Справа № 761/40568/24
Провадження № 1-кс/761/26883/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2024 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000320000053 від 01.11.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 212 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000320000053 від 01.11.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 212 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у вигляді 100 % частки статутного капіталу ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» (код ЄДРПОУ 14018593), що становить 104 000,00 гривень.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000320000053 від 01.11.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено що службові особи ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» (код ЄДРПОУ 14216689), за попередньою змовою з невстановленими особами, у період 2019-2023 рр., шляхом відображення безтоварних операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Еко-Трейд Захід» (код ЄДРПОУ 41438881), ТОВ «Інокс Сервіс» (код ЄДРПОУ 41122148), ТОВ «Промінвествектор» (код ЄДРПОУ 42814680), ТОВ «Фабіус Компані» (код ЄДРПОУ 42092738), ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» (код ЄДРПОУ 40783148), ТОВ «Будстройінвест» (код ЄДРПОУ 38725144), ТОВ «Торнадо» (код ЄДРПОУ 21865299) та заниженням валових доходів, ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах, що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів на загальну суму 22 млн. гривень.
Разом з тим, у ланцюгу безтоварних господарських операцій одним із ключових контрагентів (продавців цукру) ТОВ «Торнадо» є ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» (код ЄДРПОУ 14018593), засновником, директором і головним бухгалтером якого є ОСОБА_4 , рідний брат ОСОБА_5 директора і засновника ТОВ «Торнадо».
При цьому, керівник і засновник останнього ОСОБА_4 , згідно отриманої інформації з 2022 року, фактично був мобілізований в якості солдата до лав Національної гвардії України, де по теперішній час безперервно проходить військову службу, що може свідчити про фіктивність господарських операцій, здійснених за участі ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» та інших афілійованих до нього підприємств.
Допитаний як свідок ОСОБА_4 повідомив, що вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» (код ЄДРПОУ 14018593), що призвело до зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відносно вказаного товариства та зазначив, що немає жодного відношення до діяльності ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія».
Вироком від 17.09.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 100 % статутного фонду у розмірі 104 000,00 грн. ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» належать ОСОБА_4 , та являється речовим доказом вчиненого кримінального правопорушення, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
При розслідуванні кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права гр. ОСОБА_4 у вигляді 100 % статутного ОСОБА_4 , що становить 104 000,00 гривень, шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів зазначеного підприємства.
16.10.2024 постановою детектива виявлені та вилучені під час вказаного обшуку вищезазначені предмети визнано речовими доказами.
Прокурор ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, до суду не прибув. Разом з тим, до початку судового засідання через канцелярію суду надійшла заява прокурора, в якій останній просить проводити судовий розгляд клопотання про арешт майна по суті без його участі та долучити оновлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, від 30.10.2024, а також постанову про визнання майна, щодо його ініційоване питання про арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні №72023000320000053 від 01.11.2023 року.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи, що прокурор був повідомлений завчасно та належним чином, разом з тим, до початку судового розгляду клопотання просив проводити судове засідання за його відсутності, слідча суддя прийшла до висновку про можливість розгляду клопотання про арешт майна без участі прокурора ОСОБА_3 .
Разом з тим, ч. 2 ст. 172 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Таким чином, слідча суддя з метою уникнення ймовірних ризиків відчуження або приховування майна до розгляду слідчою суддею по суті клопотання про арешт, приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без виклику власника майна - ОСОБА_4 або його представника.
Ретельно дослідивши клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна та долучені до нього матеріали кримінального провадження, а також додані прокурором до початку судового розгляду, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000320000053 від 01.11.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 212 КК України.
В рамках даного провадження встановлено, що 100 % статутного фонду у розмірі 104 000,00 грн. ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» належать ОСОБА_4 .
У свою чергу, постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_6 від 16.10.2024 таке майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72023000320000053 від 01.11.2023 року.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, враховуючи зміст обставин, що розслідуються в рамках даного кримінального провадження, слідча суддя вважає, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні №72023000320000053 від 01.11.2023, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на наведене, а також беручи до уваги зміст вчинених кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні №72023000320000053 від 01.11.2023, та забезпечення схоронності майна, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 170-173, 309, 369-372, 395 КПК України, ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, слідча суддя
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у вигляді 100 % частки статутного капіталу ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» (код ЄДРПОУ 14018593), що становить 104 000,00 гривень.
Заборони приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, службовим особам ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» (код ЄДРПОУ 14018593), іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо зміни власників, відчуження 100% статутного капіталу ТОВ «НВТ «Нафтогазтехнологія» (код ЄДРПОУ 14018593), що становить 104 000,00 гривень.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2024 |
Оприлюднено | 07.11.2024 |
Номер документу | 122799127 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Антонюк М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні