську картку банку «Сбербанк» № НОМЕР_4 , банківську картку банку «ВТБ» № НОМЕР_5 , банківську картку банку «Газпромбанк» № НОМЕР_6 ;

4) печать круглу, з написом чорнилом синього кольору «м. Київ, Україна, Міжнародна наукова громадська організація «Міжнародний інститут розвитку та самоорганізації Саймона Кузнеца Ідентифікаційний код 38238977»;

5) заключення уповноваженого органу Республіки Молдова про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являє небезпеку для національної безпеки Республіки Молдова на 1 арк., блокнот з обкладинкою синього кольору з чорновими записами та блокнот з чорновими записами формату А4;

6) флеш накопичувач «Netac u.s.b. 3.0» чорного кольору та флеш-накопичувач «smartbuy 12 gb» та візитівки (4 шт.);

7) паспорт громадянина рф на ім`я ОСОБА_6 ;

8) книгу «ІНФОРМАЦІЯ_3» та книга «ІНФОРМАЦІЯ_4» авторства ОСОБА_6 ;

9) валізу з візерунком карти світу, з ручкою зеленого кольору, в якій містяться особисті речі ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1